Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Порушення справи про банкрутство

Порушення справи про банкрутство
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Порушення справи  про банкрутство

Порушення справи про банкрутство — один із способів домогтися від дебіторів погашення заборгованості. Законодавство України передбачає дві підстави для порушення справи про банкрутство боржника: за заявою кредиторів або на підставі заяви боржника.
Подача кредитором до господарського суду заяви про визнання боржника банкрутом є однією з форм здійснення даного кредиторові права обігу стягнення на майно боржника. При цьому справа про банкрутство порушується господарським судом при наявності таких умов:
— якщо вимоги кредитора (кредиторів) до боржника по грошових зобов'язаннях (у тому числі по виплаті заробітної плати, сплаті податків і зборів обов'язкових платежів) разом становлять не менше як 300 мінімальних розмірів заробітної плати;
— якщо вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців від дня встановленого для їхнього погашення строку;
— якщо вимоги безперечні, тобто визнані боржником або підтверджені виконавчими чи розрахунковими документами, на підставі яких відповідно до законодавства, списують кошти з рахунків боржника.
При визначенні розміру вимог по грошових зобов'язаннях кредитора не враховуються: а) суми збитків; б) недоутримка (пеня, штрафи); в) суми фінансових санкцій до боржника; г) зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю й здоров'ю громадян; д) зобов'язання по виплаті авторської винагороди; е) зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника — юридичної особи, які виникають із такої участі.
При порушенні справи про банкрутство громадянина — підприємця до розміру вимог кредиторів не включаються: а) зо-бов’язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю й здоров'ю громадян; б) вимоги по стягненню аліментів та інші вимоги особистого характеру.
Для ініціювання спрощеної процедури банкрутства (ст. ст. 51, 52 Закону про банкрутство) не обов'язковий розмір вимог, їхня безперечність і строк виконання зобов'язань.
Подаючи до господарського суду свою заяву, кредитор повинен подати суду доказ, що він дійсно є кредитором, і що боржник не в змозі задовольнити його вимогу.
Боржник має право ініціювати справу про банкрутство лише за наявності в нього майна, достатнього на покриття судових витрат. Боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду про порушення справи про банкрутство за таких обставин:
— якщо задоволення вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;
— коли орган боржника, уповноважений, відповідно до установчих документів або законодавству, приймати рішення про звернення до господарського суду із заявою боржника про порушення справи про банкрутство;
— якщо при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства неможливо боржникові задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі (ст. 51 Закону про банкрутство).
За наявності таких підстав кредитор, ДПА, боржник подають до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про порушення справи про банкрутство в письмовій формі, підписану вповноваженою посадовою особою кредитора (боржника) або його представником, або громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності.
Закон про банкрутство встановлює вимоги до заяви про порушення справи про банкрутство, недотримання яких є підставою для повернення судом заяви.
Крім загальних вимог, установлено й спеціальні до заяв боржника й кредитора (п. 2 ч. 7 ст. 7 Закону про банкрутство).
У випадку непредставлення таких документів господарський суд повертає зазначену заяву на підставі п. З ст. 63 ГПК України.
У заяві про порушення справи про банкрутство ініціюючий кредитор повинен указати, за якою статтею Закону про банкрутство суд повинен збуджувати і яке вести справу про банкрутство. Це ст. ст. 7, 11 Закону про банкрутство — якщо загальна процедура; ст. ст. 7, 47, 48 Закону про банкрутство — якщо спеціальна процедура банкрутства громадян-підприємців; ст. ст. 7, 53 Закону про банкрутство — якщо спеціальна процедура й процес у справі про банкрутство з метою проведення санації; ст. ст. 7, 51 Закону про банкрутство — якщо спрощена процедура й банкрутство боржника, що ліквідується власником; ст. ст. 7, 52 Закону про банкрутство — якщо спрощена процедура й банкрутство відсутнього боржника.
Кожна з перерахованих процедур потребує наявності відповідних документів про порушення справи про банкрутство. Причому суд не може й не повинен зажадати такі документи в ініціюючих кредиторів після порушення справи про банкрутство.
Закон установлює випадки, коли суд відмовляє в прийомі заяви про порушення справи про банкрутство:
— боржник не включений до єдиного державного реєстру підприємств  і  організацій   України  або  до  реєстру суб'єктів підприємницької діяльності. До цієї підстави варто віднести випадки: звернення до суду з боку кредитора або боржника — неюридичної особи (структурних підрозділів — філій, представництв та ін.); коли боржник не є суб'єктом підприємницької діяльності або прирівняним до нього (п. 4 ст. 5 Закону про банкрутство);
— боржник є казенним підприємством або у відношенні його як об'єкта права комунальної власності встановлена заборона на банкрутство (п.1 ст.62 ГПК України);
— подано заяву про порушення справи про банкрутство ліквідованого або реорганізованого (крім реорганізації у формі перетворення юридичної особи);
— відносно боржника — юридичної або фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності вже порушена справа про банкрутство;
— вимоги кредиторів, які подали заяви про порушення справи про банкрутство, в сумі становлять менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено Законом (п.1 ст.62 ГПК України);
— вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою. Відмова в прийомі заяви оформляється визначенням господарського суду.
При недотриманні вимог Закону про банкрутство й ГПК України щодо форми й змісту заяви суддя повертає подану заяву разом із прикладеними документами без розгляду, про що виносить визначення. Після усунення допущених неточностей заява може бути подана до господарського суду повторно.
Якщо заява про порушення справи про банкрутство подана з дотриманням вимог Закону й ГПК України, то суддя не пізніше п'яти днів від дня надходження приймає її й виносить визначення про порушення справи про банкрутство.
Після цього в офіційному друкованому органі («Голос України», «Урядовий кур'єр», друкованих виданнях відповідної обласної ради за місцезнаходженням боржника) публікується оголошення про порушення справи про банкрутство, щоб виявити всіх кредиторів та осіб, які бажають взяти участь у процедурі санації боржника. Обов'язок подати таке оголошення покладає суддя на підготовчому засіданні на заявника.
До опублікування оголошення або після того (якщо протягом місяця не надійшли заяви з вимогами від інших кредиторів), заявник може відкликати свою заяву про порушення справи про банкрутство. Якщо це не порушує прав боржника й кредиторів — суд виносить відповідне визначення.
Виходячи зі змісту заяви про порушення справи про банкрутство, суддя визначає, в якому порядку варто вести процес у справі: загальному, спеціальному або спрощеному. Виходячи із цього, змінюється зміст визначення про порушення справи про банкрутство.
При загальній процедурі (ст. 11 Закону про банкрутство) у визначенні про порушення справи про банкрутство вказується: про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника; про призначення розпорядника майна; дата проведення підготовчого засідання суду; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
При спеціальній процедурі — банкрутстві громадянина-підприємця (ст.47,48 Закону про банкрутство) у визначенні про порушення справи про банкрутство вказується: про прийняття заяви до розгляду; про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; дата проведення засідання суду; накладення арешту на майно. При спеціальній процедурі — процесі в справі про банкрутство з метою проведення санації (ст. 53 Закону про банкрутство), відсутнє підготовче засідання, що й накладає свій відбиток у зміст визначення про порушення справи про банкрутство. У такому визначенні вказується: про прийняття заяви до розгляду; про введення мораторію; введення процедури розпорядження майном і призначенні розпорядника майна; введення процедури санації й призначенні керуючого санацією; про обов'язок керуючого санацією оголосити в офіційних друкованих органах про порушення справи про банкрутство й відкриття процедури санації боржника; про дату подання керуючим санацією й розпорядником майна до господарського суду реєстру вимог кредиторів разом із запереченнями кредиторів на проведення санації керівником боржника; дата попереднього засідання суду; дата перших загальних зборів кредиторів; дата засідання суду.
При спрощеній процедурі — банкрутстві боржника, що ліквідується власником (ст. 51 Закону про банкрутство), і банкрутстві відсутнього боржника (ст. 52 Закону про банкрутство) у визначенні про порушення справи про банкрутство вказується про прийняття заяви до розгляду й дата засідання суду.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить