Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Резерви премій та методи їх формування

Резерви премій та методи їх формування
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Резерви премій та методи їх формування

Резерви премій у розширеному розумінні включають резерв незароблених премій та резерв ризиків, які ще не минули. Західноєвропейські страхові компанії мають змогу формувати обидва ці резерви (останній розглядається як додаток до резерву незароблених премій, щоб страховик мав змогу компенсувати дефіцит коштів при недостатності резерву незароблених премій, яка може бути результатом невірно обчислених, занижених страхових тарифів). Українські страховики формують тільки резерв незароблених премій, який посідає чільне місце у складі технічних резервів, що утворюють вітчизняні страховики.
Назва цього резерву відбиває логіку його створення. Ця логіка випливає із усвідомлення того факту, що стосунки між страховиком і страхувальником мають договірний характер і розтягнуті у часі відповідно до терміну дії договору страхування. З огляду на це зрозуміло, що отримана страховиком на початку дії договору страхова премія повинна забезпечити страховий захист протягом всього терміну відносин між сторонами страхової угоди. Тому вона не відразу стає повною власністю страховика, а заробляється ним поступово, з плином часу дії договору с трахування. Поділ страхової премії на зароблену і незароблспу існує постійно. Змінюється лише співвідношення між цими частками єдиного цілого, причому пропорційно строку, що залишився до закінчення терміну дії договору страхування. Оскільки вважається, що переважна більшість страхових ризиків рівномірно розподілені у часі, то і
Страхова премія має заробляться страховиком у тій же пропорції,
у якій спливає термін дії договору страхування.
У практиці західноєвропейських страховиків резерв незароб- лспої премії мш також назву «резерв перехідних внесків (премій)». іінігжіігі і.сн, що цей рухливий резерв можна розглядати не ііиі.мі як резерв у повному розумінні слова, а також як статтю Сшиапеу. яка розмежовує у фінансовій звітності страховика загальний обсяг о триманих (нарахованих) у звітному періоді страхових премій між поточним і наступним звітними періодами (тобто, між суміжними звітними періодами). На наступний звітний період у вигляді резерву незаробленої премії переносяться ті частки страхових премій, сплачених страховикові у попередньому звітному періоді, які стосуються покриття ризиків протягом наступного звітного періоду після дати, на яку був складений баланс.
Оскільки фінансовий результат страховика за підсумками звітного періоду (прибуток або збиток) визначається як різниця між отриманими доходами і здійсненими витратами, то зрозуміло, що в цьому процесі має брати участь тільки та частка страхової премії, яка є заробленою на звітну дату. Таким чином, коректне обчислення резерву незаробленої премії є важливим з трьох основних причин:
точного визначення фінансового результату від основної (страхової) діяльності; забезпечення платоспроможності; формування неперекрученої фінансової звітності.
Точність визначення резерву незаробленої премії пов'язана,
головним чином, із обраним методом його обчислення. Існує кілька основних методів, які вже протягом десятиліть використовуються західноєвропейськими страховиками. У складі цих методів є доволі точні, а є й приблизні. Але всі вони відбивають головну ідею: кореляція між терміном дії договорів страхування і процесом перетворення отриманої (нарахованої) страхової премії на зароблену протягом звітного періоду.
Звітним періодом для страховиків є рік. Більшість договорів загального страхування теж укладається на рік. Завдання при обчисленні резерву незароблених премій полягає в тому, щоб здійснити правильний розподіл отриманої в поточному році страхової премії на «зароблену» (від якої буде залежати фінансовий результат страхової компанії і, врешті-решт, — виплата дивідендів її власникам) і «незароблену», яка перебуватиме у резерві незароблених премій станом на звітну дату, а заробленою стане вже у наступному звітному році.
Для обчислення резерву незаробленої страхової премії існують гри групи методів (вони розташовані за ступенем точності у порядку наростання):
1)    Методи 40 %, 36 % (читається як «Метод сорока відсотків», «Метод тридцяти шести відсотків»);
2)    Методи 1/4; 1/8; 1/12; 1/24 (читається як: «Метод однієї четвертої»; «Метод однієї восьмої»; «Метод однієї дванадцятої»; «Метод однієї двадцять четвертої»). Ці методи ще мають назву «Паушальні методи»;
3)    Метод 1/365 (читається як «Метод однієї триста шістдесят п'ятої»), ще він називається «Метод «рго гаїа їетрогіз» (читається як «Метод «про рата темпоріс»).
Методи 40 % і 36 % є найпростішими. Але при цьому вони найменш точні — дають змогу оцінити обсяги резервів незароблсних премій лише приблизно. Відповідно до цих методів страхова премія, отримана у звітному періоді, поділяється навпіл. На звітну дату половина отриманої премії вважається заробленою. Друга половина перебуває у резерві незароблених премій. Але резервується не 50, а лише 40 або 36 % — тому, що страхова премія у своєму складі містить витрати на ведення справи (включаючи комісійні страховим посередникам). Якщо вони приймаються на рівні 20 % тарифної ставки, то між суміжними звітними періодами буде розподілятися не 100, а 80% страхових премій (100 % 20 %), що складе 40 % (звідси — назва «Метод 40 %»). Якщо ж витрати на ведення справи приймаються на рівні 28 %, ю ділити навпіл доведеться не 80, а лише 72 % (100—28), що складе 36 % (звідси назва «Метод 36 %»). Застосування цих мегодів с виправданим у випадку, якщо страхова компанія здійснює масові види страхування із стандартним покриттям. За цих умов грошові потоки, що надходять до страховика у вигляді є і рпхоиих премій за даними видами страхування, характеризу- мнм ч чосіатш.ою стабільністю і рівномірністю. Отже, страхову премію між суміжними зві тними періодами є підстави ділити на  дні рівні частини: «зароблена» і «незароблена» будуть
Рівними. Українським законодавством не передбачене формування резерву незароблених премій зазначеними методами. Основна причина полягає у нерівномірності і незбалансованості грошових потоків які отримують у вигляді страхових премій вітчизняні страховики.
Паушальні методи вважаються більш точними у порівнянні з попередніми і тим більш точними, чим більше значення має
знаменник дробу Знаменник показує, на яку кількість рівних часток  буде розподілений звітний період (рік) з метою обчислення резерву незроблених премій. Чим дрібніші будуть ці частки, тим точнішим вийде отриманий результат.
Перший з зазначених методів - Метод 1/4 — використовується вітчизняними страховими компаніями починаючи з 1996 р. Він був запроваджений першою редакцією Закону України «Про страхування» У вітчизняній страховій практиці цей метод ще
Має назву «Метод плаваючих кварталів». Цей метод до 2005 р.
Був єдиним і єдино можливим для всіх вітчизняних страховиків. Головна ідея методу така.
Припустимо, що всі договори страхування укладені страховиком у  січні строком на рік. Оскільки рік складається з чотирьох іоніришіи, ю природно вважати, що в кінці першого кварталу заробленою буде 1/4 частина отриманої на початку року страхової премії, а 3/4 будуть ще не заробленими; у кінці півріччя (тобто коли мине ще один квартал) заробленою буде вже 2/4, або 1/2 страхової премії і стільки ж — незаробленою; у кінці дев'яти місяців, коли з початку року мине вже три квартали, у кожному з яких зароблялося по 1/4 частині сплаченої страхової премії, заробленою стане 3/4 загального обсягу премії, і тільки 1/4 залишиться поки що незаробленою; вона перетвориться на зароблену по закінченні останнього, четвертого, кварталу поточного року. Таким чином закінчиться процес перетворення отриманої страхової премії на зароблену.
Згідно із Законом України «Про страхування» та Правилами формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затвердженими Розпорядженням Держфінпослуг від 17.12.2004 р. № 3104, при використанні цього методу розрахунок резерву незароблених премій здійснюється за кожним видом страхування окремо. Загальна величина резерву незароблених премій дорівнює сумі резервів незароблених премій, розрахованих окремо за кожним видом страхування.
Згідно із затвердженою методикою, за кожним видом страхування величина резервів незароблених премій на будь-яку звітну дату встановлюється залежно від часток надходжень сум с трахових премій (які не можуть бути меншими за 80 відсотків загальної суми надходжень страхових премій) з відповідних видів страхування у кожному з дев'яти місяців, які передують звітній даті. Цей дев'ятимісячний період називається «розрахунковим». Розрахунковий період розбивається на три інтервали по три місяці. Обчислення резерву незароблених премій здійснюється в такому порядку: частки надходжень сум страхових премій за перші три місяці розрахункового періоду множаться на одну четверту;
частки надходжень сум страхових премій за наступні три місяці розрахункового періоду множаться на одну другу;
частки надходжень сум страхових премій за останні три місяці розрахункового періоду множаться на три четверті; одержані добутки додаються.
Таким чином, резерв незаробленої премії за Методом '/4 (законодавчо встановленим методом) можна обчислити за такою формулою:
РНП кін. = 1/4СП, +2/4СП^2 + 3/4СП^3,
де РНПкін —резерв незароблених премій на кінець звітного періода (тобто, на звітну дату);

СП1 — надходження страхових премій у перші три місяці розрахункового періоду;
СП2 — надходження страхових премій у наступні три місяці розрахункового періоду;
СПз — надходження страхових премій у останні три місяці розрахункового періоду.
Починаючи з 1 січня 2005 року вітчизняні страховики мають пряно використовувати для розрахунку резерву незароблених премій окрім Методу 1/4 ще Й Метод 1/24. Він може бути використаний за умови, що страхова компанія прийняла рішення крім ре юрну незароблених премій формувати повний перелік страхових технічних резервів, передбачених чинним законодавством (резерв  незароблених премій; резерв заявлених, але не виплачених збитків; резерв збитків, які виникли, але не заявлені; резерв катастроф; резерв коливань збитковості).
Використання цього методу дає змогу більш точно у порівнянні з Методом 1/4.| визначити величину резерву незароблених премії і таким чином, більш коректно розподілити страхову премію,
Отриману у звітному періоді (році) між поточним та наступним звітним періодом. Логіка цього методу подібна до логіки методу 1/4 але при цьому рік розподіляється не на 4 інтервали, а на 24. Зміст цього методу такий.
Для досягнення більшої точності звітний період (рік) розподіляється на 24частки і робиться припущення, що страхова премія за укладеними протягом кожного місяця договорами надходить в середині місяця. Отже завжди на те що стандартний термін дії більшості договорів – рік, простежимо долю отриманої за конкретним договором страхування страхової премії із застосуванням методу 1/24.
На кінець першого місяця дії одговору заробленою стане 1/24 частка цієї премії , а 23/24 будуть незаробленою премією і перебуватимуть у резерві.
На кінець другого місяця з моменту укладення договору оскільки він діяв половину першого місяця і весь другий місяць, зароблена премія, відповідно складає: 1/24(за весь другий місяць дії договору) + 2/24(за весь другий місяць дії договору) – тобто  – тобто 3/24,а 21/24 – різниця між усією сумою страхової премії і її заробленою часткою(24/24 – 3/24) буде не заробленою і перебуватиме у резерві незароблених премій.
На кінець третього місяця з моменту укладення договору, оскільки він діяв половину першого місяця, зароблена премія відповідно складає 1/24 (за половину першого місяця дії договору) + 2/24 (за увесь другий місяць ДІЇ договору) + 2/24 (за увесь третій місяць дії договору) - тобто 5/24, а 19/24 — різниця між усією сумою страхової премії і її заробленою часткою (24/24 — 5/24) буде незаробленою і перебуватиме у резерві незароблених премій. І так — крок за кроком — до кінця дії договору страхування. На кінець дванадцятого місяця з моменту укладення договору заробленою буде 23/24 страхової премії, а незаробленою — 1/24. Ця частка складе резерв незароб- леної премії на 31 грудня поточного року.
Це означає, що якби нам було потрібно на початку року обчислити суму резерву незаробленої премії станом на 31 грудня по точного року, то ми мали б суму отриманої у першому місяці страхової премії помножити на 1/24. Але оскільки страхова компанія укладає протягом місяця не один, а багато договорів, то для розрахунку резерву незароблених премій Методом 1/24 беруть всю суму отриманих протягом кожного місяця страхових премій і діють так само, як у прикладі з одним договором.
На кінець поточного року (на звітну дату — 31 грудня) у складі резерву незароблених премій перебуватиме 1/24 частка сум страхових премій, отриманих у січні поточного року; 3/24 частки страхових премій, отриманих у лютому поточного року; 5/24 часток страхових премій, отриманих у березні поточного року і так далі.
Розрахунок частки премій, які були отримані кожного місяця поточного року в загальному обсязі резерву незаробленої премії на кінець поточного року із застосуванням Методу 1/24 буде виглядати так:
Січень: 240 x 1/24= 10 Лютий: 120 x 3/24= 15
Березень: 360 х 5/24 = 75 Квітень: 480 x 7/24= 140
Травень: 600 х 9/24 = 225 Червень: 720 x 11/24 = 330
Липень: 600 x 13/24 = 325 Серпень 600 x 15/24 = 375
Вересень: 720 х 17/24 = 510 Жовтень: 480 x 19/24 = 380
Листопад: 600 х 21/24 = 525 Грудень: 720 х 23/24 = 690
Сумарний обсяг цих часток складе загальну величину резерву незароблених премій (РНГІ) на кінець поточного року:
РПНкі,, = —240 + — 120 + — 360 + —480 + —600 + 24    24    24    24    24
11    1Я    17    10
+ — 720 + —600 + —600 + —720 + —480 +
24    24    24    24    24
+ — 600 + —720 = 3600 (тис. гри).
24    24
Таким чином, спираючись на здійснені розрахунки, можна вивести формулу, за якою страхова компанія може обчислювати резерв незаробленої премії Методом '/24:
РНПкін=1/24СП1 +3/24СП2 +5/24СП3... + 23/25СП12
де РНПкін — резерв незароблених премій на кінець звітного періоду;
СП— страхова премія, що надійшла у кожному місяці поточного року;
індекси від 1 до 12 — номери місяців, починаючи із січня і закінчуючи груднем поточного року.
Відповідно до Правил формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затверджених Розпорядженням Держфінпослуг від 17.12.2004 р. № 3104, величина резерву незароблених премій, яка розраховується Методом 1/24, залежить від часток надходжень сум страхових премій, які не можуть бути меншими за 80 відсотків загальної суми надходжень страхових премій з відповідних видів страхування та коефіцієнтів для його обчислення.
Для розрахунку резерву незароблених премій Методом 'А4 договори групуються:
6)    за видами страхування;
7)    за датами початку дії договорів, які припадають на однакові місяці;
8)    за строками дії договорів (у місяцях).
При застосуванні цього методу строк дії договорів не може встановлюватися менше одного місяця.
Припускається, що:
1)    дата початку дії (набрання чинності) договору припадає на середину місяця (15 число);
2)    строк дії договору, який не дорівнює цілому числу місяців, дорівнює найближчому більшому цілому числу місяців.
Загальна сума часток надходжень страхових платежів за договорами, які належать до однієї групи договорів, визначається їх підсумовуванням. Резерв незароблених премій розраховується за кожною групою договорів шляхом множення загальної суми часток надходжень страхових платежів за договорами на коефіцієнти для розрахунку цього резерву. Коефіцієнт для кожної групи договорів визначається як відношення строку дії договорів цієї групи, який не минув на дату розрахунку резерву незароблених премій (у половинах місяців), до всього строку дії договорів групи (у половинах місяців).
Резерв незароблених премій Методом '/24 в цілому за видом страхування визначається шляхом підсумовування резервів незароблених премій за групами договорів.
Цікаво порівняти отриманий результат із результатом, який ми дістанемо, застосувавши Метод 1/4.
РНПкін = 1/4(480 + 600 + 720) + 2/4 (600 + 600 + 720) +
+ 3/4(480 + 600 + 720) = 2760 (тис. грн).
Проведені розрахунки доводять, що за одних й тих самих вихідних показників отримані результати — зовсім різні. В даному випадку величина резерву страхових премій, обчислена за Методом 1/24, більша за величину того самого резерву, обчисленого за Методом 1/4, на 840 тис. грн. Це — дуже значна різниця, яка доводить, що вибір методу обчислення резерву незароблених премій не є для страховика формальною процедурою.
Найбільш точним методом для розрахунку резерву незароблених премій є Метод 1/365- Цей метод, так само, як Метод '/94, вітчизняні страховики отримали право застосовувати починаючи з 1 січня 2005 року за умови, що страхова компанія прийняла рішення про формування повного переліку технічних резервів, передбачених чинним законодавством (резерв незароблених премій; резерв заявлених, але не виплачених збитків; резерв збитків, які виникли, але не заявлені; резерв катастроф; резерв коливань збитковості).
Метод 1/365 є найбільш точним, але й найбільш трудомістким. Бо розрахунок резерву незароблених премій здійснюється окремо за кожним договором страхування в рамках конкретного виду страхування у чіткій пропорції з терміном, який залишився до кінця дії договору, на момент обчислення, тобто на звітну дату.
Правилами формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, затвердженими Розпорядженням Держфінпослуг від 17.12.2004 №3104. визначено, ідо величина резерву незароблених премій, яка розраховується Методом 1/365, визначається за кожним договором як добуток частки надходжень суми страхової премії, яка не може бути меншою за 80 відсотків суми надходжень страхової премії, та результату, отриманого від ділення строку дії договору, який ще не минув на дату розрахунку (у днях), на увесь строк дії договору (у днях) за такою формулою:
РНПі=Спі(mi-ni)/mi
де РНП, — резерв незароблених премій на за /'-им договором страхування;
СП, — страхова премія за /-им договором страхування;
mі — термін дії ;'-го договору страхування;
ni — кількість днів, які минули з моменту набуття чинності i-им договором страхування до звітної дати.
Для обчислення повної величини резерву незароблених премій на звітну дату суми резервів незароблених премій, обчислених за кожним договором, сумуються. Якщо страхова компанія має великий масив договорів страхування, то «вручну» застосувати цей метод практично неможливо. Страхові компанії, які застосовують на практиці цей метод, використовують спеціальне програмне забезпечення.
Розпорядженням Держфінпослуг страховикам надається право вибору методу обчислення резерву незароблених премій. Але при цьому законодавство висуває такі вимоги:
1)обраний метод розрахунку резерву незароблених премій має застосовуватися страховиком за всіма чинними договорами протягом календарного року;
2)про обраний метод страховики зобов'язані повідомити Держфінпослуг не пізніше ніж за 45 днів з початку календарного року.
Слід зауважити, що величина резерву незароблених премій формується виходячи з усієї суми надходжень страхових премій у звітному періоді, без вирахування часток страхових премій, сплачених перестраховикам у випадках перестрахування ризиків. Такий підхід має свою логіку, бо вважається, що сукупний обсяг страхових резервів повинен відбивати повну суму страхових зобов'язань прямого страховика, котрий за будь-яких умов залишається відповідальним перед страхувальниками у повному обсязі.
Але відразу виникає питання щодо обліку тієї частки резерву не- зароблених премій, яка уособлює страхові премії, сплачені пере- страховикам. Для вирішення цього питання Закон України «Про страхування» запровадив таке поняття, як «права вимоги до перестраховиків», яке знайшло подальше тлумачення у Правилах формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя. Правила, зокрема, зазначають, що при здійсненні операцій перестрахування страховики (цеденти, перестрахувальники) залежно від належних до сплати перестраховикам згідно з укладеними договорами сум часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) на будь-яку звітну дату визначають величину частки перестраховиків у резервах незароблених премій з відповідних видів страхування. Обчислення величини частки перестраховиків у резервах незароблених премій здійснюється у порядку, за яким визначається величина резервів незароблених премій за такими видами страхування, з урахуванням дати набрання чинності договором перестрахування. Ці частки формують права вимоги до перестраховиків.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить