Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Наука ТНВ Вплив способів посіву, норми висіву на врожайність гречки в меліоративнім полі рисової сівозміни

Вплив способів посіву, норми висіву на врожайність гречки в меліоративнім полі рисової сівозміни
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Історично просторі масиви гречки здавна локалізувалися переважно в областях залягання легких суглинистих або супіщаних грунтів. Більш того, чимале ведучих спеціалістів у галузі виробництва гречки вважають, що грунт повинен бути легким за механічним складом, добре аеруємим і в той же час досить забезпеченим вологою і живленням. На їх думку важкі, глиняні, легкозаплинні грунти мало придатні для вирощування гречки, а на солонцях і солончаках взагалі неможна її сіяти, оскільки вона дуже чутлива до засолення грунту. Та з практики відомо, що при застосуванні сучасної агро­техніки гречка цілком задовільно розвивається на грунтах малопро­дуктивних, менш придатних для інших культур і при цьому дає досить високі врожаї з добрими технологічними якостями зерна.
Так, дослідження К.Х.Популіді, Л.Н.Криницькоі, В.І.Рось, а також досвід деяких рисівних господарств Криму, Херсон­ської обл., Північного Кавказу свідчать, що на рисових зрошувальних системах у рисовій сівозміні успішно виро­щується гречка в умовах агромеліоративного поля і одержують при цьому на 10-18 і більше центнерів зерна з гектара. При цьому потрібно особливо відмітити, що рисові зрошувальні системи в цих регіонах будувалися перед усім на засолених малопродук­тивних, а в умовах України на кинутих подових землях, що харак­те­ризу­ються несприятливими водно-фізичними і хіміч­ними властивостями грунтового покриву. Грунти з такими природними агромеліоративними показниками ніяк не можна віднести до категорії сприятливих для їх сільськогос­подарського використання, в тому числі і для вирощування гречки.
При такому обмеженні матеріалу з питання про зв'язок урожаю гречки з ґрунтовими умовами рисових зрошувальних систем, можна припустити, що такі успішні результати вирощу­вання гречки, одержані в суміжних природних умовах, можуть бути віднесені перш за все на рахунок біології гречки, якій спри­яють природні особливості, що властиві рисовим зрошу­вальним системам. До таких особливостей перед усім потрібно віднести: близьке залягання підгрунтових вод; високий вміст у грунті рухомого фосфору, обмеженого калію; значний вміст нітратного азоту, який присутній у грунті після збирання рису; належність особливого мікроклімату на території рисової зрошувальної системи.
За останні два-три десятиріччя гречка здобула статус круп'яної культури, яка успішно вирощується в засушливій степ­ній зоні України, у тому числі в умовах меліоративного поля рисової сівозміни.
Та незважаючи на це, теоретичні основи прийомів виро­щування гречки, зокрема способів посіву і норми висіву насіння, вивчені не досить. Побудовані на подових землях рисові зрошувальні системи, що мають свої природні і водо­господарські особливості, залишились взагалі не вивченими і є актуальними для практики.
Вивчення способів посіву і норми висіву гречки в меліоратив­ному полі рисової сівозміни проводилося в умовах рисо­вої зрошувальної системи, яка побудована на поді "Гара­джа", що розташований на землях КСП "Жовтневий" Калан­чацького р-ну Херсонської області у 1996-1997 рр.
Територія характеризується помірно-жарким і дуже посуш­ливим кліматом. Сума температур повітря вище +10° складає 3480°, кількість опадів за цей період – 200 мм, на протязі року – 340 мм. Середня тривалість безморозного періоду – 200 днів, вегетаційного – 230 днів. Випаровування з водяної поверхні – 740-900 мм, з поверхні грунту – 339 мм/рік. Середня за рік відносна вологість повітря – 63-70%, а в теплий період вона знижується від 50-60%, у квітні до 40-42%, у серпні іноді буває зниженняя до 30%, рідко до 7-10%.
Грунт – лугово-каштановий, осолоділий, оглеений на бурих глинах. Товщина гумусованого профілю – 35-40см, вміст гумусу в одному шарі – 2,3-2,4%, гідролізного азоту – 3,5-5, рухливого фосфору – більше 6, обмінного калію – більше 50 мг на 100 г грунту, за механічним складом пилювато-воскосуглинистий, об'ємна маса – 1,4-1,6 г/см3, порізність – 39-49%, склад солі в грунті – 0,08-0,14%.
Підгрунтові води з загальною мінералізацією – 4,2 г/л залягають на глибині від 0,8-1,2 до 1,2-2,6 м від поверхні землі.

Загружаюсь...


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить