Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Метод демонстрації

Метод демонстрації
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Метод демонстрації

Встановлено, що в процесi виконання певних рухових дiй учень частiше мислить образами, а не вербально. Тому не випадково в спортивно-педагогiчнiй дiяльностi найповнiше образ вправи можна створити за допомогою показу. Найширше вiн застосовується на першому етапi навчання i тодi, коли в технiку виконання вправи вносять новий елемент, змiнюють ранiше вивченi деталi, виправляють помилки.
Розрiзняють двi основнi форми показу — ДЕМОНСТРАЦIЮ ПОЗ I РУХIВ (безпосереднiй показ або пряма наочність) i ВИКОРИСТАННЯ з цiєю метою IЛЮСТРАТИВНИХ МАТЕРIАЛIВ (опосередкована наочнiсть).
При використаннi безпосереднього показу вправ можна рекомендувати:
●     показувати тiльки тодi, коли учень за поясненням не може уявити рухову дiю i правильно її виконати;
●     з самого початку учень повинен створити уявлення не тiльки про послiдовнiсть рухiв, але i про їх iнтенсивнiсть, ритм, амплiтуду;
●     використовувати повiльний показ, який дає можливiсть краще сприйняти структуру вправи, що виконується;
●     при показi можна зупинятись на певних мiсцях, пiдкреслювати розмах, швидкiсть та iншi параметри рухової дiї. Це дозволить видiляти тi мiсця, якi визначають успiшне виконання вправи;
●     показувати одну дiю слiд не бiльше двох-трьох разiв. При цьому увага учня повинна бути прикута до не бiльше як двох-трьох взаємопов’язаних характеристик рухової дії;
●     доцiльно максимально скоротити паузу мiж демонстрацiєю i виконанням. Вона не повинна перевищувати одної хвилини;
●     показувати можна цiлу вправу або її частини. В будь-якому випадку показ повинен служити точним взiрцем того, що повинен вiдтворити учень;
●     демонструючи вправи, слiд опиратись на вiдомi дiтям образи тварин, птахiв (зайчик, мишка, жабка). Позитивнi емоцiї, якi при цьому виникають, спонукають дiтей до багаторазового виконання дiй, що сприяє їх закрiпленню i вихованню фiзичних якостей;
●     не слiд показувати вправу загалом. При кожному показi необхiдно акцентувати увагу учнiв на певних рухах цiлiсної рухової дiї;
●     кожна вправа має найбiльш вигiднi зони огляду. Про однi вправи складається найкраще уявлення при спостереженнi спереду, а iнших — зверху. Цiєю рекомендацiєю треба користуватись при першiй демонстрацiї для створення загального уявлення про вивчену вправу. Пiзнiше рухову дiю слiд спостерiгати в рiзних ракурсах. Наприклад, при створеннi уяви про стрибок у довжину демонстрацiю слiд спостерiгати збоку, знаходячись в 10-15 метрах вiд мiсця поштовху. Це дозволяє тримати в полi зору всi рухи вiд початку до кiнця вправи. Далi цю вправу учнi будуть спостерiгати ззаду для визначення якостi розбiгу, а бiля мiсця приземлення будуть сприймати рухи в польотi та iн.
Цi вимоги стосуються i демонстрацiї вправ спецiально пiдготовленими для цiєї мети учнями. Тут учитель має можливiсть коментувати показ, що теж приносить велику користь. Що стосується показу непiдготовленим учнем, то вiн має iншi функцiї i використовується, як правило, в тих випадках, коли двоє учнiв допускають однакову помилку. В цих ситуціях про спостереження за виконанням ним вправи не попереджують, бо попередження може змiнити реальний стан володiння вправою.
Можна спецiально ДЕМОНСТРУВАТИ I ПОМИЛКИ. Але це можливо лише тодi, коли педагог впевнений, що точно відтворить помилку учня. Якщо такої впевненостi нема, то використовувати цей прийом не рекомендується, тому що вiн може зовсiм дезiнформувати учня.
До прямої наочностi належить i ОБРАЗНИЙ ОПИС вправи, суть якого полягає в тому, що вчитель при допомозi слова, на основi рухового досвiду, створює яскравий i реальний образ рухової дії, яку  належить вивчити.
Одним iз прийомiв демонстрацiї є жести при органiзацiї дiяльностi учнiв.  За їх допомогою задають напрям, iнтенсивнiсть, темп i ритм рухiв. Жести використовуються для пiдбадьорювання, попередження порушень дисциплiни, вияву ставлення до поведiнки учнiв.
Показ використовується переважно при формуваннi уявлення про вправу. На наступних етапах навчання, коли слiд зосередити увагу учнiв на певних деталях протягом тривалого часу, використовують переважно iлюстративнi матерiали: малюнки, моделi фiгурок, шарнiрнi ляльки, макети майданчикiв з фiгурками, кiнофiльми, кiнокiльцiвки, кiнограми, хронограми, слайди, вiдеограми та iн. За допомогою цих прийомiв реалiзують опосередковану наочнiсть.
До використання iлюстративних матерiалiв висувають такi вимоги:
●     корисно поєднувати демонстрацiю “сповiльненою” зi звичайною кiнострiчкою за схемою: звичайна — “сповiльнена” — звичайна;
●     вчителю необхiдно завчасно вивчити матерiали демонстрацiї, визначити сторони i деталi, на якi треба звернути особливу увагу учнiв;
●     до аналiзу i пояснення iлюстративних матерiалiв слiд залучати учнiв. Це сприяє їх активiзацiї i, як наслiдок, кращому їх розумiнню;
●     iлюстративнi матерiали корисно давати учням i додому для самостiйного аналiзу з наступним колективним обговоренням технiки.
Говорячи про демонстрацiю, ми, як правило, маємо на увазi дiї, якi здiйснює вчитель, i часто забуваємо про другу, важливішу сторону методу — спостереження з боку учня. Щоб розвинути спостережливiсть, учень повинен вправлятись. Тому в процесi спостереження йому слiд дати максимум самостiйностi. Результати спостереження треба перевiряти  опитуванням учнiв. Спостереження за одним i тим об’єктом повинно проводитись повторно. У всiх випадках спочатку звертають увагу на рухові дії загалом, i тiльки потiм на окремi деталi.
Кращi результати в оволодiннi спортивною технiкою i тактикою досягаються при умовi правильного поєднання словесних i наочних методiв навчання. Дослiдження, проведенi в цьому напрямку, дали авторам пiдставу для таких висновкiв:
●     при навчаннi елементарних дiй доцiльно поєднувати їх короткий опис учителем з одночасним виконанням учнями;
●     аналiз технiки вправ краще проводити пiд час перегляду кiнограм, кiнострiчок;
●     показ без пояснення сутi рухiв може бути ефективним лише при вивченнi пiдсистем технiки складних вправ;
●     при навчаннi складних за координацiєю рухових дiй доцiльнiше перед показом пояснити тi деталi технiки, на якi учень повинен звернути особливу увагу.
Окремо необхiдно назвати такi прийоми передачi iнформацiї при вивченнi технiки рухових дiй як: звуковi i свiтловi сигнали, слiди, що залишаються пiсля виконання вправ, орiєнтири.
Звуковi i свiтловi сигнали можуть дати уявлення про правильнiсть виконання вправ, їх темп i ритм, послiдовнiсть i своєчаснiсть зусиль.
Слiди, що залишаються вiд виконання рухових дiй, iнформують учителя про розмах рухiв, правильнiсть постановки рук i нiг на опору.
Орiєнтири мають можливiсть сформувати уявлення про правильний напрямок i розмах рухiв, спiввiдношення окремих частин тiла одна до другої.
Засоби навчання
Крiм названих методiв вирiшення педагогiчних завдань, практика i наука надбала рiзноманiтнi засоби навчання. До них, в першу чергу, належать технiчнi.
ТЕХНIЧНI ЗАСОБИ НАВЧАННЯ термiнової iнформацiї — це прилади i конструкцiї, якi безпосередньо пiд час виконання вправ сигналiзують про їх якiсть (правильне або неправильне виконання рухiв). Сьогоднi створенi багаточисельнi варiанти таких пристроїв. Вони подiляються на слуховi, зоровi, тактильнi.
Високий ефект у навчаннi вправ дають тренажери, якi скеровують рухи учнiв у потрiбному напрямку i надають їм необхiдну траєкторiю.
Ряд дослiдникiв i практикiв стверджують, що ефективним засобом вирiшення
педагогiчних завдань є МУЗИКА. Її основне призначення — полiпшити емоцiйний стан учнiв пiд час занять i змагань, створити уявлення про темп i ритм рухiв, сприяти прискоренню вiдновлюючих процесiв.
За характером впливу на органiзм учнiв функцiональну музику умовно подiляють на мобiлiзуючу, структурно-сюжетну, фонову i заспокiйливу.
Мобiлiзуюча — знiмає гальмування пiсля одноманiтної i напруженої розумової дiяльностi, пiдвищує емоцiйний i м’язовий тонус, готує органiзм до фiзичної дiяльностi. Як мобiлiзуючу, рекомендується використовувати бадьору, маршову музику.
Структурно-сюжетна — є своєрiдною програмою, яка пiдказує ритм i характер фiзичних вправ.
Фоновим називають такий музичний супровiд, який не пов’язаний iз структурою вправ за своїм ритмом i звучанням, але сприяє м’язовiй дiяльностi, органiзовуючи i дисциплiнуючи учнiв, пiдвищуючи їх працездатнiсть.
Заспокiйлива музика сприяє швидкому вiдновленню, переключенню на виконання вправ iншого характеру й iнтенсивностi.
Музичний супровiд сприяє успiшному навчанню дiтей аналiзувати i контролювати особистi дiї, вносить рiзноманiтнiсть у заняття, пiдвищуючи iнтерес до занять фiзичними вправами

Загальні вимоги до підбору і використання методів
Виміром життєдіяльності будь-якої системи, особливо  системи фізичного виховання, є різноманітність, яка відповідає неповторним місцевим умовам праці. Тому вагомих успіхів у фізичному вихованні школярів досягають при використанні всього арсеналу методів і прийомів. Універсалізація будь-якого методу недопустима, бо немає методів однаково придатних для всіх учнів і умов навчання. Отже, педагог повинен досконало володіти всіма методами фізичного виховання і багатим арсеналом методичних прийомів, щоб для кожного конкретного випадку навчально-виховного процесу вибрати ті, які забезпечують найвищу ефективність фізичного виховання учнів. Чим повинен керуватись при цьому вчитель?
До підбору методів і методичних прийомів висувається низка вимог, а саме:
1)     підібрані методи повинні забезпечити найвищий оздоровчий і виховний ефект фізичного виховання;
2)     обраний метод, чи прийом повинен відповідати завданням, які належить вирішити;
2)     використаний метод має забезпечити найкоротший шлях до засвоєння запланованих знань, умінь і навичок та удосконалення фізичних якостей;
3)     застосований метод чи прийом повинен відповідати індивідуальним особливостям учнів, рівню їх розвитку, підготовленості і вікові;
4)     при підборі методів треба враховувати специфіку навчального матеріалу, його складність;
5)     вибір методу і його прийомів залежить від етапу навчання;
6)     обрані для використання методи і методичні прийоми повинні відповідати індивідуальним властивостям і можливостям вчителя;
7)     методи, які використовує вчитель, повинні забезпечити розвиток особистості учня;
8)     вибір методу обумовлений умовами проведення занять, матеріальним забезпеченням;
9)     на думку Д.Локка, методи повинні бути орієнтовані на природні інтереси і позитивні емоції дітей, вони повинні зробити процес навчання привабливим.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить