Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Методичні підхоли до створення моделі технології

Методичні підхоли до створення моделі технології
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Методичні підхоли до створення моделі технології

Евристичний підхід

Для більш чіткого уявлення про сутність процедурних пи-тань створення автоматизованої системи, не відхиляючись від встановленої цілком утилітарної мети - розробка моделі для за-дачі планування і проектування технологічних процесів виро-щування культур, - сформуємо основні вимоги до технологічної моделі вирощування культур.
Така модель повинна:
- описувати вплив на продуктивність культур, головним чином, лімітуючого фактору;
- включати мінімально необхідну кількість параметрів, що мають чіткий фізичний зміст і кількісні значення, які легко ви-значаються в результаті спостережень;
- бути якісно інваріантною відносно несуттєвих змін пара-метрів. Тобто, модель повинна бути параметрично грубою у зв'язку з тим, що точність оцінки параметрів агрономічних і бі-ологічних об'єктів, як правило, незначна;
- бути досить простою і надійною, оскільки основна вимо-га до проектних і оперативних розрахунків - це необхідність проведення їх у визначені (здебільшого стислі) строки.
Елементарними складовими моделей технологій краще ви-значити моделі операцій. Однак, далеко не для всіх операцій існують їх моделі. Має місце і практична відсутність формалі-зованого описування технології в цілому, реалізованої в умовах виробництва. Тому при створенні моделі і алгоритму прихо-диться орієнтуватись на опис технологій на природній мові з усіма супроводжуючими ці обставини недоліками (неоднознач-ність, нечіткість, якісний характер). Що стосується алгоритмів прийняття рішень в умовах виробництва, то вони можуть бути умовно поділені на такі типи: добре структуровані, погано структуровані, неструктуровані. Для рішення задач першого типу (кількісно сформованих) можуть використовуватись (з різ¬ною мірою ефективності) існуючі математичні методи. Задачі другого типу (змішані) і третього (визначених якісно) за допо-могою існуючого математичного апарату вирішувати важко. Між тим, задачі останніх типів являються найбільш характер-ними для реальної діяльності відносно плануванню і управля-інню. Тобто, в нашому випадку поведінку об’єкту при сугубо прикладному значенні функції мети, найбільш реально описати евристиками. В загальному розумінні, евристичні програми по-водження представляють собою алгоритмічне описування на інформаційному рівні системи цілеспрямованих дій [1]. В більш широкому розумінні, відносно до технологій в землероб-стві, евристичний підхід буде заключатися у формалізації ре-комендацій наукових закладів і передового досвіду планування і управління технологічним процесом.
Даний підхід дозволяє отримати раціональні рекомендації без побудови точної кількісної формальної моделі об'єкту, що управляється, врахувати у процедурі вироблення рішень реаль-ні умови і інтереси особи, яка приймає рішення, дозволяє пе-редбачити можливі зміни принципу оптимальності в процесі управління. Іншомовно, в основі евристичного підходу - "раці-ональні міркування", відносно яких в [74] відмічається: "Одна из важнейших особенностей рациональных рассуждений, от-личающих их от чисто дедуктивных, состоит в том, что пер-вые могут включать понятия, которые с точки зрения чистой математики, не являются точно, однозначно определенными. Содержание и границы рациональных понятий могут уточ-няться в ходе рассуждений, они могут быть для разных моде-лей и в разное время несколько различными... Если мы ищем оптимальное решение, то это не значит, что мы должны отвергать решения, лишь приблизительно отвечающие требо-ванию оптимальности. Значительная часть реальных решений, которыми мы пользуемся, как раз и есть решения, в данное время в какой-то мере удовлетворяющие этому требованию".
При евристичному підході ми працюємо з векторним кри-терієм і необхідністю обгрунтування розумного компромісного рішення. Тільки зауважимо, що в даному випадку таке обгрун-тування здійснюється експертом. Тобто, нас цікавить даний за-сіб з точки зору формалізації опису того, як діє людина, а не чому вона так діє. Існує два можливих шляхи побудови еврис-тичного алгоритму: розробка алгоритму самонавчання і безпо-середня формалізація складених змістових уявлень у конкрет-ній предметній галузі. Для задачі планування і проектування технологій перший шлях не є реальним, як з причин не повного дослідження проблеми створення такого алгоритму, так і в на-слідок надзвичайно великої кількості впливаючих на вибір рі-шення факторів. На користь другого шляху говорить великий досвід і добуток практики землеробства, наявність великої кі-лькості часних рекомендацій наукових закладів відносно про-цесів вирощування культур.
Тому, прийнявши гіпотезу стосовно принципової можли-вості створення алгоритму прийняття технологічних рішень, відокремимо слідуючи групи евристик, що використовуються при розробці моделей [78]:
1. Заміна однієї моделі іншою, більш спрощеною, якщо її неможливо дослідити існуючими методами.
2. Звуження області досліджень. Експерти накладають на область допустимих рішень (ОДР) деякі додаткові обмеження з урахуванням їх досвіду і інтуїції. Обмеження можуть мати ви-раз як у формі ОДР, так і у формі введення ряду логічних пра-вил, що зв'язують змінні.
3. Надання опорного плану. У даному випадку задача по-шуку оптимального рішення полегшується, якщо план задано вдало. В цьому випадку для оптимального рішення достатньо перевірити зміни критерію ефективності лише в межах заданої області.
4. Використання інтуїтивних, не строгих методів відшуку-вання оптимальних (раціональних) рішень, вироблених фахів-цями у процесі повсякденної практики .
Фактично процес прийняття рішень при евристичному пі-дході розглядається як "чорна скринька", на вхід якої поступає фіксований набір факторів Х, а на виході отримується відомий набір рішень У. Задача зводиться до конструювання схеми ре-формування, котра б реалізовувала процес трансформації ХУ таким чином, щоб кожному хi  Х відповідав визначений  уj  У (при необов'язковій взаємної однозначності: наборам хi ... хj ... хn може відповідати єдиний Уm). При цьому, за межами акти-вного аналізу залишається пояснення причин тієї, або іншої ре-алізації оператора S у виразі У=S(x). Інакше, формалізується не стільки процес прийняття рішень, скільки його зовнішнє про-явлення з свідомим ігноруванням мотивацій тої чи іншої дії. Можна рахувати, що в відомому розумінні такий підхід є вико-ристанням якихось неформалізованих статистичних закономір-ностей. Як і всякі загальні статистичні закономірності, вони не завжди дозволяють відповісти на запитання, що стосується де-талей управління, точних рекомендацій відносно його парамет-рів. Однак, що стосується питань принципового характеру (рі-шення "взагалі"), евристичний підхід достатньо ефективний.
З урахуванням того, що реалізація такого підходу можлива у разі наявності якісного об'єкту-оригінала "чорної скриньки", котрий можна досліджувати во всієї множені ситуацій Х, що проявляються в реальних умовах виробництва, важливою пере-думовою евристичного моделювання буде комплексний досвід практичного агрономічного обслуговування, який привносить в схему вироблення і прийняття рішень знання регіональних осо-бливостей, сформованих організаційно-виробничих відносин, умов, що складаються. В цьому випадку методологію цього пи-тання, якою користується фахівець, можна характеризувати вдалим висловленням Р.Акоффа [20] як… "дорога в будущее с лицом повернутым в прошлое". Тому, хоча залучення експерта-агронома, економіста вносить до схеми прийняття технологіч-них рішень суттєвий суб'єктивізм, цей недолік якоюсь мірою може бути компенсований залученням до експертизи групи фа-хівців і використанням математичних методів обробітки експе-ртної інформації [79].
В заключення слід зауважити, що основна небезпека в ви-користанні евристичного алгоритму, як показує практика, поля-гає в слідуючому. Людина - єдиний досконалий інструмент, здатний ефективно приймати компромісні рішення, що задово-льняють протилежним вимогам. При перетворенні його мірку-вань, висловів у формальний алгоритм зустрічаються випадки, коли результати реалізації допустимі, а в інших ситуаціях мож-ливості алгоритму для прийняття рішень значно обмежені. За такої ситуації край важливо усвідомлення експертом і особою, що приймає рішення кордонів використання вироблених реко-мендацій.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить