Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Загальна характеристика Херсонської області та її місце в народногосподарському комплексі, оцінка природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу

Загальна характеристика Херсонської області та її місце в народногосподарському комплексі, оцінка природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 4
ХудшийЛучший 

Загальна характеристика Херсонської області та її місце в народногосподарському комплексі, оцінка природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу


Херсонська область утворена 30.03.44 р. Вона розташована па півдні України. На півночі вона межує з Дніпропетровською областю, на заході - з Миколаївською, на сході - з Запорізькою областями, на півдні - з Автономною Республікою Крим. Омивається водами Чорного і Азовською морів, її площа 28,56 тис. км2. В регіоні проживає 1213 тис. осіб - це 2,5% від кількості населення України. Щільність - 43 особи на 1 км2 - це майже в 2 рази менше ніж, по Україні.
Область має сприятливі фактори для розвитку народногосподарського комплексу: близькість до Донецького і Придніпровського районів, вихід до Азовського і Чорного морів та наявність великої річкової магістралі Дніпра, що зумовлює її значний транспортно-розподільний і рекреаційний потенціали.
Головне багатство Херсонської області - земля. Однак, посушливий клімат, маловодність і низька залісненість мають негативний вплив на розвиток сільськогосподарського виробництва.
Клімат Херсонської області помірно континентальний з м'якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Температура січня від мінус 5°С на півночі, до мінус 3ºС - на півдні; липня відповідно +21,5ºС - +25,5ºС. Період з температурою понад + 10ºС становить 215 - 230 днів. Сума активних температур за рік складає 3200-3400ºС. Річна кількість опадів незначна -300-410 мм, переважна їх кількість - влітку. Сніговий покрив нестійкий. Серед несприятливих кліматичних явищ, що завдають шкоди сільському господарству — суховії (25-30 днів на рік, а в окремі роки - 50-60), пилові бурі (3-8 днів, а в районі Херсона - до 9-12 днів). Великої шкоди завдають весняні та осінні засухи, які повторюються, як правило, через 2-3 роки, найчастіше на півдні. Область розташована у двох агрокліматичних зонах: посушливій, дуже теплій (північна частина) і дуже посушливій, помірно жаркій зоні з м'якою зимою (південна).
Херсонська область належить до розвинених агропромислових регіонів. В регіоні виробляється 1,8% валової доданої вартості, зосереджено 2,1% основних фондів України, 0,8% - продукції промисловості, збут сільського господарства - 3,4%. Виробництво товарів народного споживання складає 1,7%. Основні показники соціально-економічного розвитку Херсонської області та її місце в господарському комплексі України наведені в таблиці 2.1.
Природні ресурси Херсонської області включають мінеральні, сировинні, лісові, а також водні та рекреаційні ресурси. Вони виступають основою виробничих комплексів, їх структури та розселення.
Мінерально-сировинні ресурси характеризуються незначними запасами корисних копалин, порівняно невисокою ступінню їх геологічної вивченості та освоєння.
Область володіє рядом корисних копалин: пісок, глина, вапняки, солі Сивашу, торф, також лікувальні грязі, цементна сировина і цегельно-черепичні глини. Виявлено запаси бокситів.
Можна відмітити, що ресурсний потенціал області має сприятливі можливості для подальшого розвитку галузі будівельних матеріалів. Розвідані запаси карбонатних порід Боброво-Кутського родовища сприяють виробництву цементу. Подальше нарощування виробництва силікатної продукції можливе за рахунок освоєння Цюрупинського родовища пісків з запасами понад 100 млн. м3. В області 16 родовищ будівельного каменю з запасами понад 29 тис. м3; піску для пісочниць локомотивів - понад 600 тис. м3; три родовища з цементною сировиною — понад 400 млн. тонн; цементно-черепичної сировини - 19 родовищ з запасами понад 36 млн. м3 тощо. [20]
В цілому в області нараховується 90 родовищ будівельних матеріалів, в тому числі розвіданих - 55, нерозвідних і таких, які не використовуються -35. Із загальної кількості промислових запасів матеріалів в експлуатацію введено 53,6% сировини для будівельної кераміки (9 родовищ), 63% каменю будівельного (8 родовищ), 50,2% вапняків (3 родовища), 22% пісків будівельних (5 родовищ).
Паливо-енергетичні ресурси. Херсонська область є одним із регіонів, які недостатньо забезпечені власними паливно-енергетичними ресурсами. Незначні газові родовища не забезпечують потреб господарства і мають місцеве значення. А між тим, область потребує чимало паливно-енергетичних ресурсів. Зокрема, щорічно вона споживає вугілля 95,0 тис. тонн; дров - відповідно 3,0 тис. м3; торфу - 0,7 тис. тонн; мазуту паливного - 20,4 тис. тонн; газу природного - 547,3 млн. м3 та скрапленого газу - 20,3 тис. тонн. Тому одним з найважливіших паливно-енергетичних ресурсів області залишається потенціал малої енергетики, що дуже важливо в сучасних умовах ринкових відносин, коли вартість палива і енергії стали високими. Це було б економічно виправданим для господарств, які володіють цим потенціалом. Для цього потрібно створити необхідні умови і, в першу чергу, надання пільгових кредитів.

Земельні ресурси області - це один з найважливіших видів природних ресурсів. Земля є базисом розвитку продуктивних сил та розселення, виступає головним засобом виробництва і предметом праці в сільському та лісовому господарствах.
Загальна площа земель області, які перебувають у використанні, становить 1332,3 тис. га - це 4,5 відсотки від України, у тому числі сільськогосподарських угідь - 1258,2 тис. га (94,4% від загальної площі земель області), з них ріллі - 1187,3 тис. га. (відповідно 89,1%).
Землі області перебувають у державній, колективній та приватній власності. У державній (постійне користування) - 195,4 тис. га - це 14,7% від усіх земель, що використовуються, у тому числі сільськогосподарських угідь - 138,5 тис. га, з них ріллі - 113,7 тис. га. У колективній формі власності (згідно з державними актами) перебуває 89,4% - це 6,7% від земель, які перебувають у використанні, у тому числі сільськогосподарських угідь - 79,3 тис. га, з них ріллі - 68,6 тис. га.
У приватній власності знаходиться 1322,4 тис. га (46,5% до загальної площі земель), у тому числі сільськогосподарських угідь - 1309,9 тис. га (60,6% до сільгоспугідь), з них ріллі - 1258,8 тис. га (71,0% до загальної площі ріллі).
Для області характерна відносно висока забезпеченість сільгоспугіддями у розрахунку на одного мешканця: у 1990 р. - 1,67 га (по Україні 0,85 га), у 1995 р. - 1,56 (відповідно 0,82) і у 2003 р. - 1,63 га (0,85). Площа ріллі в розрахунку на одного мешканця також відносно вища: 1990 р. - 1,41 га (по Україні - 0,65), у 1995 р. відповідно - 1,40 (0,65), у 2003 р. - 1,46 (0,66). Характерним для області є те, що за період 1995-2003 рр. площа ріллі у всіх власників землі та землекористувачів збільшилась на 5,1 тис. га, а у товаровиробників, навпаки, зменшилась на 119 тис. га і у товаровиробників та громадян, відповідно на 107 тис. га., що відповідає тенденції в цілому по Україні.
Значна частина земель знаходиться під багаторічними насадженнями, що дуже важливо для Херсонської області. Площа багаторічних насаджень (на 01.01.2004 р.) у всіх власників землі та землекористувачів становила 27,9 тис. га, у товаровиробників - 17,7 тис. і товаровиробників і громадян - 25,6 тис. га, хоча, на жаль, вони з року в рік зменшуються. Так, за 1995-2003 рр. зменшення склало відповідно 10,4 тис.га, 12,9 тис. і 12,2 тис. га.
Значна частина земель Херсонської області знаходиться під природними кормовими угіддями. У всіх власників землі та землекористувачів знаходиться 168,0 тис. га, у товаровиробників - 79,1 тис. і у товаровиробників і громадян - 87,8 тис. га. Слід відмітити, що за період 1995-2003 рр. площі під кормовими угіддями зменшились у товаровиробників на 60,9 тис. га, у товаровиробників і громадян - на 58,9 тис. га, за виключенням площ таких земель у всіх власників землі та землекористувачів, де кормові угіддя, навпаки, збільшились на 2,4 тис. га.
Землі області характеризує високий рівень освоєності. Так, із загальної площі земель (суші) області 2412,9 тис. га (станом на 01.01.2003 р.) сільгоспугіддя становили 1968,4 тис. га - це 81,6% (для порівняння в Україні - 72,2). Хоча слід відмітити позитивну тенденцію - показник стабілізувався: у 1990 р. він становив 81,8 відсотків, у 2002 р. - 81,6.
Природна родючість земель висока. Сільськогосподарські угіддя Херсонської області оцінюються у 68 балів (по Україні - 62), ріллі - 73 (відповідно - 63), за виключенням площ багаторічних насаджень, які оцінюються в 41 бал (по Україні - 63) і земель під сінокосами - 17 балів (відповідно - 41 по Україні).
Суттєві зміни в земельному фонді, які виявились в структурних зрушеннях в результаті земельної реформи, вимагають здійснення заходів по охороні земель області, зокрема, створення захисних лісових насаджень. Обсяг робіт по проекту землеустрою в області повинен здійснюватись на площі 382 га. Фактично ж виконано у 2003 р. на площі 140 га.
У Херсонській області небезпечною є водна і вітрова ерозія ґрунтів, що призводить до великих економічних втрат, а також екологічних збитків.
Водні ресурси області використовуються для водопостачання, судноплавства, виробництва, рекреації. Вони є також джерелом гідроенергії. Велике рибопромислове значення в обласному господарському комплексі мають лимани і затоки.
У межах області протікає 6 річок довжиною понад 10 км. Найбільша - Дніпро, який перетинає область з північного сходу на південний захід з притокою Інгулець.
По долинах річок знаходяться невеликі ставки, озера. На Дніпрі - Каховське водосховище. Густота річкової сітки 0,1 км на 1 км2. Для річок області характерне мішане живлення: снігове - 85-90%, підземне - 10-15%.
В області споживання свіжої води постійно зменшується: якщо у 1990р. тут було спожито 2161 млн. м3,  у  1995 р. - 1131 млн. м3, то у 2003 р. - всього 639 млн.м3, тобто рівень споживання становить біля 30% від рівня 1990 р. і 56,5% від рівня 1995 р.
Обсяги оборотної та послідовно (повторно) використаної води: у 1990 р. становили 297 млн. м3, у 1995 р. - 197 млн. м3 і у 2003 р. - 72 млн. м3, тобто зменшились і становлять по відношенню до 1990 р. 24,2% і по відношенню до 1995 р. - 36,5%. Причому частка оборотної води у загальному обсязі використання на виробничі потреби у 1990 р. становила 71, у 1995 р. - 70 і у 2003 р. - 69 відсотків, тобто - постійно зменшується.
Крім цього, спостерігається таке негативне явище, як скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об'єкти. Зокрема, у 2003 р. було скинуто таких вод понад 4 млн. м3, у тому числі без очищення - 2 млн. м3 і недостатньо очищених також 2 млн. м3 - це становить 3% у загальному обсязі скидання зворотних вод.
В цілому водозабезпеченість в області залежить в основному від природних умов, а також від часового і територіального перерозподілу стоків води. Тому важливою проблемою залишається необхідність створення умов для забезпечення здатності самовідновлення і самоочистки водних систем. Для сільської місцевості проблемою стали ґрунтові води (основне джерело постачання води для сільських жителів), які не завжди відповідають вимогам питної води, особливо внаслідок вмісту в них біогенних сполук (нітратів, фосфору та інших). Тому існує велика потреба в активізації інвестиційної діяльності у водогосподарську сферу, що зумовило б зниження вододефіциту в регіоні та брудоємності продукції.
Ліси та інші лісовкриті землі Херсонської області займають площу близько 151,1 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю 130,9 тис.
Нижньопридніпровські піски засадженні сосною, садами, виноградниками.
Для області характерні також різнотравні ковилові степи, заплавні та подові луки. На болотах і Дніпровських плавнях росте очерет, рогіз, осока та інші, які належать до ресурсів не деревного рослинного походження. Вони відіграють значну роль у збереженні мікроклімату, що для умов області також важливо.
Обсяг продукції (робіт, послуг) лісового господарства у 2003 р. незначний в порівнянні з іншими регіонами - всього 3688 тис. грн. (0,5% від України). В основному це заготівля деревини - 68,6 тис. щільних м3, у тому числі 8,1 тис. щільних м3 лісоматеріалів, 0,1 тис. м3 деревини дров'яної для технологічних потреб, 59,7 тис. щільних м3 дров для опалення.
На сучасному етапі області гостро стоїть проблема лісовідновлення. На жаль, воно проводиться недостатньо і його рівень постійно зменшується: якщо у 1990 р. проведено лісовідновлення в лісовому фонді на площі 1656 га, у 1995 р. - 366 га, то у 2003 р. - всього 185 га.
Рекреаційні ресурси. За своїм функціональним призначенням вони є одним з важливих факторів, який позитивно сприяє розширеному відтворенню трудового потенціалу.
В області сприятливі природні умови рекреаційного значення: на узбережжі і пониззі Дніпра багато солоних озер, ропа і грязі яких мають лікувальні властивості. Лимани і затоки також відіграють роль рекреаційного значення. Крім цього тут є великі можливості для масового відпочинку на узбережжі Чорного і Азовського морів, Каховського водосховища, Дніпровського лиману, в долинах Дніпра та Інгульця.
У 2003 р. в Херсонській області функціонувало 9 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, в них було місць у 1990 р. - 1381, 1995 р. - 1197 і у 2003 р. - 2119, тобто кількість місць по відношенню до 1990 р. збільшилась в 1,5 рази. Крім цього, у 2003 р. нараховувалось 36 будинків та пансіонатів відпочинку. Однак використовуються вони недостатньо: кількість місць в них поступово скорочувалась з 12440 у 1990 р., до 12289 у 1995 р., і 8482 у 2003 р. (на 31,7% за 10 років). Це призводить до певних соціальних і економічних втрат.
У 2003 р. працювало також 478 дитячих оздоровчих таборів, в тому числі 52 заміських. В них було 18030 місць, в тому числі в заміських 16048, в таборах відпочивало 76155 дітей, з них в заміських - 50366.
В області 69 територій та об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа понад 123 тис. га) - 2 біосферні заповідники (Асканія-Нова та частина Чорноморського біосферного заповідника), 5 заказників (Бакайський, Березові Колки, Джарилгацький, Лгорлицький, Саги), 32 пам'ятники природи, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва та ряд заповідних урочищ місцевого значення.
В 2003 р. в Херсонській області працювало 47 підприємств готельного господарства. Вони обслуговували біля 64 тис. приїжджих. Коефіцієнт використання місткості підприємств готельного господарства у вказаному періоді ще недостатній і становив 0,19 (по Україні - 0,24). Підвищення ефективності використання готелів є значним джерелом фінансових надходжень до місцевих бюджетів.
Отже, Херсонська область характеризується типовою демографічною ситуацією, яка склалась майже по всій Україні.
По своїй суті розселення повинно сприяти ефективному використанню природно-ресурсного потенціалу.
В області 18 районів. Тут нараховується 9 міст, три з яких державного; республіканського та обласного значення. Нараховується 30 селищ міського типу та 660 сільських населених пунктів.
Система міського розселення області формується у пониззі Каховського водосховища - Нова Каховка, Каховка, Берислав. Інші великі міста - Генічеськ, Скадовськ.
Переважають в області середні та малі міста. Вони розташовані вздовж морського узбережжя, по Дніпру та перехрестях основних транспортних магістралей. Близько 2/3 міського населення сконцентровано в Херсоні, який разом з містами Цюрупинськом і Голою Пристанню утворили Херсонську міську агломерацію.
Сільське розселення розріджене, густота населення у сільській місцевості близько 170 осіб на 1 км2. Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і Каховського водосховища.
В цілому поселенська мережа області характеризується стабілізацією, зменшенням міграцій сільського населення у міста, а також темпів урбанізації.
У Херсонській області трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) у 2003 р. нараховували 720,6 тис. осіб. В їх складі 94,8% - працездатне населення у працездатному віці, 5,1% - зайняті особи старшого віку, 0,1% - зайняті підлітки.
Чисельність зайнятих у цьому ж періоді у всіх сферах економічної діяльності (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) становила 494,9 тис. осіб. Питома вага трудових ресурсів області у загальній чисельності населення складала 59,4 відсотків.
Для області є характерним постійне зменшення трудових ресурсів: у 2003 р. їх кількість по відношенню до 1990 р. становила 94,4 і 1995 - 98,4 відсотків. Чисельність зайнятих скорочується ще вищими темпами і становить відповідно 79,4 і 85,4 відсотки, що пояснюється загальною економічною ситуацією в Україні.
Рівень зайнятості населення відносно нижчий, ніж в Україні. У 2003 р. було зайнято 54,1 відсотки до кількості обстеженого населення у віці 15-70 років (по Україні - також 54,1), у тому числі жінок 49,3 (відповідно - 51,7), чоловіків - 59,5 (60,9), міське населення - 55,0 (55,8), сільське населення - 52,7 (56,8) відсотків.
В області відбувається постійне зростання кількості населення не зайнятого трудовою діяльністю, що призводить до безробіття. У 2003 р. рівень безробіття в регіоні становив 14 відсотків (по Україні - 11) до кількості економічно активного населення у віці 15-70 років. Серед жінок області безробітних 12,9% (по Україні 11,7), чоловіків - 15 (відповідно - 11,7). Причому рівень безробіття вищий серед міського населення - 16,0%, сільського - 10,3. Особливе занепокоєння викликає найвищий рівень безробіття серед молоді - 17,1 відсотків.
Отже, стан трудоресурсного потенціалу області має чітко виражений регресивний характер. Він не відповідає очікуваним соціальним наслідкам реформування економічної системи.
Виробничий потенціал. Херсонська область володіє достатнім виробничим потенціалом, про що свідчить аналіз територіальної структури основних фондів по усіх формах власності за 2003 рік. Основні фонди області за всіма видами економічної діяльності по відношенню до України становлять 2,1%.
Фонди сільського господарства, мисливства та лісового господарства, включаючи худобу, відповідно 4,5 (у тому числі сільське господарство, мисливство та пов'язані з ними послуги, включаючи худобу - 4,6); рибного господарства - 4,4; промисловості - 1,6 (у тому числі обробної - 1,8); виробництва електроенергії, газу та води - 2,5; будівництва - 2,0; оптової і роздрібної торгівлі - 4,0; готелів та ресторанів - 2,0; транспорту і зв'язку - 1,4; органів фінансової діяльності - 0,9; державного управління - 4,5; освіти - 2,0; охорони здоров'я та соціальної допомоги - 2,7; органів, які виконують колективні, громадські та особисті послуги - 2,7%.
Галузева структура їх наступна: фонди сільського господарства, мисливства та лісового господарства (включаючи худобу) становлять 25,5% від усіх фондів області; рибного господарства - 0,5; промисловості - 26,7, у тому числі добувної - 0,1 і обробної 17,5; виробництва електроенергії, газу та води - 9,1; будівництва - 1,8; оптової торгівлі - 4,6; готелів та ресторанів - 0,6; транспорту, включаючи зв'язок - 8,9; органів фінансової діяльності - 0,3; державного управління - 8,8; освіти - 5,3; охорони здоров'я - 3,3; колективних, громадських та особистих послуг - 2,3%.
Якісна характеристика основних фондів на підприємствах усіх форм власності свідчить, що вони в основному морально застарілі, а ступінь їх зносу складає біля 45 відсотків, що суттєво стримує розвиток економіки і негативно впливає на соціальну сферу.
На протязі тривалого часу структура економіки області помітно відрізнялась від середньої по Україні за наступними параметрами: меншою часткою галузей, які виробляють товари у загальному обсязі ВВП області, помітно меншим внеском у цю сферу виробництва промисловості і значним перевищенням середньодержавного рівня сільськогосподарського виробництва.
Однак, за останні роки така відмінність значно послабилась. Питома вага галузей, які виробляють товари, у ВВП області збільшилась за 1996-2003 рр. з 43,3 до 54,5%. Причиною цього стало зростання фізичного обсягу ВВП промисловості у 1996 р. на 6,3%, а у 2003 р. - на 14,1%, а також більш вагоме скорочення ВВП галузей з надання послуг.
За структурою економічного виробництва область залишається аграрно-індустріальною. У 2003 р. частка промисловості у ВВП становила 24,4, а сільського господарства - 25,6%.
Серед галузей сфери послуг переважає транспорт. За останні роки високим темпом розвивається торгівля, що впливає на обсяги ВВП галузей сфери обігу. Помітну роль у сфері послуг області відіграють галузі соціально-культурної сфери, що обумовлене рекреаційним комплексом області.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить