Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Регулювання імпорту та експорту

Регулювання імпорту та експорту
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Регулювання імпорту та експорту


Імпорт певних товарів може бути заборонений або обмежений для захисту здоров'я і добробуту споживачів або флори і фауни країни імпорту.
З іншого боку, імпорт можуть обмежувати для досягнення економічних цілей, наприклад, для захисту вітчизняних виробників від конкуренції або для захисту інтересів експортерів з певних країн (за рахунок експортерів з інших країн).
Імпорт можна обмежувати:
- через митні тарифи. Чим вищі митні тарифи, тим вищою, напевно, буде ціна імпортованого товару. Якщо мито буде дуже високим, то це може змусити імпортера відмовитися від ввезення товару в країну. Для імпортера важливо заздалегідь знати всі ставки ввізного мита і своєчасно одержувати інформацію про зміни в ставках ввізного мита. Бажано, щоб всі відомості про імпортні мита, у тому числі про зміни в їхніх ставках, публікувалися заздалегідь, ще до їхнього введення в дію (наприклад, за 60 днів);
- іншими засобами. Ці інші засоби можна об'єднати під назвою "нетарифні обмеження імпорту".
На практиці використовується багато нетарифних засобів, але їх можна звести до кількох типових ситуацій:
1)    кількісні обмеження, квоти і ліцензування імпорту;
2)    дискримінація іноземних підприємств, які бажають продавати товари (роботи, послуги) для державних потреб;
3)    стандарти, в тому числі заходи, націлені на захист здоров'я і життя людей, тварин і навколишнього середовища;
4)    митні процедури;
5)    виняткові засоби захисту внутрішнього ринку:
6)    антидемпінг;
7)    компенсаційні заходи;
8)    спеціальні заходи.
Деякі товари підлягають імпортним квотам або кількісним обмеженням.
Законодавство, яке обмежує імпорт, може мати найрізноманітнішу спрямованість. Воно може, наприклад:
- забороняти ввезення товарів;
- обмежувати ввезення у визначені порти;
- обмежувати маршрути перевезення товарів;
- обмежувати місця збереження товарів;
- обмежувати можливості використання товарів.
Такі обмеження можуть ставитися до всіх імпортних товарів, у тому числі до тих, які пересилаються поштою або розміщуються у вільних економічних зонах.
Держави обмежують імпорт товарів, таких як сільськогосподарська продукція, зброї; побутової техніки; ліків; нових лікарських засобів для людей; нових лікарських засобів для тварин; косметики; харчових продуктів;  вірусів і токсинів; іноземної валюти, дорогоцінних металів і марок; текстильних виробів, вовни, хутра; товарних знаків, об'єктів авторського права; шкіри і слонової кістки; алкогольних напоїв; транспортних засобів; плаваючих засобів; літаків; інших товарів.
Найчастіше держави просто обмежують кількість товару, яку можна ввезти в країну. Наприклад, у країну дозволяється за рік ввезти тільки 100 тис. т визначеного товару.
Такі обмеження можуть стосуватися:
- всіх імпортних товарів даного виду (глобальні обмеження);
- товарів даного виду, які імпортуються з визначеної країни (локальні обмеження).
Обмеження можуть виступати в двох основних формах:
- кількісні обмеження (назвемо їх нетарифні квоти);
- тарифні квоти.
Коли імпорт товару підлягає кількісним обмеженням (тарифним або нетарифним квотам), щоб ввезти товар, як правило, необхідно одержати ліцензію.
Нетарифні квоти. У різних державах це питання вирішується по-різному. В одних країнах ліцензію одержує той, хто раніше подав заявку. В інших країнах ліцензію одержує той, хто відповідає якимось іншим вимогам, наприклад позитивний платіжний баланс за попередній фінансовий рік.
Тарифні квоти. На практиці держави використовують ще один засіб штучного обмеження торгівлі. На той самий товар встановлюються дві різні ставки ввізних мит:
- перша стосується товарів, які ввозяться в рамках так званої квоти.
Квота - це максимальна кількість товару, яку можна ввезти в країну протягом року. Квоти звичайно "розподіляються" між імпортерами. Як правило, щоб ввезти товар у межах квоти, необхідно одержати ліцензію на ввезення певної кількості товарів;
- імпортери, яким "не вистачило" встановленої квоти, при імпорті повинні сплатити мито за другим, більш високим тарифом. Всі товари, "що ввійшли в квоту", при ввезенні оподатковуються митом за ставкою 5 %. Товари, "що в квоту не ввійшли", теж можна ввозити, але ввізне мито для них складає 30 %.
Регулювання експорту. Як правило, держави зацікавлені у збільшенні експорту, а не в його обмеженні. Зростання експорту означає збільшення прибутків скарбниці та зростання зайнятості.
Проте в деяких випадках держави обмежують експорт. Для торговця важливо брати до уваги обмеження експорту не тільки в країні, де виробляються товари, але також у країнах, де виробляються його компоненти або відповідні матеріали.
Найчастіше обмеження експорту запроваджуються з внутрішньо- або зовнішньополітичних причин, але непоодинокими є випадки, коли в основі таких дій лежать економічні причини. Іноді обмеження експорту запроваджуються з цілого ряду причин, серед яких є і політичні, і економічні.
Серед причин обмеження експорту:
- проблеми національної безпеки (наприклад експорт зброї);
- небезпека поширення ядерної зброї (експорт збагаченого урану);
- збереження природних ресурсів (наприклад видів тварин, що вимирають);
- збереження ресурсів для використання всередині країни (наприклад цінних порід дерева);
- збереження ресурсів для використання в майбутньому (наприклад нафти).
Обмеження експорту можуть здійснюватися в різних формах, наприклад:
- експортні квоти;
- експортні мита або податки;
- заборона експорту визначених товарів.
Нерідко держави обмежують експорт, виконуючи свої міжнародні угоди.
ГАТТ та інші угоди СОТ, хоча і прагнуть максимально зменшити обмеження торгівлі, не містять положень, які б прямо торкалися обмеження експорту. При проведенні переговорів країни - члени ГАТТ підтвердили необхідність переглянути деякі положення ГАТТ з тим, щоб сфера її застосування охоплювала і обмеження експорту, проте на сьогоднішній день угоди СОТ залишаються документами, націленими насамперед на імпорт.
В Україні обмежується експорт цілого ряду товарів, серед яких:
- зброя;
- боєприпаси;
- військова техніка і спеціальні комплектуючі вироби для їхнього виробництва;
- вибухові речовини;
- ядерні матеріали;
- технології, устаткування, установки, спеціальні неядерні матеріали і пов'язані з ними послуги;
- джерела іонізуючого випромінювання;
- інші види продукції, технологій і послуг, що використовуються при створенні озброєння і військової техніки або розкривають державну таємницю України;
- дорогоцінні метали і сплави, коштовні камені;
- наркотичні і психотропні засоби;
- твори мистецтва і стародавні предмети з музейних фондів України.
Заходи обмеження експорту включають:
- заборону експортувати товари з України без дозволу Державної служби експортного контролю;
- вимогу про обов'язкове узгодження з державними органами умов торгівлі деякими товарами;
- встановлення обов'язкових умов експорту товарів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить