Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Системи підтримки прийняття технологічних рішень на рівні проектування і планування

Системи підтримки прийняття технологічних рішень на рівні проектування і планування
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Ефективного, економічно - виправданого функціонування сільськогосподарської галузі  неможливо досягти без глибокої інтеграції досягнень сучасної науки у землеробство, створення високоефективних технологій і оптимізації умов їх реалізації. В основу такого підходу повинні бути покладені сучасні знання, засоби організації інформації і економічно виправдані управ-ляючи рішення.
Відомо, що для того, щоб приймати ефективні рішення, необхідно враховувати якомога більше факторів і найкращім чином використовувати інформацію. Тобто, фахівець перебуває в надзвичайно складних інформаційних обставинах при яких недоліки традиційної системи вироблення і прийняття рішень (неоперативність отримання і обробки даних, неадекватність їх умовам, що складаються), досить часто приводять до суттєвих економічних втрат, зростаючих з інтенсифікацією виробництва.
На практиці, інтенсивне, економічно виправдане ведення сільського господарства в сучасних умовах потребує індивідуа-льного управління технологічними процесами на кожному кон-кретному полі. У зв'язку з цим, з одного боку значно підвищу-ються обсяги обертання в системі управління інформації, а з іншого, якісно змінюється і сама інформація: у нагоді стають більш складні моделі процесів, схеми прийняття рішень вмі-щують все більше чинників.
Ускладнюється положення тим, що теорія управління сільськогосподарським виробництвом в сьогоденні не предста-вляє собою сукупності чітких правил. Скоріше за все, це поєд-нання евристичних процедур, вироблених досвідом, інтуїцією і знаннями фахівців. Між тим, дослідженнями багатьох вчених і практичним досвідом створено багато методик, що охоплюють різні боки процесу виробки рішення і їх послідовна реалізація через автоматизовані системи прийняття рішень може дати сут-тєвий ефект. Він стає значнішим, якщо ці методи надаються у формі більш доступної для фахівця, такої яка дозволяє  опера-тивно програвати ситуації і прогнозувати результати рішень з метою вибору кращого з них.
 Фахівець(аграрний менеджер), на жаль, не завжди може адекватно оцінити велику різноманітність факторів, що впли-вають на об’єкти його діяльності і вибрати рішення найкраще з можливих. Причин цьому декілька, як об'єктивного так і суб'єк-тивного характеру. Аналізуючи їх можна виділити наступне. Перш за все зауважимо, що наукове забезпечення сільського господарства стикається в сьогоденні з значними труднощами: на часі існують проблеми якості підготовки фахівців, погана ресурсна забезпеченість, підвищились вимоги до якості рішень, що приймаються. Останнє обумовлюється: вимогами ринку; чутливістю реакції високо інтенсивних сортів (гібридів) до зов-нішніх факторів впливу і необхідністю підтримувати ці факто-ри на оптимальному рівні в період вегетації; зростаючою варті-стю технологічних помилок із-за підвищення інтенсивності дії технічних засобів на рослини і ґрунт; можливими негативними екологічними наслідками у разі помилок при застосуванні доб-рив, хімічних засобів боротьби з хворобами, шкідниками, бу-р'янами, проведенні зрошення.
Зростають тенденції зниження і якості рішень, що прий-маються фахівцями. Пов'язано це з тим, що збільшується відс-тань між тим обсягом інформації, що повинен фахівець викори-стовувати у своїй практичній діяльності і тим, що він у змозі утримати в пам'яті.
Узагальненими причинами такого стану можна вважати:
 1.Поглиблення спеціалізації і її невідпорність.
 2.Інформаційний спалах, пов'язаний з появою нових сор-тів(гібридів), препаратів, машин і механізмів і та ін., в резуль-таті чого накопичений досвід, знання досить швидко зстаріють-ся.
 3.Тікучисть кадрів фахівців і втрати індивідуального дос-віду роботи з конкретним полем.
 4.Не ефективність, повільне впровадження нових досяг-нень науки, слабкий зв'язок цих розробок з різноманітністю си-туацій, що виникають, і умовами вирощування культур.
 5.Розрізненість, часто і некомпетентність інформації, що надходить до фахівця, її збитковість в наслідок природної оріє-нтації довідкових матеріалів і вказівок на широке коло умов (зональність), тому відсутність конкретності.
Вихід з ситуації об’єктивно полягає у наданні фахівцеві таких рекомендацій, які б відповідали конкретним умовам ви-робництва, обставинам, що складаються, особистостям поля і посіву, були б точними, не збитковими, комплексними. При цьому процедуру вироблення рішень у практичному плані мо-жна спростити, якщо використати інтегровані автоматизовані системи управління, або системи підтримки прийняття рішень (СППР), які надають можливість на базі застосування матема-тичних методів і засобів обробки інформації видавати рекомен-дації адекватні обставинам, що складаються, а головне своєчас-но і в потрібному обсязі. Зауважимо, що практикою доведено, якщо методи прийняття рішень і видачі рекомендацій про про-ведення потрібних агрозаходів, не базуються на оптимізацій-ному підході, вони вже мало відповідають вимогам сьогодення. Необхідність удосконалення самих методів прийняття рішень, а не тільки прийомів їх реалізації, стає очевидною як для дослід-ників, що займаються цією проблемою, так і для широкого кола працівників сільськогосподарського виробництва.
Сучасний стан і перспективи розвинення галузі сільсько-господарського виробництва, як складної економічно-виробничої системи, передбачає необхідність підвищення ефе-ктивності її функціонування на підставі регіонального викорис-тання матеріально-ресурсних факторів і підвищення якості прийняття управляючих, зокрема технологічних, рішень [1], тобто інтелектуалізації сфери управління [2]. Всі ці складові ефективності, а особливо останні, напряму пов’язані з викорис-танням інформації і інформаційних технологій прийняття рі-шень [4;5]. Такий напрямок на сьогодення вважається досить важливим і реалізується через створення регіональних систем точного землеробства (СТЗ).
Матеріал, що буде наведено в подальшому ми вважаємо спробою узагальнити існуючі підходи до вирішення проблеми інформатизації галузі, зокрема автоматизації процедур прийн-яття проектних рішень у сфері землеробства і рослинництва, спираючись на помітні наукові досягнення в галузі, власні дос-лідження і розробки. Основна увага, при цьому, приділялась прикладному боку вирішення проблеми.
Крім того, за мету необхідності публікації таких матеріа-лів можна прийняти таке: надати можливість регіональним роз-робникам-експертам, фахівцям–практикам, агро-менеджерам ознайомитись з існуючими підходами і нашим досвідом щодо практики створення таких систем і висвітлити найбільш суттєві з розроблених методів, пестуючи надію на продовження і вдос-коналення напрямку автоматизації процедур прийняття практи-чних рішень у такій складній галузі як сільськогосподарське виробництво.
В монографії наводяться основні результати досліджень і розробок автора у області створення прикладних СППР і СПТР, що орієнтовані на використання в умовах виробництва і забез-печення передумови для більш ефективного прийняття агро-менеджерами технологічних рішень.
Концептуальні положення і принципи створення таких си-стем на які спирався автор були сформовані в монографіях І.С.Шатілова і О.Ф.Чудновського [4], В.А.Платонова і В.Ф.Чудновського [5 ]. Автори цих монографій на фоні обгово-рення більш загальних питань не деталізували прикладні аспек-ти створення і експлуатації систем: розробку алгоритмів конк-ретних зональних технологій, створення і удосконалення техні-чних систем збору, передаванні, обробки і особливо виданню распоряджень-рекомендацій в електронному варіанті. У вище згаданих монографіях малось на увазі, що в майбутньому по-винні з’являтись монографії де експерти б отримали прикладний інструментарій, а виробничники регіонально зорієнтовані, альтернативні рекомендації прив’язані до конкретних умов господарювання. Книжку саме такого спрямування автор пропонує широкому колу читачів.
У монографії знайшли відображення основні боки реаліза-ції процедур, що приводять до прийняття рішення відносно па-раметрів відповідного агротехнічного заходу.
З найважливіших в цьому сенсі, автор визначає методи побудови і реалізації прикладних регіональних моделей склад-них процесів і явищ, що характерні для конкретного поля; засо-би розробки моделей технологій вирощування культур у цілому і моделей окремих операцій; алгоритми оптимізації перспекти-вних, оперативних рішень і їх машинної реалізації; основи ор-ганізації регіонального інформаційного і програмного забезпе-чення створюваних систем.
Монографія складається з двох частин, кожна з яких пред-ставлена окремою книжкою. Перша книжка включає задачі, що функціонують в режимі проектування і планування, друга міс-тить підходи, методи вирішення задач, які реалізуються в ре-жимі управління і оперативного планування. В свою чергу книжка, яка пропонується на часі, складається з 6 розділів.
 Перші два розділи присвячені обговоренню питань систе-мності в підходах до вирішення проблем створення СППР.
Третій розділ має постановчу сутність процедур вирішен-ня комплексної задачі, що вміщує опис агроекономічної вироб-ничої системи, як об’єкту дослідження, проблеми і особливості прийняття рішень, процедурні питання автоматизації вироб-лення проектних і планових рішень у специфічних умовах сіль-ськогосподарського виробництва.
 В четвертому розділі обговорюються методологічні і ме-тодичні аспекти вирішення задачі створення СППР і її підсис-теми СПТР. Основна увага приділяється аналізу системності об’єктів, методів організації специфічних даних і представлен-ня знань, підходів до пошуку засобів машинної реалізації.
У п’ятіому розділі описані процедурні питання організації даних і представлення технологічних знань у формі моделюю-чого алгоритму, визначені підходи до машинної реалізації за-дач, представлені структурні побудови цілісної системи і її окремих модулів. Описуються моделі і алгоритми оптимізації технологічних рішень.
Шостий розділ присвячено визначенню параметрів і хара-ктеристик конкретних задач, що входять до складу системи: ін-формаційне забезпечення, особливості збору, обробки даних і представлення знань, програмна реалізація. Обговорюються принципи оцінки проекту технології вирощування культур і методи формування економічно виправданих технологічних схем.
На сьогодення безперечним є те, що автоматизація проце-дур прийняття технологічних рішень в сільському господарстві повинна базуватись на застосуванні людино-машинних систем, де машина виконує лише частину функцій прийняття рішень. Концепція повної автоматизації обробки інформації і видання управляючих рішень безпосередньо на об’єкт, враховуючи його особливості, недоцільна.
Автор сподівається, що робота буде корисною керівникам сільськогосподарських підприємств різних рівнів, викладачам, що викладають дисципліни з комплексу землеробства і аграр-ного менеджменту, експертам-дослідникам, студентам, що ви-вчають відповідні дисціплини. Автор висловлює свою щиру подяку колективу, що трудився під його керівництвом над створенням системи – лабораторії математичного моделювання УНДІЗЗ УААН в повному складі. Особлива вдячність Крініцину В.В. за комп’ютерну версію цього видання і науково-виробничій фірмі DRIADA за спонсорську підтримку.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить