Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Інші надходження страховиків від операційної діяльності

Інші надходження страховиків від операційної діяльності
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Інші надходження страховиків від операційної діяльності


Крім страхових премій, що є основним джерелом доходів страхової організації від операційної діяльності, вона може отримувати інші операційні доходи. Склад таких доходів свого часу був визначений першою редакцією Закону України «Про страхування» ст. 29 і включав: комісійні винагороди за передачу рижим у перестрахування; частки страхових виплат, компенсовані перестраховиками; повернені суми із централізованих страхових резервних фондів; повернені суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій [31, с. 72].
Сучасна редакція Закону України «Про страхування» не унормовує перелік доходів від страхової діяльності. Проте даний перелік зберігся спеціалізованої звітності «Звіт про доходи та витрати страховика».
Отже іншими операційними доходами, які знаходять своє відображення у Зніті про доходи і витрати страховика, вважаються такі.
Комісійні винагороди за передачу ризиків у перестрахування. Ці доходи виникають, якщо страхова компанія перестраховує свої ризики в інших страховиків (перестраховиків). Будучи «прямим страховиком» і передаючи частку страхової відповідальності і частку страхової премії перестраховику, страхова компанія-цедент може одержувати від перестраховика доходи у вигляді комісійних винагород за передачу ризиків у перестрахування. Економічна виправданість цих доходів полягає у природі перестрахування. Справи з клієнтом веде прямий страховик. Він укладає зі страхувальником страховий договір; у повному обсязі, згідно з цим договором, несе перед ним відповідальність щодо компенсації збитків. Страхувальникові може бути зовсім невідома подальша доля його страхового ризику: перестрахований він чи ні, хто саме виконує функції перестраховика. Передаючи ризики у перестрахування і відраховуючи за це перестраховикові певну частину отриманої страхової премії, прямий страховик неначе відіграє тут роль посередника, який несе всі витрати, пов'язані з укладанням договору страхування, і надає можливість перестраховикові одержати додатковий дохід у вигляді певної частини страхової премії. Саме за це перестраховик сплачує цедентові комісійну винагороду. Розмір цієї комісії встановлюється зазвичай у відсотках від сум страхових премій, що передаються. Він заздалегідь визначається сторонами в угоді про перестрахування.
Частки страхових виплат, компенсовані перестраховиками. Ці доходи виникають при настанні страхової події з об'єктом, що був перестрахований. Обов'язок здійснити страхову виплату лежить на прямому страховикові. Саме до нього страхувальник звертається з відповідною заявою. Страхувальник або застрахована особа отримує виплату в повному обсязі відповідно до заподіяної шкоди виключно від прямого страховика. Сплативши страхову виплату, прямий страховик звертається до перестраховика з вимогою виконання ним зобов'язань відповідно до умов укладеного договору перестрахування. Таким чином, не сплачуючи безпосередньо страхувальникові свою частку страхової виплати, перестраховик все одно бере участь у відшкодуванні, компенсуючи прямому страховику ту частку страхової виплати, яка, згідно з перестраховою угодою, лежить на перестраховикові.
Компанії зі страхування життя ще можуть отримувати подібні доходи від перестраховика за договорами, які були перестраховані, але достроково розриваються. Прямий страховик повертає страхувальнику викупну суму за даним договором страхування в повному обсязі, включаючи ту її частку, яка у вигляді страхової премії була свого часу сплачена перестраховику, що перестрахував цей договір. Перестраховик же зобов'язаний компенсувати прямому страховику свою частку викупної суми відповідно, до умов перестрахової угоди.
Суми, що повертаються із страхових технічних резервів, інших, ніж резерв незаробленої премії. Ці доходи виникають у страховиків, що здійснюють загальні види страхування у тих випадках, коли відрахування до технічних резервів і повернення невикористаних коштів відбувається у різні звітні періоди. Прикладом може слугувати повернення сум з резерву збитків. Про повернені з цього резерву суми може йтися в разі, коли на підставі заяви страхувальника про страхову подію до резерву збитків була спрямована певна сума коштів з метою подальшого їх використання для компенсації збитків страхувальникові. У процесі з'ясування причин і обчислення точнішого розміру збитків сума фактичної виплати може виявитися дещо меншою, ніж та, що була попередньо зарезервована. Різниця між зарезервованою сумою і сумою, фактично сплаченою страхувальникові, і являтиме собою повернені суми з резерву збитків та розглядатиметься як іще один вид доходів від страхової діяльності. Зауважимо, що цей вид доходів може виникати при поверненні сум із будь-якого технічного резерву за винятком резерву незаробленої премії. Економічний зміст та методологія обчислення цього резерву виключають виникнення повернених сум.
Суми, що повертаються з резервів із страхування життя. Ці доходи виникають у страховиків, що здійснюють страхування житія. Вони подібні до попередньо розглянутих доходів у вигляді сум, що повертаються із технічних резервів. Треба лише зауважити, що повернення можливе лише із резерву належних ВИПЛАТ страхових сум (він за своїм економічним змістом подібний ю резерву збитків) і неможливе із математичних резервів (виходячи з їх економічного змісту та порядку обчислення).
Суми, що повертаються із централізованих страхових резервату фондів. Такі доходи можуть мати лише «нелайфові» страховики які є членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). Тобто здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для забезпечення виконання зобов'язань страховими членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при МТСБУ створено два централізовані страхові резервні фонди: фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах і фонд страхових гарантій. Суми можуть повертатися із цих фондів у результаті взаєморозрахунків між страховиками і МТСБУ.
Суми, отримані в результаті реалізації переданого страхувальником або іншою особою права вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Такі доходи є наслідком реалізації страховою компанією свого права на суброгацію. Воно встановлене Законом України «Про страхування» і сформульоване таким чином: «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток» [2, ст. 27].
Перелічені інші операційні доходи є специфічними видами грошових надходжень, що виникають лише при здійсненні страхових операцій.
2.4. Грошові надходження страховиків від інвестиційної та фінансової діяльності; інші доходи
Крім доходів від операційної (страхової) діяльності страхових премій — страховик отримує доходи від інвестиційної та фінансової діяльності. Основними у цьому складі для страховика є доходи від інвестиційної діяльності (тобто від інвестування і розміщення тимчасово вільних власних коштів і тимчасово вільних коштів страхових резервів). Ці доходи є похідними від первинного джерела доходів страховиків — страхових премій. Збираючи страхові премії, нагромаджуючи доходи від страхової діяльності, страховик має змогу протягом певного періоду розпоряджатися коштами, отриманими від страхувальників, інвестувати їх у різноманітні сфери.
У країнах з розвиненим страховим ринком страховики виступають одними з найзначніших інвесторів. При цьому ряд західних економістів схильні розглядати страхові компанії як інституцій- них інвесторів, провідною функцією яких в економіці ринкового типу є залучення капіталу за допомогою страхування, а власне надання страхових послуг — лише засобом для здійснення мети нагромадження коштів. Нерідко буває так, що за підсумками фінансового року страхова компанія має збитки від своєї основної, тобто страхової, діяльності, і покриває їх за рахунок доходів від інвестиційної та фінансової діяльності.
Свобода дії страховика у сфері інвестиційної та фінансової діяльності безпосередньо пов'язана з джерелом походження коштів, що використовуються для інвестування. Страховик має в розпорядженні дві групи коштів:
^ перша група— власні кошти у вигляді статутного фонду (капіталу), додаткового капіталу, резервного капі талу, нерозподіленого прибутку;
^ друга група — залучені кошти у вигляді страхових резервів. Інвестування коштів, що належать до першої групи, законодавчо не регламентується і здійснюється страховиком на власний розсуд. Виняток становить статутний фонд. Так, Закон України «Про страхування» вимагає формування статутного фонду новоствореного страховика або збільшення статутного фонду вже діючого страховика за рахунок внесків виключно у грошовій формі. Єдиним винятком з цього правила є внески до статутного фонду страховика у вигляді цінних паперів, що випускаються державою. Закон допускає такі внески у межах 25 % загального розміру статутного фонду. Таким чином, йдеться про непряме спонукання вкладати до 25 % статутного фонду саме в цінні папери, що випускаються державою. Обмеження загального розміру внесків страховика до статутних фондів інших страховиків України (не більш як ЗО % його власного статутного фонду, у тому числі внесок до статутного фонду окремого страховика — не більш як 10%) означає регулювання фінансових вкладень у корпоративні права. Заборона формувати статутний фонд нематеріальними активами виключає можливості вкладання його коштів у ці види активів. Відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 13.11.2003 № 124, формування статутного фонду страховика облігаціями внутрішніх та зовнішніх державних позик дозволяється у разі, коли умови випуску таких облігацій передбачають обов'язкове їх погашення лише в грошовій формі. Сума, отримана страховиком при погашенні облігацій, повинна бути розміщена в порядку, встановленому законодавством щодо формування статутного фонду фінансових установ.
Інвестування коштів страхових резервів жорстко регламентується. Тим самим регламентуються можливості отримання певних видів доходів. Регламентування пов'язане з тим, що ці кошти не і власністю страховика, тому розпоряджатись ними він повинен особливо обережно. Обсяг цих коштів відповідає обсягу страхових зобов'язань компанії. Щоб у будь-який момент мати змогу виконати свої зобов'язання перед страхувальниками, страховик повинен тримати кошти страхових резервів у диверсифікованих, прибуткових, надійних активах, які характеризуються достатньо високим рівнем ліквідності (більш докладно - розділ 4).
Грошові надходження страховика від інвестиційної діяльності відображаються у Звіті про рух грошових коштів (П(С)БО 4) [24, с. 72—75] і включають три групи надходжень.
Перша група — надходження від реалізації:
фінансових інвестицій (грошові надходження від продажу акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств, якими володіє страхова організація);
необоротних активів (грошові надходження від продажу основних засобів, нематеріальних активів, а також інших довгострокових необоротних активів (крім фінансових інвестицій);
майнових комплексів (тобто грошові надходження від продажу дочірніх підприємств та інших господарських одиниць).
Друга група — надходження у вигляді отриманих'.
відсотків (грошових коштів у вигляді відсотків за аванси грошовими коштами та позик, наданих іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою);
дивідендів (грошових надходжень у вигляді дивідендів як результат придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах).
Третя група — інші надходження (грошові надходження, крім перелічених вище).
Грошові надходження страховиків від фінансової діяльності так само відображаються у Звіті про рух грошових коштів (П(С)БО 4) [24, с. 74—75] і включають:
надходження власного капіталу (надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що приводять до збільшення власного капіталу);
отримані позики (надходження грошових коштів у результаті утворення боргових зобов'язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю);
інші надходження (грошові надходження, крім перелічених вище).
Інші грошові надходження страховика. Крім перелічених надходжень від основної та іншої операційної діяльності, від інвестиційної та фінансової діяльності страхова компанія може мати ще деякі інші доходи. Це — доходи від операційної оренди активів; від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доходи від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) [24у с. 64] та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності , але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить