Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Декларація з податку на доходи (прибуток) страховика та її зміст

Декларація з податку на доходи (прибуток) страховика та її зміст
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Декларація з податку на доходи (прибуток) страховика та її зміст

Алгоритм обчислення податку на прибуток від страхової та іншої діяльності страховика дає Декларація з податку на доходи (прибуток) страховика (далі — Декларація). Страховик складає та  подає до державної податкової інспекції за місцем знаходження Декларацію за спеціально встановленою формою. Форма декларації страховика відрізняється від форми декларації, яку подають інші підприємства (Див. Додаток Д). Декларація заповнюється відповідно до Порядку складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика (далі — Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 31 березня 200.1 р. К" 146 (зі змінами та доповненнями). Цей Порядок застосовуєть їй страховиками (резидентами) — юридичними особами, діялі. Ніс 11, яких регулюється Законом України «Про страхування» та иьі мають ліцензію на здійснення страхової діяльності, а також їх фініями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, |мішинованими на території іншої територіальної громади, які г іиія і пиками податку на доходи (прибуток).
Декларація заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком.
Податок на доходи (прибуток) за квартал, півріччя, три  квартали та  рік розраховується за правилами, установленими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.
Страховик має зазначити у Декларації усі передбачені в ній показники Дані, наведені в Декларації, повинні підтверджуватись певними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера та засвідчується печаткою страховика.
Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). Заповнення олівцем не дозволяється. У Декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень.
Оригінал декларації з відповідними додатком та відомостями подаються платником податку до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками та відомостями на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій Декларації, додатка та відомостей не дозволяється. Декларація, додаток та відомості не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).
Декларація складається із заголовної та основної частин, двох додатків (К1, К2) та відомостей (К2, КЗ), які подаються щокварталу, у тому числі за рік, і двох відомостей (Р1, Р2), що подаються виключно за рік.
У заголовній частині Декларації відображаються повна назва страхової організації (відповідно до установчих документів), ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням).
Основна частина Декларації містить 4 розділи:
—    Доходи від діяльності зі страхування (окремо: життя; інших ризиків).
—    Інші доходи, що мають особливий порядок оподаткування.
—    Сума нарахованого податку за ставкою 25 %.
—    Податкове зобов'язання.
І розділ Декларації «Доходи від діяльності зі страхування» (рядки 01—06) за своїм змістом являє собою розрахунок суми податку на доходи від страхової діяльності, який стягується за ставкою 3 %.
У цьому розділі відображається сума валових внесків (премій), отриманих страховиком або нарахованих на його користь за всіма договорами страхування та перестрахування, укладеними протягом звітного періоду. Крім того, до складу валових внесків, згідно з Декларацією, страховик має включати також комісійні
винагороди, які він як цедент* отримав від перестраховика. Суми, відображені в цьому рядку, є основним показником, який формує базу оподаткування доходів від страхової діяльності.
Приклад. Страхова компанія «Альфа» отримала за звітний період страхових премій:
—    за договорами страхування всередині країни — 10 000 тис. гри;
—    за договорами страхування за межами країни - 200 тис. грн;
—    за договорами перестрахування з резидентами — 3000 тис. грн;
—    за договорами перестрахування з нерезидентами — 80 тис. грн.
Комісійні за передачу ризиків в перестрахування склали за
звітний період 50 тис. грн.
Загальна сума валових внесків (премій), яка знайде своє відображення у 01 рядку Декларації, дорівнюватиме 13 330 тис. грн
(10000 тис. грн + 200 тис. грн + 3000 тис. грн + + 80 тис. грн + 50 тис. грн).
Ця сума має бути зменшена на суму валових внесків (премій), які страхова компанія сплатила у звітному періоді як цедент за договорами перестрахування з резидентами (рядок 02) і які зменшують базу оподаткування.
Починаючи з 1 липня 2004 року валовий дохід страховика не зменшується на суму перестрахових премій, сплачених за договорами перестрахування з нерезидентами, а з 1 січня 2005 року валовий доход страховика також не підлягає зменшенню на суми перестрахових премій за договорами перестрахування з резидентами, якщо такі суми фактично не були сплачені (у зв'язку з чим і рядка 02 виключене слово «нарахована»).
Приклад. Страхова компанія «Альфа» як цедент у звітному періоді:
—    сплатила страхові премії за договорами перестрахування з резидентами — 4000 тис. грн;
—    нарахувала до сплати страхові премії за договорами перестрахування з резидентами — 1000 тис. грн;
—    сплатила страхові премії за договорами перестрахування з нерезидентами — 2000 тис. грн.
—    нарахувала до сплати страхові премії за договорами страхування з нерезидентами — 300 тис. грн.
Загальна сума валових внесків буде зменшена лише на суму '1000 тис. грн. Оподатковуваний дохід (рядок 03), таким чином, і і «мовитиме 9330 тис. грн:
13330 тис. грн - 4000 тис. грн = 9330 тис. грн.
Оподатковуваний дохід ще може коригуватися у бік збільшення або зменшення у зв'язку, наприклад, із самостійним виявленням страховиком помилок за результатами минулих податкових періодів.
За ставкою 3 % від скоригованого оподатковуваного доходу у І розділі Декларації визначається сума нарахованого податку на дохід від страхової діяльності. Сума нарахованого податку відображається у рядку 06. В нашому прикладі ця сума становитиме 279,9 тис. грн:
9330 тис. грн х з % = 279,9 тис. грн.
II розділ Декларації «Інші доходи, що мають особливий порядок оподаткування» (рядки 07—12) за своїм змістом являє собою розрахунок суми податку на прибуток страховика від операцій, що випливають з його страхової діяльності, але є специфічними і мають свій власний порядок оподаткування.
У цьому розділі відображаються:
—    суми перевищення страхових виплат, які отримують цеденти від перестраховиків, над сумами страхових виплат, здійснених страховиками в межах часток відповідальності иерестраховика згідно з укладеними договорами перестрахування (рядок 07);
—    дохід від реалізації прав страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за нанесений збиток, у частині перевищення доходу над сплаченим страховим відшкодуванням. Такий доход обчислюється окремо за кожним договором страхування, за яким отримана сума регресної вимоги, і враховуються тільки позитивні результати таких розрахунків (рядок 08);
—    сума оподатковуваної частки інвестиційного доходу від розміщення коштів резервів зі страхування життя (рядок 09). Цю частку відображають лише страховики, що здійснюють страхування життя. Розрахунок частки оподатковуваного інвестиційного доходу здійснюється наступним чином. Спочатку визначається частка інвестиційного доходу, що належить страховику (рядок 09.3) як різниця між загальною сумою інвестиційного доходу від розміщення коштів страхових резервів зі страхування життя (рядок 09.1) і витратами страховика на ведення справи, які не можуть перевищувати 15 % (рядок 09.2). Потім визначається оподатковувана частка інвестиційного доходу (рядок 09) як різниця між часткою інвестиційного доходу, що належить страховику (рядок 09.3) і відрахуваннями до математичних резервів, які не можуть перевищувати 85 % частки інвестиційного доходу, що належить страховику (рядок 09.4).
Приклад. Страхова компанія «Ьі&» у звітному періоді мала такі показники:
—    Сума інвестиційного доходу від розміщення коштів страхових резервів зі страхування життя — 200 тис. гри.
—    Сума витрат на ведення справи — 30 тис. грн (200 тис. грн х х 15 %).
—    Частка інвестиційного доходу, що належить страховику — 170 тис. грн (200 тис. грн - 30 тис. грн).
—    Відрахування в математичні резерви — 144,5 тис. грн (170 тис. грн х 85 %).
—    Сума оподатковуваної частки інвестиційного доходу 1— 25,5 тис. грн (170 тис. грн - 144,5 тис. грн).
—    Сума податку на прибуток з оподатковуваної частки інвестиційного доходу — 6,375 тис. грн (25,5 тис. грн х 25 %).
Сума рядків 07, 08, 09 є базою для оподаткування податком на прибуток за ставкою 25 %. Нарахована сума податку відображається у рядку 10.
У розділі II Декларації страховики, які здійснюють страхування життя, відображають також суми страхових премій, отриманих за договорами страхування життя, які не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» і оподатковуються в зв'язку з цим не за «нульовою» ставкою, а за ставкою 3 %. Крім того, тут відображаються суми, які підлягають оподаткуванню за ставкою 3 % у разі дострокового розірвання договорів довгострокового страхування. Нарахована сума податку за такими операціями плюс пеня, яка нараховується на суми валових доходів за розірваними договорами довгострокового страхування життя, відображається у рядку 12.
III розділ Декларації «Нарахована сума податку за ставкою 25 %» складається з одного рядка (рядок 13) і відображає суму нарахованого податку на прибуток страховика від нестрахової діяльності за ставкою 25 %. Базою для розрахунку цього податку є річниця між скоригованими валовими доходами від нестрахової діяльності та скоригованими валовими витратами, пов'язаними із ідійсненням цієї діяльності.
Алгоритм обчислення цієї суми податку розшифровується в Додатку К1.
Валові доходи від усіх видів нестрахової діяльності відображуються у рядку 1 Додатка К1 і включають:
— доходи від продажу товарів (робіт, послуг);
-    фінансові та інвестиційні доходи;
-    прибуток від операцій з цінними паперами, фондовими та нміириими деривативами (отримує подальшу розшифровку у Відомостях К2 «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами, корпоративним правами та деривативами», які додаються до Додатка К1);
—    інші доходи.
Перелічені валові доходи підлягають коригуванню — наприклад, у зв'язку із самостійно виявленими помилками за результатами минулих податкових періодів або у зв'язку із врегулюванням сумнівної (безнадійної) заборгованості (така заборгованість отримує подальшу розшифровку у Відомостях Р1 «Урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості»).
Величина скоригованого валового доходу від нестрахових операцій відображається у рядку 3 Додатка К1.
З метою визначення оподатковуваного прибутку від нестрахових операцій скоригований валовий дохід має бути зменшений на відповідну величину валових витрат, яка отримує свою розшифровку у Відомостях КЗ «Частка валових витрат» і включає:
—    витрати на придбання товарів;
—    витрати на оплату праці;
—    суму страхового збору (внесків) до фондів загальнообов'язкового державного страхування;
—    суму податків, зборів (обов'язкових платежів);
—    суму внесків на довгострокове страхування життя, недержавне пенсійне забезпечення;
—    від'ємне значення об'єкта оподаткування, одержане за результатами попереднього податкового року;
—    витрати на поліпшення основних фондів;
—    інші витрати.
Перелічені витрати поділяються на дві частини:
—    валові витрати, прямо пов'язані з отриманням доходів від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням (їх кожний страховик розшифровує окремо). Ці витрати у повному обсязі вираховуються з валового доходу від нестрахової діяльності;
—    валові витрати, розподілені пропорційно до питомої ваги валового доходу від діяльності, не пов 'язаної зі страхуванням, у загальному валовому доході. Ці витрати ще називають «витратами подвійного призначення». Вони розподіляються між доходами страховика від страхової і нестрахової діяльності і можуть вираховуватися з валового доходу від нестрахової діяльності лише в обсягах, які відповідають частці валового доходу від нестрахової діяльності у загальному обсязі валових доходів страховика від усіх видів діяльності.
Величина «витрат подвійного призначення», яка вираховується з валових доходів від нестрахової діяльності, обчислюється за формулою:
ЧВВ = ВПП х ВДНД / ЗВДС,
де ЧВВ — частка валових витрат подвійного призначення, яка підлягає вирахуванню з валового доходу від нестрахової діяльності;
ВПП — витрати подвійного призначення;
ВДНД — валовий дохід від нестрахової діяльності;
ЗВДС — загальний валовий дохід страховика (він складається з валового доходу від страхової діяльності та валового доходу від нестрахової діяльності).
Загальна сума валових витрат, яка складається із витрат, прямо пов'язаних із здійсненням нестрахової діяльності і обчисленої частки витрат подвійного призначення, ще має бути скоригована з урахуванням, наприклад, самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів і урегулюванням сумнівної (безнадійної) заборгованості (вона розшифровується у вже згадуваних Відомостях Р1).
Величина скоригованих валових витрат, пов 'язаних із здійсненням нестрахової діяльності, відображаються у рядку 6 Додатка К1.
У рядку 7 Додатка К1 відображається частка амортизаційних відрахувань, яка збільшує валові витрати на здійснення нестрахової діяльності. Розрахунок цієї частки відображається у Відомостях Р2 до Додатка К1. У Відомостях Р2 амортизаційні відрахування наводяться за чотирма групами основних фондів і ш нематеріальними активами. Так само, як і частка валових витрат у Відомостях Р1, загальна сума амортизаційних відрахувань поділяється на дві частини:
—    амортизаційні відрахування, прямо пов'язані з отриманням доходів від діяльності, не пов 'язаної зі страхуванням;
—    амортизаційні відрахування, розподілені пропорційно до питомої ваги валового доходу від діяльності, не пов 'язаної зі страху- шшням, у загальному валовому доході страховика (пропорція — така ж сама, що й при розподіленні валових витрат).
Для визначення величини прибутку від нестрахової діяльності, яка є  об'єктом оподаткування за ставкою 25 % і відображається в рядку 8 Додатка К1, скоригований валовий дохід від нестрахової діяльності (рядок 3) зменшується на величину скоригованих валових витрат, пов'язаних із здійсненням цієї діяльності (рядок 6), і на величину відповідної частки амортизаційних відрахувань (рядок 7).
Отримана величина прибутку*, помножена на ставку оподаткування, являє собою нараховану суму податку на прибуток від нестрахової діяльності. Саме ця величина знаходить своє відображення у розділі 2 Декларації .
Приклад. Страхова компанія «Альфа» у звітному періоді мала такі показники:
—    Доходи від подання консультаційних послуг-— 70 тис. грн.
—    Фінансові та інвестиційні доходи — 2000 тис. грн.
—    Прибуток від операцій з цінними паперами 1500 тис. грн.
—    Інші доходи — 30 тис. грн.
—    Валові витрати, прямо пов'язані з отриманням доходів від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням — 600 тис. грн.
—    Валові витрати, що підлягають розподілу — 400 тис. грн.
—    Сума амортизаційних відрахувань, прямо пов'язаних з отриманням доходів від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням — 100 тис. грн.
—    Сума амортизаційних відрахувань, що підлягають розподілу - 300 тис. грн.
—    Загальна величина валових доходів від нестрахової діяльності ВДНД:
ВДНД = 70 тис. грн + 2000 тис. гри + + 15 тис. грн +30 тис. грн = 3600 тис. грн.
—    Загальна величина валових витрат, пов'язаних із здійсненням нестрахової діяльності ВВНД

3600
ВВНД =600 + 400    —    = 684 (тис. грн).
13330 + 3600
—    Загальна величина амортизаційних відрахувань (ЗВАВ):
ЗВАВ = 100+ 300        - = 163 (тис. грн).
13330 + 3600
—    Прибуток від нестрахової діяльності (ПНД):
ПНД = 3600 - 684 - 163 = 2753 (тис. грн).
—    Податок на прибуток від нестрахової діяльності (ППНД):
ППНД= 2753 • 0,25= 688,25 (тис. грн).

Розділ IV«Податкове зобов'язання» (рядки 14—20) за своїм змістом є розділом, який підсумовує всю інформацію, подану в інших розділах декларації і визначає конкретну суму податку на прибуток, яку має сплатити с трахова організація за всіма видами діяльності.
У цьому розділі зазначається загальна сума податків до сплати, яка складається з:
—    нарахованої суми податку за ставкою 3 % (рядок 06);
—    нарахованої суми податків за ставкою 25 % (рядок 10);
—    нарахованої суми податку за ставкою 3 % разом з пенею (рядок 12);
—    нарахованої суми податку за ставкою 25 % (рядок 13).
Загальна сума податків до сплати коригується із врахуванням
сум нарахованого податку за попередні податкові періоди поточного року та суми надмірно сплаченого податку минулих податкових періодів.
Остаточна сума податку до сплати відображається у рядку 19 розділу IV Декларації.
Далі у Декларації містяться довідкові показники:
—    суми податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків), у тому числі: податки, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів; податок з виплат у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, рейтинг фінансової надійності яких не відповідає вимогам, визначеним центральним органом виконавчої влади з регулювання ринків фінансових послуг (за ставкою 3 %);
—    авансові внески при виплаті дивідендів від прибутку, отриманого від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, та прирівняних до них платежів, з них — сплачені до бюджету страховиком з комунальною формою власності;
—    сума виплат у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, рейтинг фінансової надійності яких відповідає вимогам, визначеним центральним органом виконавчої влади з регулювання ринків фінансових послуг, за винятком договорів із перестрахування через або за посередництвом страхових брокерів (за ставкою 0 %). Ця інформація розшифровується в Додатку К2. У цьому Додатку страховики подають інформацію, яка підтверджує факт укладення договору з такими перестраховиками та рейтинг їхньої фінансової надійності. Страховики мають дати повний перелік відповідних договорів перестрахування із зазначенням їхніх номерів та дати укладення; назву та місце знаходження перестраховика-нерезидента; рейтинг фінансової надійності перестраховиків-нерезидентів країн-членів Єдиного економічного простору (ЄЕП) і окремо — перестраховиків-нерезидентів країн, що не входять до ЄЕП; назву міжнародного рейтингового агентства, яка встановило рейтинг фінансової надійності кожного окремого перестраховика; джерело інформації про рейтинг із зазначенням назви та дати (підтверджується копіями веб-сторінки з офіційного сайту та / або сторінки з бюлетеня рейтингового агентства, де міститься інформація про рейтинг); суму виплат на користь кожного із зазначених нерезидентів;
—    сума валових внесків, одержаних (нарахованих) за договорами довгострокового страхування і перестрахування житгя фізичної особи, у тому числі комісійних винагород цедента, отриманих від перестраховика (за ставкою 0 %);
—    сума штрафу, самостійно нарахованого у зв'язку з виправленням помилок;
—    пеня, нарахована у зв'язку з урегулюванням сумнівної (безнадійної) заборгованості. Більш детально ця інформація розшифровується у вже згадуваних відомостях Р1.
Декларація і всі додатки засвідчуються підписами керівника та головного бухгалтера страхової компанії.
Якщо контролюючий орган виявляє арифметичні або методологічні помилки в податковій декларації, що призвели до заниження суми податкового зобов'язання, і самостійно нараховує суму податкового зобов'язання платника податків, останній повинен сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податку, але не менше одного оподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Якщо страховик не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, то він зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
—    у разі затримки до ЗО календарних днів — у розмірі 10 % з визначеної суми;
—    у разі затримки від 31 до 90 календарних днів — у розмірі 20 % такої суми;
—    у разі затримки понад 90 календарних днів — у розмірі 50 % такої суми.
У разі неподання Декларації з податку на доходи (прибуток) страховика у строки, визначені законодавством, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.
Якщо страховик не подав у встановлені строки податкову декларацію і контролюючий орган самостійно визначає суму його податкового зобов'язання, то додатково до зазначеного раніше ш гра
фу, платник податків сплачує штраф у розмірі 10 % суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, однак не більше 50 % від суми нарахованого податкового зобов'язання або не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо при перевірці контролюючим органом буде виявлено заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у Декларації, і податковий орган самостійно донарахує суму податкового зобов'язання, платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, в якому платник податків отримав відповідне повідомлення контролюючого органу. При цьому зазначена сума штрафу не повинна перевищувати 5 % суми недоплати та бути не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та самостійно погашає суму недоплати і штраф у розмірі 10 % суми недоплати, додаткові штрафи, а також адміністративні штрафи не застосовуються.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить