Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Засоби і прийоми рефлексивного управління образом суспільних інновацій

Засоби і прийоми рефлексивного управління образом суспільних інновацій
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Засоби і прийоми рефлексивного управління образом суспільних інновацій


Світові глобалізаційні процеси спричинилися численними суспільними новаціями, запровадження яких – не справа вибору окремих країн, а необхідність, обумовлена розвитком світових – економічних, політичних і культурних – процесів. Однак, попри те, що ті чи ті інновації можуть виглядати цілком доцільними (на думку їх ініціаторів або й з точки зору суспільної корисності), вони часто не приймаються тими, кому адресовані, по-перше, через неузгодження їх цілей з інтересами, потребами й цілями адресатів, а по-друге – через інертність ментальних структур, характерну для індивідуальної і масової свідомості. Неприйняття суспільних інновацій „простою більшістю” може стати причиною неефективності найважливіших і найгуманніших з них. І це несприятлива для суспільного розвитку обставина. Адже саме здатність суспільства до інноваційних змін становить потенціал його здатності інтегруватися у світовий соціально-економічний простір.
Ефективність інноваційної технології залежить щонайменше від двох важливих чинників: 1) того, наскільки вона розроблена як цілеспрямований, послідовно-поетапний, технологічний процес упровадження певних прийомів, засобів і дій у напрямі від мети до передбачуваних і запланованих результатів; 2) того, як образ цієї інновації сприймається лідерами думок, а згодом і простою більшістю її адресатів і населення країни в цілому. У зв’язку з цим постає питання про чинники ефективного управління соціальними інноваціями, що вимагає від авторів і виконавців високого рівня рефлексивного аналізу.
На відміну від авторів і виконавців, адресати інноваційних технологій, як правило, належно не інформовані щодо їх цілей, завдань і результатів, а отже, найчастіше мають справу з тими їх образами, що сформувалися в їхній свідомості на основі випадкових знань. Залежно від кількості і якості цих знань, образ тої чи тої інновації досить приблизно репрезентує її задум або й дуже віддалений від нього. Та саме він опосередковує ставлення адресатів до її цілей і завдань, оцінку впливів, які вона справляє, бажання діяти і  взаємодіяти з авторами в напрямі її реалізації. Тому перед технологами досить часто стоять завдання з реконструювання образу тої чи тої суспільної інновації у свідомості її адресатів, з’ясування ставлення до даного образу та можливостей управління цим ставленням.
Ініційовані у медіасуспільстві інноваційні технології реалізується передусім у сферах обігу ментального продукту (в науці, культурі, освіті), які є досить бюрократизованими й інертними. Вони спрямовані на зміни існуючих в індивідуальній і груповій свідомості ментальних схем і систем (уявлень, цінностей переконань, настанов, ставлень і т.ін.) і/або звичних для більшості людей способів і сценаріїв поведінки, а отже, вони є технологіями соціально-психологічними і передбачають свідомий цілеспрямований вплив одних людей чи соціальних груп на інших.
Аналіз літератури, присвяченої інноваціям [1; 2; 3], дає підстави поділяти існуючі засоби і прийоми оптимізації ставлення їх адресатів до образу цих інновацій та інноваційного процесу в цілому на п’ять груп: 
1) засоби і прийоми масового позиціонування інновації, в т.ч. із застосуванням медіаресурсів та піар-технологій (реклами, тематичних ток-шоу, технік спіну тощо), основана мета яких – привернення уваги цільових аудиторій і суспільства до інновації, позитивне її висвітлення, донесення її задуму, завдань і очікуваних результатів до широкого загалу, формування навколо неї позитивного і спільного для більшості смислового простору);
2) засоби активації рефлексивної позиції адресатів технології та включення їх в інноваційний процес (громадські і наукові дискусії, семінари, диспути, слухання різного рівня, соціально-психологічні тренінги, в т.ч. тренінг рефлексивної поведінки, ділові ігри та інші засоби „на місцях” і т.ін.), основана мета яких – широке практичне залучення споживачів технологій до інноваційного процесу, збагачення колективної рефлексії з їх приводу;
3) засоби налагодження діалогу і зворотного зв’язку (зондування громадської думки, комунікаційний аудит, моніторинг змін, моніторинг  ставлення), основана мета який –  координація, контроль і коригування  інноваційного процесу;
4) засоби подолання спротиву інноваціям, основана мета яких – оптимізація ставлення до інновації, їх прийняття й активне сприяння їм;
5) засоби оцінки ефективності результатів (зокрема, оцінка відповідності наявних результатів запланованим, охоплення населення інноваційним процесом, динаміки позитивного ставлення до нього з боку тих, кому вона адресована, тощо).
Отже, рефлексивне управління інноваціями, включає: 1) управління мотивацією (активація інтересу до інновацій, створення мотиваційної готовності до застосування нового); 2) управління знаннями (розширення знань і уявлень про інноваційний процес та його вигоди); 3) управління рефлексією (переконаннями, настановами, ставленнями, здатністю аналізувати свої емоції, думки та поведінку і те, що відбувається довкола).
Системне використання усіх згаданих засобів і прийомів становить базис ефективного рефлексивного управління образом будь-яких освітніх і суспільних інновацій і перебігом інноваційного процесу в цілому.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить