Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы ІСТОРІЯ ЦИКЛУ "ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА"

ІСТОРІЯ ЦИКЛУ "ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА"
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ІСТОРІЯ ЦИКЛУ "ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА"

О.Г. КРАСУТСЬКА – к.б.н., доцент

Кожна держава, кожне місто, підприємство, учбовий заклад має свою історію. А що таке історія? В тлумачних словниках багатьох авторів одне із значень цього слова трактується як "минуле, що збережене в пам'яті людства". Пам'ять учнів і викладачів різних поколінь університету зберегла  епізоди, події, відкриття, успіхи і поразки, які, як в калейдоскопі, чергувалися в його стінах за такі довгі і такі короткі 125 років його життя. Життя буйного і затихаючого з злітами і падіннями, але завжди з прагненням до нового, завжди в пошуках, оптимістичного і життєстверджуючого.
За минулий час наша Альма Матер згодувала і випестувала цілу плеяду спеціалістів таких професій, як агроном, зоотехнік, гі-дромеліоратор, будівельник, економіст, виноградар, лісомеліора-тор (не зважаючи на всього два випуски цієї потрібної професії) і, на жаль, замовчувалося про ще одну професію, яку здобували ви-пускники нашого вузу. Це професія - захищати свою Батьківщину. Протягом багатьох років із стін Херсонського ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарського інституту виходили офіцери запасу Радянської Армії, потенційні командири, що мали тверді теоретичні знання, які були закріплені на стажуваннях в дійсних військових частинах.
Теоретичні і практичні знання студенти отримували на війсь-ковій чи спецкафедрі (в різні роки її називали по-різному).
Про становлення, розвиток і роботу цієї кафедри до 1941 ро-ку, на жаль, документи відсутні, є лише окремі скупі відомості про її існування.
По фотографіях, люб'язно предоставлених завідуючою на-родним музеєм університету Т.Д. Мартиновою, відомо, що в 1935-40 рр. воєнруком інституту був Гончаров, що, крім спецдисципліни, існував гурток "Ворошиловські стрільці", в якому студенти навча-лися не тільки влучно стріляти, а ще і їздити на конях.
В роки війни студенти нашого інституту, маючи теоретичні і практичні знання з військових дисциплін стали командирами, це капітан Новіков Б.К., (випускник 1923 р.); старший лейтенант Зав-городній Я.П. (випускник 1932р.), майор Лєнєц Л.К.; Мірошничен-ко І.М., Недохлебов К.І. і багато інших.
В даній статті відображається становлення і розвиток війсь-кової кафедри в післявоєнний час, підтверджені документально і зі слів викладачів і випускників нашого вузу.
13 березня 1944 р. війська Червоної Армії визволили Херсон від німецьких окупантів, але місто було майже безлюдне, тому що в жовтні-листопаді 1943 р. німці вигнали людей з міста. Багато херсонців евакуювалися в Миколаїв і в інші населенні пункти Херсонщини і Миколаївщини, які були звільнені після Херсона. Тому наказ № 1 від 20 березня 1944 р. Херсонського сільськогос-подарського інституту, в якому говориться, що ректор інституту Рязанов І.0., вчений секретар Хоменко Ф.І. і головний бухгалтер Ніколаєв Д.М.  приступають до виконання своїх обов'язків, сприй-мається як історичний документ, документ особливо важливий: ін-ститут повернувся додому, він живий, він продовжує готувати спе-ціалістів. Повертаються викладачі і студенти із евакуації і демобі-лізовані.
Ще йде війна, але інститут починає трудовий рік. Робота ви-кладачів, лаборантів, студентів цього періоду мало чим відрізня-ється від праці робітників на підприємствах: потрібно відбудувати зруйноване, відремонтувати аудиторії і інвентар, виготовити наоч-ні посібники та ще й захистити від непроханих "гостей". Інститут стояв за містом, в голому степу, нікого і нічого поблизу не було, тільки неспокійні сусіди - курсанти льотного училища ім. Леванів-ського - леванівці, які були розміщені в правому крилі інституту і які із-за пустощів могли поцупити якусь "штуковину", необхідну для навчального процесу або зробити фейєрверк, загрожуючий поже-жею. Тому для наведення порядку 16 травня 1944 р. (наказ № 15) був назначений воєнруком інституту Лазебніков Василь Іларіоно-вич (капітан), а 24 червня ц.р. у виконання ст.4, пункт "А" Наказу Верховної Ради СРСР від 26 червня 1941 р. та Постанови Херсонської міської ради трудящих від 18 червня 1944 р. в інсти-туті була сформована група самозахисту. У групу входило 5 ла-нок, керували ланками викладачі, студенти-фронтовики та студен-ти, які не приймали участь у бойових діях.
І. Ланка порядку та спостереження.
ком. Лук'яненко В.О. (ком. резервної ланки Піталов П.)
II. Пожежна, ком. Лук'яненко 0.0.
(1 відділ - ком. Сидоренко Ю.К. 2 відділ - ком. Лєсной Д.В.)
III. Протихімічна, ком. Савченко Т.0.
(ком. резервн. ланки Савченко Л.І.)
IV. Медікосанітарна, ком. Бутіна М.М.
(1 відділ - комп. Бєлан Н.Р.
2 відділ - ком. Філюк В. І.
3 відділ - ком. Молдованець О.Я.)
V. Аварійно-відбудовча
ком. Моченко В. І.
Це ще не кафедра, тут ще не навчають усім премудростям військової справи, але це вже бойова одиниця, готова виставити особовий склад на захист інститутського майна, усунути виникнуті неполадки, надати першу допомогу.



Післявоєнний сільгоспінститут

Днем народження військової кафедри можна вважати 1 лип-ня 1944 р. (наказ № 31). У штатному розкладі на 1944-45 навчаль-ний рік військова кафедра є повноправною навчальною одиницею, де військовій справі навчались як хлопці, так і дівчата. Першим завідуючим військової кафедри був Мєдвєдєв Григорій Григоро-вич. Кадри військової кафедри поповнювались за рахунок офіце-рів, які надсилались віськкоматом.
З 1946 р. на основі наказу ТаВО від 25 червня 1946 р. викла-дацькі посади, які займали офіцерський склад запасу, замінюють-ся кадровим офіцерським складом.
Заняття на кафедрі проводилися у складі груп, чоловіки окремо, жінки окремо; навчальна програма передбачала дифере-нційний підхід до освоєння дисципліни.
Навчальна програма для жінок переважно складалася із слі-дуючих дисциплін: анатомія та фізіологія людини, інфекційні хво-роби, ушкодження різного походження (переломи, термічні та хімі-чні опіки, отруєння обмороження, тощо), основи фармакології, на-дання першої медичної допомоги.
По закінченні навчання та складання заліків як теоретичних, так і практичних, жінкам присвоювалося військове звання медсес-три запасу.
Для читання лекцій з медицини та проведення практичних занять залучали кращих лікарів міста. Теоретичний курс з лікува-льної медицини, зокрема з хірургії, вів відомий хірург Юржен-ко П.І., людина, яка пройшла війну і яка знала, що потрібно уміти медсестрі для надання допомоги потерпілому.
Навчальна програма для чоловіків складалася з дисциплін чисто військового характеру. Велику увагу приділяли вивченню статуту та стройовій підготовці; вивченню зброї масового уражен-ня та володінню бойовою зброєю; тактиці та стратегії ведення бою; веденню наступальних боїв та відступів при необхідності.
Викладачами були кадрові військові різних родів військ, ко-лишні фронтовики, які пізнали і радість перемог і гіркоту поразок, які мали великий бойовий досвід, і вони вчили уміти захищати свою Вітчизну.
Останній випуск медсестер запасу був у 1947 році.
З 1948 року на військовій кафедрі вчилися тільки здорові, фі-зично міцні чоловіки.
В перші післявоєнні роки склад кафедри часто змінювався, залучалися викладачі з інших учбових закладів і лікарень. За цей період на кафедрі працювали: гвардії полковник Довгошеєв О.Я., гвардії підполковник Щавлєв І.І., гвардії підполковник Шітіков С.Д., майор медичної служби Терешков В.І., Анісін І.К., Богучаров О.О.; Подольський М.Я., Мєдвєдєв Г.Г., капітан Лазебніков В.І. і багато інших.
З 1948 року склад кафедри стабілізується: завідувачем ка-федри стає Довгошеєв А.Я., зав. навчальною частиною – Щиті-ков С.Д., ст. лаборантом – Лазебніков В. І. (наказ № 73 від 12 тра-вня 1948 р.). З 1952 по 1955 рік кафедру очолює Артеменко Є.Г., в 1955 році завідувачем кафедри був призначений Новичков, якого в 1956 році замінив Горбач М.Я. і керував нею до її ліквідації в 1961 році. З 1950 р. по 1960 рік кафедра іменується спецкафед-рою, але в зв'язку з тим, що її офіцерський склад підпорядковува-вся і фінансувався Таврійським воєнним округом, а після розфор-мування округу - Одеським воєнним округом, в штатному розкладі інституту поіменний особовий склад викладачів не значився, на-приклад: особовий склад спецкафедри на 1954-1955 навчальний рік:
нач. кафедри –1; нач. навчальної частини – 1; старші викла-дачі – 2; викладачі – 2; ст. лаборант - Григорович І. Є.; лаборант - Шахтарін Г.Л.; ст. препаратор - Медведь Г.0.
Як видно, кафедра була велика, по кількості викладацького складу вона дорівнювалася таким ведучим кафедрам, як рослин-ництво, землеробство, спеціальна зоотехнія, розведення, органі-зація сільськогосподарського підприємства.
Оснащення кафедри по тому часу було сучасним і достатньо забезпеченим. Кафедра мала автомашини, бойову зброю, індиві-дуальні засоби захисту, спеціалізовані аудиторії.
Практичні заняття по строєвій підготовці проводилися на ста-діоні, вивчення зброї і стрільба - у тирі, статут і інші теоретичні пи-тання військової справи вивчалися в спеціально обладнаних ау-диторіях.
Для закріплення теоретичних і практичних знань кожний рік дипломовані по основній професії спеціалісти проходили стажу-вання в одному із гарнізонів Таврійського або Одеського військо-вих округів, в Феодосії або Миколаєві. По закінченні стажування і прийняття присяги їм присвоювалося звання молодшого лейтена-нта запасу, тобто інститут випускав потенційних бойових команди-рів, які могли швидко оцінити обстановку, прийняти рішення і від-дати наказ. Багато випускників після закінчення нашого вузу були призвані до лав діючої армії і стали професійними військовими.
Військова справа в інституті вивчалася 18 років, за цей час із його стін вийшли сотні офіцерів запасу, які в скрутний час змогли б очолити військові підрозділи. Не дарма багато випускників інсти-туту стали керівниками міністерств, державних установ, госпо-дарств (Шинкаренко М., Буров С., Кириченко І., Авдєєв В., Окоп-ний О., Чорний Г., Куркурін, Мозговий І.). В 1955 році завідувача кафедри Горбача М.Я. викликають до Одеського воєнного округу, де вирішується питання про скорочення військових дисциплін і вводиться нова дисципліна "Цивільна оборона".
Програма цивільної оборони була розрахована на вивчення її як чоловіками, так і жінками.
За час існування спецкафедри, у відповідності з наказом Мі-ністерства вищої освіти СРСР, в інституті неодноразово проводи-лися кроси на різні дистанції із стрільбою із бойової зброї. За пла-нами спецкафедри були проведені наукові конференції студентів, з залученням офіцерів запасу інституту і представників військових частин гарнізону.
З часу введення на спецкафедрі дисципліни, "Цивільна обо-рона" до вивчення бойової зброї і її володіння залучались і дівча-та, які приймали участь в змаганнях по стрільбі і неодноразово виборювали призові місця.
За останні роки на спецкафедрі працювали гвардії полковник Горбач М.Я., гв. полковник Сараєв А.І., гв. підполковник Барсу-ков М.М., гв. підполковник Сєдєнков М.І., гв. підполковник Довжен-ко М.І., гв. полковник Ільченко Т.І., гв. підполковник Іванченко В.С., гв. підполковник Туманов.
У лютому 1961 року остаточно вирішується питання про лік-відацію спецкафедри і з нового навчального року створюється ка-бінет "Цивільна оборона", начальником якого призначається Бар-суков М.М.
До 1966 року Барсуков М.М. є єдиним співробітником кабінету і лише в цьому році у штат кабінету зараховується лаборант Лу-к'янченко М.С. З 1967 року кабінет ЦО стає курсом ЦО і поповню-ється викладацьким і допоміжним персоналом. Викладачами курсу ЦО були лише військові, офіцери запасу, допоміжний персонал складався як із військових, так і цивільних осіб.
В 1972 році вперше в історії курсів, кафедр, циклів ЦО сільсь-когосподарських інститутів СРСР в Херсонському СГІ до виклада-цького складу були залучені цивільні особи жінки. Потім цьому на-слідували Целіноградський, Іркутський, Красноярський, Уманський СГІ, Латвійська СГА і ще декілька вузів. Першими викладачами-жінками курсу ЦО Херсонського сільськогосподарського інституту були Данільченко М.Б. та Кац Б.І.

Викладачі спецкафедри (зліва направо): Барсуков М.М., Артеменко Є.Г., Сєдєнков М.І., Сараєв А.І., Туманов


Студенти агрономічного факультету на стажуванні в одній із частин Таврійського військового округу, м.Феодосія. (Випуск 1958 р.)
Якщо до 1975 року склад курсу ЦО періодично змінювався, то з 1975 року він став майже стабільним, це: завідувач Барсу-ков М.М., викладачі Козлов О.А., Данільченко М.Б., Федоров П., Кац Б.І., лаборантами Седловець Н., Норченко З.А., Хархарді-на Г.П.
В восьмидесяті роки на кафедрі відбулися деякі зміни: майо-ра Федорова П., який пішов на іншу роботу замінює полковник Ка-ртамишев Ю.0., кандидата сільськогосподарських наук Данільчен-ко М.Б., яка перейшла працювати на іншу кафедру змінює канди-дат біологічних наук Красутська О.Г.
В зв'язку з тим, що дисципліна "Цивільна оборона" мала свою специфіку, яка полягала в тому, що конспектування лекцій і прак-тичних занять студенти вели в спеціальних зошитах, помічених грифом "Для службового використання" і майже вся методична лі-тература з ЦО видавалася під цим же грифом, для збереження і обліку зошитів і методичних розробок на кафедрі була введена посада спец-лаборанта, яку посіла Колеснікова Т.В.
Наступні десятиріччя склад кафедри майже не змінювався.
В 1983 році курс ЦО був перетворений в кафедру "Цивільна оборона".
Для проведення занять на кафедрі ЦО обладнані три спеціа-лізовані класи: один для студентів агрономічного і зооінженерного факультетів, другий - для гідромеліоративного і будівельного і третій - для економічного.
Створені два електрифіковані макети місцевості і 18 елект-рифікованих стендів, які забезпечують вивчення учбових програм студентами. Два класи обладнані кіноапаратами. Для свого часу кафедра була обладнана сучасними засобами захисту, прилада-ми радіаційної і хімічної розвідки та дозиметрічного контролю, слайдами, діапозитивами і іншими наочними посібниками, які від-повідали вимогам тодішніх навчальних програм.
В 1992 році кафедри "Охорона праці" і "Цивільна оборона" об'єднали в єдину "Безпека життєдіяльності" з самостійним цик-лом ЦО.
Завідувачем кафедри був Чумаков Геннадій Анушевич, який керував нею до 1996 року.
В 1996 році кафедри "Безпека життєдіяльності" і "Механізації" були об'єднані в кафедру "Механізації і безпеки життєдіяльності" з самостійними курсом охорони праці і циклом ЦО. Нову кафедру очолив Крупецьких Віктор Прокопович.
За минулий час колективом циклу ЦО була зроблена велика педагогічна, методична, виховна і науково-дослідницька робота.
Шосте десятиріччя країна живе без війни, але і зараз потрібні командири, які можуть чітко, професійно віддати наказ про захист людей, тварин, рослин, на ліквідацію стихійних лих, аварій і катас-троф. І таких командирів готує цикл ЦО - це командири невоєнізо-ваних формувань: начальники штабів ЦО, командири зведених за-гонів, рятівних команд, команд захисту тварин і рослин, тощо.
За час існування циклу ЦО (з 1961 р.) змінилася не одна на-вчальна програма. Відповідно цих змін викладачами циклу ЦО по-повнювались, обновлювались і змінювалися методичні рекомен-дації і розробки.
Для удосконалення своєї педагогічної майстерності майже всі викладачі циклу ЦО пройшли підвищення кваліфікації на вищих центральних офіцерських курсах ЦО СРСР, багато викладачів на-були знання в республіканському і обласних штабах ЦО (Київ, Одеса, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Харків).
Викладачі Барсуков М.М., Козлов О.А., Картамишев Ю.0., Красутська О.Г. і наукові співробітники Дубова Н.Д., Дубровсь-ка Н.В., Андрусь В.М. неодноразово приймали участь у всесоюз-них конференціях з питань підвищення стійкості сільськогосподар-ського виробництва в надзвичайних ситуаціях, (в 1982 і 1989 роках у Харкові в 1984р. в Сімферополі, в 1986р. в Єлгаві, в 1985р. і 1987р. в Дніпропетровську).
В 1980 році на базі курсу ЦО нашого вузу була проведена всесоюзна сесія науково-методичної ради ЦО СРСР, а в 1990 р. - республіканські збори по ЦО.
За планами штаба ЦО області і інституту на циклі ЦО прово-дили командно-штабні, об'єктові і інші навчання.
В 1989 році наказом Головного управління сільськогосподар-ських вузів доцент Красутська О.Г. була відряджена в м. Москву на Вищі центральні офіцерські курси ЦО СРСР для читання лекцій і проведення практичних занять з викладачами кафедр і курсів ЦО сільськогосподарських вузів країни.
Цикл ЦО неодноразово нагороджувався почесними грамота-ми ректорату. По результатах смотрів-конкурсів, які проводило Головне управління вищої і середньої сільськогосподарської осві-ти МСГ СРСР, цикл займав перше місце серед сільськогосподар-ських вузів країни і двічі нагороджувався дипломами Першого сту-пеню (в 1976 і 1982 р.) за учбово-методичну і науково-дослідницьку роботу.
Начальником ЦО СРСР за учбово-методичну, виховну і пат-ріотичну роботу 27 співробітника інституту, нагороджені нагрудни-ми значками "Відмінник ЦО СРСР" і "Почесний знак ЦО СРСР", а М.М. Барсуков був нагороджений нагрудним значком "За відмінні успіхи в роботі" Міністерства вищої і середньої освіти.


Командно-штабні навчання ХДАУ


Об’єктне тренування
З 1970 року завідувач курсом ЦО Барсуков М.М. був членом науково-методичної ради ЦО при Головному управлінні вищої і середньої освіти МСГ СРСР і головою обласної методичної ради по ЦО, а з 1985 р. членом обласної методичної ради по ЦО став ще один викладач циклу - Красутська О.Г.
З 1975 по 1991 рік колективом кафедри велася науково-дослідна робота по веденню сільськогосподарського виробництва в надзвичайних умовах.
В 1975 році створюється наукова група на госпрозрахунковій основі (г/т № 57), в яку входили як викладачі кафедри, так і спів-робітники г/т № 57 і яка розробляла лише план ЦО для госпо-дарств Херсонської і Миколаївської областей. З 1979 року разом з планом ЦО розроблялись "Рекомендації по підвищенню стійкості роботи сільськогосподарського виробництва". Якщо в перші роки створення госпрозрахункової групи кількість господарств, де пра-цювали співробітники кафедри була обмежена, то починаючи з 1980 року кількість господарств зростає і територіальне не обме-жується Херсонською і Миколаївською областями, залучаються інші області півдня України, а також господарства інших республік СРСР. За час існування г/т № 57 було розроблено планів ЦО і "Рекомендацій по підвищенню стійкості роботи сільськогосподар-ського виробництва "у сотнях господарств, що принесло у бюджет інституту не одну сотню тисяч карбованців. З 1984 року Херсонсь-кий СГІ стає базовим вузом держави по веденню науково-дослідної роботи по ЦО, який вивчає підвищення стійкості сільсь-когосподарського виробництва в надзвичайних ситуаціях. Наслід-ком роботи стали "Методичні рекомендації по веденню науково-дослідної роботи кафедрами і курсами ЦО сільськогосподарського виробництва" - які за наказом Головного управління вищої і сере-дньої освіти МСГ СРСР були    розіслані у всі сільськогосподарські вузи країни і які і зараз є єдиним повним методичним посібником з цього питання.
Кафедра ЦО ХСГІ була школою по веденню НДР в галузі ЦО по організації ЦО і підвищенні стійкості сільськогосподарського виробництва в надзвичайних умовах.
На циклі ЦО пройшли стажування викладачі Уманського, Та-шкентського, Тбіліського, Харківського, Дніпропетровського, Крим-ського, Горьківського, Ленінградського, Казанського, Каменець-Подільського, Львівського СГІ, Української, Латвійської, Тимірязів-ської СГА і багато інших, всього до 40 вузів.
За час існування г/т № 57 на кафедрі працювала велика кіль-кість людей, але ветеранами теми 57 можна назвати Клименко О., Дубову Н.В., Дубровську Н.В., Бондаренко Д.В., Бажан Г., Богда-нову О., Саарву Л, Ігнатенко В.П., Пузирьова І.А., Тригубову Л., Беспалого, Гіньковського С., Андруся В.М., Левентон С., Новго-родського М.Ю., який потім перейшов до викладацького складу кафедри. Крім названих осіб науково-дослідною роботою на г/т 57 займалися всі викладачі і лаборанти кафедри (за сумісництвом).
Колективом циклу ЦО велася і ведеться велика виховна ро-бота. В популяризації знань по ЦО беруть участь не лише викла-дачі, але і студенти.
Одним із елементів виробничої практики студентів агрономіч-ного і економічного факультетів є обов'язкове читання лекцій і проведення бесід по ЦО.
Цикл ЦО продовжує патріотичні традиції спецкафедри: кож-ний рік проводяться дні пам'яті, присвячені дню визволення М.Херсона від німецьких окупантів і дню Перемоги, студентів зна-йомлять з історією циклу, організовують зустрічі з ветеранами вій-ни і праці.


Склад кафедри ЦО в 1985 році.

Патріотична робота циклу ЦО висвітлена в стендах "Они за-шищали Родину" і "На страже мира и счастья женщины".
На циклі ЦО готують не лише фахівців своїх професій, але і патріотів своєї Батьківщини. Викладачі циклу ЦО прикладають ба-гато зусиль, щоб студенти Херсонського державного аграрного університету набули професію не тільки агронома, зооінженера, гідромеліоратора, будівельника, економіста, бухгалтера, але і професію захисника своєї Батьківщини від повені, суховіїв, епізоо-тій і інших стихійних лих, аварій і катастроф.
Кажучи про роботу циклу ЦО, про його розвиток і становлен-ня не можна умовчати про її творця, організатора і натхненника - Барсукова Миколу Максимовича. Тільки завдячуючи його енергії, цілеспрямованості, одержимості і натхненності цикл ЦО досяг та-ких успіхів і висот. Під його керівництвом цикл був одним із веду-чих і значимих навчальних одиниць не тільки нашого вузу, але і серед 105 кафедр ЦО сільськогосподарських вузів СРСР. Про цикл ЦО ХСГІ знали не тільки завідувачі кафедрами ЦО інших сільськогосподарських вузів СРСР, але і рядові викладачі, які пра-гнули приїхати до нас на стажування.
Барсуков М.М. був патріотом циклу і він передав свою захоп-леність і відповідальність своїм співробітникам. Послідовниками його відношення до циклу можна назвати Козлова Олександра Аркадійовича, Кац Белу Ізраілієвну, Новгородського Миколу Юрі-йовича, Хархардіну Галину Павлівну, Норченко Зою Анатоліївну і багато інших.
Зараз цикл ЦО переживає не найкращі часи і буде дуже жаль, якщо його 55-річний ювілей буде і останнім роком його існу-вання.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить