Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство

Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство

Роз'яснює Вищий господарський суд України
Оглядовий лист Вищого господарського суду України
від 25.03.2002 р. № 01-8/339
Вищий господарський суд України направляє огляд практики розгляду справ про банкрутство.
1. Невиконання кредитором покладеним на нього обов'язком з надання доказів обґрунтованості вимог до боржника спричиняє відмова в задоволенні цих вимог.
У господарський суд звернулося товариство з обмеженою відповідальністю (далі — товариство) із заявою про вимоги до підприємства-боржника у зв'язку з порушенням справи про його банкрутство. Поряд з іншими товариством заявлена вимога на суму вартості майна, переданого ним підприємству за договором-зберігання.
Задовольнивши інші заявлені вимоги, суд відмовив у визнанні вимог на суму вартості переданого за договором-зберігання майна, з огляду на непредставлення кредитором доказів на підтвердження наявності зобов'язання боржника перед кредитором. Апеляційна інстанція залишила визначення без зміни за тими самими мотивами.
У касаційній скарзі товариство просило визнати його майнові вимоги в повному обсязі, з посиланням на невиконання судом покладеного на нього, відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язання по зажаданню, у випадку недостатності представлених сторонами доказів, всіх необхідних для вирішення суперечки документів і матеріалів й оцінку ним доказів без дотримання вимог статті 43 зазначеного Кодексу при всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їхній сукупності.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи і їхню юридичну оцінку, Вищий господарський суд України прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи, суд у своїх визначеннях неодноразово звертав увагу кредитора на необхідність подати до суду документи, які засвідчували б передачу майна на зберігання: товарних накладних, актів приймання-передачі й т.п.
Відповідно до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Частинами першої й п'ятої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» також визначений обов'язок подання кредитором на розгляд суду відповідних документів на підтвердження своїх вимог до боржника.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить