Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Експертний метод визначення оцінки агрозаходу

Експертний метод визначення оцінки агрозаходу
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Експертний метод визначення оцінки агрозаходу

Оскільки для конкретного моделювання операцій бажано кількісний вираз всіх залежностей, виділимо деякі засоби іден-тифікації. Існує три засоби ідентифікації моделей ТО: нормати-вно-розрахунковий, експериментально-статистичний, експерт-ний [104].
Нормативно-розрахунковий використовують у випадках, коли операція поділена на під операції для опису яких існують залежності. Експериментально-статистичні засоби припускають проведення експериментів і наступну статистичну обробку да-них для ідентифікації моделі. Експертний засіб застосується для складних операцій з обмеженим чи-сельним матеріалом (кількісними зв'язками ). Досвід моделювання технологій в зе-млеробстві показує, що коректних кількісних параметрів, як правило, недостатньо і єдиним виходом є використання експер-тних оцінок.
У сферах, що відносяться до наукових і оперують перева-жно якісними характеристиками (медицина, гуманітарні науки) методи експертного оцінювання використовують досить успі-шно. Більш того, в науково-технічному прогнозуванні цей клас методів вважається одним з основних [84]. Вхідною інформаці-єю для таких методів стають оцінки фахівців, що займаються дослідженнями, розробками у відповідній галузі науки.
Методи експертного оцінювання поділяють на індивідуа-льні і колективні в залежності від складності задачі і об'єкта до-сліджень. Індивідуальні експертні оцінки бувають двох типів: оцінки типу "інтерв'ю" і аналітичні. Серед методів колективно-го експертного оцінювання розпізнають метод комісій, метод віднесеної оцінки і дельфійський метод.

В оцінках значень агрозаходів найбільш зручним, на підс-таві досвіду практичного використаннями, можна вважати ком-бінований підхід, який поєднує індивідуальні експертні оцінки з використанням математичних методів обробки експертної ін-формації [78]. За своїми організаційними ознаками використа-ний нами підхід найбільш наближений до дельфійського мето-да.
Процедура оцінювання складається з двох етапів: розробка програми послідовних індивідуальних опитувань (розробка ан-кет опитувань, таблиці експертних оцінок), узагальнення і ста-тистична обробка результатів опитування. При цьому, важли-вою стороною є необхідність забезпечення незалежності су-джень експертів, що досягається індивідуальним анкетуванням і переведенням висловлювань експертів у кількісні форми (табл.6.26).

При аналізі експертної інформації, як правило, використо-вуються спрощенні методи обробки даних. Вимоги до кваліфі-кації експертів дотримуються за рахунок включення в опиту-вання ведучих фахівців-технологів наукових установ ( у нашо-му випадку, ІЗПР УААН, ХДАУ, інституту степового земле-робства УААН) і сфери виробництва.
Відомо, що проводити математичну обробку узгодження поглядів експертів майже близької кваліфікації достатньо скла-дно.
Тому треба виходити з того, що фахівці які беруть участь в експертизі можуть бути однаковими лише в середньому. У разі достатньої кількості експертів переоцінка агрозаходу одним буде компенсуватися недооцінкою інших, а усереднення оцінки впливу наближатиме до істинного значення вкладу технологіч-ної операції. Слід реально уявляти міру суб'єктивізму, прита-манну даному підходу, однак вплив елементу суб'єктивізму можливо значно зменшити, якщо окремі агрозаходи розміщува-ти у відповідності зі ступенем значимості і присвоювати кож-ному з них ранг (номер). Кореляція між рангами буде більш то-чно відображати співвідношення між значеннями операцій, ніж кореляція між прямими оцінками.
Сама процедура ранжування технологічної операції може виконуватись таким чином. Кожний експерт розміщує ТО в ря-дки так, що на перше місце стають найбільш суттєві з них і присвоює їм ранг - 1, на друге - слідуючи за впливом на урожай ТО і присвоює їм ранг - 2 і так далі. Якщо серед ТО, на думку експерта, немає однакових за ступенем впливу, то кожна опе-рація одержує ранг, що відповідає її номеру в цьому ряду. Як-що існують рівнозначні фактори, то природно, вони повинні поділити декілька чергових місць (стільки - скільки таких опе-рацій), а кожній з таких ТО привласнюється ранг, що дорівнює середньому арифметичному з їх номерів. Наприклад, якщо екс-перт вважає дві технологічні операції однаково суттєвими, то вони будуть поділяти перше і друге місце, а їх ранги дорівню-вати -1.5 [(1+2)/2]. Або, якщо ТО з номером 4 і 6 пов'язані одні-єю значущістю для урожаю, то вони обидві матимуть ранг=5. При цьому, сума рангів зв'язаних операцій повинна дорівнюва-ти сумі рангів при ранжируванні без врахування елементу зв'я-зності.
Загальна формальна схема процедури експертного оціню-вання значень ТО може бути такою. Для участі в експертизі по кожній культурі на підставі прагматичного підходу відібира-ється по 5-7 фахівців-технологів приблизно однакової кваліфі-кації. Означимо їх як множина m. Серед усіх ТО, що складають технологію, виділено "n" операцій, які підлягають експертному оцінюванню. Кожній операції експерт присвоює ранг, у резуль-таті чого, отримуємо матрицю розміром m×n (табл.6.27).
Означимо через Хij ранг j-го агрозаходу в ранжируванні і-го експерта. Враховуючи наявність зв'язаних агрозаходів, тоб-то, маючих середній ранг, необхідно провести перевірку корек-тності їх, враховуючи, що сума рангів є величиною постійною для кожного експерта і залежить тільки від кількості операцій, що оцінюються.

Таблиця 6.27 - Матриця запису оцінок експертів при ран-жируванні  технологічних операцій
 
Необхідно виконання умови:    .
На наступному етапі визначається ступінь узгодженості між експертами, що входять до групи. Для цього використову-ється коефіцієнт конкордації:
 ,   
де   - сума квадратів відхилень сум рангів, що отримані відносно всіх агрозаходів від середньоарифметичних сум рангів.  Відхилення сум рангів j-го виду від середнього значення сум рангів відносно всіх видів: dj = Xj - 0.5 m (n + 1), а сума оцінок експертів -  , де  ,     
де tji - кількість повторень j-го рангу у визначеннях і-го ек-сперта.
Якщо прийняти m = 5 i n =11, то дані, що потрібні для роз-рахунку значень S, можуть бути наведені у вигляді таблиці для ісходної матриці (табл. 6.28).
 
Таблиця 6.28 -  Приклад матриці рангів
 
  2643.
Аналізуючи матрицю рангів, можна визначити кількість повторень рангів в оцінках кожного експерта, а це дозволяє ро-зрахувати значення Tі.
Таким чином, для матриці, що наведена, одержано значен-ня коефіцієнта конкордації - К  1, тобто можна важати, що уз-годженність експертів є повною.
У разі використання в дослідженнях інших груп експертів можуть бути одержані оцінки з значними відхиленнями. Однак, якщо обробка матриць рангів і розрахунки коефіцієнтів конко-рдації давали К1 це ще не означає, що такі оцінки не можна використовувати.
Бажано провести перевірку значущості узгоджень експер-тів, використавши гіпотезу про генеральну сукупність, що пе-ревіряється за виборкою і підкоряється нормальному закону ро-зподілу. Для цього можна використати F-критерій (критерій Фішера), заздалегідь визначивши статистики X1 і X2:
 Х1 = K.m•(n - 1), Х2 = [(m-1) .X1/m•(n-1)]-X1 і значення сту-пенів свободи F-розподілення.
З таблиці F - розподілу Фішера і, використовуючи значен-ня ступенів свободи V1 і V2, можна визначити критичні показ-ники - Fкр стосовно одного з рівнів значущості. Якщо виявить-ся, що Х2  Fкр, то не зважаючи на значення коефіцієнту конко-рдації < 1, можна зробити висновок відносно узгодженості екс-пертів і достовірності отриманих оцінок.
Включення в алгоритм експертних оцінок дозволяє від якісних виразів значень ТО перейти до кількісних і на цій підс-таві реалізувати його в СПТР. Рішення стосовно кількісті опе-рацій, що виключаються, порядок їх виключення визначає тех-нолог.
Підсумовуючи матеріал, наведений в розділі 6 підкресли-мо, що комплекс задач, який розглянуто, у складі СПТР вико-нує функції допоміжного у разі обґрунтування і необхідності поліпшення технологічних рішень. Однак, кожна з задач про-грамно вирішена таким чином, що може розглядатись як окре-ма система і у разі індивідуального використання спроможна надавати інформацію для формування фахових рішень у відпо-відному напрямку сільськогосподарського виробництва.
Систему автоматизованих розрахунків, що являє собою окремий модуль СПТР, створено на підставі відомих і в деякій мірі модернизованих підходів. До складу комплексу входять також задачі програмно реалізовані і задачі, які запропоновані у постановчому варіанті. Останні будуть використовуватись при поступовому розвиненні системи в напрямку підвищення її ін-телектуалізації, перетворення системи в експертну з елемента-ми штучного інтелекту.
У своєму експлуатаційному варіанті система прийняття технологічних рішень (СПТР) на рівні планування і проекту-вання сполучає формальні і неформальні методи, які взаємно посилюють і взаємодоповнюють одне одну. Формальні методи, перш за все, є засобом науково-обгрунтованої підготовки мате-ріалу для включення ЛПР у процес управління. Це дозволяє ефективно використовувати досвід і інтуїцію особи, його здат-ність вирішувати погано формалізовані задачі.
Відносно процедур вирішення кожної задачі, що забезпе-чує прийняття рішень з технологічних питань і питань загаль-но-виробничого характеру в землеробстві, оговорено принципи вибору моделей і створення спеціальних алгоритмів. В цьому сенсі за головні визначались і брались до уваги  такі вимоги: придатність моделі до коректного вирішення конкретної задачі, доступність і беззбитковість інформації, яка необхідна для іде-нтифікації моделі.
Результати розрахунків, що отримує користувач завдяки можливості багатоваріантного вибору, дозволяють ЛПР робити це більш обґрунтовано, що в підсумку робить їх більш ефекти-вними, економічно виправданими, адекватними ситуації.
 Відносно змісту частини 1 монографії, додатково можна зауважити, що варіант рішення (порада), що видається систе-мою, при тому, що вона орієнтована на проектні рішення, несе відтінок управління, бо допускає оперативне втручання в про-тікання процесу на протязі періоду вегетації культури.
Стосовно експлуатаційних можливостей СППР в режимі управління і оперативного планування  більш докладно піде мова  у другій частині монографії.

 


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить