Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Методика розвитку максимальної сили шляхом використання ізометричних вправ та вправ із самоопором

Методика розвитку максимальної сили шляхом використання ізометричних вправ та вправ із самоопором
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Методика розвитку максимальної сили шляхом використання ізометричних вправ та вправ із самоопором

В деяких літературних джерелах цей шлях називають методом ізометричних напружень. Ізометричні вправи та самоопір з метою розвитку максимальної сили виконуються з напруженням 70-100% від максимального (на початковому етапі – 70-80%).
Оптимальна тривалість одноразового напруження складає 4-10 с. Зрозуміло, що чим вище напруження і нижчий рівень тренованості, тим воно повинно бути менш тривалим і навпаки. У першій половині напруження (2-4 с) зусилля повинно плавно зростати до запланованого. А потім утримуватись на цьому рівні до кінця вправи.
ТЕХНІКА ДИХАННЯ полягає у неповному вдиху перед початком напруження (3/4 ЖЕЛ), затриманні дихання  і повільному видиху у заключній частині вправи.
В одному підході виконують 4-6 напружень, з інтервалами пасивного відпочинку 1-2 хв, під час яких максимально розслабляють м’язи. В серії роблять 2-3 підходи через 4-6 хв комбінованого або активного відпочинку.
Загальний обсяг ізометричних напружень у тренувальному занятті може складати до 15 хв. Протягом тижня ізометричні вправи можуть застосовуватись на 3-4 заняттях.
Більшого ефекту у розвитку максимальної сили можна досягнути, якщо у тренувальному процесі поєднувати вправи ізометричного і динамічного характеру.
Завершуючи розгляд методики розвитку абсолютної сили, зауважимо, що конкретні заняття з силової підготовки школярів можуть будуватись за двома схемами.
ПЕРША полягає у виконанні вправи на повну групу м’язів у повному обсязі (кількість серій підходів, повторень) і лише після виконання цієї вправи переходять до іншої. Ця схема характерна для виконання вправ загального впливу (понад дві третини скелетних м’язів).
ДРУГИЙ варіант передбачає комбіноване виконання декількох вправ, які залучають до роботи різні м’язи або м’язові групи. Наприклад, жим штанги в положенні лежачи на спині; присідання з штангою на плечах; піднімання тулуба із положення лежачи на животі; підтягування у висі. Ці вправи виконуються почергово  відповідно до схеми тренувального завдання. Це дозволяє зекономити до 40 % часу оскільки відбувається переключення з однієї групи м’язів на іншу, і паузи відпочинку між підходами можуть бути суттєво скорочені.
На початкових етапах силової підготовки учнів доцільно застосовувати вправи, спрямовані на переважний розвиток м’язової маси та вдосконалення міжм’язової координації. Лише добре зміцнивши опорно-руховий апарат і вегетативні системи та вдосконаливши координацію рухів, можна поступово включити в програму силової підготовки вправи з біляграничними і граничними обтяженнями.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить