Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Основні принципи кредитування у Банку

Основні принципи кредитування у Банку
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Основні принципи кредитування у Банку

Процес кредитування у АБ „Приватбанк” здійснюється згідно з діючим законодавством України, а також відповідно до Положення “Про кредитування” і інших нормативних документів Національного Банку України, які можуть періодично змінюватися.
Кредити надаються суб’єктам кредитування усіх форм власності на комерційній, договірній основі, за умови дотримання принципів забезпеченості, зворотності, терміновості, платності, цільовій спрямованості. Форми і види кредитів визначені в Положенні НБУ “Про кредитування”.
Кредитні взаємини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між Банком і Позичальником. Рішення щодо надання кредитів Позичальникам приймається відповідно до процедури делегування повноважень.
У рамках кредитної політики АБ „Приватбанк”, Кредитним Комітетом Головного Банку встановлюються і при необхідності переглядаються порядок проведення інвестиційно-кредитних операцій, об’єкти кредитування, рівень процентних ставок і комісійних винагород, розміри і терміни користування кредитом, прийнятні форми забезпечення.
Банк може кредитувати Позичальника або самостійно, або при участі інших банків, тобто кредит надається Позичальникові банківським консорціумом. Консорціумні кредити видаються у випадках, коли Банк не має достатніх ресурсів або коли видача кредиту може привести до перевищення лімітів кредитної концентрації. Розмір кредиту, наданого Позичальникові, визначається виходячи з його фінансового стану, запитуваної суми кредиту, вартості наявного забезпечення, економічних нормативів діяльності Банку.
Термін кредиту  встановлюється в залежності від мети (або об’єкта кредитування), розміру кредиту і платоспроможності Позичальника. Термін погашення кредиту повинен відповідати наступним принципам:
- у випадку короткострокових кредитів (до 1 року): по досягненню (до циклу) конверсії готівки;
- у випадку середньострокових (1 – 3 роки) і довгострокових кредитів-інвестицій (більш 3 років): по досягненню кількості років, необхідних для забезпечення потоку готівки, достатнього для погашення кредиту і відсотків.
Банк видає кредити і надає гарантії (доручання, інші боргові інструменти) юридичним особам при  умовах:
- платоспроможності Позичальника;
- дотримання ліміту кредитування, тобто запитуваний кредит або гарантія разом з діючими платіжними зобов’язаннями Позичальника не перевищують ліміту кредитування, що встановлюється Банком;
- прийнятне забезпечення зобов’язань по поверненю кредиту і відсотків, пропоноване Позичальником;
- надання відповідних документів і інформації, необхідної для оцінки кредитоспроможності Позичальника.
Банк жадає від Позичальника забезпечення кредиту відповідно до українського законодавства й у прийнятній для Банку формі. Як забезпечення кредиту Банк приймає заставу, доручання, гарантію й інші форми зобов’язань, прийняті банківською практикою. Кредитний ризик може забезпечуватися страхуванням. Для більшої надійності вищевказаних видів забезпечення може полягати тристоронню угоду: Банк - гарант (доручник, страхова організація) - Позичальник.
Основною гарантією погашення кредиту є поточна і майбутня фінансова стабільність Позичальника, а також позитивні грошові потоки від проекту, що Позичальник розраховує фінансувати.  Якщо співробітник кредитного підрозділу або член Кредитного Комітету не задоволені якістю кредитного проекту, то вони можуть відмовити у фінансуванні такого проекту, навіть якщо Позичальник запропонує вигідну заставу. Виключення може бути зроблене для ломбардних кредитів, де застава є високо ліквідним і його вартість значно перевищує суму кредиту.
Кредитування Позичальників здійснюється з дотриманням установлених НБУ економічних нормативів діяльності комерційних банків і вимог щодо формування обов’язкових страхових і резервних фондів.  Виключення складає фінансування по кредитній лінії ЄБРР, для якого нормативи додатково регламентуються Кредитною Угодою між НБУ й АБ “Приватбанк”.
Кредитування здійснюється Банком за територіальним принципом. Виключення складають кредити, що перевищують ліміти, у межах яких даний підрозділ Банку уповноважений здійснювати кредитування, а також  деякі інші випадки. У кредитній справі Банк використовує принцип чіткого поділу застосовуваної технології оцінки кредитного проекту.
В АБ „Приватбанк” прийнято трьохрівневий кредитний процес:
Рівень 1 - первісний контакт із клієнтом - робить попередню оцінку Клієнта і проекту, а також здійснює збір усіх документів, необхідних для оцінки можливості кредитування.
Рівень 2 -  кредитний аналіз - робить оцінку кредитоспроможності Позичальника, ліміту кредитування, забезпечення, оцінку й аналіз проекту, аналіз ризиків.
Рівень 3 - адміністрація і моніторинг кредиту - оформляє  документи, здійснює перерахування коштів, контролює виконання умов договорів і т.д.
Кредитним Комітетом Головного Банку затверджується перелік філій, у яких  другий рівень  відсутній. Разом з цим, у АБ „Приватбанк” застосовується однорівнєвий кредитний процес (мікрокредитування), що включає в себе виконання одним кредитним експертом функцій усіх трьох кредитних рівнів, починаючи з первісного контакту і закінчуючи моніторингом і погашенням кредиту.
Для визначення застосовуваної технології оцінки кредитного проекту Банк керується відповідними аналітичними параметрами.
Критерії  визначення  ТЕХНОЛОГІЇ, що використовується при оцінкі кредитного проекту такі:
1. Критерій залежності від обсягу фінансування при надходженні заявки на одержання кредиту в сумі до 50 000 USD – застосовується процедура мікрокредитування;
- при надходженні заявки на одержання кредиту в сумі понад 50 000 USD – використовується трьохрівнева система.
2. Критерій економічної належності позичальника
Використання технології мікрокредитування доцільно, якщо позичальник:
- приватний підприємець;
- торговельна організація;
- переробник с/г продукції;
- виробник продуктів харчування;
- автоперевозник;
- мале підприємство, що займається іншим видом приватного бізнесу,
за умови, що виторг від реалізації (за ф.2) у рік не перевищує 500 000 USD
Використання технології мікрокредитування недоцільно, якщо:
позичальник є великим промисловим підприємством (хімічної, металургійної, гірничодобувної промисловості, машинобудування й ін.);
підприємство має частку державної власності, або державне підприємство;
позичальник є інсайдером великого або державного підприємства.
При технічному й овердрафтовом кредитуванні технологія мікрокредитування не застосовується зовсім.
3. Критерій забезпеченості заставою
Наявність і ліквідність забезпечення в значній мірі впливає на ухвалення рішення про кредитування того або іншого позичальника. Повноваження кредитного експерта по мікрокредитуванню не дозволяють робити оцінку складних видів застави, що виробляється штатним експертом по заставах. Даний факт виявляє собою сполучення технології мікрокредитування і трьохрівневої системи.
Застосування технології мікрокредитування при наявності повного фінансового забезпечення по кредиту – недоцільно, тому що ризики банку знижені до мінімуму.
4. Критерій погашення кредиту
Якщо по запитуваному кредиту передбачається його погашення рівними частками, не рідше 1 разу в квартал, то використовується технологія мікрокредитування. Якщо передбачено інший графік погашення, то використовується трьохрівнева система аналізу кредиту.
Незалежно від застосовуваної технології оцінки кредитуємого проекту, за трьохрівневою системою (2-ий рівень кредитної роботи) залишаються у виконанні задачі з розрахунку фінансового ліміту й аналізу фінансового стану позичальника для розрахунку страхового резерву по показниках, представленим позичальником у фінансовій звітності (квартальної, піврічний, річний).
Остаточне рішення про можливості кредитування приймається уповноваженою посадовою особою відповідно до встановленого для нього рівнем ліміту, повноважень на підставі розглянутого висновку трьохрівнєвої системи кредитної роботи, або висновку кредитного експерта по мікрокредитуванню, або обох висновків.
З аналітичних методів,  Банку можна запропонувати  такий підхід до оцінки кредитуемого  Позичальника.  Перш за все Банк оцінює потенційний прибуток  Позичальника оскільки від цього залежить величина кредиту, відсоток і строк повернення.  У бізнес-плані Позичальника повинен бути прогноз його фінансового стану у формі балансу, звіту про прибутки і збутки. Баланс характеризує стан Позичальника на час t і відзеркалює співвідношення між економічними ресурсами і забов’заннями по платнею за кредит. Звіт про прибутки і збутки показує як формується прибуток Позичальника.  Банк на підставі фінансових звітів може визначити різноманітні показники, які б служили інструментарем фінансового аналізу і оцінки. В цьому випадку Банк можуть зацікавити показники ліквідності, прибутковості, ефективності використання активів і власного капіталу. Ясна річ, що Банк віддає переваги роботі з найбільш ліквідними активами, що легко міняться на готівкові гроші. У якості компенсації за втрату ліквідності власних активів Банк розраховує на винагороду у формі річної відсоткової ставки.
Для співставлення вартості грошових надходжень, що очікуються в майбутньому з величиною капіталовкладень, які відбуваються в поточний термін, використовується показник чистой поточної вартості (ЧТВ). Цей показник визначається як вартість, що отримується шляхом дисконтування по кожному року окремо. Значення ЧТВ по кожному року складаються  і визначається чиста тікуща вартість:
ЧТВ= ЧПГ(1) +ЧПГ(2)•α(2)+ЧПГ(3)•α(3)+...+ЧПГ(і)•α(і)+...+ЧПГ(n)•α(n),  де:
ЧПГ(і) – чистий потік грошей по проекту, що кридетується або інвестується за період t;
α(і) – фактор дисконтування, який відповідає відповідному коефіцієнту дисконтування: α(і) = 1/(1+d)і , де d – відсоткова ставка, прибуток якого очікує кредитор.
Коефіцієнт дисконтування повинен  дорівнювати  або фактичної величини відсоткової ставки по запозиченню або відсоткової ставки, що сплачує Позичальник. Цим визначається мінімальний рівень за кредитом нижче за який  заключати угоду між Банком і Позичальником  недоцільно.
Значення чистої тікущої вартості використовується Банком таким чином: якщо ЧТВ має позитивне значення, то рентабельність проекту, який кредитується перевищує мінімімум коефіцієнту дисконтування; якщо ЧТВ=0, то рентабельність дорівнює мінімуму крефіцієнта дисконтування.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить