Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Види суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

Види суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Види суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності


Ліквідація монополії держави на зовнішню торгівлю і надання підприємствам (об'єднанням) права безпосереднього виходу на зовнішній ринок обумовила, з однієї сторони, збільшення числа суб'єктів ЗЕД, а з іншого боку — різноманітність їх видів. Суб'єктами ЗЕД стали не тільки підприємства — виробники експортної продукції, але і комерційні структури, зовнішньоторговельні об'єднання, міністерств і відомства, міжгалузеві комплекси, консорціуми, спільні підприємства й ін.
Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності й інших ознак. Але в здійсненні безпосередньо зовнішньоекономічної діяльності вони мають свої особливості.
Сукупність суб'єктів ЗЕД можна класифікувати по наступних ознаках:
1)    з профілю зовнішньоекономічної діяльності;
2)    з характеру здійснення зовнішньоторговельних операцій;
3)    з організаційно-правових формах;
У даній главі розглядається більш докладно класифікація суб'єктів ЗЕД згідно профілю зовнішньоекономічної діяльності.
Варто підкреслити, що класифікація суб'єктів ЗЕД по даній ознаці має велике значення. Належність суб'єктів ЗЕД до тієї або іншої сфери діяльності визначає вплив механізму державного зовнішньоторгового регулювання через оподатковування, митні збори, митні режими й інвестиційні пільги. Крім того, це важливо для збору зовнішньоекономічної інформації, на основі якої формується статистика зовнішньої торгівлі, а також облік учасників ЗЕД і обсяг товарів, які проходять через митний кордон країни.
Суб'єкти ЗЕД, що класифікуються згідно профілю діяльності, у свою чергу можуть бути розподілені на три групи:
1.    Учасники ЗЕД, що працюють на зовнішньому ринку без посередників.
2.    Організації-посередники.
3.    Сприяючі організації.
Першу групу учасників ЗЕД складають: — Виробничі підприємства й об'єднання. Будучи виробниками   й   одночасно   власниками   експортної   продукції,   ці
підприємства самостійно реалізують свою продукцію на зовнішньому ринку. їхня зовнішньоекономічна діяльність здійснюється на основі валютної самоокупності, а її результати є невід'ємною частиною господарської діяльності підприємств. Це дає можливість забезпечення імпортних постачань, необхідної сировини, матеріалів, устаткування для модернізації виробництва і створення конкурентного експортного виробництва і поліпшення соціальної діяльності підприємства.
—    Консорціуми — передбачають добровільне тимчасове об'єднання підприємств (компаній) для здійснення складних великомасштабних довгострокових проектів (наприклад, будівництво об'єктів за рубежем) або банків — для спільного проведення великомасштабних фінансових операцій. Вони утворюються на двох- і багатосторонній договірній основі декількома партнерами, у т.ч. і закордонними. Учасниками консорціуму можуть бути підприємства виробники і постачальники експортної продукції, проектні і фінансові організації. При виборі партнерів важливо враховувати не тільки їхню репутацію, але і можливість фінансування частини або всього зовнішньоекономічного проекту, а також здатність проникнення на зовнішні ринки.
—    Спільні підприємства — це юридична особа, що створюється засновниками з різних країн для організації виробничої, торговельної і науково-виробничої діяльності. В даний час замість терміна "спільне підприємство" часто вживається термін "підприємство з пайовою участю іноземних інвестицій" (ПІІ). В Україні переважно використовується термін "СП".
—    СП як юридична особа, зареєстрована на території України характеризується наступними особливостями:

•    має самостійний баланс;
•    функціонує на основі комерційного розрахунку, самоокупності і самофінансування;
•    самостійно розробляє і здійснює програму виробничої діяльності;
•    самостійно організує збут своєї продукції;
•    самостійно відповідає  власним майном по своїм зобов'язанням;
повинне  обов'язково  страхувати  майно  в  Україні  в; національних страхових органах; • порядок розподілу прибутку здійснюється відповідно до діючого законодавства України. Частина прибутку, що залишається після сплати податків розподіляється відповідно до угоди про створення СП (у товариствах — відповідно до пайових внесків, в акціонерних товариствах — по акціях, при контрактних угодах — за домовленістю). Статус юридичної особи СП одержує в Україні після реєстрації в Міністерстві фінансів України.
—    Виробничі кооперативи. Зовнішньоекономічна діяльність виробничих кооперативів розвивається за рахунок прямих зв'язків, компенсаційного і виробничого співробітництва. Звичайно для реалізації своєї продукції на зовнішньому ринку вони залучають своїх закордонних партнерів з родинних підприємств, а також фірми по лінії прибережної і прикордонної торгівлі. Іноді вони користуються послугами і можливостями зовнішньоторговельних організацій (ЗО), створюваних при Міністерстві економіки і при галузевих міністерствах. Для захисту своїх інтересів і полегшення подальшого розвитку ЗЕД виробничі кооперативи в даний час часто утворюють різні союзи й асоціації.
—    Транспортні підприємства. Вони активно беруть участь у здійсненні ЗЕД, забезпечуючи експорт послуг різними видами транспорту: морським (річковим), залізничним, автомобільним і авіаційним.
Послуги з транспортних перевезень вважаються найбільш вигідним напрямком ЗЕД. Це обумовлюється тим, що:
1)    вони не вимагають значних інвестицій;
2)    швидко окупаються;
3)    не зв'язані з продажем за рубіж матеріальних цінностей і сировинних ресурсів.
Транспорт здійснює доставку товару від експортера до імпортера. Його нормальне функціонування забезпечує виконання зобов'язань сторонами по угоді купівлі-продажу, її комерційний ефект.
В другу групу учасників ЗЕД входять різні підприємства й організації, що у відмінність від учасників першої групи самі не виробляють продукцію, а реалізують неї від імені виробників. Це:
—    Спеціалізовані зовнішньоекономічні організації (ЗО) то-
го міністерства, що безпосередньо займається регулюванням ЗЕД. В Україні, як вже згадувалось — це Міністерство економіки і з питань європейської інтеграції. Ці ЗО обслуговують зовнішньоекономічні зв'язки державного рівня, забезпечують реалізацію зовнішньоторговельних і інших операцій, здіиснюємих на основі міжурядових угод. Крім того, вони здійснюють експортно-імпортні операції в інтересах підприємств і організацій промислового комплексу, природно, на умовах договору комісії або доручення. Можуть робити також різні послуги, зв'язані з ЗЕД, різним державним і виробничим структурам, наприклад, з питань міжнародної стандартизації, за критеріями конкурентоспроможності на світових товарних ринках і ін.
—    Галузеві зовнішньоекономічні об'єднання (ГЕО). Ці
об'єднання створюються в галузевих промислових міністерствах,
їхніми головними цілями є сприяння розвитку ЗЕД підприємств
і організацій даної галузі, пошуку нових форм співробітництва з
закордонними партнерами на основі прямих зв'язків, спільного
підприємництва й ін. Основними аспектами діяльності ГЕО є:
1)    операції з експорту продукції, виробленої підприємствами галузі;
2)    операції з імпортних закупівель в межах їхніх валютних засобів;
3)    заходи щодо організації техобслуговування устаткування, що поставляється на експорт;
4)    організація міжнародних виставок, зустрічей, симпозіумів, міжнародних семінарів;
5)    проведення інформаційно-рекламної роботи з метою поширення експортно-імпортних операцій;
6)    забезпечення міжнародних перевезень і збереження вантажів і т.п.
—    Змішані суспільства (ЗС). Вони створюються виробника
ми експортної продукції за кордоном за участю засобів як вітчиз
няних підприємств-експортерів, так і їхніх закордонних парт
нерів.
Основною функцією ЗС є торговельно-збутова, включаючи торгівлю науково-технічними знаннями. Крім того, вони займаються:
2)    1) передпродажною діяльністю (доробка і техобслуговування експортної машинотехнічної продукції); виробничою діяльністю, зв'язаної, наприклад, з видобуванням і переробкою сировини;
3)    наданням послуг (банківських, транспортно-експедиторських, інжинірингових послуг і ін.).
Номенклатура товарів з якими зв'язана діяльність ЗС досить широка. Це машини й устаткування, прилади, товари масового споживання і продукти харчування, сировинні товари й ін.
— Торгові доми. Це багатопрофільні компанії, що здійснюють великомасштабні операції по збуту продукції однієї або тісно взаємозалежних галузей по широкій номенклатурі. Крім торговельних (зовнішньоторговельних) фірм торгові доми включають так само виробничі, ремонтні, експедиторські, транспортно-експедиторські і гідприємства, склади, банки, страхові компанії, рекламні агентства.
Поняття "торговий дім" в Україні, як і в інших країнах СНД, ще чітко не визначено. Тому під торговим домом у нашій практиці часто розуміють посередницькі, торгово-посередницькі підприємства всілякого типу (торговельні кооперативи, невеликі торгові фірми, малі і середні підприємства і т.п.)
Тому важливо відзначити ті основні ознаки з яких виходять ішзнаючи підприємства як торговий дім у міжнародній практиці. Це:
1)    здійснення зовнішньоторговельних і інших операцій від свого імені і за свій рахунок;
2)    активна фінансова і виробнича діяльність, включаючи інвестиційну, здачу устаткування в оренду, придбання нових підприємств і ін.
3)    здійснення в значних обсягах внутрішньої оптово-роздрібної торгівлі і надання супутніх послуг клієнтам як усередині країни, так і за рубежем з страхування, сервісу і ремонту й ін.
4)    наявність закордонних філій, представництв і змішаних компаній виробничих, торговельних і ін.
5)    здійснення співробітництва з іноземними партнерами в спорудженні об'єктів на їхні території, надання інжинірингових послуг і т.д. Уперше торгові доми були створені наприкінці 19 ст. у Японії.
— Трейдингові компанії. Вони близькі до торгових домів, але менш універсальні. Займаються в основному збутом власної
національної продукції. Перші такі компанії були створені на ру- ! бежі 60-х-70-х років у Бразилії на основі досвіду створення торгових домів у Японії. Вони мають великі фінанси і гарний маркетинг, мають постійні ділові контакти за рубежем. Основними І функціями трейдингових компаній є вибір ринків збуту, каналів І збуту, експортних цін, сучасних методів маркетингу, збір інфор- 1 мації про конкурентів, пошук нових форм торгівлі на традиційних І ринках і т.д.
До третьої групи учасників ЗЕД відносяться сприяючі ор- І ганізації. Головною функцією їхньої діяльності є надання різних І послуг і консультаційно-методичної допомоги з питань виходу! підприємств на зовнішній ринок, пошуку партнера, організації І виставок, ярмарків, проведення експертизи й ін.
До таких суб'єктів ЗЕД можна віднести
—    асоціації зовнішньоекономічного співробітництва І
(АЗС). Таких асоціацій у міжнародній і вітчизняній практиці 1
досить багато. Вони поєднуються на засновницьких початках і
при пайовій участі державних, комерційних і інших структур. 1
Головне їхнє призначення — надання різного роду послуг і в І
першу чергу починаючим експортерам. їхні основні задачі поля-1
гають у наступному:
1)    надання учасникам ЗЕД допомоги з питань вивчення 1 світових товарних ринків, правового забезпечення, ор- І ганізації рекламних заходів і т.д.
2)    надання допомоги у виборі нових видів, форм і напрямків І зовнішньоекономічного    і    науково-технічного І співробітництва;
3)    проведення семінарів, конференцій і консультацій для І учасників ЗЕД з правових питань. Видання довідкової і методичної літератури по ЗЕД,
—    Міжнародні неурядові й інші сприяючі організації. Ос-
новна мета таких організацій складається в сприянні розвитку
міжнародного бізнесу, виходу на зовнішні ринки, пошуку контр-
партнерів, більш активній участі вітчизняних підприємств у І
зовнішньоекономічній діяльності.
По характеру чинених зовнішньоторговельних операцій суб'єкти ЗЕД підрозділяються на експортерів і імпортерів, що за- І безпечують експортно-імпортні операції і спеціалізованих посередників. Особливість їхньої діяльності буде розглянута в наступних главах у третьому розділі даного посібника.
Правові, організаційно-правові форми суб'єктів ЗЕД, визначається Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", цивільним кодексом України [3].
Класифікація суб'єктів ЗЕД і їхнє угруповання дозволяє виявити і врахувати в практичній діяльності кожного підприємства або груп підприємств правила і процедури виходу на зовнішні ринки і здійснення зовнішньоторговельних операцій, особливості організації їхнього менеджменту.
Далі розглядаються основні аспекти менеджменту ЗЕД підприємства у функціонально-галузевому аспекті.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить