Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО У СИСТЕМІ ПРОДОВОЛЬЧОГО МАРКЕТИНГУ

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО У СИСТЕМІ ПРОДОВОЛЬЧОГО МАРКЕТИНГУ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО У СИСТЕМІ ПРОДОВОЛЬЧОГО МАРКЕТИНГУ

Сільське господарство США характеризується широкою індустріалізацією, спеціалізацією та інтернаціоналізацією, розвитком тісних зв'язків з промисловістю. Ці тенденції справляли значний вплив на організацію сільського господарства США і роль фермерів у секторах продовольства та волокнистих матеріалів, тому доцільно розглянути це питання на прикладі саме цієї країни.
Багато операцій маркетингових фірм, а також організаційні заходи у системі маркетингу можна пояснити, розглядаючи характер вихідної сировини та її виробництва. Саме на фермі мають розпочинатися процеси концентрації у сфері маркетингу. Фермерам необхідно краще розуміти продовольчий маркетинг Споживача продовольства, в той час як споживачі і працівники продовольчого маркетингу повинні усвідомлювати проблеми сільського господарства і фермерів.
Вважають, що США має майже необмежені площі сільськогосподарських земель для виробництва продуктів харчування. (і на близько двох третинах території США щорічно випадає менше 500 мм опадів, і тому потенціал сільськогосподарського виробництва цієї країни обмежений. Лише на 47% земельної ІУЩІ країни ведеться сільське господарство, у тому числі 21% її припадає на орні землі, 26% — на пасовища (в Україні 70% Цільної площі під сільськогосподарськими угіддями, у тому ІЛІ 56,7% — орна земля, 7,6% — пасовища).
Значний вплив на ефективність сільського господарства США мають нові технології, а не земля. Вихід сільськогосподарської продукції на одиницю вкладених ресурсів за останні роки істотно завдяки новим технологіям, заміні ручної праці машинами використанням хімічних засобів. Усе це сприяло зростанню сільськогосподарського виробництва. Разом із зростанням ви-продукції фермерського господарства швидко розвивалася продовольчого маркетингу.
Зростає  інтерес фермерів до маркетингу. У порівнянні з біль¬шістю товарів для сільськогосподарських продуктів характерні підвищена громіздкість та схильність до швидкого псування. Значний обсяг впливає на маркетингові функції, що стосуються фізичного маніпулювання. Продукти, які займають багато місця, при порівнянні з їхньою цінністю обходяться відносно дорожче у перевезеннях та зберіганні. Навіть найстійкіші у зберіганні сільськогосподарські продукти звичайно псуються більше, ніж промислові товари. Ці властивості визначають засоби, необхідні для маркетингу продукції ферм. Об'ємні продукти вимагають про¬сторих складських приміщень.
Через швидке псування їм необхідні термінове навантаження, доставка, розвантаження і, можливо, спеціальне охолодження. Контроль і збереження якості нерідко стають реальною та дорогою проблемою. А тому кращий вихід для фермера — швидка реалізація.
Обсяг виробленої продукції фермерського господарства змі¬нюється з року в рік, що зумовлено реакцією фермерів на ціни, урядові заходи, а також такими факторами, як погода і хвороби. Ці зміни в обсягах випуску продукції впливають на процес продовольчого маркетингу.
Мінливість річного випуску товарів на окремій фермі виражена сильніше, ніж у всіх господарствах, разом узятих. Вона має важливе значення в основному для фірм продовольчого маркетингу, які спеціалізуються усього на декількох видах сільське господарської продукції. Так, різке скорочення збору пшениці позначиться на борошномелах та пекарях, але воно не становить загрози для переробників плодоовочевої сировини.
Зміни у постачанні продукції з ферм мають істотний вплив на закупівельні ціни, потреби у місткостях сховищ та ступінь завантаженості виробничих потужностей переробки, які належать фірмам продовольчого маркетингу. Прагнення зменшити ризик та невизначеність, які спричиняються коливаннями поставок продукції з ферм, — одна з рушійних сил, що створюють більш тісні договірні, контрактні зв'язки між маркетинговими агентствами і фермерами.
В останні роки зросло значення транспортної функції продовольчого маркетингу. Широке застосування швидкісних транспортних засобів та охолодження привели до скорочення сезонності у постачанні свіжої продукції. Незважаючи на те, що в усіх штатах країни виробляються різноманітні продукти сільського господарства, географічна спеціалізація фермерського виробництва продовжує поглиблюватись. Кожний регіон орієнтується на реалізацію у виробництві тих товарів, для яких найкраще юдить ресурсна база. Така спеціалізація подовжила канал продовольчого маркетингу і підвищила важливість його транспортної функції.
Зростає значення галузі, яка постачає такі ресурсні компоненти для сільського господарства, як хімікати, насіння, машини та устаткування, корми, капітали, робочу силу та землю. Фермери витрачають до 90% валового доходу ферм на придбання засобів матеріально-технічного постачання. Із збільшенням розміру і поглибленням спеціалізації підприємств фермери змушені купувати все більше цих засобів із джерел, що знаходяться за межами їхніх фермерських господарств. Доходи фермерських господарств можуть бути збільшені вмілим придбанням засобів матеріально-технічного постачання, а також умілим збутом фермерської продукції. Особливо це стосується хімічної і машинобудівної продукції.
Ринки капіталів, у свою чергу, фінансували механізацію та розширення сільськогосподарського виробництва. У цілому посилення залежності фермерів від постачання зі сторони поставило їхнє економічне благополуччя в залежність від несільськогосподарського сектору економіки. Крім того, останнім часом ціни на матеріально-технічні засоби зростали на 50% швидше, ніж сільськогосподарську продукцію. У сільському господарстві є досить багато протиріч, коли інтереси окремого фермера не збігаються з груповими інтересами кількох хазяїв. Наприклад, якщо ціни та прибуток на ринку на якийсь товар високі, то у окремого фермера буде стимул збільшували його випуск. Невелика кількість фермерів може зроби¬ти ж саме без усяких негативних наслідків. Але якщо усі виробники забажають розширити випуск цієї продукції, то ціни ринку і прибуток упадуть.
Інший бік проблеми фермерського маркетингу полягає у дуже малому розриві між ціною реалізації і собівартістю. Умови конкуренції у сільському господарстві звичайно утримують фер¬мерські ціни близькими до собівартості продукції.
Знання маркетингу та його проблем допомагає фермеру при¬ймати важливі господарські рішення, які дають відповіді на такі запитання:
1. Що виробляти і як готувати продукцію для продажу?
2. Коли й де купувати і продавати?
3. Яку частину роботи з маркетингу має виконувати сам фер¬мер індивідуально або у складі групи?
4. Що можна зробити для розширення ринків?
5. Які угоди та заходи з маркетингу бажані?
6. Як виправити небажані результати дій?
Весь комплекс цілей, стратегій і тактики, які допомагають фермеру розробляти і приймати рішення щодо виробництва і маркетингу, — це так званий фермерський план маркетингу. Методика розробки плану маркетингу на підприємствах АПК буде розглядатись у наступній темі.
Фермери ставлять перед собою низку цілей: розширення гос¬подарства, підвищення виробничої ефективності, збереження сі¬мейної ферми, досягнення економічної незалежності і свободи ринкових відносин, стабільність виробництва, забезпечення якіс¬ного життя та ін. Кожний фермер робить вибір із цих цілей або надає їм різного ступеня важливості, що, у свою чергу, визначає; усі його маркетингові, а також виробничі рішення.
Цілі показують, у якому напрямку ви бажаєте рухатися. Стра¬тегії — це великі проекти заходів для досягнення цих цілей. Для фермера може бути ціла низка альтернативних стратегій, а саме:
1. Швидке або повільне, але стале зростання.
2. Найбільша виручка за кожний продаж або помірна серед¬ня ціна на тривалий період збуту.
3. Високий ступінь ризику і великий прибуток на противагу помірному ризику і більш низькому прибутку.
4. Збільшення прибутку шляхом скорочення витрат виробниц¬тва або підвищення ціни.
5. Максимальна виручка від продажу фермерської продукції або майна фермерського господарства.
Тактика маркетингу — це щоденні рішення, за допомогою яких порівнюються стратегії фермерського маркетингу. План марке¬ру має бути гнучким, тобто придатним до змін у будь-який момент часу відповідно до нових обставин (АПК: зкономика, Пление. — 1992. — №3. — С. 62—66).


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить