Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Зовнішньоторговельні операції на рівні підп риємства, методи їх здійснення

Зовнішньоторговельні операції на рівні підп риємства, методи їх здійснення
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Зовнішньоторговельні   операції   на   рівні   підп риємства, методи їх здійснення.


У першому розділі посібника зовнішньоекономічні операці' розглядалися в цілому. Була дана загальна характеристик зовнішньоекономічних операцій і угод, етапи їх формування.
В даному третьому розділі аналізуються деякі конкретні види зовнішньоторгових операцій та угод, організація, техніка і процедури їх здійснення. Власне кажучи мова йде про елементи господарського механізму, що регулює сферу обміну, купівлю-про-даж товарів і представлення послуг.
Зовнішньоторгові операції, як уже визначалося, являють собою сукупність дій контрагентів різних країн, спрямованих на забез печення обміну. Ці дії мають комерційний характер і операції з обміну стають також кожен цінними, по суті управлінськими діями.
Ефективність організації зовнішньоекономічних, у т.ч. зовнішньоторгових операцій багато в чому визначається їх класифікацією.
Під класифікацією зовнішньоекономічних операцій розуміють розподіл цих операцій на конкретні групи згідно з певними ознаками. В літературі існують різні підходи до класифікації зовнішньоекономічних операцій [8,40]. В даному розділі посібника зовнішньоекономічні операції розглядаються лише у залежності від видів діяльності (див. рис. 12.1).
З цим підходом пов'язана в основному і структура третього розділу.
Отже, в залежності від видів діяльності зовнішньоекономічні операції поділяють на чотири групи [38].
Зовнішньоторговельні операції — це насамперед експортно-імпортні операції, що представляють співробітництво між різними державами та їх суб'єктами, що хазяюють, по вивозу і ввозу товарів і наданню послуг. Значна частина комерційних операцій здійснюється на території вільних РКОНОМІЧНИХ зон ГВЕЗ). ВЕЗ - це частина тергі-торії держави, на якій діють особливі для іноземних і національних підприємців економічні умови, зокрема пільгові митний, орендний, податковий, валютний і трудовий режими. У світовому господарстві нараховується більш 700 різних спеціальних економічних зон. І їхня кількість продовжує збільшуватися.
Зустрічна торгівля полягає в повній або частковій оплаті імпорту зустрічним експортом. Умови угод передбачають зобов'язання експортерів закупити у імпортерів товари на повну або часткову вартість експорту (на основі бартеру, компенсаційних операцій, зустрічних закупівель і ін.).
Орендні операції підрозділяються на три основних види: лізинг (довгострокова оренда), хайрінг (середньострокова оренда), рентінг (короткострокова оренда). Найбільш розповсюдженим видом оренди є лізинг, що власне кажучи являє собою спеціальну форму фінансування капітальних вкладень.
З операцій виробничого кооперування самим давним видом є підрядне кооперування. Воно одержало поширення в машинобудуванні, частіше за все у виробництві наукомісткої техніки. Суть підрядного кооперування полягає в тому, що одна із сторін угоди (замовник) доручає іншій стороні (виконавцеві) виконання визначеної роботи відповідно до погоджених вимог (асортимент, обсяги, терміни, комерційні умови й ін.).
Договірна спеціалізація як вид виробничої кооперації, припускає постійний обмін результатами НДДКС, розмежування виконання окремих частин і етапів виробничих програм, перерозподіл, капітальних вкладень, у разі потреби і т.д. Договірна спеціалізація може бути як по детальною, так і технологічною.
При створенні складних видів продукції одержує поширення спільне виробництво, при якому партнери на всіх етапах НДДКС (освоєння, виробництво, дослідження ринків, збут, сервісне обслуговування) тісно взаємодіють з метою досягнення більш високого кінцевого результату. Таке співробітництво часто оформляється у виді консорціуму, тобто тимчасового договірного об'єднання фірм для здійснення конкретного економічного проекту.
У торгівлі ліцензіями, на відміну від торгівлі матеріальними цінностями, предметом обміну є науково-технічні знання і досвід. Зростання ролі НТП привело до активізації міжнародного обміну технологіями, відокремленню міжнародної передачі технологій у самостійну сферу ЗЕД.
Основні з названих видів зовнішньоекономічних операцій будуть розглянуті більш докладно в даній і наступній главах третього розділу.
У міжнародній торговій практиці використовуються два основних методи проведення комерційних операцій: прямій і непрямий.
Прямий метод припускає встановлення прямих зв'язків між виробником (постачальником) і споживачем. На основі договору закупівлі-продажу здійснюється закупка товарів у безпосередніх виробників і продаж товарів кінцевому споживачу.
Непрямий метод комерційних операцій передбачає здійснення комерційних операцій через торгово-посередницькі структури. У міжнародній торговій практиці найчастіше використовується прямий метод. Наприклад, у США у сучасних умовах 2/3 експорту промислових товарів здійснюється безпосередньо виробниками [36].
Прямий метод найчастіше використовується:
1)    при продажах і закупках на зовнішніх ринках промислової сировини на основі довгострокового контракту;
2)    при експорті дорогого і великогабаритного устаткування;
3)    при постачаннях стандартного багатосерійного устаткування через власні закордонні філії і дочірні компанії, що мають розгалужену роздрібну мережу;
4)    при закупівлях сільськогосподарських товарів безпосередньо у фермерів-виробників.
Прямий метод експортно-імпортних операцій складає значну частину операцій, здійснюваних державними підприємствами й організаціями.
Взагалі прямий вихід на зовнішній ринок є досить складним і дорого коштує. І не всім підприємствам він доступний. Прямий метод експорту є найбільш ефективним для підприємств, що беруть участь у цільових урядових програмах, мають досвід створення конкурентоздатної продукції і її реалізацій на закордонних ринках і т.п.
Здійснення прямих комерційних операцій має ряд переваг:
2)    1) дозволяє налагоджувати більш тісні контакти з закордонними споживачами; характеризується кращими знаннями кон'юнктури ринку;
3)    дає можливість швидко пристосовувати свої виробничі потужності до потреб покупців.
Розвиток прямих комерційних зв'язків одержало в сучасних умовах широке поширення як в області постачань комплектуючих виробів, так і в області організації спільного виробництва.
Разом з тим, роль непрямого методу здійснення експортно-імпортних операцій продовжує залишатися досить високої.
За допомогою торговельних посередників сьогодні реалізується понад 50% товарів, що беруть участь у міжнародному обороті.
Непрямий метод комерційних операцій застосовується:
1)    при реалізації другорядних видів продукції;
2)    при реалізації стандартного промислового устаткування;
3)    при реалізації товарів масового попиту;
4)    при виході на важкодоступні ринки;
5)    при відсутності власної збутової мережі;
6)    при просуванні нових товарів;
7)    у тих випадках, коли увезення визначених товарів країну монополізований і т.д.
Послугами посередників користуються і великі фірми, у яких обсяг експортно-імпортних операцій невеликий, а також малі і середні фірми, що здійснюють разові угоди.
Посередництво може розглядатися не тільки як метод здійснення зовнішньоторговельних операцій, але і як один з видів цих операцій. Про це більш докладно мова йтиме в главі 14 даного розділу.
Етапами організації і здійснення будь-якої комерційної операції є:
—    вивчення кон'юнктури ринку по товару, що нас цікавить;
—    вибір форм і методів роботи на ринку;
—    планування зовнішньоторгової операції;
—    проведення рекламної компанії;
—    підготовка і укладання зовнішньоторговельного контракту.
Однак організація і здійснення конкретних видів комерційних операцій на тім або іншому етапі має свою специфіку і свої особливості.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить