Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Аналіз та оцінка фінансово-економічного стану Чорноморського біосферного заповідника

Аналіз та оцінка фінансово-економічного стану Чорноморського біосферного заповідника
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Аналіз та оцінка фінансово-економічного стану Чорноморського біосферного заповідника


Фінансово-економічний стан Чорноморського біосферного заповідника характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями.
Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану заповідника за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан заповідника цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті - негативному; вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.
Для оцінки фінансово-економічного стану заповідника необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути: звіт про фінансові результати діяльності і баланс - підсумковий синтетичний документ про склад засобів діяльності та джерела їхнього формування в грошовій формі на певну дату. Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають важливе економічне значення та використовуються для оцінки й діагностики фінансового стану підприємства.

Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютними ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.
Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи заповідника,
котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовують у розрахунках.
Передусім видокремлюють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.
Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання
всього наявного майна підприємства та обчислюється за формулою

Pa =  •100

у де Пз(ч) — загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;
Ка - середня сума активів за річним балансом.
За даними табл. 2.4.:

В 2004 році:  Ра= •100=67,96%

В 2005 році:  Ра= •100=71,03%

В 2003 році:  Ра= •100=66,92%

Обчислюючи цей показник, виходять як із загального (до оподаткування), так і з чистого (після оподаткування) прибутку. Єдиного методичного підходу тут не існує. Як ми бачимо з результатів рентабельності по роках - рентабельність активів нестійка.
Показник рентабельності сукупних активів може бути дезагрегований, якщо підприємство здійснює різні види діяльності (за її диверсифікації). У цьому разі поряд із рентабельністю всіх активів визначається рентабельність за окремими видами діяльності (наприклад, рентабельність виробництва, сервісного обслуговування, комерційної діяльності тощо).
Коефіцієнт автономії (ka) обчислюється діленням власного капіталу на підсумок балансу підприємства:

ka = kв / kб

де kв - власний капітал підприємства;
kб - підсумок балансу (сума всіх джерел фінансування).
За даними табл. 2.4.

В 2004 році:  ka = 619331 / 726070 = 0,85

В 2005 році:  ka = 620301 / 620301 = 1,0

В 2003 році:  ka = 704544 / 871909 = 0,81


Це означає, що активи підприємства забезпечено власними коштами: в 2004 р. – на 85%, в 2005 р. – на 100%, в 2003 р. на 81%. Решта фінансується за рахунок боргових зобов'язань. Величина коефіцієнта за 2004, 2003 роки є прийнятною - борги покриваються власним капіталом. Якщо ka < 0,5, то зростає ризик несплати боргів, а відтак і занепокоєння кредиторів. Значення коефіцієнта автономії за 2005 р. зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства.
Коефіцієнт забезпечення боргів (kзб) є модифікацією коефіцієнта автономії і визначається як співвідношення власного та залученого капіталу, тобто

kзб = kв / kз

де kв – власний капітал підприємства;
kз - боргові зобов'язання підприємства (залучений капітал).
Так, згідно з даними балансу підприємства (табл. 2.4), маємо:

В 2004 році:  kзб = 619331 / 106739 = 5,8

В 2005 році:  kзб = немає

В 2003 році:  kзб = 704544 / 167365 = 4,21

Отже, власний капітал перевищує борги підприємства в 2004 р. – в 5,8 рази, в 2005 р. – немає, в 2003 р. – в 4,21 рази. Нормальною вважають ситуацію, коли kзб ≥ 1.
На жаль, аналітична оцінка фінансового стану підприємства на базі таких коефіцієнтів не завжди є однозначною. Безумовно, зменшення частки боргів у сукупному капіталі зміцнює фінансову незалежність підприємства. Проте водночас звужуються джерела фінансування та можливості підвищення ефективності його діяльності.
За певних умов кредити вигідно брати. Тут проявляється ефект так званого фінансового важеля (лівериджу), який виражають через відношення заборгованості до власного капіталу.
Коли плата за кредит є меншою за рентабельність активів з урахуванням оподаткування, збільшення заборгованості (збільшення відношення kз/Ка) веде до зростання рентабельності власного капіталу. Отже, залучення кредиту у цьому випадку є фінансовим важелем (лівериджем) підвищення ефективності діяльності заповідника.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить