Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Машинна реалізація моделюючого алгоритму технології

Машинна реалізація моделюючого алгоритму технології
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Машинна реалізація моделюючого алгоритму технології

Аналіз процесу прийняття агротехнологічних рішень в сільськогосподарському виробництві дозволяє виділити різноманітні за значенням процедури обробки інформації і представлення знань.
З цим пов’язаний 3-х режимний принцип використання ПЕОМ і наявність 3-х систем прийняття рішень:
- інформаційно-пошукові, коли ПЕОМ здійснює пошук інформації, що зберігається в пам’яті, а людина сама інтерпретує дані, що отримала;
- інформаційно-дорадчі, що надають варіанти можливих рішень;
- управляючі, коли вибір кращого з можливих рішень залишається за ПЕОМ.
У нашому випадку реалізовано два перших режими з елементами машинної імітації.
Машинний синтез алгоритму технології реалізується у такій послідовності:
1. Запровадження запиту. В запиті зазначається адреса поля, культура, сорт, площа поля, урожайність, що планується, коди вхідних параметрів. Форма запровадження універсальна і різниться проміж культурами змістом ВП, довідниками обмежень.
2. Контроль запиту. В основі цієї процедури послідовне порівняння даних, що вводяться з відповідними порогами.
3. Аналіз сукупності вхідних параметрів. Перевіряється несуперечність їх одне одному.
4. Виведення програми агротехнічних заходів в порядку їх природної черги, у обсязі відповідному до зазначеного у запиті режиму.
Алгоритм машинної реалізації може бути створено у вигляді схеми, або на підставі фреймового підходу [11, 14].
Наприклад, фреймовий алгоритм машинної реалізації може мати такий вигляд (фрагмент):
FRAME: „АГРОТЕХНОЛОГ”
SLOT: ЗАСТАВКА <малюнок>, <наголос>, <текст>
SLOT: ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ про систему
             Виконати, якщо курсор (М1)
SLOT: ГОЛОВНЕ МЕНЮ
             Виконати, якщо курсор (М1)
SLOT: АДАПТАЦІЯ СИСТЕМИ
             Виконати, якщо (М1)
SLOT: ВИХІД У  Windows
             Вийти, якщо (М1), Esc.

FRAME: ГОЛОВНЕ МЕНЮ
SLOT: ВІКНО ЗАГОЛОВКА: <Х1, Y1 [X2, Y2]>
            Головне меню системи „Агоротехнолог”
SLOT: ВІКНО ПОВІДОМЛЕНЬ  системи:
             <Х3, Y3 [X4, Y4]>
             „прямування по меню – вибір опції М1, Enter”
SLOT: ВІКНО ПОТОЧНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
             <Х5, Y5 [X6, Y6]>
             „Поточне меню” < поточне меню >
SLOT: ВИКОРИСТАТИ ЗМІННІ. Режим: „Поточне меню” 
SLOT: ВИБІР РЕЖИМУ
            Встановити режим на вибір з множини <введення, огляд, коректування, проектування, вихід >
Якщо режим „Введення, огляд, коректування”
            Поточне меню „Робота з базами даних”
            Виконати інформаційний режим.
Якщо режим „Проектування”
            Поточне меню „Проект технології”
            Виконати „Проект в цілому”, або „Проект ТП”, або „Проект ТО”
Якщо режим „Закінчити роботу”
            Поточний режим „Вихід у Windows”
            Виконати: „Закінчити роботу”:
SLOT: ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕЖИМ
SLOT: ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ
SLOT: ЗАКІНЧИТИ РОБОТУ
 
У графічному зображенні процес машинної реалізації алгоритму прийняття технологічних рішень на підставі СППР СТЗ буде маті вигляд  (рис. 6):

Один з варіантів функціонування системи „Агротехнолог” в умовах виробництва представимо у вигляді блок-схеми (рис. 7). Реалізується алгоритм технології у двох варіантах: проектування і оперативне планування.


 Практика практичної реалізації показала, що ресурсні обмеження, організаційно-економічні умови загального характеру обумовлюють необхідність відхилень від „ідеальних рішень” і проектів. З метою згладжування таких ситуацій можливе використання спеціальних коефіцієнтів на підставі яких можна коректно спрощувати технологічні схеми.

   Післямова
    
  Зроблений вище опис методичних підходів до розробки автоматизованих систем підтримки прийняття технологічних рішень не є абсолютним, але маючи в основі практику реалізації, дає для авторів достатні підстави сподіватись, що експерти відповідної галузі будуть мати уявлення про вимоги до представлення специфічних знань  при створенні галузевої СППР СТЗ.
       Нам здається виправданою обрана структура подачі матеріалу на трьох рівнях:  методологія і методи, принципи побудови алгоритмів і прийоми машинної реалізації. При цьому значна увага приділена  вирішенню найбільш складних завдань – методам алгоритмізації неструктурованих інформаційних масивів.
        При розробці моделюючого алгоритму і методу представлення знань саме у такому вигляді  ми враховували, що у наведенному матеріалі відшукати готову відповідь для всіх не стандартних ситуацій, які трапляються у виробництві, може бути не виправданим. Тому автори надають можливість  комбінованого  використання запропонованих підходів і самостійних пошуків виходу з не регламентованих ситуацій. Тим паче, що справа стосується специфічної і складної галузі.
        Змістова частина посібника може зацікавити читача саме спрощеним підходом до вирішення складних питань, прозорістю понятійного апарату.
        Сподіваємось, що знайомство з посібником надає можливості не тільки отримати загальні уявлення про формалізацію і представлення погано структурованих знань, але і допоможе самостійно розробити алгоритм планування найбільш придатної регіональної технології вирощування культур.
 Вирішення проблеми створення автоматизованої системи підтримки прийняття технологічних рішень в СТЗ саме в такому спрямуванні надає можливості  інтеграції її з експертною системою. В цьому випадку у складі інтелектуальних СППР експертні системи можуть взяти на себе частину важливих функцій технолога по сгладжуванню параметрів технологічних операцій. Саме в цьому сенсі пропонується  розглядати оцінки, підказки і пояснення, коментарі і правила, що супроводжують рекомендації щодо застосування того чи іншого агрозаходу.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить