Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Наука ТНВ Адитивний, материнський та гетерозисний ефекти при міжпородному схрещуванні асканійської тонкорунною породи з австралійськими мериносами

Адитивний, материнський та гетерозисний ефекти при міжпородному схрещуванні асканійської тонкорунною породи з австралійськими мериносами
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Ефективність міжпорідних схрещувань у тваринництві зумовлена комбінаційною здатністю батьківських форм (ліній, порід) і типом успадкування ознак помісними нащадками (П.Н.Прохоренко, Ж.Г. Логінов, 1984), Тому для оцінки перспективності різних методів схре­щування у вівчарстві з використанням в якості поліпшуючої породи австралійських мериносів необхідне проведення спеціальних дослід­жень, які ставлять своєю метою визначення типу успадкування основ­них господарсько-корисних ознак. В практики селекційної роботи ві­домо, що поліпшуючу породу можна використовувати безпосередньо для одержання гетерозисного ефекту при простих та складних варіантах промислового схрещування, чи в спеціальних програмах поглинального та ввідного схрещувань - при наявності переважно адитивного типу дії генів і незначного материнського впливу, зумовленого вихідною породою.
Другим суттєвим фактором, який визначає ефективність міжпородного схрещування є рівень продуктивності стад, в яких воно відбу­вається, і адекватність умов годівлі і вирощування генетичному по­тенціалу кросбредних тварин, їх невідповідність може призвести до того, що при міжпородному схрещуванні не кожний плідник поліпшую­чої породи буде поліпшувачем у високопродуктивному стаді. Також, як і не кожний австраломериносовий баран обов’язково має бути по­ліпшувачем при використанні в стаді з низьким генетичним потенціа­лом.
Тому вибір методів розведення при використанні поліпшуючої по­роди (по типу породовикористання, чи породоперетворення), в основ­ному, і визначає шляхи подальшої селекції.
Аналіз нечисленних робіт, виконаних у скотарстві (П.Н.Прохоренко, Ж.Г.Логінов, 1986), свинарстві (В.П. Коваленко, В.І. Яременко, 1990), показує, що при ввідному та поглинальному схрещуванні успадкування ознак йде, в основному, по типу адитивної дії генів, а гетерозисний ефект практично відсутній. Тому, таку породу найкращого світового генофонду як голштинську, набагато доціль­ніше вико­ристовувати у ввідному та поглинальному схрещуваннях; аналогічно також використовувати породу дюрок для поліпшення відгодівельних та м’ясних якостей свиней. У свинарстві виявилось неефективним створення окремих кросів, а найкращим методом розведення - пропо­нується поглинальне схрещування з поліпшую­чими породами. Це озна­чає перехід від конвенгерних схрещувань (по типу різноякісних батьківських форм) до більш високого рівня племінної роботи - кон­груентного схрещування (по типу доповнюючої дії ознак).
Виходячи з цього, нами, вперше у вівчарстві, здійснені експе­риментальні дослідження по оцінці компонентів фенотипової диспер­сії основних господарсько-корисних ознак овець, які одержані при чистопородному розведенні, промисловому, зворотному та поглиналь­ному схрещуваннях.
Використовували метод визначення адитивних, материнських і гетерозисних ефектів Мінкема (1974), І. Ольденбрунка (1979). Цей метод потребує розподілу всієї популяції вихідної материнської породи на дві частини. Маток однієї із них спаровували з плідника­ми поліпшуючої породи (австралійський меринос), а другу - з плід­никами вихідної породи (асканійська тонкорунна).

Загружаюсь...


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить