Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Застосування системного підходу до забезпечення якості роботи науково-педагогічного персоналу у вищій школі

Застосування системного підходу до забезпечення якості роботи науково-педагогічного персоналу у вищій школі
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Застосування системного підходу до  забезпечення якості роботи науково-педагогічного персоналу у вищій школі


Актуальність. В сучасних умовах якість підготовки фахівців зумовлює подальшу долю вищих навчальних закладів. За методикою ЮНЕСКО у рейтингу оцінки ВНЗ України застосовувалася методика, яка включає 3 показники, серед яких: індекс якості навчально-педагогічного потенціалу (0-50 % ваги), індекс якості навчання (0-30% ваги) і індекс міжнародного признання з вагою 0-20%. У зв'язку з цим у ВНЗ необхідно створити умови, що забезпечують необхідний рівень підготовки кадрів, і навчитися цим управляти.
Створення ефективно діючої системи управління ВНЗ на основі якості і, разом з нею, комплексної системи безперервного навчання студентів в сфері якості дозволить істотно підвищити рівень підготовки випускників і їх конкурентоспроможність на ринку праці. Для цього необхідно вивчити світовий прогресивний досвід провідних ВНЗ України і СНД.
Постановка проблеми. вивчити підходи до створення, забезпечення і підтримки рівня  викладання, який відповідає вимогам ринку.
Результаті досліджень. Застосування системного підходу до підготовки висококваліфікованих фахівців передбачає виділення в ній елементів –підсистем і організованих зв’язків між ними. Відомо, що будь-яка система є організованою для досягнення основної мети. І ця мета може бути досягнута лише при злагодженій взаємодії всіх її елементів.
Складовими управляючої підсистеми ВНЗ в даному випадку є: освітнє середовище, зміст освіти; навчальний процес. При цьому висока якість викладання є неодмінною складовою навчального процесу у вищому навчальному закладі.  Тому вона повинна бути об’єктом менеджменту якості ВНЗ.
Для практичного застосування можна рекомендувати такі критерії якості учбового процесу:
• наявність затверджених в установленому порядку учбових планів, графіків учбового процесу, робочих програм по дисциплінах;
• відповідність змісту учбових планів і робочих програм вимогам програм якості і стандартам ВНЗ;
• відповідність розпорядку занять логіці викладання по кожній дисципліні;
• відповідність елементів учбового процесу (лекцій, семінарів, лабораторних занять) затвердженим планам і програмам;
• комплектна і достатність методичного забезпечення по дисциплінах (методичні вказівки, конспекти лекцій, керівництва до виконання лабораторних робіт);
• достатність, регулярність і рівень організації поточного контролю (контроль якості знань студентів, їх задоволеність якістю учбового процесу);
• оперативність ухвалення і реалізації корегуючих дій.
Приведений перелік - зразковий, хоча більшість критеріїв може бути використане з доданням ним кількісної оцінки для ухвалення оперативних управлінських рішень.
Не слід забувати і про мотивацію персоналу, який буде виконувати роботу по упровадженню і підтримці системи менеджменту якості у ВНЗ.
Створення ефективно діючої системи управління ВНЗ на основі якості і, разом з нею, комплексної системи безперервного навчання студентів в області якості дозволить істотно підвищити рівень підготовки випускників і їх конкурентоспроможність на ринку праці.
Основні проблеми, що виникають при створенні системи управління ВНЗ на основі якості:
-    різне трактування поняття “якість” і критеріїв його оцінки;
-    відсутність чіткого розуміння того, яку продукцію випускає ВНЗ;
-    нерозуміння ролі студентів;
-    складність визначення споживачів продукції ВНЗ і виявлення їх вимог;
-    укорінений специфічний стиль управління;
-    відсутність стратегічного планування в області якості;
-    чітка диференціація персоналу (викладачі, наукові співробітники, адміністративно-господарський персонал);
-    недосконалість системи контролю в освітній діяльності.
Основним видом готової продукції ВНЗ є фахівці. Основними особливостями будь-якої освітньої установи є “продукція”, яку воно випускає, і тривалість “виробничого процесу”.
Особливість  ВНЗ полягає в тому, що студент – не тільки “продукція”, але і учасник (суб'єкт) освітнього процесу, і споживач інших видів продукції ВНЗ.
З іншого боку, професори і викладачі ВНЗ – носії не тільки знань, але і загальної культури. Тому другою важливою особливістю  освітніх установ є саме якість професорсько-викладацького складу, що оцінюється, наприклад, по наявності у ВНЗ наукових шкіл, бо саме участь в їх роботі вносить істотний внесок у формування фахівця, що відповідає сучасним вимогам. Професори і викладачі, провідні науково-дослідні роботи, - безпосередні виробники “продукції” ВНЗ. Від них залежить, чи будуть студенти вчитися із задоволенням, (тобто саме із задоволенням виконувати регламентовані вимоги,  чи будуть найбільш “просунуті” студенти виконувати спеціальні додаткові вимоги, які формують викладачі і наукові співробітники, що привертають їх до роботи своїх наукових шкіл, “зійде лис дистанції” частина студентів.
Від якості професорсько-викладацького складу ВНЗ в значній мірі залежить той самий “відсів” студентів. Одна з особливостей освітньої діяльності полягає в тому, що поки не існує однозначну оцінку “дефектності продукції” (браку).
Таким чином, роль професорсько-викладацького складу у ВНЗ надзвичайно висока, оскільки його інтелект, професіоналізм, науковий потенціал і уміння зацікавити, встановити контакт, знайти оптимальну міру взаємин із студентами багато в чому визначає мотивацію студентів до навчання.
Роль професорсько-викладацького складу ВНЗ в даний час, коли у всьому світі обговорюється проблема “якості життя” в цілому, полягає і в тому, щоб створити систему безперервної освіти в області якості і забезпечити її ефективне функціонування. Ця система повинна грунтуватися на спадкоємності знань. В такій системі робочою підсистемою повинні бути відносини “постачальник - споживач”. Іншими словами, кожний викладач, що проводить заняття по своїй дисципліні, повинен розглядатися як споживач – для викладачів попереднього циклу дисциплін, і як постачальник – для викладачів подальших циклів дисциплін. Таким чином, перед колективами викладачів встає задача застосувати науковий підхід до формування учбових планів і програм дисциплін.
В даний час проблема якості упроваджується в свідомість керівників підприємств, організацій, фірм, компаній. А значить, ця проблема в першу чергу повинна увійти до свідомості молодих фахівців. Це повинне стати їх філософією. От чому у ряді ВНЗ вже по багато яких спеціальностях розроблені плани безперервного навчання в області якості. Це не тільки самостійні дисципліни по управлінню якістю, сертифікації, стандартизації і метрології. В кожній дисципліні технічні, технологічні, методичні питання розглядаються з позицій забезпечення, досягнення і вдосконалення якості. Але це легко проголосити, але зовсім не легко реалізувати.
В рамках концепції якості теж вироблені деякі уявлення про те, як треба вести навчання. В основі цих уявлень лежить думка про командний підхід до процесу навчання. Багато які спостереження свідчать, що традиційні лекції і семінари часто не досягають своїх цілей повною мірою. Звичайно, це не відноситься до видатних педагогів, легенди про майстерність яких переживають десятиріччя. Тому залишається констатувати, що у багатьох випадках саме командна (бригадна, групова) форма організації учбового процесу несе в собі той заряд додаткової ефективності, який вже втрачений в класичних формах. Крім всього іншого, командне навчання допомагає людям підготуватися до такого характеру командної роботи після закінчення навчання.
Управління якістю базується на документації, в якій описуються (документуються) всі процеси (процедури), а також дії учасників процесів для досягнення необхідного рівня якості.
За сучасною версією стандарту ІСО-9000 система якості потрактує як система менеджменту якості, яка складається з трьох підсистем: система управління якістю, система забезпечення якістю і система підтвердження якості.
До документації системи управління якістю відносяться: політика керівництва в області якості, керівництво за якістю по напрямах діяльності, стандарти ВНЗ, методичні інструкції по напрямах діяльності і ряд інших. Документів системи управління якістю, відповідних вимогам Міжнародних стандартів ІСО серії 9000, як правило, у ВНЗ немає. Для їх розробки необхідно привернути фахівців в області управління якістю або стандартизації, наприклад, випускників спеціальностей 072000 або 341000.
До системи підтвердження якості необхідно віднести: регулярні самооцінки по певних критеріях; опити співробітників, студентів випускників, споживачів; визначення рівня освоєння студентами учбових дисциплін; державна атестація випускників.
І звичайно, система управління якістю буде ефективною, якщо всі учасники освітнього процесу будуть з'єднані єдиною метою по досягненню високого рівня підготовки фахівців. А для цього потрібно упровадити у ВНЗ ідеологію менеджменту якості, вісім основоположних принципів, на яких грунтуються Міжнародні стандарти ІСО-9000 (9001, 9004) версії 2000 р.
За станом на 1 квітня 2009 року в світі сертифіковано більше 4,5 тис. системи менеджменту якості учбових закладів. З них більше 1 тис. сертифіковано по ISO 9001. Областю сертифікації були учбовий, виховний і науковий процеси. В Україні за станом на 1 квітня 2009 року сертифіковано всього 6 учбових закладів:
Осмислення діяльності вищого навчального закладу і вищеперелічених проблем з позиції критеріїв Міжнародних стандартів дозволяє:
-    розробити сучасну нормативну і робочу документацію по всіх напрямах діяльності;
-    виключити дублювання процедур;
-    створити систему контролю на основі планів за якістю;
-    підвищити ефективність організаційної структури;
-    чітко розподілити повноваження і відповідальність всіх рівнів керівництва;
-    чітко сформулювати цілі і виділити ключові процеси;
-    більш ефективно розпоряджатися ресурсами.
І найголовніше – упровадження системи управління у ВНЗ на основі якості дозволяє залучити весь колектив, у тому числі і студентів, в забезпечення високих результатів в учбовій і науковій діяльності.
Таким чином, можна говорити, що якість підготовки спеціалістів в умовах сучасного ВНЗ визначається рядом зовнішніх і внутрішніх факторів, серед яких: вимоги Болонської угоди до якості освіти; атестаційні та акредитаційні вимоги; конкуренція ВНЗ на ринку освітніх послуг і конкуренція на ринку праці; вимоги споживачів освітніх послуг; застосування систем менеджменту якості в галузі  освіти; політика держави щодо широкого запровадження ринкових механізмів в освіті; зростаючі вимоги персоналу ВНЗ до якості організації освітнього процесу.
Нові уявлення про якість освіти у ВНЗ будуть пов'язані не з “косметичним пристосовуванням” учбового закладу до нових умов, а з глибинною перебудовою основ його діяльності. До радикальних дій, крім економічної нестабільності, вимушує і демографічна ситуація на Україні. В даний час країна проходить через “демографічну яму”. Це становить реальну загрозу для  більшої половини ВНЗ яким для виживання необхідно шукати нові конкурентні переваги.
Висновки. Сьогодні на освітньому ринку конкурують не тільки і не стільки освітні програми, скільки системи менеджменту. Тому для того, щоб вистояти в конкурентній боротьбі на ринку послуг в області вищої освіти, учбові заклади України повинні  впроваджувати системи менеджменту якості освіти, відповідної вимогам міжнародних стандартів ISO серії 9000. Якщо немає можливості сертифікації, то слід використовувати принципи і заходи системи менеджменту якості, створювати гуртки якості, впроваджувати філософію якості у ВНЗ.
Опрацювання досвіду установ, які вже сертифікували свої системи якості  також  є завданням для ВНЗ, які хочуть вижити у складні часи кризи.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить