Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Системний аналіз процедур створенні автоматизованих систем підтримки технологічних рішень в землеробстві

Системний аналіз процедур створенні автоматизованих систем підтримки технологічних рішень в землеробстві
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Системний аналіз процедур створенні автоматизованих систем підтримки технологічних рішень в землеробстві

Системний підхід у практичному землеробстві представ-ляє особливу цінність, якщо використовується при розробці найбільш придатних для конкретного поля технологій та опера-тивного управління процесом одержання врожаю.
Нагадаємо, що технологія як сукупність взаємопов'язаних засобів і заходів проведення виробничих (операційних) дій в напрямку закладення підвалин,  процесів вирощуванні урожаю та його збиранні вже є системою і добре піддається досліджен-ню методами системного аналізу.
Існує декілька підходів до аналізу і побудови систем прое-ктування і планування технологічних схем:
 - на підставі регіонально-типових схем наукових закладів та практичного досвіду;
 - емпірико-статистичний, коли розраховується можливий урожай і параметри агрозаходів з використанням виробничих функцій;
 - iмiтаційно-модельний підхід, в основі якого розрахунок урожаю, параметрів агрозаходів з використанням динамічних моделей;
 - підхід на основі комп'ютерних автоматизованих систем коректування і оперативного планування технологій (систем підтримки прийняття рішень).
Кожний з перелічених підходів може бути використаний у залежності від можливостей та фахового рівня розробників те-хнологій. В сьогоденні найбільш широко розповсюджені тра-диційні форми застосування зональних рекомендацій. В цих випадках практично надаються загальні поради, а конкретне їх використання у різноманітних ситуаціях залежить від досвіду і знань користувача цими рекомендаціями.
При емпiрико-статистичному підході необхідно врахову-вати питому вагу агрозаходу в технології, що досить важко зробити, якщо не спиратись на спеціальний інструментарій. Можна в цьому випадку використати комплексні виробничі функції, де через приватні коефіцієнти регресії, або за допомо-гою графіків виражається питома вага фактору в формуванні урожаю. Зробити це простіше, якщо мова йдеться про зовнішні фактори, які багато в чому визначають рівень врожаю (ґрунто-ві, кліматологічні), і важче, якщо враховуються технологічні.
При iмiтаційно-модельному підході агротехнічні елемен-ти, як правило, не враховуються. Звідси недостатня оператив-ність цих моделей у разі їх використання в реальних умовах управління технологіями, як комплексами. Моделі такого типу доцільніше використовувати, якщо відбувається управління окремими технологічними блоками.
При створенні автоматизованих систем в землеробстві, вирощування урожаю в цілому розглядається як деяка структу-ра, що складається з процесів, починаючи від основного обро-бітку ґрунту до збирання урожаю та переробки подукції. При цьому, широко використовується досвід, знання і інтуїція екс-пертів-агрономів (агро-менеджерів), біологів, агрохіміків, рос-линознавців і інш.
Теоретичні обґрунтування і методика розробки таких сис-тем описані І.С.Шатіловим та О.Ф.Чудновським [4], В.А. Пла-тоновим та О.Ф.Чудновським [5], В.А. Платоновим [67,69]. То-му, щоб уникнути залишкової деталізації визначимо особистос-ті автоматизованих систем з урахуванням накопиченого досвіду створення СПТР.
Переважаючими сторонами автоматизованих систем підт-римки технологічних рішень (планування) перед традиційними підходами щодо рекомендацій будемо вважати:
 - обсяг інформації, що вміщує СПТР і надається агро-менеджеру значно ширший і перевершує знання окремого фа-хівця, оскільки використовує колективний досвід спеціалістів різноманітних областей знань;
 - можливість швидкого коректування алгоритму прийнят-тя рішень відповідно до інформації, що надійшла;
 - виключаються помилкові рішення;
 - зменшується суб’єктивізм у разі призначення агрозахо-дів;
 - процес проектування технологій прискорюється, оскіль-ки складовою частиною системи є ЕОМ.
Створення реально діючої СПТР можливо за умов наявно-сті моделей технологій і моделей технологічних операцій.
Модель технології вирощування сільськогосподарських культур є не що інше, як опис послідовності технологічних операцій, термінів і засобів їх проведення та параметрів, що за-безпечують одержання запланованого урожаю при існуючих обмеженнях
Елементарною компонентою моделі технології вважається модель технологічної операції, а у деяких випадках і підопера-ції. У зв'язку з тим, що моделі розроблені не для всіх операцій, формалізоване описування технології в цілому ускладнено. Як правило, технології описуються на природній професійній мові фахівців (ППМФ), звідси і витікає здебільшого якісний харак-тер опису, неточність і неоднозначність.
При розробці задач СПТР на початковому етапі можливо виділення критерію. Критерії можуть бути економічні (величи-на прибутку), соціальні, екологічні і ін. Але у будь-якій нагоді необхідні надійні засоби вибору технологічних рішень відпові-дно до обраного критерію. При цьому можливі три підходи:
1.Оптимiзаційний. Використовується, як правило, для рішення приватних задач управління окремими агрозаходами. Проте, для пошуку оптимального технологічного рішення в ці-лому, практично не застосовується із-за переважно якісної складової у моделях опису технологій. Крім того, міра вивчен-ня, реалiї сільськогосподарського виробництва, роблять пошу-ки оптимальних рішень недоцільними і не відповідаючими конкретній ситуації. Тому коректніше, у даному випадку, їх на-зивати не оптимальними, а раціональними. За таких умов за-слуговує на увагу інший підхід.
2.Евристичний підхід дозволяє отримати раціональні рі-шення без побудови точної кількісної моделі об'єкту. Цей під-хід заснований на формалізації рекомендацій зональних науко-вих закладів і передового досвіду, тому враховує реальні інте-реси фахівця. Тобто, евристичний підхід дозволяє формалізува-ти поведінку експерта (фахівця ) в реальній ситуації, та реалізу-вати отриманий алгоритм на ПЕОМ.
3.Прагматичний підхід включає елементи оп-тимiзаційного і евристичного підходів. В основі прагматичного підходу покладено засіб рішення задачі, що використовується людиною, а подальше поліпшення результату відбувається за допомогою формальної моделі. Для вироблення рішень, в да-ному випадку, поруч з формальними засобами використову-ються досвід, знання та інтуїція експерта для конкретизації мо-делі. Тобто, рішення приймаються у процесі діалогу фахівця з ПЕОМ.
Таким чином підсумуємо, що рівень сучасних знань ще не дозволяє одержати надійну кількісну модель технології в ціло-му, але деякі технологічні операції моделювати можливо і не-обхідно.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить