Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Класифікація технологічних рішень і їх особливості

Класифікація технологічних рішень і їх особливості
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Класифікація технологічних рішень і їх особливості

Раніше ніж ми поведемо розмову стосовно конкретних ас-пектів вирішення задачі на рівні проектування, не завадить де-кілька слів відносно розуміння вирішення проблеми у її абсо-лютному уявленні.
 Найкращім варіантом використання системного підходу до реалізації нашої мети було б створення теорії управління ви-робництвом, і зокрема у землеробстві, що дозволяла б відшуку-вати найкращі рішення при плануванні та оперативному управ-лінні агротехнічними заходами. Але створення такої теорії ду-же важка задача із-за виключної складності об'єкту. Тому, спи-раючись на системний аналіз, спробуємо хоча б фрагментарно представити деякі аспекти проблеми. По даним Р.Г. Кравченко [87] у сільському господарстві вирішується майже 360 задач пов'язаних з управлінням: прогнозування, планування, обліко-вих, аналітичних, контролюючих.
Господарські задачі можна поділити на два типи: задачі, де вибір рішень відбувається одноразово і спирається на викорис-тання середньостатистичної інформації, і задачі, в яких можли-ва щорічна диференціація вибору рішень у відповідності з умо-вами, що складаються.
В зв'язку з визначним впливом на ефективність землеробс-тва технологічних рішень центральне місце серед функціональ-них задач займають задачі планування і управління основним виробництвом, тобто, вирощуванням сільськогосподарських культур. Призначення цієї задачі полягає у виробленні оптима-льних або раціональних оперетивно-календарних планів засто-сування агрозаходів, технологічних проектів та реалізація їх в умовах, що змінюються.
З цього приводу будемо вважати доцільним розглянути сутність і особливості саме технологічних рішень під якими будемо розуміти рішення, що виявляють безпосередній вплив на хід технологічного процесу вирощування культур.
Особлива увага, що приділяється технологічним рішенням пов'язана з точки зору системності з тим, що технології як ніякі інші об'єкти управління, чутливі до факторів впливу і вірне врахування цих чинників, аналіз результатів і рішення, що при-ймаються на цій основі - головний резерв підвищення ефектив-ності виробництва в сільському господарстві, зокрема в земле-робстві і рослинництві .
Якщо дотримуватися трьохрівневої схеми класифікації рішень [90-92], то до першої групи треба віднести проектні за-дачі агротехнічних заходів на рік, сезон; до другої групи - окремі задачі планування агрозаходів на визначений період і до третьої - більшість задач оперативного управління технологіч-ними процесами.
Відповідно до тимчасового аспекту, виділяються рішення за ознаками: періодичності, допустимого інтервалу затримки, обрію планування, складності ув’язки з тим чи іншим періодом основного сільськогосподарського циклу.
За ознаками періодичності виділяються рішення регулярні (з визначеною частотою, періодом), неперіодичні, разові.
За допустимим інтервалом затримки виділяють рішення, прийняття яких необхідно відразу і рішення, які допускають іс-нування деякого проміжку часу між виникненням ситуації, що вимагає втручання ЛПР, та відповідним рішенням.
По обрію планування - тимчасовому інтервалу, що охоп-люється рішенням, відрізняють перспективні рішення (більше року), середньострокові (місяць), короткострокові (декада - мі-сяць), оперативні (доба-декада ).
За ознаками складності можна виділити багатоваріантні і розрахункові (прямі) рішення. Сенс багатоваріантних рішень складається з того, щоб з множини допустимих (можливих) рі-шень, обрати найкращі (бажані).
У простих випадках використовується пряме перебирання рішень. У ситуаціях наочних, нетривіальних застосовуються за-соби лінійного програмування та статистичної теорії прийняття рішень. У найбільш складних - для прийняття рішень необхідні спеціальні обчислювальні процедури, пов'язані з евристичним програмуванням.
В сільськогосподарському виробництві часто рішення приймаються в умовах невизначеності, коли відсутні обґрунто-вані дані відносно характеристик, властивостей об'єкту або впливаючих на нього факторів. В цьому випадку мало придатні класичні засоби прикладної математики. У такій ситуації необ-хідно (при рішенні погано структурованих і неструктурованих задач) застосовувати засоби пов'язані з теорією прийняття рі-шень у нечітко описаних умовах, з алгоритмічним описом про-цесів [93].
Аналіз рішень за наведеними ознаками дозволяє якісно оцінити задачі і обрати ті з них, які включаються до СППР , СПТР в першу чергу.
При виборі черговості опрацювання задачі враховувється: ефективність автоматизації задачі, частота і обсяг використання задачі, міра автономності задачі, можливість швидкого її рі-шення та надійність використання, забезпеченість задачі необ-хідними компонентами (моделями, алгоритмами, інформацією і т. ін.).
Дослідження цих чинників дає можливість визначити для кожної задачі переважність черговості реалізації, враховуючи з одного боку доцільність задачі, а з іншого, наявність ресурсів для її реалізації [6,24].
Кількісні схеми реалізації таких задач, що зустрічаються у літературі, незважаючи на нібито простий процес виконання, для наших умов, як виявилось у процесі створення СПТР, коре-ктно здійснити неможливо із-за складності та специфічності об'єкту. Тому краще орієнтуватися на якісний експертний ана-ліз.
Спираючись на дані аналізу об'єкту, виділимо основні ета-пи прийняття технологічних рішень в землеробстві.
Етап попередніх рішень включає:
 - визначення структури посівних площ і формування сіво-змін;
 - розрахунок ресурсно-і технологічно забезпеченого уро-жаю;
 - розробку проектів технології вирощування сільськогос-подарських культур, режимів оперативного планування і управління;
 - розрахунок технологічних карт і планування розподілу ресурсів.
На етапі коректування визначених рішень згідно з умова-ми, що складаються, уточнюються графіки виконання польових робіт. При цьому, можливе подрібнення на більш дрібні підета-пи, що пов'язані з технологічними процесами і періодами робіт (основна та передпосівна підготовка ґрунтів, посівний період, догляд за посівами, збирання урожаю, післязбиральна обробка).
Кожне рішення принципового характеру базується, як правило, на більш дрібних рішеннях і у свою чергу представляє собою сукупність більш простих рішень [94].
Таким чином, на першому етапі рішення приймаються на рівні проектування, на другому здебільшого на рівні оператив-ного планування і управління.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить