Озима пшениця має достатньо високі біологічні резерви, а її потенційну продуктивність можна підвищити за допомогою генетичних методів. Встановлено, що врожайними частіше є сорти і біотипи, які оптимально поєднують ознаки кількості зерен, маси 1000 зерен, маси зерна з колосу (Тимчук М.Я., 1992). Кожен з цих компонентів є результатом взаємодії багатьох генетичних і агро­екологічних факторів (Бороевич С., 1968). В більшості досліджень показана по­зитивна роль продуктивності колосу в підвищенні врожайності сор­тів зернових культур.
З метою вивчення ефективності різнонаправлених доборів за кількісними ознаками, які визначають продуктивність рослин у різ­них за генетичним походженням гібридів озимої пшениці та їх бать­ківських форм, у 1995-1996 рр. проводився аналіз структури врожаю та статистична обробка одержаних даних (табл.1).
Висота рослин у 1995 році коливалась у межах від 85,4 см (Херсонський карлик 1 х Одеська 132) до 110,5 см у комбінації Херсонська 86 х Бериславка 2. В 1996 році вона була у першої ком­бінації -57,9 см, у другої 68,3 см. Це здебільшого зумовлено тим, що роки проведення дослідів за погодними умовами були неоднаковім 1996 рік у весняно-літній період характеризувався високою темпе­ратурою, прискореним розвитком, тобто інтенсивним проходженням етапів органогенезу та повільним ростом рослин.
Гібриди F4 характеризувалися більш інтенсивним пагоно­утворенням в зв'язку з тим, що вони були більш розрідженими. Це дало змо­гу рослинам формувати більш продуктивну кущистість. На цьому фоні виділялися комбінації схрещування Херсонського карлика 1 з Находкою 4, Одеською 132, а також гібрид Херсонська 86 х Бериславка.
Продуктивність колосу залежить від його величини. Підвищення урожаю пшениці можливе за рахунок збільшення довжини колосу і збільшення кількості колосків у ньому (Натрова 3., Смочек Я., 1983). За даними ознаками комбінація Тавричанка х Бериславка, а також гіб­риди від схрещування Херсонського карлика 1 з Тавричан­кою, Наход­кою 4, Одеською 132 мали близькі значення в обох поко­ліннях. Інші комбінації мали перевагу у проявленні цієї ознаки лише в F3 (1995).
Встановлено, що генетичні особливості батьківських форм також впливають на кількість колосків у колосі гібридів, а лінійна залежність між продуктивністю колосу і кількістю колосків зберігається у порівняно широкому інтервалі (Натрова 3., Смочек Я., 1983). У наших дослідах за ознакою кількість колосків у коло­сі комбінації Fз мали деяку перевагу над гібридами F4. У F3 вона коливалась від 17 штук у комбінації Тавричанка х Бериславка 2, до 21,6 штук у комбінації Херсонський карлик 1 х Одеська 132. В F4 спостерігався менший розмах величини даної ознаки (16,5-17,9 штук). Це пояснюється прискореним проходженням етапів органогене­зу під впливом стресових факторів навколишнього середовища в 1996 році.
Кількість зерен у колосі визначається кількістю фертильних квіток. В процесі подальшого розвитку у деякої частини утворених зерен під впливом несприятливих факторів довкілля може відбувати­ся затримка формотворчих процесів, що приводить до зменшення їх кількості. Установлено, що більш багатозерними показали себе ком­бінації F4. У порівнянні з іншими перевагу мали комбінації схре­щування Херсонського карлика 1 з Находкою 4 та Одеською 132 (від­повідно 40,4 та 34,5 штук).
Найбільше значення при доборі на продуктивність колосу має кількість та маса зерен. За ознакою маса зерна головного колосу значення гібридних комбінацій F3-F4 майже не відрізняється, за виключенням комбінації Херсонський карлик 1 х Находка 4 (F3-1.1 г; F4-1,6 г).
За масою 1000 зерен більш крупнозерними у F3 виявилися ком­бінації Тавричанка х Бериславка та Херсонська 86 х Бериславка (відповідно 39,4 г та 38,9 г). Найменше значення мала комбінація Херсонська 86 х Бериславка 2 (32,0 г), але в F4 цей гібрид мав більш крупне зерно – 38,5 г. У F4 виділився гібрид Херсонський карлик 1 х Тавричанка, в якого маса 1000 зерен 41.9 г.