Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Аналіз розвитку і розміщення галузей господарського комплексу

Аналіз розвитку і розміщення галузей господарського комплексу
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Аналіз розвитку і розміщення галузей господарського комплексу

Господарство Херсонської області - це розвинений аграрно-індустріальний комплекс, в складі якого багатогалузеве інтенсивне сільське господарство, потужна харчова промисловість, машинобудування, нафтопереробка, легка промисловість, будівельна індустрія, основні види транспорту.
На території області виділяють чотири господарські підрайони:
Південно-західний підрайон спеціалізується на суднобудуванні і судноремонті, легкій і харчовій промисловості, виробництві паперу і будівельних матеріалів. Основу цього господарського комплексу становить Херсонський промисловий вузол.
Східний підрайон охоплює лівобережжя, центральну частину області - розвинуті машинобудування і металообробка, харчова промисловість, виробництво електроенергії, будівельних матеріалів, зрошувальне землеробство (вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно, соняшнику, баштанних). Основні промислові центри - Нова Каховка і Каховка.
Північний підрайон - промисловість базується на переробці сільськогосподарської сировини, добуванні будівельних матеріалів. Розвинуте рослинництво, головним чином зернове; тваринництво м'ясо-молочного напрямку; садівництво, виноградарство, баштанництво. Промислові центри - Берислав, Нововоронцовка, Високопілля.
Приморський підрайон має галузі спеціалізації: металообробка, харчова і легка промисловість та будівельні матеріали. Розвинуте зрошувальне землеробство (вирощування озимої пшениці, кукурудзи на зерно, овоче-баштанних, винограду та фруктів). Промислові центри - Генічеськ, Скадовськ, Новоолексіївка.
В межах області сформувався Херсонський промисловий вузол: суднобудування і судноремонт, харчова і текстильна промисловість, а також Каховсько-Бериславський промисловий вузол: машинобудування і металообробка, харчова промисловість та виробництво будівельних матеріалів. Багатогалузевим промисловим центром є Генічеськ.
В 2003 р. в області працювало 221 промислове підприємство, в тому числі 62 машинобудівних металообробних (з них 36 машинобудівних), 16 підприємств промисловості будівельних матеріалів, 11 деревообробної і целюлозно-паперової, 5 - хімічної і нафтопереробної промисловості, 3 - електроенергетичної, одне паливної і одне чорної металургії. Легка промисловість представлена 6 швейними і 3 шкіряно-хутровими і взуттєвими, 2 текстильними підприємствами. Харчова промисловість нараховує 31 підприємство м'ясо-молочної промисловості і одне рибної. Провідними галузями промисловості є машинобудування і металообробка. Серед галузей машинобудівної і металообробної промисловості головними є суднобудування і судноремонт, які представлені Херсонським суднобудівельним виробничим об'єднанням, суднобудівельним і судноремонтним заводами та сільськогосподарським машинобудуванням - акціонерне товариство "Херсонські комбайни". В загальному обсязі промислового виробництва важливе місце займає продукція Херсонських заводів карданних валів і електрозварювального устаткування, Бериславського машинобудівного та інших. [34]
Основу енергетики області становлять Каховська ГЕС і Херсонська ТЕС.
На привізній сировині працює Херсонський нафтопереробний завод. У Херсоні працює завод скловиробів, у Цюрупінську - целюлозно-паперовий завод. На базі запасів місцевої сировини працюють підприємства будівельних матеріалів.
В області в основному збереглась галузева структура промисловості, хоча в окремих галузях відбулись суттєві зміни: в 2003 р. у загальному обсязі промисловості збільшилась частка електроенергетики до 12,72% (у 1990 р. - 0,8%), харчової - до 32,32 (відповідно 20,0), хімічна і нафтохімічна - 1,72 (0,7). Проте зменшилась частка галузей машинобудування і металообробки до 22,05% (у 1990 р. - 34,4); легкої - 4,37 (відповідно 20,5).
Це призвело до певних змін у випуску промислової продукції. Відбувся значний його спад і в 1995 р. промислова продукція складала 51% до рівня 1990р. і у 2003 р. - 42%. І хоча у 2003 р. намітилась позитивна тенденція до її зростання, динаміка виробництва окремих видів промислової продукції в області, наведена у таблиці 2.2. свідчить про тривожний її стан.
Протягом 90-х років в Херсонській області значно зменшився випуск промислової продукції. Якщо індекс продукції промисловості у 1990 р. дорівнював 100%, то у 1995 р. відносно 1990 р. - 51, 2003 р. - 42%, це свідчить про значний спад виробництва промислової продукції. Хоча у 2003 р. намітилась тенденція на деяке підвищення в порівнянні з 2002 р. (33%).

Розподіл промислових підприємств області за формами власності і промисловим виробництвом (у відсотках до загальної кількості підприємств) був таким: у державній власності були 10% підприємств і виробляли 15,3% промислової продукції, у комунальній власності відповідно - 2,7% і 0,8%, приватній - 1,8% і 0,6%, колективній - 85,5 і 83,3%, з неї акціонерних товариств - 72,0%. Тобто основну промислову продукцію давали колективні, в тому числі акціонерні товариства.
При усіх економічних труднощах в області збереглась територіальна структура і у 2003 р. вона має такий стан: промисловість становить 0,75% від промисловості України, електроенергетика відповідно 0,74; паливна промисловість - 0,37; чорна металургія - 0,02; хімічна і нафтохімічна - 0,21; машинобудування і металообробка - 1,31; деревообробна і целюлозно-паперова - 0,23; промисловість будівельних матеріалів - 0,59; скляна і фарфоро-фаянсова - 5,76; легка - 2,19; харчова - 1,8; борошномельно-круп'яна - 3,73; медична - 0,1% та інші.
На сучасному етапі в області функціонує понад 40 стабільно діючих підприємств - це Бериславський та Генічеський машинобудівельний заводи; Херсонський завод “ЗАРЯД”; Каховський завод електрозварювального обладнання; Херсонський металообробний завод “ОКТЯБРЬ”; Херсонський завод “ПРИБОЙ”; акумуляторний завод “САДА”; Приладобудівельний завод “СОКОЛ”; Херсонський державний завод суднового обладнання та суднової арматури; Херсонвтормет; Херсонська біофабрика; ОАО Херсонські комбайни; Херсонський завод карданних валів ПО Автокраз; Херсонський завод радіотехнічних виробів; Херсонський завод скловиробів; Херсонський ремонтно-монтажний комбінат; Херсонський судноремонтний ім. Куйбишева; Херсонський судно будівельний; Херсонський суднобудівельний судноремонтний ім. Комінтерну; Херсонський целюлозно-паперовий комбінат; Херсонський електромеханічний; Херсонська інноваційна фірма “ХІНФІД”; Південний електромашинобудівельний; завод “Южелектромаш”; Бериславський машинобудівельний завод; Каховська ГЕС; завод Дніпронапівпровідники; завод суднового машинобудування; поліграффабрика; ремонтно-механічний завод; Херсонське відділення Укртелеком; Херсонводпроект; Херсон-Лада; об'єднання Херсоноблагродорбуд; Херсонобленерго; Херсонська біофабрика; Херсонський морський торгівельний, пасажирський і річні порти та ряд інших.
Промислові підприємства області за формами власності і промисловим виробництвом розподіляються таким чином: у державній власності у 2003 р. були 10% підприємств та їх продукція складала 15,3% від всієї промислової продукції; у комунальній власності відповідно - 2,7 і 0,8%; приватній - 1,8 і 0,6%; колективній - 85,5 і 83,3%, з неї акціонерних товариств - 72,0%. Тобто найбільша питома вага підприємств промисловості з колективною (у тому числі акціонерні товариства) власністю.
Можна підсумувати, що промисловість Херсонської області має можливості для розвитку за умови оновлення і модернізації виробництва, підтримки пріоритетних галузей виробництва.
Агропромисловий комплекс відіграє провідну роль в господарстві Херсонської області і складається з сировинної переробки та обслуговуючої ланки. Основою АПК є сільське господарство. Воно спеціалізується на молочно-м'ясному тваринництві та рослинництві зерново-олійного напрямку у поєднанні з баштанництвом, виноградарством, садівництвом.
В області сформувалися такі спеціалізовані агропромислові комплекси: зернопромисловий, виноградарсько-виноробний, плодоовочеконсервний, олійно-жировий, м'ясомолочний та птахопромисловий.
Сільське господарство є основною сферою агропромислового комплексу. Головна зернова культура - озима пшениця. Вирощують також кукурудзу, ячмінь, зернобобові, рис, просо. Основна технічна культура - соняшник. Серед овочевих найбільше значення мають помідори, перець солодкий, баклажани, кабачки. Баштанні (кавуни, дині) поширені у причорноморських районах. Провідні кормові культури: кукурудза на силос і зелений корм, люцерна, кормові коренеплоди, тощо. Однією з високорозвинених галузей є виноградарство. Значні площі займають садові насадження. Переважають кісточкові культури: абрикоси, персики, черешня, сливи. Вирощують також айву, яблуні, груші.
Серед галузей тваринництва провідне місце посідає скотарство м'ясо-молочного напрямку, свинарство, тонкорунне вівчарство та птахівництво. Рибальством займаються на Чорному і Азовському морях та Дніпрі і Інгульці.
Питома вага регіону у валовій продукції сільського господарства України у 2003 р. становила 3,44% (у 1990 р. - 3,37; у 1995 р. - 3,43). Область посідає серед інших областей 16-те місце; на одного працюючого - 18-те місце. Питома вага рослинництва у загальному обсязі сільськогосподарської продукції області складає 64,7%. Характерним є те, що вона постійно зростає: у 1990 р. становила 47,8 і у 1995 р. - 58,6%.
Питома вага продукції тваринництва, навпаки, зменшується. У 2003 р. вона зменшилась до 37,9% у порівнянні з 1990 р. - 52,3 і 1995 - 47,3%.
На протязі 10 років спостерігається спад продукції сільського господарства. Якщо у 1990 р. її було вироблено у господарствах усіх категорій на суму 1680 млн. гри., у 1995 - 929 млн. гри., то у 2003 р. - всього 887 млн. грн., тобто відбувся спад на 47,2%.
За період 1990-2003 рр. в області відбулось абсолютне скорочення валової продукції галузі за усіма категоріями господарств. У 2003 р. її рівень становив 51,8% від рівня 1990 р. і 92,4% від рівня 1995р.
Відповідно зменшується продукція сільського господарства на душу населення з 1340 грн. (у 1990 р.) до 704 грн. (у 2003 р.), тобто в 1,9, а також на одного працюючого - відповідно з 7840,1 грн. до 7075,8 грн. - зменшилась на 9,8%.
Такий стан сільського господарства призвів до збиткових результатів у діяльності сільськогосподарських підприємств. У 2003 р. збитковими в області було 246 сільськогосподарських підприємств.
Головною причиною зниження показників ефективності підприємств сільського господарства є відсутність упорядкованого господарського механізму, а також непомірне висока вартість послуг. Великий вплив має зменшення промислового виробництва, яке обслуговує сільське господарство, а отже й зменшення пропозиції промислових засобів виробництва і предметів праці.
Важливою галуззю агропромислового комплексу регіону є харчова промисловість, її місце у загальнодержавному поділі праці постійно зростає. У територіальному поділі праці вона займає 1,8 відсоток. У галузевій структурі її роль і значення суттєво зростають. В 1990 р. харчова промисловість області займала 20% у всій промисловій продукції, а у 2003 р. її питома вага виросла до 39,32%.
У 2003 р. працювало 32 підприємства харчової промисловості, - 31 м'ясного і молочного напрямку і 1 - рибного, що становить 14,5% від усіх підприємств харчової промисловості України. В перспективі ця галузь залишається стратегічно важливою, від розвитку якої у значній мірі залежить добробут населення. На сучасному етапі вона поступилась своїми позиціями, про що свідчить статистика виробництва основних продуктів харчування. У 2003 р. виробництво м'яса становило всього 4,2% у порівнянні з 1990 р., ковбасних виробів відповідно 5,2, продукції з незбираного молока - 6,4, проте виробництво олії збільшилося за цей же період у 3 рази.
Такий стан виробництва продовольчих товарів у Херсонській області має місце в усьому галузевому спектрі харчової промисловості і призводить до великих втрат для бюджету області та економіки області і держави.
Причиною спаду є неповне використання виробничих ресурсів, обтяжлива податкова політика, велика залежність від імпорту устаткування і технологій та інше.
Спад виробництва продукції харчової промисловості має негативні соціальні наслідки. Населення недоспоживає значну частку необхідної продукції, що погіршує стан, впливає на його здоров'я. У 2003 р. населення області споживало молока і молокопродуктів 61,1% від рівня 1990 р., м'яса і м'ясопродуктів відповідно 49,8; яєць - 59,9; олії - 65,5; риби та рибних продуктів - 45, за виключенням окремих видів продуктів харчування (картоплі, овочів та баштанних). Ці показники далекі відрекомендованих норм даного профілю.
Головну роль у внутрішніх і зовнішніх перевезеннях Херсонської області відіграє залізничний, автомобільний, морський і річковий транспорт.
Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування у Херсонській області в 2003 р. 452 км. Щільність залізничних колій загального користування на 1000 км2 території була 16 км, по Україні вона складала 37 км. Довжина автомобільних доріг загального користування в 2003 р. складала 4,9 тис. км, у тому числі з твердим покриттям - 4,8 тис. км. Щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям на 1000 км2 території складає 170 км (по Україні 271 км).
У 2003 р. значно скоротилось перевезення вантажів автомобільним транспортом і складало 13,2 тис. тонн проти 108.7    тис. тонн в 1990 р. і 43,3 тис. тонн в 1995 р. Зменшився також вантажообіг автотранспортних підприємств в 2003 р. до 20,2 млн. т/км проти 123,9 млн. т/км в 1995 р.
Для області характерне збільшення кількості легкових автомобілів у приватній власності з 78,5 тис. в 1990 р. до 117.8 тис. в 1995р. і 127,9 тис. в 2003р.
Морським транспортом перевезено вантажів в 2003 р. 629 тис. т, проти 424 тис. т в 1995 р., що складало відповідно 9,9% і 2,1% в структурі загальноукраїнських перевезень. Вантажообіг морського транспорту також збільшився в 2003 р. до 510,6 млн. т/км проти 216,0 млн. т/км в 1995 р.
Херсонський морський порт перевантажуює більшу кількість видів добрив, які пакетуються перед відправкою. Мішкові вантажі завантажують в судна, які проходять по Херсонському каналу, а потім відправляють в Америку, Африку, Європу.
Проте значно зменшилось перевезення вантажів річковим транспортом і в 2003 р. складало 49 тис. т проти 509 тис. т в 1995 р., що склало відповідно 0,6 і 4,0% в структурі загальноукраїнських перевезень. Вантажооборот річкового флоту в області зменшився з 33,6 млн. т/км в 1995 р. до 37 млн. т/км в 2003 р.
Розвиток зв'язку також набув певних змін.
В Херсонській області введено в дію міських автоматичних телефонних станцій в 1990 р. на 1 тис. номерів, в 1995 р. - 3,1 тис. і в 2003 р. - 1,4 тис. номерів. Забезпеченість населення основними домашніми телефонними апаратами на 100 сімей складала: в 1990 р. - 28 одиниць, в 1995 р. - 31 і у 2003р. - 37 одиниць.
Значно зменшилося відправлення газет і журналів з 330 млн. примірників в 1990 р. до 12 мли. в 1995 р. і 11 мли, примірників у 2003 р. Отже, область у галузях транспорту і зв'язку має проблеми, притаманні усім регіонам України, і специфічні, пов'язані з функціонуванням морського порту та наявністю річкового транспорту, їх вирішення пов'язане, в основному, з інвестиційними ресурсами та попитом на послуги.
Зовнішньоекономічна діяльність області відповідає сучасному стану її продуктивних сил, У 2003 р. в зовнішньоекономічній діяльності брали участь 240 підприємств, які поставили продукції на експорт на суму 103,4 млн. дол. США (0,7% до України). Імпорт здійснювали 245 підприємств на суму 44 млн. дол. США (0,3% до України). Сальдо зовнішньоекономічної діяльності позитивне - 59,4 млн. дол. США.
Прямі іноземні інвестиції в економіку регіону склали на початок 2003р. 25,9 млн. дол. США, у тому числі в спільні підприємства - 24,0, а на кінець року відповідно 35,2 і 29,2 млн. дол. США. Прямі інвестиції з регіону в економіку інших країн у 2003 р. становили на початок і на кінець 2003 р. відповідно 148,2 і 142 тис. дол. США.
Аналіз і оцінка екологічної ситуації. Внаслідок диспропорцій в розміщенні продуктивних сил, які допускались на протязі багатьох років, в області створена потужна техносфера, тобто територія зазнає значних техногенних навантажень на природне середовище.
Тільки у 2003 р. було 8 випадків аварійного забруднення водного середовища. Ними було заподіяно збитків народному господарству на суму 62,4 тис. грн. (у 1990 р. їх було 2, у 1995 р. - 13).
Аналіз викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря за період 1990-2003 рр. свідчить, що їх обсяги падали з 74,7 тис. т. у 1990 р. до 37,5 тис. т у 1995 р. і до 11,6 тис. т у 2003 р. Почасти це пояснюється призупиненням дії підприємств чи їх цехів у зв'язку з загальною кризою. Однак той факт, що в середньому одним підприємством області у 2003 р. викидалось 31,1 тонн, а у місті Херсоні - відповідно 80,4 тонн шкідливих речовин є насторожуючим і вимагає негайного вирішення проблеми.
Крім того, пересувними засобами у 1990 р. було викинуто в атмосферу 189,1 тис. т шкідливих речовин, у 1995 р. - 51,9 тис. т і у 2003 р. - 52,7 тис. т, що надзвичайно шкідливо і загрозливо для навколишнього середовища.
Крім названих, в області наявні промислові токсичні відходи у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств. У 2003 р. тут поховано таких речовин 255,2 тис. т, у тому числі за класами небезпеки: І - 112,1 тис. т, II - 11,6 тис. т і III - 25,9 тис. т. Слід особливо загострити увагу на тому, що понад 110 тис.т відходів гальванічного виробництва, які зберігаються на полігоні ВАТ "Південелектромаш" (м. Нова Каховка) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2002 р. № 303 віднесеш до І класу небезпеки.
Отже, потрібна організація і виконання цілого ряду напрямів ефективної стратегії техногенно-природної безпеки області. При цьому першочерговою повинна бути розробка законодавчої бази, а також створення цілісної системи державного управління у сфері промислово-природної безпеки.
Коли країна втрачає свою економічну незалежність, коли проти її великі гроші ворогів внутрішні і колосальні ресурси ворогів зовнішніх, коли в суспільстві склалася багатомільйонна соціальна база підгодованих і тому вдоволених кримінальним-олігархічним, євроориєнтированим капіталізмом, ми, інші обділені і принижені, продовжуємо сподіватися. Продовжуємо міркувати не без надії на краще майбутнє, по якому шляху йти далі, як вибиратися з ганебного колоніального стану.
Якщо подивитися широко, кинути зір на минуле сторіччя, глянути на зарубіжжя далеке і ближнє, то правильний вибір споконвічно очевидний. Не потрібно нічого придумувати. Потрібно випливати уторованим магістральної шляхом світового прогресу. По ньому пройшли до свого процвітання всі нині високорозвинені країни. Цей шлях можна назвати соціально орієнтованим.
Його важливі особливості: високий рівень життя і соціальної захищеності народу, вирівнювання доходів населення шляхом перерозподілу національного продукту через ДБ.
Країни, уражені шокотерапією і завзято зберігають шлях кримінального-олігархічного розвитку (Росія, Україна, Грузія), дотепер не можуть заповнити втрати в порівнянні з останнім роками радянської економіки.
Країни, що зберегли частково контроль держави в регулюванні національного господарства (Білорусія, Узбекистан), досягли і перевершили обсяги виробництва 1990 року .

Після розпаду СРСР колишні республіки реформують економіку різними шляхами. Більшість з них прийняли гайдарівську модель «шокової терапії». Держава усунулася від економіки, віддало всі ресурси доморослим «лібералам», своїм однодумцям і спільникам. Терпляче спостерігає, що вийде. По такому шляху пішли Росія, Україна, Грузія, Молдавія і деякі інші. У підсумку за 12 років реформ, Україна втратила більше половини ВВП. У той же час у республіках, де держава зберегла свою присутність в економіці, утрати від реформ за останні п'ять років були в основному заповнені.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить