Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Системний аналіз в біології і землеробстві

Системний аналіз в біології і землеробстві
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Системний аналіз в біології і землеробстві

Практика вирішення складних проблем виробила особливу методологію, що одержала назву системного аналізу і виниклу під впливом ідей системності і системного підходу.
Системний аналіз - це збудоване на основі певного набору правил дослідження складного об'єкту, яке застосовується з ме-тою поліпшення функціонування даного об'єкту. Хоча систем-ний засіб і спирається на математичний апарат, він не ототож-нюється з математичними засобами.
В широкому уявленні системний аналіз - це стратегія нау-кового пошуку, що використовує математичний апарат і мате-матичні концепції, але в межах підходу, що систематизувався до рішення складної проблеми, сприяє організації знань таким чином, щоб допомогти завбачити результати впливу на систе-му, обрати найкращі рішення [51].
У звуженому розумінні системний аналіз - це сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки і рішень відносно складних проблем.
В іншому тлумаченні [17] - системний аналіз - це певний тип науково-технічної діяльності, необхідний для дослідження і конструювання складних об'єктів.
Основною задачею досліджень, в основі яких методологія системного аналізу, є цілеспрямований здобуток практичних результатів. Оскільки системний аналіз не є закінченою теорі-єю з єдиними принципами і апаратом, в землеробстві він може виконуватись на підставі практичного досвіду, логіки, не скла-дних розрахунків залежно від характеру питань, що досліджу-ються. Науковим він стає, якщо спирається на кількісний аналіз проблеми, використовуючи відповідні моделі і ПЕОМ, але це не завжди можливо. Багато які сільськогосподарські об’єкти і задачі, що розглядатимуться далі, як системи, відрізняються значною складністю, тому кількісний аналіз робити важко, бо не всі параметри піддаються кількісному оцінюванню. В цьому випадку системний аналіз, в нашому використанні, у своїй ос-нові мав суб'єктивні міркування і в багатьох випадках виправ-довував себе.
Особливе місце в методології системного підходу і його методу - системного аналізу займають біологічні системи. В самостійний науковий напрям дослідження систем біології ви-ділилось лише на початку 20-го століття. В цей період А.А. Богдановим, В.I. Вернадським, В. Н.Сукачевим сформульовані деякі принципи цього поняття.
Велика роль в утворенні теоретичних основ біологічних систем належить Віденському гуртку філософів і біологів, най-більш яскраві представники якого О.Нейрат, Р.Карнаi, М.Шлик, Ф.Франi і один з засновників сучасної теорії Л. фон Берталанфi , а також Берлінському "Суспільству емпіричної філософії" (Г. Рейхенбах, Ф.Крауз, К.Гемпель ).
Період найбільш інтенсивних досліджень в цьому напрямі приходиться на 40-50-і роки, коли була запропонована програ-ма побудови теорії систем. Особливе значення в розвитку сис-темного аналізу в біології належить роботі "Дослідження опе-рацій", що в 40-ві роки визначилась як самостійна наукова дис-ципліна. Пізніше напрям перетворився в системний аналіз. В ті часи під "системним аналізом" розумілась наукова дисципліна, що включала засоби дослідження операцій як складові свого методологічного арсеналу [10].
Між тим, засоби системного аналізу, розвиток яких було стимульовано особливостями біологічних об'єктів, опрацьову-вались на порівняно простих, частіше технічних системах, що створило додаткові скрути (з якими зустрічаємося і в сьогоден-ні) у разі перенесенні прийомів, заходів на "живі" об'єкти [41].
Сільськогосподарські системи від промислових відрізня-ються більшою складністю, невизначеністю умов функціону-вання, відносною завбаченністю поводження. Все це є голов-ною перешкодою до більш широкого використання системного засобу в таких галузях знань. Тільки у 60-і роки 20-го століття наука наблизилась до можливості утворення математичних мо-делей біологічних систем. В їх основу покладено системний аналіз, теоретичною базою якого є загальна теорія систем і сис-темний підхід.
Основні методологічні задачі системного дослідження в біології можуть бути сформульовані так: опрацювання засобів представлення об'єктів як систем; побудова загальних моделей систем; дослідження структури систем.
Кожний період розвинення науки має свої особливості і характерні вимоги. До цього часу в біології, і в сільськогоспо-дарській науці взагалі, накопичилося достатньо фактичного ма-теріалу, а теоретичні побудови були і залишаються обмежени-ми. Досвід людини, на погляд А.А.Малиновского [39], перестає відігравати істотну роль. Зростає необхідність в теоретичних побудовах. Підставою для якісної переробки інформації мо-жуть бути загальні факти, тобто, це вже не суб'єктивний досвід, а сформовані описування, які теоретик використовує для побу-дови теорії. В значній мірі з причини того, що період "накопи-чення" даних затягнувся, в біологічних науках на сьогоденні ві-дчувається значний дефіцит теоретиків.
До того ж визначимо, що експериментальний матеріал в землеробстві, як правило, не рівно значущий, часто суперечли-вий, неконкретний. Наявність "хаосу" в величезному фактич-ному матеріалі пов'язано з змінністю інтенсивності впливу на систему (ґрунт, рослини), біологічною змінністю параметрів зовнішнього середовища, недосконалістю методів, втратою ві-дповідальності дослідників перед місією науки, суб’єктивізмом. Із величезної маси "фактажу" зовсім не просто відібрати і відсіяти необхідне.
В цьому випадку дуже важливими стають методичні роз-робки, розробки з конкретною орієнтацією на інструментальне використання засобів моделювання і інформаційних техноло-гій. Не зменшуючи значення засобів конкретних галузей науки (агрохімія, ґрунтознавство, фізіологія), що входять до сфери наших уявлень про систему " землеробство", основну увагу слід приділити моделюванню, як найбільш важливому з інструмен-тів системного аналізу.
Відомо, що математичне моделювання об'єктів землеробс-тва обов’язково загрублює об'єкт дослідження [51]. Природно, що складний, "живий", динамічний об'єкт відобразити як реа-льність за допомогою математичного апарату важко. Склад-ність таких систем саме в тому, що на всіх ступенях процесів, що в них відбуваються діє багато дискретних чинників. Між тим слід враховувати, що міра "загрубіння", яка допускається математичними моделями дає більш загальну, більш точну, більш глибоку і якісно нову інформацію, ніж традиційні засоби.
Якщо засобами аналізу ми розчленовуємо систему на час-тини, щоб по них спробувати будувати уяву  про ціле, то сис-темний аналіз орієнтується на синтез - збирання складових час-тин. Крім того, системний аналіз досліджує і зв'язки між части-нами, що дозволяє одержати повну картину об'єкту, як сукупної системи. Досягається це через утворення математичних моде-лей і використання ПЕОМ для вирішення задач. В зв'язку з цим, роль і значення фахівця, що володіє засобами системного аналізу, моделюванням, зростає багатократно. Настав період розвитку науки про землеробство, коли найбільший ефект мо-жуть принести сумісні дослідження таких фахівців в спілці з експертами, які обізнані з питань агрономії, агрохімії, фізіоло-гії, математики та ін..
В загальному поданні схема наукового пізнання тривіаль-на: питання дослідника до природи - пошук засобу одержання відповіді (спостереження, експеримент, побудова моделі і її аналіз ) - одержання відповіді - нове питання. Не на останньому місці для ефективності дослідження - уміння ставити питання, але і засоби, що забезпечують одержання відповіді, значно ско-рочують шлях від питання до відповіді. Якщо, наприклад, в зе-млеробстві прийнято, що коректну відповідь одержують через 3 року польових досліджень, а в хімічних дисциплінах – принай-мні місяць, то при наявності моделі процес описується значно швидкіше, і більш того, можлива відповідь на питання, що ско-їться якщо умови зміняться.
Крім того, в цьому випадку враховується вплив на резуль-тат чинників, які суттєві для якості аналізу, але не можуть мати кількісних характеристик. Ця частина вироблення рішення створюється на основі досвіду, судження, інтуїції фахівця.
Щодо прикладного використання засобу системного аналі-зу, то в силу причин, що склалися в науці і описаних нами ви-ще, сільське господарство на етапі активного формування було не готовим сприймати його ані психологічно, ані в плані актив-ного застосування. Однак, багато є задач землеробського спря-мування які вдало реалізуються засобами системного аналізу. Деякі з них стали хрестоматійними, особливо такі, що засновані на кількісних характеристиках (так звані "розподільчі" задачі).
За останні часи ситуація помітно змінюється. З'явилися прекметно орієнтовані наукові праці по методології і принци-пам використання систем¬ного аналізу в сільськогосподарської науці і землеробстві, зокрема.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить