Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Аналіз проблем створення і функціонування інформаційних систем планування і управління в землеробстві

Аналіз проблем створення і функціонування інформаційних систем планування і управління в землеробстві
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Аналіз проблем створення і функціонування інформаційних систем планування і управління в землеробстві

В попередньому ми у загальному вигляді висвітлили деякі питання, що характерні для землеробства у сенсі управління і необхідності перегляду традиційних методів виробки і прийн-яття рішень. В основі нових, сучасних підходів відзеркалено глибинні проблеми інтеграції наукових знань в сільськогоспо-дарське виробництво. Складність цих проблем, бажання бути більш зрозумілим при викладанні матеріалу у послідуючому, було приводом, щоб зробити спробу проаналізувати причини, які стримують інтенсивність розробок нових методів і знижу-ють ефективність їх використання в землеробстві.
З точки зору управління, землеробство є найбільш склад-ним об'єктом і, як показує досвід ᬬагатьох дослідників, а також наш власний, розробка автоматизованих систем підтримки прийняття рішень (СППР), і зокрема технологічних (СПТР), потребує нетрадиційних підходів.
Основні проблеми, з якими може зіткатись розробник ав-томатизованих систем (АС) підтримки рішень і які в тій чи ін-шій мірі потрібно вирішувати,  в узагальненому вигляді можуть зводитись до таких:
1. Встановлення мети і знов виникненні проблеми в про-цесі створення системи. Оскільки процес розробки передбачає обов'язкову етапність, тому і всі рішення (організаційні, еконо-мічного характеру, методичні) на кожному етапі повинні бути пов'язані з кінцевою метою. У зв'язку з цим необхідне уточнен-ня мети, функцій і задач, що вирішуються у межах автоматиза-ції систем підтримки управляючих рішень в землеробстві. Це дозволяє знайти найбільш раціональні форми управління про-цедурами розробки, помітити і вирішити низку нових підходів у інформатизації організаційно-виробничого циклу з урахуван-ням кінцевої мети - при заданих (частіше обмежених) ресурсах, визначити основні напрями удосконалення організаційної стру-ктури і змістової частини СППР в землеробстві. В цьому випа-дку важливо не підміняти мету управління критеріями оптима-льності, якщо якісь задачі вирішуватимуться на такому рівні.
Оскільки постанова задач, що вирішуються тісно пов'язана з прийняттям відповідних рішень, найважливішим інструмен-том управління стає метод системного аналізу і дослідження технологічних операцій. Відносно до створення такої системи, системний аналіз, як метод вирішення задач, буде відігравати значну роль, перш за все з точки зору виявлення нових пробле-мних утворень і встановлення мети, орієнтованої на досягнення максимального економічного ефекту.
2. При створенні СППР в землеробстві і її реалізації, скла-дною технічною проблемою стає розробка єдиної структури інформаційно-технічних засобів. Вирішення цієї задачі тісно пов'язано з наявністю у користувача ПЕОМ різного класу, су-місністю програмних систем, вибором режимів роботи системи передавання даних і складом задач, що вирішуються. Для за-безпечення гнучкості і оперативності управління організаційно - технічна структура АС повинна спиратися на принцип єдності цільового функціонального управління, або на індивідуальне використання.
В сільському господарстві ще має місце погана пристосо-ваність існуючих АС до зміни виробничих ситуацій, мети, що обумовлюється недостатньою надійністю функціонування тех-нічних засобів і програмного забезпечення систем, а це в знач-ній мірі знижує їх ефективність. Тому перевагу на даному етапі слід надавати системам індивідуального використання в режимі “користувач-ПЕОМ”.
3. Вибір об'єкту управління - важлива умова ефективності СППР. У разі вибору землеробства, і зокрема технології виро-щування культур, як об'єкту і бази використання АС, визнача-льними характеристиками повинні бути: перспективність куль-тур і технологічного процесу їх вирощування, перш за все, за економічними параметрами, його типізація; вартість одержання продукції землеробства; специфіка процесу з технологічної і експлуатаційної точок зору; періодичність, рівень і економічні наслідки обурень (умов функціонування, зміна навантажень і ін.), що впливають на технологічний процес; періодичність змі-ни виробничих ситуацій; характер накладених обмежень.
4. Непідготовленість об'єктів управління, фахівців і експе-ртів. Важливо не просто перекласти на ЕОМ традиційно скла-дені методи і прийоми управління, а перебудовувати їх, якісно покращуючи процеси управління, ставити і вирішувати прин-ципово нові задачі автоматизації у відповідності з великими можливостями, які надає використання ЕОМ і економіко-математичних методів. Звідси, особливі вимоги до організації функціонування процесів і матеріально-ресурсного забезпечен-ня.
Серйозна увага повинна приділятись адаптації системи, підготовці і перепідготовці потенційних користувачів, перш за все, у психологічному плані і осмисленні суті ринкових відно-син.
5. Недосконалість формального описування об’єкту і про-грамного забезпечення. Одержання економічного ефекту мож-ливо лише за умов управління за збурюючими діями, для чого необхідна добра обізнаність з математичною моделлю об'єкту. Незначні помилки у моделі ведуть до значних погіршень самих рекомендацій, а це знижує ефективність управління технологі-ями в цілому. Технологічні процеси в землеробстві не є постій-ними, і, як слідство, математичне описування змінюється в часі. Це потребує коректування течії технологічного процесу, що з одного боку ускладнює створення все режимної моделі об'єкту управління, яка б враховувала усі зміни, а з іншого боку обумо-влює необхідність створення систем, які б були спроможні роз-виватись.
При експлуатаційних перевірках і впровадженні найчасті-ше проявлялись слідуючи недоліки (деякі з них так і залишили-ся невирішеними): неповнота програмного забезпечення; недо-статня ув’язка прикладних програм в єдину систему; наявність програмних недоробок, похибок пов'язаних з особливостями об'єкту.
6. Недостатня уніфікація і типізація алгоритмічних рішень і програмного забезпечення. При створенні АС в землеробстві великого значення набуває типізація алгоритмічного описуван-ня і програм, як основної частини заходів спрямованих на по-дальше удосконалення організаційних форм і методів управ-ління. Існує дві точки зору на необхідний обсяг щодо створення алгоритмів і програм.
Перша точка зору полягає у тому, що різноманітність про-цесів, які можуть бути автоматизовані і об'єктів управління таке значне, що майже для ко欬ної технологічної схеми повинні роз-роблятися індивідуальні алгоритми і програми [6]. На практиці такий підхід до алгоритмізації пропонувався у типових проек-тах [7].
Інша точка зору надана у рекомендаціях [8] і полягає в то-му, що існуюча суцільність в технологіях дозволяє забезпечити АС типовими алгоритмами і програмами.
Як витікає з власного досвіду, з причин специфічності об'-єкту, в землеробстві найбільш придатним може бути комбіно-ваний підхід до алгоритмізації і автоматизації.
При створенні алгоритмів технологій вирощування сільсь-когосподарських культур доцільним буде використання уніфі-кованих схем і форм для усіх культур ( застосовується типове описування). В цьому випадку, якщо використовуються типові алгоритмічні описування і програми, скорочуються обсяги ро-біт по вивченню об'єкту, аналізу його характеристик, моделю-ванню, розробки конкретних алгоритмів, налагодженню про-грам і т. ін. У разі вирішення комплексу задач з чітко визначе-ною різноплановістю, краще використовувати індивідуальні пі-дходи.
7. Наукова база розробки. Аналіз проблем, що виникають при створенні СППР в землеробстві вказав на слідуючи недолі-ки в організації науково-дослідних робіт, як основної бази створення таких систем:
- відносно низький рівень вимог до агрозаходів, дослі-джень методичного характеру, техніко-економічних обґрунту-вань результатів;
- недостатньо якісні дослідження з фізіологічних і еконо-мічних аспектів взаємодії факторів в системах "рослини-грунти-погода".
Відсутні регіональні бази для цих досліджень, полігони перевірок і випробувань:
- відсутні методичні розробки по обґрунтуванню вимог і параметрів систем;
- відсутність центру, який визначав би методичну і техніч-ну політику в галузі автоматизації процедур прийняття рішень в землеробстві. Зусилля регіональних наукових і учбових за-кладів в цьому напрямку незначні і спрямовані на розробки ча-сних задач;
- недостатня кваліфікація розробників і користувачів ав-томатизованих систем.
Ще про один аспект проблеми. До недавнього часу існува-ла думка, що автоматизована система на базі консультаційно–дорадчої служби району зможе виробляти рішення по кожному полю, фахівець господарства повинен лише точно інтерпрету-вати їх і виконувати. Однак, виявлені у процесі експлуатації та-ких АС недоліки, значно знижували ефективність одержаних рекомендацій. Причиною були два основних моменти. По-перше, створені на базі серверів АС не стали системами управ-ління в строгому розумінні цього слова із-за слабкої оператив-ності зворотного зв'язку між об'єктом і управляючими органа-ми. Неоперативність обміну інформацією між ПЕОМ-сервер і користувачем не дозволяє останньому швидко втручатись в процес вирішення задачі, коректувати умови, обмеження, кри-терії і та ін. Тим більше, що для реального виробництва прита-манна наявність нестандартних задач і непередбачених вимог, що з’являються в раніше не обумовлені терміни із-за відхилень в технологічному процесі. Зважуючи на те, що сільське госпо-дарство, взагалі, характеризується наявністю великої кількості погано структурованих задач для яких неможливо скласти ос-таточно формалізовану постанову, то людина в цьому випадку буде обов'язковим елементом процедури вироблення рішення.
Конкретизуючи це, зауважимо, що в землеробстві і рос-линництві переважають задачі, які, по-перше, містять багато рі-зноманітних змінних і критеріїв, складних обмежень, у більшо-сті випадків  здебільшого з якісними характеристиками; по-друге, фахівець, як правило, з недовірою відноситься до рі-шень, в процедурах вироблення яких він не брав безпосеред-ньої участі. Факт наявності психологічного дискомфорту, коли фахівець відірваний від процедури вироблення рішень, змушує його ігнорувати навіть корисні поради.
На зміну такому підходу використання АС в сільське гос-подарство повинні надходити системи, які припускають участь фахівця у процесі вироблення рішення машиною. Ця участь по-лягає у призначенні і оперативної зміни процедур обробки ін-формації на ПЕОМ, що дає змогу включити до них окрім опи-сування процесів, які відбуваються на полі і алгоритми класич-ної оптимізації, а також схеми, моделі, що відображають досвід людини, яка приймає рішення, його представлення про об'єкт. На сучасному етапі таке можливо забезпечити за допомогою систем на базі персональних ЕОМ.
Виділимо основні вимоги до систем такого роду:
1. Наявність засобів, які створюють "комфортні" умови для користувача. Тобто, діалог людини з машиною повинен проводитись на мові близької до природної, при забезпеченні можливостей введення і перегляду даних і видання результатів в зручному вигляді. Необхідно мати можливість контролювати процес рішення задачі на машині, втручатись в нього, а також одержувати пояснення порадам, що видаються системою.
2. Можливість обробки даних і перетворення їх в знання на основі як класичних методів, так і методів логічного аналізу неформалізованої інформації, втіленої у знаннях і досвіді конк-ретного експерта.
3. Наявність засобів у вигляді офісних генераторів, що до-зволяють використовувати ПЕОМ для проведення рутинних робіт, пов'язаних з традиційною обробкою інформації і викону-вати цю обробку простіше і точніше. Сукупність цих засобів поєднаних у інтегровану систему підтримки прийняття рішень дозволяє питання управління технологічними процесами в сіль-ському господарстві ставити на нову, більш досконалу основу.
Вирішенню проблем створення таких систем в землероб-ській і рослинницькій галузях буде об'єктом нашого розглядан-ня в подальшому.
Використовуючи загальновідомі теоретичні дослідження в цьому напрямку, перевагу віддамо прикладному боку справи - створенню похибкостійкої, надійно функціонуючої в умовах виробництва системи. Як показує досвід, це було і залишається найбільш слабкою частиною подібних розробок в галузях сіль-ського господарства. Тому у землеробстві практично відсутні більш-менш успішно працюючі автоматизовані системи, які б були спроможні автоматизувати процедури створення техноло-гічних проектів і управляти ними.
Ми зробили скорочений аналіз проблем, рівень вирішення яких багато в чому визначає науковий рівень розробки, її екс-плуатаційні можливості і варіанти впровадження у виробницт-во.
 В цьому сенсі матеріал, що пропонується, слід розглядати як послідовність кроків у створенні і опрацюванні методів представлення специфічних знань, формалізації погано або не-структурованих потоків інформації, моделювання сільськогос-подарських об'єктів з нечітким виразом ієрархічної структури.
Виходячи з об’єктивної необхідності обмежень у обсягу роботи, наводяться лише ті результати, які пов'язані з розви-ненням існуючих поглядів і поглядів автора на питання, що об-говорюються і стосуються самої суті проведених досліджень під кутом зору їх прикладного використання. Тобто, безпосере-дні процеси і методи отримання первинної інформації, як інфо-рмаційного фонду системи, деякі питання її обробки, технічні подробиці машинної реалізації алгоритмів, якщо вони не явля-ються принциповими, в матеріалі, що викладається, не наво-дяться.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить