Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы ОСОБЛИВОСТІ ПОПИТУ НА ПРОДОВОЛЬЧІ ТОВАРИ

ОСОБЛИВОСТІ ПОПИТУ НА ПРОДОВОЛЬЧІ ТОВАРИ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

ОСОБЛИВОСТІ ПОПИТУ НА ПРОДОВОЛЬЧІ ТОВАРИ

Для досягнення мети в агробізнесі необхідно виробити такий товар, який знайде безумовний попит і який буде продано з необ¬хідним прибутком. А тому підприємницька діяльність в агро¬бізнесі починається з вивчення попиту на продукти харчування і визначення обсягу ринку.
Цільова функція агробізнесу здійснюється з урахуванням трьох основних факторів: фізіологічної потреби у продуктах харчування, платоспроможного попиту населення і товарної про¬позиції виробників.
Фізіологічна потреба у продуктах харчування, або просто по¬треба у їжі, відрізняється від багатьох інших потреб людини. Ця відміна полягає у тому, що таку потребу має бути задоволене без¬умовно; задоволення цієї потреби не може бути замінено іншим способом, наприклад, людина може обійтися без автомобіля або телевізора. У першому випадку вона може скористатися громад¬ським транспортом, велосипедом і т. ін.; у другому — послухати радіо, відвідати кінотеатр. Разом з тим потреба в їжі обмежена фізіологічними потребами людського організму. Людина спожи¬ває їжі стільки, скільки потрібно для підтримання життєвих функцій організму. Цю потребу не можна задовольнити взапас. Однак в умовах товарного виробництва і ринку можливість за¬доволення потреби у їжі обмежується платоспроможністю спо¬живача. У результаті виникає таке поняття як платоспроможний попит населення.
Він характеризується тією сумою грошових коштів, яку спо¬живач може витратити на купівлю продуктів харчування. На такій основі відбувається перетворення платоспроможного попиту в купівельну спроможність населення — здатність купувати про¬дукти харчування відповідно до наявності у споживача грошо¬вих коштів. Однак реалізація цієї здатності й купівельного по¬питу залежить також і від таких категорій, як товарна пропози¬ція і ціна продукту.
Товарна пропозиція — продукт, який перебуває на ринку або може бути доставлений на нього.
Особливості товарної пропозиції продуктів харчування такі, продукти харчування можна поділити на дві групи: про-щоденного попиту і продукти делікатесної групи, спиртні ІНШОЇ. Можливий інший поділ: продукти, що швидко псуються,
продукти тривалого зберігання. Для визначення обсягів товарної пропозиції необхідно знати обсяг одноденного роздріб¬ного товарообігу та його коливання за порами року. Для достат¬нього задоволення потреб споживачів необхідно мати товарні запаси у товаропровідній мережі, а також відповідні склади, холодильники. Сучасні супермаркети, наприклад у США, мають Комп'ютерний зв'язок зі складами товарів, який дає змогу регулярно поповнювати полиці магазинів необхідною кількістю продуктів.
Задоволення потреб споживачів і успішна реалізація товарної Пропозиції залежать також від ціни продукту, яку можна розглядати у двох аспектах: з точки зору споживачів і з точки зору Підприємців, які виробляють і реалізують готову продукцію. Для Споживачів ціна означає можливість у тій чи іншій мірі задоволь¬няти свої потреби. Споживач готовий заплатити більш високу ціну за продукцію високої якості. З точки зору підприємця, прийнятна та ціна, яка дає можливість реалізувати вироблену продукцію і одержати достатній прибуток. Методика розробки стратегії ціноутворення розглядається у наступній темі.
Платоспроможний попит і товарна пропозиція пов'язані також із проблемою раціонального споживання продуктів харчування.
У сучасному світі все більшого поширення набирає "мода" на здоровий спосіб життя, складовою якого є раціональне харчування.
У всіх розвинутих країнах є проблема нерозумного споживання продуктів харчування. Дані досліджень показують, що люди, які мають надмірну вагу, становлять до половини населення цих країн, приблизно така ж картина і в Україні.
Розв’язанню цієї проблеми сприяє пропаганда здорового способу життя, яка має знайти відображення у рекламі. Основні вимоги до реклами на продукти харчування: у ній повинні відображатися зміст у продукті основних їстівних компонентів, його калорійність, строки зберігання, рекомендації щодо норм спожи¬вання для різних вікових груп і т. ін.
Раціональному споживанню сприяє правильне розв'язання питання про те, у якому вигляді слід реалізувати даний продукт: у свіжому, замороженому, консервованому, у вигляді напівфабри¬кату, повністю готовим до споживання і т. ін.; у якому спів¬відношенні мають поєднуватися різні форми й види упаковки: дрібна, для разового споживання, м'яка, тверда, герметична.
Особливим питанням, яке виникає при визначенні цінності продукту харчування, є його якість. У принципі до продажу ма¬ють надходити продукти харчування тільки високої якості, які відповідають усім необхідним вимогам. Однією з таких вимог, які виникають останнім часом, є екологічна чистота продуктів харчування.
У всіх розвинутих країнах державний контроль якості про¬дуктів харчування дуже жорсткий. Таким чином, споживацький попит на продукти харчування характеризується такими основ¬ними особливостями:
— щоденність споживання. Попит на продукти харчування є постійно;
— споживання індивідуальне і необхідне кожному;
— для задоволення потреб необхідна наявність асортименту продуктів; можлива взаємозамінність продуктів, але вона небажана.
— до продуктів харчування споживач ставить вимоги, перш за все, до якості їх, вмісту корисних речовин, свіжості, екологічної чистоти;
— у певній мірі в характері споживання відображаються звич¬ки і національні особливості, пори року;
— споживання залежить від демографічних факторів: складу населення за статтю, віком, видом занять;
— споживання залежить від купівельної спроможності насе¬лення.
Кожне суспільство виробляє загальні для всіх його членів прийоми вживання продовольства, тобто способи харчування. Вони зумовлюють те, як здобувається, готується та споживається їжа. Способи харчування — це складні, комплексні моделі поведінки, які, з точки зору продовольчого маркетингу, мають чотири важливі особливості.
По-перше, немає двох суспільств з однаковими способами харчування. По-друге, стандартизовані способи харчування зумов¬люють міру схожості й сталості переваг та укладів суспільства. По-третє, способи харчування, що визначають, "як їсти", надають важливості раціону, дієті та передаються наступному поколінню. По-четверте, способи харчування пристосовуються до соціально-економічних змін, таких як урбанізація, освіта, доходи, технологія та спосіб життя.
Споживачі харчових продуктів враховують ціни на них, але вони не завжди купують найдешевші продукти харчування. У багатих, з високими доходами, урбанізованих суспільствах спо¬живачі продовольства купують продукти глибокої переробки вихідної сировини, що виробляється у сільському господарстві. Сучасний споживач продовольства купує цілу "низку" атрибутів, яка включає поряд з продукцією фермерського господарства ат¬рибути корисності, часу, форми, простору та володіння. Навіть магазин, у якому купуються харчі, та обстановка, у якій продається їжа, відбувається обслуговування, впливають на задоволеність спо¬живача і мають розглядатися як частина "низки" продуктів. Для розуміння і прогнозування продовольчих переваг фірмам продовольчого маркетингу необхідно знати цю "низку".
Витрати споживачів на продукти харчування відзначаються двома тенденціями: одна — значне збільшення витрат на харчування, друга — зниження частки витрат на продукти харчування у ньому споживчому доході.
Витрати споживачів на продовольчі товари зростають із трьох причин: збільшення кількості населення і кількості споживаної їжі підвищення цін на продукти харчування; надання переваг споживачами більш дорогим продуктам та маркетинговому сервісу.
За рік людина споживає близько 650 кг їжі. Але за останні десятиліття відбулися значні зміни у споживанні окремих продуктів харчування. Споживачі замінювали у своєму раціоні одні продукти іншими. Споживання одних продуктів зростає, інших зменшуються, третіх — залишається на одному рівні. Так, у США виявлено такі тенденції у споживанні окремих продуктів харчування: збільшується споживання м'яса птиці, маргарину, переробленої картоплі, виробів із тіста, соку із заморожених цит¬русових, молока зниженої жирності; зменшується споживання телятини, яєць, молока незбираного, масла вершкового, картоплі свіжої, кави, чаю; залишається на попередньому рівні споживан¬ня свинини, риби, цукру, яблук, овочевих консервів.
Зміни у споживанні продуктів харчування відбуваються під впливом таких факторів: динаміка чисельності населення, його рухливості, урбанізації, зміни у віковій структурі та рівні освіти. Географічний розподіл населення впливає на ефективність маркетингу харчових продуктів, оскільки звичайно економічно вигідніше обслуговувати дуже сконцентроване населення, ніж розосереджених споживачів.
При визначенні особливостей попиту на продукти харчуван¬ня слід також враховувати такий фактор як харчування в до¬машніх умовах. Домашнє сімейне господарство являє собою оди¬ницю споживання продовольства. Члени сім'ї, які ведуть домашнє господарство, у типових випадках об'єднують свої доходи, купу¬ють товари як єдине ціле і виявляють схожі смаки у їжі. У зв'язку із зниженням народжуваності середній склад сім'ї зменшуєть¬ся. У той же час спостерігається швидке зростання частки домашніх господарств тільки з одним або двома мешканцями. Ці тенденції привели до збільшення попиту на дрібні розфасовки продовольчих товарів та продукти більшого ступеня готовності. Інші тенденції домашніх господарств — зростання кількості господарств, очолюваних жінкою (немає чоловіка), переважання працюючих жінок у сімейних господарствах, де є і чоловік, і жінка. Ця тенденція сприяла популяризації продуктів харчування і страв, зручних у приготуванні, і розширенню ринку харчування поза домівкою.
На споживання харчових продуктів також впливає оснащен¬ня домашніх господарств холодильниками, морозильниками, мі¬крохвильовими печами.
Ефективний попит на продовольство складається з потреб, а також можливостей і бажання задовольнити ці потреби за раху¬нок доходів. Потреба не реєструється на ринку, якщо вона не підкріплюється купівельною спроможністю. Багато країн і люди низькими доходами мають високу потребу в продуктах харчування, але не мають коштів для реєстрації ефективного попиту ринку. Країни з високими доходами, такі як США, звичайно відзначаються дуже ефективним попитом на продовольство. 
Чутливість продовольчого споживання до підвищення доходів узивається гнучкістю доходу. Чим більш чутливе споживання до зміни доходів, тим вища гнучкість доходу. Якщо кількість їжі збільшується разом із зростанням доходів, продукт кваліфікують як нормальний товар. Якщо його кількість зменшується із зростанням доходів, то продукт харчування називається низькосортним, низькоякісним товаром.
У цілому продукти харчування мають більш низьку гнучкість доходу, ніж інші споживчі товари.
Як показали дослідження, чим вищий доход, тим "кращий" раціон. Але на якість харчування впливають і інші фактори, тому високий доход ще не забезпечує кращого раціону.
Визначено, що підвищення доходів споживачів виявляє вплив на характер споживання продовольства у США кількома шляхами.
По-перше, споживачі не купують набагато більше їжі при збільшенні доходів, а покращують раціон.
По-друге, при зростанні доходів зменшується частка їх, яка використовується на харчування. Витрати на продовольство не збільшуються так же швидко, як і доходи. Зі зростанням доходу та витрат у ньому на харчування знижується. Це закон Енгеля — німецького статистика, який першим звернув увагу на тенденцію у Європі в середині XIX ст.
Третій наслідок підвищення доходів — розширення продовольчої "зв'язки" атрибутів, важливих для споживача. При підвищенні доходів споживачі до бажаного набору продовольчих атрибутів додають якість, різноманітність, зручність вживання та сервіс.
Зручний харчовий продукт — це продукт, який зменшує ви-ІТИ часу, сил та додаткових інгредієнтів для приготування страв. Коли споживачі купують зручні харчові продукти, вони переводять функції маркетингу з кухні у систему продовольчого маркетингу. Однак тенденції, пов'язані із зручними продуктами, не слід перебільшувати. Близько 40%  усіх видів фермерської товарної продукції надходить на ринок у свіжому вигляді. Пере¬робка молока, фруктів та овочів становить тільки 40%. Зі збіль¬шенням стурбованості щодо здоров'я за останні роки швидко зросло споживання багатьох свіжих, неперероблених видів про¬дукції. Разом з тим зберігається тенденція до харчування поза межами дому.
Ринок харчування поза домом значно відрізняється від рин¬ку продовольства, яке споживається в домашніх умовах. Ціни переважно більш стабільні, ступінь маркетингового обслуговуван¬ня вищий, ніж при збуті харчових продуктів через торгову мере¬жу. У багатьох ресторанах від 45 до 65% плати клієнтів припа¬дає на вартість обслуговування, не пов'язану безпосередньо із вартістю їжі, та на прибуток; у той же час у ціни на продоволь¬ство в супермаркетах включено 80% вартості продуктів харчу¬вання. А тому фермери отримують меншу частку виручки за продукти, реалізовані у громадському харчуванні, ніж у магазинах (АПК: економіка, управління. — 1992. — №4. — С. 60—65).


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить