Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Витинанки Східного Поділля

Витинанки Східного Поділля
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Витинанки Східного Поділля

Витинанки - один із видів українського народного декоративного мистецтва, що має глибокі й багаті традиції. Це орнаментальні фігурні прикраси житла, ажурно витяті ножицями, вирізані ножем з білого або кольорового паперу. Від назви техніки виготовлення (витинати) походить і термін. Нескладні для опанування прийоми витинанок й недорогий матеріал дали чудові зразки прорізного паперового декору, в якому втілено вічні символи природи, колективний досвід пізнання світу та багатство фантазії нашого народу.
Українські народні паперові витинанки, як прикраси сільських хат, з'являються у середині XIX ст. їх використовували для прикрашання стін, вікон, полиць, груб, коминів і печей. Широкого поширення витинанки набули на Поділлі, Подніпров'ї та Прикарпатті. Для Поділля властиві два типи розташування витинанок на стінах - шпалерний і килимовий, а також фіранкові візерунки. Паперові прикраси побутували у поєднанні з настінними розписами, вишивками, збагачуючи свої форми й орнаментальні мотиви. Давніх зразків витинанок з Поділля до нашого часу дійшло небагато. Вони зібрані К. Широцьким (зберігаються у Санкт-Петербурзі), С. Удзелею (збірка із Західного Поділля знаходиться в Краківському музеї етнографії).
Сучасні витинанки перестали бути лише селянськими виробами та хатніми прикрасами. За технологічними і художніми особливостями вони поділяються на ажурні і силуети (зображення виступає силуетом); одинарні (виготовлені з одного аркуша) та складні (аплікаційні, з кількох аркушів паперу). Паперові прикраси бувають у вигляді фігурок, розет, дерев, стрічок, фіранок, серветок, а також виставочних витинанок.
У 20-30-х роках XX ст. основним регіоном побутування витинання стало Поділля. Популярність цього виду мистецтва посилилася після проведення в Києві виставки „Саїнські витинанки" (1969) (с. Саїнка Могилів-Подільського р-ну (тепер Чернівецького р-ну), завдяки Олександру Васильовичу Салюку, який зібрав для цієї виставки кращі твори односельчан. Виставка відкрила імена багатьох самобутніх майстрів - Є. І. Британ, Т. С. Британ, М. Т. Купчик, Н. П. Кушнір, Г. Я. Петльовану. У 70-х роках не було жодної республіканської виставки народного мистецтва, на якій би не експонувалися витинанки з Вінницької області. Неабияке значення для розвитку цього мистецтва мала творчість наших земляків: Олександра Салюка, Володимира Драгомира, Сергія Танадайчука, Валентини Васильєвої.
Неподалік від с. Саїнки, в с. Слободі-Яришівській, жила заслужений працівник культури УРСР, талановита витинальниця Марія Аксентіївна Руденко. Багато часу, зусиль і душевного тепла віддала мережаному диву ця дивовижна жінка. Завдяки її ініціативі саме Могилів-Подільський став місцем проведення Всеукраїнських свят „Українська витинанка" (1993, 2002, 2005). Сьогодні досить відомими майстрами народної творчості є Антоніна Герман, Марія Гоцуляк, Віктор Наконечний, Дмитро Власійчук, Оксана Городинська, Валентина Квасницька, Наталя Гуляєва, Тетяна Онілова, Лариса Шаран та багато інших.

Серед розмаїття форм народного ужиткового мистецтва України виділяється витинанка.
Слово „витинати” походить від слова „вирізати”. Витинанки – орнаментальні, фігурні прикраси, ажурно вирізані ножицями або ножем з білого та кольорового паперу.
Справжнє мистецтво – символічне не дивлячись на свою простоту, доступність, витинальне мистецтво мали свої оберегові символи, як і писанкарство, вишивка, ткацтво.
У витинанці застосовують такі символи-обереги: геометричні, рослинні (вазон, квіти, насіння), релігійні (хрест, сонце, риба), тваринні (тварини, птахи, риби), зображення людини (берегиня), архітектурних об’єктів.
Мотиви української витинанки надзвичайно рiзноманiтнi. Та в кожному      з регіонів України народні майстри витинають зображення, яке називається "вазон". Його Символічний образ зустрічається в прикладному мистецтві не тільки України, а й в багатьох інших країнах Європи та Близького Сходу найдавніших історичних епох. Місцем виникнення цього мотиву вважаться давня Ассирія. Композиційне розміщення елементів за принципом вазона або букета широко використовувалось не тільки у витинанках, а й в килимарстві та розписі. Зображенням вазона прикрашали посуд, одяг, печі, інтер’єр  хати.

За характером геометричних i рослинних елементів «вазони» можна розділити на три основних групи:
•    геометричні,
•    рослинні геометризовані,
•    рослинні.
Усім типам вазонів притаманна дзеркальна симетрія.
Основа „вазона” зустрічається насамперед у вигляді:
•    трикутника, повернутого кутом вгору чи вниз;
•    двох трикутників, що стикуються, двох насаджених один на одного трикутників;
•    трикутника, що містить в собі ще одного трикутника;
•    трикутника з горизонтальним або вертикальним членуванням;
•    трикутник з, з’єднаного з колом чи кільцем;
•    з кружечками, насадженими на всі три кути;
•    з напівовальними викрутками з обох боків.
В меншій кількості зустрічаються основи «вазонів», що нагадують неглибокі мисочки, чашечки з вушками, блюдця, бокали, круги, кільця, зірки, прямокутники, квадрати, рисочки, розетки з листя.
Серед різних варіантів побудови «вазонів» найбільш чітко виділяються наступні:
•    що складаються виключно з прямих ліній  організовані за принципом народного орнаментального мотиву «сосонка» «ялинка»
•    що складаються з прямих ліній та вигнутих з переважанням прямих;
•    з прямих i вигнутих ліній з переважанням вигнутих;
•    всі лінії вигнуті крім осьової лінії - стовбура.
Обов’язковою є наявність  елементів, що завершують мотив i «мотивні одиниці» «вазонів». Наприклад, геометричний знак зірки, геометричний сонцеподібний елемент - коло чи овал з рисочками - променями, стилізований трикутник чи ромбоподібний листок винограду, квітка мальви тощо.
Образ дерева «вазонів» перегукується з образом фольклорнопicенногo дерева, відомого як «чудесне дерево», «щасливе дерево», що витоками сягає переказів про «світове дерево». У кожного народного умільця свої методи, підходи до виготовлення витинанки. Свій неповторний світ образів.
За формою витинанку розподіляють на виготовлену:
•    у смужці (аркуші паперу складається по горизонталі чи по вертикалі на декілька однакових частин - дві, чотири, шість);
•    колі (аркуші паперу складається по вертикалі, а потім по горизонталі навпіл i обрізається по paдiycy);
•    квадраті (аркуші паперу складається по вертикалі, а потім по горизонталі навпіл);
•    елiпсi (аркуші паперу складаються навпіл i вирізається симетрична еліпсоїдна форма).
За методами вирізання витинанку розподіляють на:
•    ажурну видаляються зображення й залишається фон;
•    силуетну - видаляється фон i залишається зображення.
Матерiaлu для створення композuцii: тонкий, але міцний папір різних видів; гострі ножиці різних розмірів та форми (прямі, вигнуті), манікюрні ножиці для мілких деталей. використовують тонкий, алета міцний папір різних сортівгатунків. Це може бути цигарковий, компресний папір, крафт та інші.
Для роботи необхідні такі інструменти: гострі ножиці різної довжини, прямі, зігнуті і фігурні. Для дрібнихмілких деталей звичайно використовують манікюрні ножиці.

Послідовність виконання витинанки :   
1.    Визначити форму горщика, квітів у вазоні, їx кількість.
2.    Скласти по горизонталі чи по вертикалі аркуш паперу навпіл, повернувши кольоровим боком до середини.
3.    Олівцем від тієї частини аркуша паперу, де ми його зігнули, нанести лінію половину горщика та вазона.
4.    Ножицями по контуру рисунка вирізати композицію.
5.    Обережно розгорнути її на столі.
6.    На зворотний бік витинанки нанести клей, повернувши її лицьовим боком  до низу, i зверху наклеїти білий, або кольоровий картон.
Починають роботу з ескіза, в якому необхідно виразитивиказати,висловити те, що представляютьуявляють побачити в кінціу кінці,наприкінці роботи. Визначають композиційний центр. Якщо композиція центральна , листаркуш згинають по лінії симетрії для освітиутворення надалі дзеркально-симетричного зображення. При необхідності намічають контури відповідно до ескіза, потім вирізуютьвирізають, дотримуючи межікордони вибраного контура. При цьому закритізачинені ділянки визначають напередзаздалегідь, тобтоцебто як вони при вирізуванні віддаляються. Якщо їх потрібно зберегти, продумують елементи, які б їх сполучалипоєднували,з'єднували.

Цікаві рішеннярозв'язання,вирішення,розв'язування одержуютьотримують при одночасному використанні декількох шарів паперу різних кольорівцвіту. Для цього краю паперу скріпляють скріпками, шпильками, затисками для запобігання зрушеннюзсуву листів.
Для посилення виразності малюнка використовують чергування крупнихвеликих і дрібнихмілких деталей. Це створює контраст великого і малого.
По завершенню роботи акуратно розгортаютьрозвертають шари паперу, уникаючи можливих розривів.
Для збереженнязберігання легкості, легкості, ажурності роботу не приклеюють до поверхні, а лише притискують склом.
Фоном для витинанки може бути кольоровий щільний папір або картон. Деякі майстри закріплюють витинанки за допомогою клею ПВА. Це роблятьчинять так: площинуплоскість, на якій буде прикріпленаскріпляти витинанка, покривають клеєм ПВА в співвідношенні 1:10. Після того, як клей повністю висохне, витинанку накладають на підготовлену площинуплоскість, зверху накривають тонкою бавовняною тканиною, потім гарячою праскоюутюгом (потрібну температуру підбираютьдобирають досвідченимдослідним шляхомколією,дорогою) і приклеюють.
У витинанках можна використовувати аплікацію. Під вирізане зображення підкладають кольоровий папір. Окремі деталі витинанки можуть бути виконані в різній колірній гаммі зіз напередзаздалегідь продуманою композицією.
Існує додатковий спосіб підготовки паперу для витинанки. Беруть тонкий листаркуш паперу, зволожують його, потім наносятьзавдають акварельними або аніліновими фарбамибарвами по вологомувогкому листуаркушу довільний малюнок або колірну розтяжку, перехід одного кольоруцвіту в іншій (типу веселкирайдуги).
Цікавий колірцвіт одержуютьотримують при використанні міцно завареного чаю, кави або розчину марганцівки. При цьому листаркуш паперу (гладкий чи ж заздалегідь зім'ятий) занурюють у ванну зіз розчином. Якщо перед зануренням в розчин папір був зім'ятий, то вона забарвлюється нерівномірно (у вигинахзгинах темніше, ніж на решті поверхні), створюючи ефект пергаменту. Не чекаючи повногоцілковитого висихання, папір пропрасовують гарячою праскоюутюгом, вирівнюючи її.
Симетричні витинанки у вигляді розеток. При вирізуванні симетричних витинанок беруть листаркуш паперу, звичайно квадратної форми, складають удвічівдвічі по одній з діагоналей квадрата. Одержанийотриманий трикутник складають навпіл, новий трикутник — знову навпіл і так далі. Вирізуютьвирізають ножицями узорвізерунок, одночасно прорізаючи всі шари. Вирізаний узорвізерунок може бути зіз рослинним, тваринним орнаментом або геометричної форми.
При одноразовомуоднократному складанні виходить фігура, що має одну площинуплоскість симетрії. При двократному — витинанка матиме дві площиниплоскість симетрії. При триразовому утворюються чотири площиниплоскість симетрії. Ізіз збільшенням числа складань листааркуша паперу удвічівдвічі збільшується кількість існуючих симетричних зображень.
Щоб одержатиотримати витинанку тількилише зіз однією віссю симетрії складають папір в декілька шарів, не перегинаючи її. Для цього зіз паперу вирізуютьвирізають кругколо, прорізають його по одному з радіусів, потім згортають зіз кругакола конус так, щоб обидва краї розрізу знаходилисяперебували точно один під іншим. Можна згортати конус два, три, чотири і більш шарів паперу.
Для того, щоб конус не розгортавсярозвертався, його сколюють шпилькою або склеюють декількома крапелькамикапельками клею. Потім приступають до вирізування. Післяпотім закінчення розгортаютьрозвертають конус і одержуютьотримують витинанку.
Цікаві узоривізерунки виходять при довільному складанні паперу.
Витинанки у вигляді орнаментальних смуг. Для вирізування симетричних витинанок беруть довгу смужку паперу, складають її гармошкою два, чотири, вісім і більше разів. На лініях вигинузгину утворюються симетричні повторення зображень Окрімкрім багатократнихбагаторазових поперечних складань, можна зробити одне подовжнє. При цьому післяпотім вирізування утворюється симетричне зображення малюнка в подовжньому напрямінаправленні .
Витинанки у вигляді ажурних, сітчастих орнаментів. Їх вирізуютьвирізають зіз паперу, що має форму прямокутника, квадрата, правильного трикутника або шестикутника. Якщо узяти листаркуш паперу прямокутної форми, багато разів скласти навпіл по лініях, паралельним сторонам прямокутника і потімі тоді вирізувативирізати, то в результаті виходить витинанка.
Якщо листаркуш має форму квадрата, його перегинають навпіл не тількине лише у напрямі сторін, але і по діагоналях.
Зіз правильного трикутника або шестикутника, якщо перший складати по бісектрисах, а другий — по напрямахнаправленнях, паралельних сторонах вписаного трикутника, виходить узорвізерунок витинанки зіз потрійнимипотроєними осями симетрії.
Якщо вирізування витинанок пов'язане з об'єднанням різних прийомів виконання узоріввізерунків, то в цьому випадку доцільно вирізувативирізати окремі елементи, а потім їх з'єднати в загальну композицію, керуючись законами симетрії.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить