Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Організація процесу товароруху

Організація процесу товароруху
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Організація процесу товароруху

Товарорух - це процес планування, виробництва і контролю за фізичним переміщенням продукції від місць її виробництва до місць продажу з метою задоволення нестатків споживачів.
Система просування товарів припускає використання стратегії, що охоплює як вибір економічно ефективних каналів просування продукції, так і безпосередній її розподіл.
Канал реалізації - це можливе сполучення ланок і підприємств, через які може здійснюватися доставка товару (від виробника до останньої ланки через мережу різних збутових підприємств).
Прямі канали зв'язані з переміщенням продукції від виробника до споживача без використання незалежних посередників. Цей тип сільськогосподарське підприємство використовує прямо через свої торгові крапки. На схемі вони представлені номерами 1-2.
Непрямі канали зв'язані з переміщенням продукції від виробника до незалежного учасника товароруху, а потім - до споживача. Участь у збуті і просуванні продукції приймають посередники-оптовики, закупники і т.д.(на схемі вони представлені номерами 3-4).
Перша форма збуту має місце на товарному ринку підприємств (схема 10 № 1). Цей канал характерний для реалізації сільськогосподарської продукції на колгоспному ринку, дитячим і лікувальним установам, усередині самих сільськогосподарських підприємств робітникам та службовцям, а також може бути запропоновано виробника мі плодів і овочів населенню в порядку "самозбирання". В основному цей канал розподілу передбачає реалізацію сільськогосподарської продукції дрібними партіями. У таких випадках використання проміжних ланок для підприємств дорого і нераціонально.
Друга форма збуту вводить ланку роздрібного торговця (схема 10 № 2). У його задачі входить зміст товарного запасу на складі і здійснення продажної діяльності. Даний канал також передбачає реалізацію малих партій товару виробником сільськогосподарської продукції в державну торгову мережу, а також через свої фірмові магазини. Споживач може ознайомитися з товаром у магазині, перш ніж він купить його.
Третій канал (схема 10 № 3) містить у собі двох посередників. На споживчих ринках такими посередниками звичайно стають оптовий і роздрібний торговець. Для АПК цей канал найбільш характерний, тому що реалізація продукції походить із сільськогосподарського  підприємства  на  переробні  чи заводи  оптово-закупівельні бази і холодильники, потім товари надходять у торгову мережу і до кінцевого споживача. Оптові торговці піклуються про зміст складського запасу товарів, вони часто пропонують свої послуги по його транспортуванню, щоб спростити функцію закупівлі продукції. Через оптову ланку, що має справа з роздрібними магазинами, продають свою продукцію майже всі переробні підприємства АПК.
Четвертий канал   (схема 10 № 4) містить у собі трьох посередників, що звичайно застосовується в двох випадках, коли між оптовою ланкою і роздрібним торговцем коштує дрібний чи оптовик коли виробник бере участь в експортно-імпортних операціях і функцію чи експорту імпорту бере на себе спеціальний посередник. Через посередників на ринок виходить переважна більшість виробників товарної продукції, яким доцільніше вкладати вільні фінансові засоби безпосередньо в розширення і модернізацію виробництва, створення нових товарів, ніж здійснювати прямі ринкові операції. Використання посередників визначається широким розосередженням їх по ринку, Забезпеченням приступності товару для споживача, більш тісними контактами з ним. При цьому виробник за визначену плату передає посереднику   частина своїх функцій (стимулювання збуту, доробка товару до вимог покупця, узгодження цін, транспортування, складування і т.д.).
Для підприємства найбільш складною і важливою задачею є вибір каналу розподілу зробленої продукції. Обрані підприємством канали самим безпосереднім образом впливають на всі інші рішення в сфері маркетингу: політику цін, вибір посередників, підготовку кадрів для маркетингової діяльності умови і терміни договорів з автотранспортними й іншими суміжними організаціями.
Великий вплив на вибір каналу розподілу сільськогосподарської продукції в ЛПХ і селянських господарствах роблю закупівельні кооперативи, що розвиваються, і малі підприємства по реалізації продукції.
В удосконалюванні форм реалізації продукції сільського господарства маркетинг приділяє особливу роль оптовій торгівлі. Оптово посередницькі підприємства здійснюють закупівлі сільськогосподарської продукції в будь-якого виробника і реалізують її будь-якому споживачу, за винятком споживача, що здобуває продукти для особистого, не виробничого споживання.
Коли виробники й оптовики вирішують питання про те, як канали збуту є найбільш доцільними, вони повинні враховувати безліч економічних факторів. Особливе значення імен ефективність збереження і транспортування агропромислової продукції. Найбільш доцільний вибір такого каналу збуту, що доставить продукцію якнайближче до споживача з найменшим витратами і без зниження її якості.
Вибір, що підприємство зробить у відношенні каналів збуту, обумовить його діяльність на багато років уперед. Тому, першу чергу необхідно визначити таку стратегію збуту й уникнути таких рішень, що можуть створити перешкоди у випадку розширення його збутової діяльності.
Стратегія збуту містить у собі вибір цілей (короткострокових довгострокових), цільової групи (покупців, яких ви бажаєте обслуговувати) і обрію покупців і ринку.
У стратегію збуту включається також кількість роздрібних торговців, а також форми організації збуту.
Після визначення цілей збуту підприємство повинне скласти перелік можливих каналів збуту кожного виду продукції, а головне зайнятися оцінкою каналів за матеріальними результатами. Ця оцінка повинна відбивати розмір інвестицій у розвиток того чи іншого каналу збуту, потенціал збуту, співвідношення доходів і витрат, власні можливості контролю, умови співробітництва, умови конкуренції.
Ефективною формою представляється збут сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки по тривалих господарських договорах. У них обмовляється ціна й умови продажу, права і відповідальність сторін, терміни дії контракту.
У цілому просування сільськогосподарських і продовольчих товарів на ринки можливо по декількох варіантах, у залежності від який визначаються конкретні задачі підприємств-виробників.
Якщо підприємство-виробник має стійкі комерційні зв'язки з визначеним колом споживачів, то завдання полягає в тім, щоб зберегти їх, збільшити обсяги продажів і закріпити свої позиції. Для цього необхідно постійно інформувати традиційних покупців про якість своїх товарів, створювати споживачам сприятливі комерційні умови, удосконалювати збутову є, а під час підписання договорів із традиційними споживачами підприємства-виробники повинні самі виявляти ініціативу.
У відношенні контрагентів, з якими виробники продукції колись мали ділові зв'язки, потрібна рекламна компанія, що показує зросле якість продукції, що підкреслює нові можливості її збуту, що виключає раніше допущені в роботі недоліки. Оскільки повернення до старих контрагентів у багатьох випадках сутужніше, ніж залучення нових, необхідні глибокі маркетингові дослідження, що відкривають нових потенційних споживачів. Варто направляти раніше відомим контрагентам ініціативні комерційні пропозиції на визначений асортимент продукції.
Підприємство-виробник повинне вести цілеспрямовану роботу у визначеному секторі ринку по рекламі своєї продукції і самого підприємства, його технічного рівня, стабільності фінансового положення, по удосконалюванню зв'язків з найбільшими споживачами.
Комерційні пропозиції у відношенні партнерів носять більш загальний характер, а до маркетингових досліджень підприємства пред'являються ще більш високі вимоги.
Якщо підприємство не знає потенційних споживачів своєї продукції, то основна роль у комерційній роботі належить маркетинговим дослідженням, особливо з питань сегментації ринку.
У практиці роботи підприємств АПК можливі всі названі варіанти взаємодії зі споживачами. У залежності від конкретних умов підприємство повинне визначити канали збуту продукції й організувати на договірній основі її продаж.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить