Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Планування оптимальної структури площ посіву

Планування оптимальної структури площ посіву
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Планування оптимальної структури площ посіву

Головною умовою ефективності даної галузі землеробства і рослинництва вважається раціональне використання такого виробничого ресурсу як земля. Продуктивність культур тісно пов’язана з структурою посівних площ і сівозмін, а її стабіль-ність напряму залежить від стабілізації родючості грунтів.
Аналіз інформації, яка використовується фахівцями в про-цесі планування структури посівних площ показує, що вирі-шення цієї задачі можливе засобами математичного апарату на підставі автоматизації процедур розрахунків.
Однак, є думки [94] , що вирішити таку задачу методами лінійного програмування для практичного використання немо-жливо із-за складності формування сівозмін, які б відповідали всім вимогам.
Тому доцільним буде декілька спростили умови за раху-нок обмеження критеріїв. У вигляді критеріїв оптимізації мо-жуть бути визначені: прибуток, максимум виходу продукції від галузі рослинництва і мінімум витрат на її вироблення. Відпо-відно до функцій мети розробляються математичні моделі реа-лізації:
1. Якщо функція мети - чистий прибуток, то її вираз буде:
 ,                                   (6.14)
2. Якщо функція мети - вартість валової продукції галузі:
  ,                                                    (6.15)
3. Якщо функція мети - мінімум витрат на вирощування сільськогосподарських культур - 
  ,                                                      (6.16)
З виділених функцій мети дві максiмiзуються і одна мiнiмiзується. Одержані результати за кожним критерієм і бу-демо вважати субоптимальними. У такому представленні зада-ча може бути визначена як багатокритеріальна, що пов'язано як з формальними труднощами вибору і обгрунтуванням єдиного критерію, так і з багатоцільовим характером розвинення систе-ми. Перелік вказаних критеріїв визначається на принципах ло-гічного аналізу. На підставі експертних оцінок фахівців, може бути створено шкалу переваг і умов переважності, одержують-ся оцінки в балах для кожного з трьох критеріїв: Р3>0, P3=1.
З великої кількості методів находження багатокритеріаль-них компромісних рішень заслуговує на увагу схема запропо-нована І.Ніковським при використанні звичайних програм сім-плекс-методу:
Задача вирішується окремо по кожному критерію в межах с謬с¬теми обмежень.
В модель вводяться додаткові умови, які порівнюють від-хилення кожного критерію від оптимуму:
                                                                   (6.17),
де f*1 і f*2- оптимальні значення відповідних функцій.
У випадку рішення задачі на максимум критерію, додатко-ві умови запишуться: 1-f1/f*1=1-f2/f*2. Означивши 1/f*1=q1 i 1/f*2=q2 , будемо мати 1-q1f1==1-q2f2.
Далі задача вирішується за одном з критеріїв (f1 або f2).
Інформаційне забезпечення задачі надало змоги виділити слідуючи обмеження, при яких і визначаються зазначені функ-ції.
1. На земельні ресурси:
  ,                                   (6.18)
2. На проміжні посіви:
           (6.19)
3. На азотні добрива:
  ,                                              (6.20)
 4. На фосфорні добрива:
  ,                                             (6.21)
5. На калійні добрива:
 ,                                                    (6.22)
6. На органічні добрива:
  ,                                             (6.23)
7. На трудові ресурси:
  ,                                                    (6.24)
8. На зрошувану воду 
 .  
9. На механізовані роботи:
  .   
10. На транспортні роботи:  ,   
11. Умова на підтримку бездефіцитного балансу гумусу в грунті -  .  
При умові, якщо функція мети є максимальна вартість ва-лової продукції, до обмежень (6.18-6.24) додається обмеження на матеріально-фінансові витрати:    
  .     
Якщо функція мети - мінімальні витрати на вирощування сільськогосподарських культур, то до умов (6.18-6.24 ) додаєть-ся обмеження –  .   
Позначення, що використовуються в моделі і алгоритмі такі:
 к - індекс культур, що вирощуються без зрошення;
 j - індекс культур, що вирощуються в умовах зрошення;
 Хj - площа під культурами в умовах зрошення, га;
 Хk - площа під культурами в богарних умовах, га;
 Хпj - площа, що займають проміжні культури, га;
 Х0 - загальна площа на зрошенні, га;
 X0 - загальна площа основного посіву, га;
 Р - площа під чорним паром, га;
 N1 - безліч культур, що вирощуються в незрошуваних умовах;
 N2 - безліч культур, що вирощуються в умовах зрошення;
 Xкj - площа посіву культури, га;
 Cj - вартість валової продукції, грн;
 C1 - витрати на вирощування культури, грн;
 X - загальна посівна площа, га;
 aп - вихід (урожай) основної продукції з проміжних посі-вів, ц;
 aо - вихід (урожай) основної продукції з основних посівів, ц;
 L - індекс виду основної (побічної) продукції;
 Q - запланований обсяг продукції, грн;
 bа - норма азотних добрив, кг/га;
 Bа - загальний обсяг азотних добрив, ц;
 bф - норма фосфорних добрив, кг/га;
 Bф - загальний обсяг фосфорних добрив, ц;
 bк - норма калійних добрив, кг/га;
 Вк - загальний обсяг калійних добрив, ц;
 bо - норма органічних добрив, т/га;
 Дi - загальний обсяг органічних добрив, т;
 i - індекс виду органічних добрив;
 I - безліч видів органічних добрив;
 t - видаток трудових ресурсів, люд.-час;
 T - загальний обсяг трудових ресурсів, люд.-час;
 Ho - норма зрошення, м3/га;
 O - загальний обсяг норми зрошення, м3;
 R - витрати на механізовані роботи, грн/га;
 Rм - загальний обсяг витрат на механізовані роботи, грн;
 S - транспортні видатки, грн/ц;
 Sт - загальний обсяг транспортних видатків, грн;
 Г - прихід (+), видаток (-) гумусу, т/га;
 Гi - прихід ( + ), видаток ( - ) органічних добрив, т/га.
Інформаційне забезпечення представляють масиви показ-ників, перелік яких надається в табл.6.20, 6.21.
Вважаємо, що з метою уникнути збитковості, конкретні значення кожної інформаційної одиниці представляти немає сенсу. Природно, що в технічній документації, що супроводжує розробку, повинна бути надана інформаційна база задачі повні-стю і відбивати всю глибину і межи досліджень, проведених по її організації.

 Таблиця 6.20 - Перелік вхідної і вихідної інформації зада-чі "Структура"
 

 Таблиця 6.21 - Перелік нормативно-довідкової інформації задачі
 
Машинна реалізація відбувається традиційними методами лінійного програмування і оскільки є задачею тривіальною, у більш розгорнутому варіанті не наводиться. Вихідний доку-мент, фрагмент якого надаєтья (табл. 6.22), може бути виведе-ний на екран і при бажанні надрукований.

 Таблиця 6.22
Планування структури посівних площ
 Адреса: ...    Площа, всього...
 


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить