Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Прогнозування параметрів функціонування системи землеробства на основі одно і двох факторного аналізу

Прогнозування параметрів функціонування системи землеробства на основі одно і двох факторного аналізу
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Прогнозування параметрів функціонування системи землеробства на основі одно і двох факторного аналізу

За  мету підрозділа будемо вважати  ознайомлення з суттю основних, базових методів "що..., якщо..." , а також з особливостями їх з'ясування для аналізу чутливості прогнозів. В умовах ринку для сільськогосподарських економіко-виробничих систем дуже важливим є принцип передбачення і можливість дій на випередження. Реалізуються ці принципи на засадах досить складних аналітичних розрахунків (методи прямого рахунку, методи математико-статистичного аналізу, оптимізаційні підходи, методи графічного моделювання тенденцій і інш.).
На практиці також зручно використовувати  досить поширені  і відносно прості сучасні методи аналізу під загальною назвою "що..., якщо...” і, як їх варіанти - методи аналізу чутливості прогнозів.
Засоби однофакторного аналізу  "що..., якщо..." у разі можливості прийняття відносно простих рішень дозволяють побудувати одновимірну таблицю чутливості (таблицю з одним входом), що дає змогу  побачити, як зміна значень якогось одного фактора буде впливати на дані,  положення, або процеси, що нас цікавлять. Ці засоби і підходи у методах прийняття рішень є основою технологій "Базова однофакторна таблиця"  і "Однофакторна таблиця в базі даних" [11].
Засоби двохфакторного аналізу  надають змогу проаналізувати одночасний вплив зміни двох факторів на показник, що нас цікавить. Метод є основою технології "Двухфакторная таблица (таблиця із двома входами)", яка може використовуватися автономно, а також як доповнення до раніше складених планових або прогнозних таблиць (з метою аналізу чутливості  раніше отриманих прогнозів відносно двох факторів).
У якості передумови зауважимо, що в сучасних версіях електронних таблиць (Excel 97, 2000) базові методи активізуються командою Таблица подстановки, яка розміщується в меню Данные. Ці команди відкривають єдине діалогове вікно, у якому можна задати максимум два управляючих параметри (дві комірки введення): у однофакторному аналізі вказується один з них, в двохфакторному – два (див. рис. 2.9, а також 2.16).

Метод базової одно і двохфакторної таблиці
Розглянемо метод на прикладі дуже простої повсякденної задачі (задача 1): якою може стати обсяг продажу сільськогосподарської продукції у разі змінення рівнів ціни? Початкові об’єми продукції, що агрофірма поставляє на ринок  відомі, рівні єдиного чинника (ціни продажу) можуть змінюватися. Очевидь, що відповідь повинна бути представлена безліччю значень, тобто шкалою, сформованою у вигляді таблиці, оскільки майбутні значення чинника можуть знаходитися в економічно обгрунтованому діапазоні. Ця задача - не єдиний, але типовий засіб  прикладного використання методу таблиці одночинника. На цьому підході засновано безліч  агро-економічних задач прямого рахунку (наприклад, переоцінки продукції агрофірми, залежність ціни, обсягів виробництва  від оподаткування, тощо). Відзначимо загальні технологічні етапи.
  Як і кожний системний підхід до вирішення проблеми, алгоритм  передбачає етапність процедур. 
На підготовчому етапі, дотримуючись вимог щодо розміщення даних і формул, створюється таблична модель, в яку вводять вхідні значення залежної величини і формули її зв'язку з комірками рівнів фактору, які розміщуються зовні факторної таблиці .
Залежна величина (наприклад, об’єм продажів) розміщується в стовпці, який є лівою межею табличної моделі. Порожня комірка безпосередньо над першим значенням стовпця є початком службового рядка і може виконувати роль комірки введення. Через цю комірку (пізніше, на основному етапі розрахунків), у формули зв'язку згідно стандартному алгоритму будуть циклічно підставлятися змінні значення із стовпця залежної величини.
Формули зв'язку створюються у єдиному службовому рядку таблиці і не копіюються на решту комірок. В цьому і полягає сутність ефективності і економічності моделі. Верхньою межею однофакторної табличної моделі  є службовий рядок. Ліва комірка службового рядка завжди порожня. Її абсолютна адреса грає роль змінної залежної величини, на яку посилаються всі формули зв'язку. Формули посилаються, із одного боку, на комірку введення і, із другого боку, на комірки, що містять конкретні рівні фактору, які розміщуються за рамками розрахункової моделі (див. рис. 2.16).
Підготовка однофакторної моделі  до розрахунку вважається закінченою, якщо:
• створено стовпець значень залежної величини;
• залишено (над ним) одну порожню комірку введення;
• десь за межами розрахункової таблиці (вище або лівіше) відвели місця коміркам рівнів фактору;
• правіше комірки введення вводяться в службовий рядок формули зв'язку комірки введення з комірками рівнів фактору.
Основний етап технологічного процесу полягає в зверненні до основного інструменту - команди (Данные | Таблица подстановки) і проведенні короткого діалогу. Але спочатку треба виділити прямокутний блок розрахункової таблиці, яку ми створили на підготовчому етапі, - саме цей простір і є зразок однофакторної моделі, починаючи з порожньої комірки у верхньому лівому кутку і закінчуючи коміркою праворуч знизу на перетині останнього рядка і стовпця останньої формули. Після цього треба звернутись до команди Данные | Таблица подстановки. Відкриється діалогове вікно (рис. 2.16). В ньому достатньо вказати (визначити) клітинку введення стовпця ("Підставлять значения по столбцам в...". "Подставлять значения по строкам в...") .
За умовчанням курсор буде знаходитись у вікні визначення комірки введення рядка (використовується в двохфакторному аналізі ), тому спочатку переведіть курсор, клацнувши ЛКМ у нижньому віконці цього діалогового вікна, і потім клацніть по порожній комірці введення створеної  табличної моделі. (Щоб робити це швидко і точно, можна порадити наперед виділити клітку введення яскравим кольором).  Ініціалізуйте розрахунок клацанням по кнопці ОК, після чого вільні комірки результатної зони таблиці заповняться числами, тобто новими значеннями залежної величини, перерахованими за формулами залежності фактора.
На заключному етапі технології  може стати потрібним внесення корективи в таблицю: змінити або додати нові вхідні дані, змінити значення фактору, додати нові формули. Якщо  зміниться  яке-небудь значення залежної величини, воно відразу ж автоматично перераховується у відповідному рядку таблиці. Якщо ж  змінюється  яке-небудь значення рівня фактору, що лежить за межами однофакторної моделі, то автоматично перераховується весь стовпець пов'язаних з ним значень. Зауважимо, що такий вид коректування таблицю не розширює .
Якщо виникає бажання зберегти всі наявні значення і додати нові рядки або формули зв'язку, то треба розширити таблицю вниз (введенням нових значень в стовпець) або розширити таблицю вправо (введенням нових формул в службовий рядок). В цих випадках потрібно буде повторити основний етап, тобто, виділити вже збільшену таблицю і задати в діалоговому вікні клітинку введення стовпця. Не намагайтеся вставляти рядка в середину моделі, якщо вона вже ініціалізувала (тобто видала результати) — ви будете лише втрачати час. Для впорядкування рядків таблиці після її нарощування вниз, необхідно розподілити значення стовпця залежної величини. Для цьому потрібно спочатку виділити всі числові значення цього єдиного стовпця, ігноруючи і службовий рядок, і всі інші стовпці, а потім клацніть по відповідній піктографічній клавіші сортування на головній лінійці. Всі рядки, що зв'язані моделлю, пересортуються автоматично.

 


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить