Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Формування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності молокопереробного підприємства шляхом створення кооперативних структур

Формування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності молокопереробного підприємства шляхом створення кооперативних структур
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Формування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності   молокопереробного підприємства шляхом створення кооперативних структур


Важливим чинником ефективного розвитку молопереробного підприємства в регіоні є удосконалення і використання дійових організаційно-економічних важелів управління і стимулювання виробництва, до яких відносяться такі з них, як: прогнозування, планування, організація, ефективне управління витратами на виробництво і реалізацію продукції, ціноутворення, система оподаткування результатів діяльності підприємств переробки молока .
Вважаємо, що удосконалення організаційно-економічних важелів управління і стимулювання виробництва і забезпечення конкурентних переваг на зовнішньому ринку молокопродуктів є складним завданням, яке потребує вирішень на декількох рівнях організації виробництва. Передусім слід відзначити системний характер цієї проблеми: адже масштабні кризові явища та тенденції в агропромисловому виробництві зумовлюють низьку ефективність окремих організаційно-економічних підсистем, якщо вони застосовуються поза зв’язком з іншими складовими системи. Тому метою системного вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення досліджувального підприємства  ми вважаємо розробку правил ведення консалтингової діяльності, які спрямовані на забезпечення єдності економічних інтересів усіх суб’єктів ринкового процесу, що функціонально пов’язані  з випуском продукції.    Вузловим питанням вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності ТОВ»Данон» є співвідношення автономного функціонування ринкових відносин і державного регулювання цього процесу. Основною проблемою, що зумовлює необхідність вдосконалення організаційно-економічних важелів управління і стимулювання виробництва молокопродуктів на сучасному етапі є незавершеність процесу формування ринкових відносин.  Ця незавершеність проявляється у недостатній спроможності ринкового механізму до саморегулювання, тобто здатності досягати станів рівноваги, які були б суспільно-ефективними і дозволяли всебічне задоволення потреб населення в продуктах харчування при можливості розширеного розвитку підприємств, що виробляють ці продукти.
Справа ускладнюється тим, що збалансований розвиток підприємства не може бути досягнутий, якщо інші галузі, технологічно з нею пов’язані, перебувають у кризовому стані.  Специфіка  даного підприємства в аспекті реалізації ринкових принципів господарювання полягає у зумовленості її розвитку ефективністю сільського господарства як сировинної бази.
При обґрунтуванні напрямів вдосконалення системи розподільчих відносин виникає питання визначення пріоритету інтересів сільськогосподарських товаровиробників і самого підприємства. На нашу думку, вихідним методологічним положенням для визначення пріоритетів має бути визначення технологічної цілісності виробництва продовольчої продукції. Йдеться про те, що  ринкові суб’єкти, які забезпечують виконання певних технологічних стадій виробництва є однаково необхідними для досягнення кінцевого результату.
Однакова необхідність обумовлює можливість і справедливість однакової норми віддачі на авансований в них капітал (норми прибутку). Природно, що саме по собі визнання однакової норми прибутку як справедливої є недостатнім, оскільки потребує чіткого з’ясування сутності капіталу та природи його складових. Проте необхідність застосування однакової норми прибутку на авансований капітал вже дає методологічний напрям вдосконалення його організаційно-економічного механізму.
З цієї точки зору найбільш справедливим слід визначити такий механізм взаємовідносин відносин між виробником сировини на переробником, за якого ціни, що їх опосередковують і регулюють, відповідають цінам виробництва, які визначаються як сума витрат виробництва і середнього прибутку. На нашу думку, правила здійснення такої діяльності на підприємстві, повинні бути спрямовані на досягнення саме такого типу взаємовідносин.
Слід зазначити, що існує такий специфічний економічний механізм відносин виробник сировини-переробник, за якого всі прибутки формуються на рівні сільськогосподарського товаровиробника. Це досягається шляхом прямої вертикальної інтеграції виробництв. Вертикально інтегровані об’єднання, що знаходяться у власності товаровиробників, здійснюють всі доступні їм технологічні стадії в їх інтересах, реалізуючи таким чином принцип тотожності клієнтів і власників. Неприбутковий характер обслуговуючих об’єднань означає, що в рамках таких структур прибутки не залишаються на суміжних із сільським господарством рівнях маркетингового каналу руху продукції.
Досвід економічно розвинутих країн свідчить, що інтегровані формування відіграють важливу роль у системі агробізнесу, конкуруючи з існуючими фірмами.    Для інтегрованих форм господарювання характерні внутрішні протиріччя, які обмежують експансію цих структур за межами певного рівноважного рівня навіть в умовах розвинутих країн.
Тому, поряд із стимулюванням розвитку інтегрованих структур як засобу вдосконалення розподільчих відносин у процесі координації роботи по вирощуванні худоби,отриманю сировини та відповідної переробки і виробництва кінцевого продукту, необхідно таким чином поєднувати вільне ціноутворення з його державним регулюванням, щоб сільськогосподарські товаровиробники та молокопереробне підприємство отримували рівні можливості розширеного розвитку своїх виробництв і задоволення своїх соціальних потреб.
Таким чином, в основу вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності повинні бути покладені наступні  принципи: економічної відповідальності, зацікавленності, ризику; державного регулювання; соціальної спрямованості. Інтегральним результатом дотримання цих принципів має бути здійснення підприємницької діяльності в виробництві сировини на основі гармонізації економічних інтересів всіх учасників процесу координації.
Практика господарювання доводить, що ціна виробництва не досягається автоматично внаслідок  конкуренції, як передбачалось К. Марксом. Причини цього неспівпадання зумовлені від’ємностями в ступенях монополізації ринкових структур, у рамках яких функціонують окремі галузі. Оскільки  монополізація – це природний результат дії ринкового механізму, то подолання її самої та її наслідків неможливе в рамках цього механізму.
Принцип економічної відповідальності і зацікавленості зумовлює усвідомлення економічної відокремленості функціонально різних учасників цілісного виробничого процесу. Ця відокремленість і лежить в основі потенційного неспівпадання їх інтересів. Тому об’єктивно необхідним стає регулюючий вплив держави, який компенсує диспропорції обміну, викликані невідповідністю ринкової структури галузей, що обмінюються результатами діяльності.   
До основних напрямів вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства доцільно віднести: 1) законодавчий; 2) економічний; 3) технологічний. Цей поділ є умовним, оскільки конкретні заходи, що передбачаються в рамках кожного з наведених напрямів, є тісно   пов’язаними.
В рамках законодавчого напряму необхідно дотримуватись діючих законодавчих і нормативних актів щодо забезпечення сталого та збалансованого розвитку продуктових підкомплексів і галузей м’ясомолочного напрямку. Законодавче і нормативне забезпечення функціонування якого повинно бути спрямоване на стимулювання виробництва харчових продуктів, посилення заінтересованості молокопереробного підприємства у підвищенні ефективності виробництва, використанні досягнень науково-технічного прогресу, підвищення конкурентоспроможності продукції тощо.
В рамках економічного напряму доцільно передбачити вдосконалення організаційно-економічного механізму зв'язків харчової промисловості з іншими галузями - машинобудівними підприємствами, сільським господарством, зокрема з суб’єктами споживчої кооперації, особистими підсобними господарствами населення, іншими товаровиробниками шляхом створення вертикально інтегрованих структур; бюджетне фінансування фундаментальних і прикладних наукових досліджень з питань стратегії розвитку підприємств харчової промисловості; активізація інвестиційного процесу, зокрема шляхом залучення іноземного капіталу та створення спільних підприємств; вдосконалення механізмів кредитування харчових і переробних підприємств шляхом підвищення доступності кредитів; вдосконалення системи оподаткування харчових і переробних підприємств; вдосконалення регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом перегляду системи митно-тарифного регулювання експортно-імпортних операцій з метою встановлення мінімальних (нульових) ставок митних зборів на необхідні для виробництва продовольчих товарів сировину і допоміжні матеріали, що не виробляються в країні, і підвищення митних тарифів на продовольчу продукцію, яка в достатніх обсягах виробляється в Україні.
Організаційною формою впровадження наведених заходів має бути розробка та реалізація цільових програм, адаптованих до виробничих і соціально-економічних умов окремих територій та регіонів. Програмний підхід до організації виконання намічених заходів на основі чіткого встановлення мети та критеріїв оцінки їх результативності забезпечує послідовність, цілісність і комплексність змін в організаційно-економічному механізмі.
У зв'язку з масштабністю завдання вдосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості доцільно виділити три його структурні рівні, які потребують якісно різних методологічних підходів до вирішення адекватних завдань: 1) загальнодержавний рівень; 2) регіональний рівень; 3) рівень окремого підприємства. Структурний рівень визначає специфіку організації використання наведених напрямів і принципів вдосконалення організаційно-економічного механізму.
На загальнодержавному рівні розвитку підприємств харчової промисловості використовуються такі організаційно-економічні важелі, як податкова та фінансова-кредитна політика.    Нестабільність, заплутаність та складність є найбільш поширеними недоліками вітчизняної податкової системи, які стримують ефективний розвиток підприємництва в харчовій промисловості.
Вважаємо, що вдосконалення системи оподаткування підприємств харчової промисловості може здійснюватися в таких напрямах. По-перше, в методологічному плані необхідно спростити правову базу оподаткування, забезпечити зрозумілість норм основного законодавчого акта з оподаткування. Це сприятиме легітимізації діяльності, вдосконаленню контролю сплати податків.
По-друге, необхідно забезпечити економічність системи оподаткування підприємств харчової промисловості шляхом зменшення кількості податків та скасувати податки (зборів, обов'язкових платежів), витрати на адміністрування яких перевищують доходи від їх стягнення. Економічність системи оподаткування як її методологічний принцип прямо корелює з її суспільною ефективністю, адже перевищення витрат на адміністрування над доходами фактично є чистою втратою ресурсів.
По-третє, доцільно знизити рівень податкового навантаження на суб'єкти оподаткування та зрівняти податковий тиск на різні категорії платників податків. По-четверте, необхідно враховувати, що збільшення податкових надходжень до бюджету можливо лише шляхом підвищення мотивації ринкових суб'єктів своєчасно сплачувати податки. Заохочувальним засобом в даному випадку є зменшення ставок оподаткування. Проте, враховуючи пряму залежність між податковими надходженнями та ставками оподаткування, доцільно зменшити ставки податків (зборів) з одночасним збільшенням податкової  бази, що сприятиме максимальному розширенню кола платників податків  (зборів) і скасуванню безпідставних податкових пільг.
По-п’яте система оподаткування повинна заохочувати харчові та переробні підприємства здійснювати інвестиції, а також направляти кошти на інноваційну діяльність, проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень з економічних, технологічних, правових аспектів розвитку підприємств харчової промисловості, впроваджувати відповідні нововведення.
По-сьоме, в процесі розробки системи оподаткування молокопереробних підприємств  з огляду на посилення інтеграційних процесів у світовому агробізнесі та його глобалізації необхідно враховувати міжнародні аспекти (оподаткування доходів нерезидентів та іноземних доходів резидентів, дія міжнародних угод у сфері оподаткування) і досвіду побудови податкових систем у розвинених країнах.
Впровадження науково обгрунтованої системи оподаткування відповідає реалізації мети вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку молопереробних підприємств - гармонізації інтересів учасників технологічно цілісного виробничого процесу шляхом забезпечення збалансованості загальнодержавних, регіональних і галузевих інтересів, а також підприємців різних форм власності та господарювання. Це є однією з визначальних умов забезпечення ефективного розвитку підприємства та виходу його на світовий ринок продовольчих товарів.
Вдосконалення системи оподаткування повинно бути спрямоване на стимулювання їх економічного розвитку (через дозвіл часткового використання податку на додану вартість на розширення та оновлення матеріально-технічної бази); на стимулювання застосування ресурсозберігаючих, мало- безвідходних, екологічно безпечних технологій; стимулювання вітчизняного виробництва харчових продуктів і нарощування експортного потенціалу шляхом регулювання ставок митних зборів.
На рівні держави потребує вдосконалення система кредитування підприємств агропромислового виробництва. Потреба розширення кредитування є особливо нагальною для сільськогосподарських підприємств, для яких характерні сезонність виробництва, повільний кругообіг, високий ступінь іммобілізації ресурсів, як наслідок - низька прибутковість у порівнянні з іншими галузями. Фактором стабільності відносин є система страхування, особливу потребу в якій відчувають сільськогосподарські товаровиробники, що постачають сировину для молопереробних підприємств. Підвищена ризикованість сільськогосподарського виробництва прояснюється його залежністю від природних умов, що не контролюються людиною.
На рівні підприємства вдосконалення організаційно-економічного механізму, на нашу думку, повинно полягати насамперед у підвищенні ролі маркетингу як провідної сфери функціонування підприємства. Основною метою маркетингової діяльності має бути обгрунтування та розробка комплексу маркетингу, що забезпечить безперешкодне просування продуктів харчування на ринку і належний рівень споживчого попиту на них. Виходячи із структури комплексу маркетингу, основними напрямами маркетингової діяльності на підприємстві є товарна, цінова, розподільча і комунікаційна політика.
Вважаємо, що забезпечення ефективного функціонування маркетингової служби підприємства в якості першочергової передумови потребує організації маркетингової інформаційної системи, яку ми визначаємо як організаційно і нормативно забезпечену сукупність інформаційних каналів, по яких здійснюється збір, аналіз і обробка даних щодо стану внутрішнього і зовнішнього маркетингового середовища з метою розробки ефективного комплексу маркетингу.
В ринкових умовах господарювання прогнозування є економічним чинником (важелем) удосконалення управління виробництвом і реалізацією продукції, інструментом наукового передбачення, варіантного аналізу, отримання додаткової інформації при розробці економічних рішень  означення майбутнього попиту та пропозиції на харчові продукти.
Результатом взаємодії всіх елементів організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності молокопереробних підприємств, є створення агроформувань по виробництву сировини- сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, який поєднує виробничі процеси з інвестийно-інноваційною діяльністю.
Як показує практика, прорив на світовому ринку забезпечує не один продукт чи галузь, а взаємовідносини по створенню кооперативних об»єднуючих виробників структур .
Крім цього, концепція кооператива уявляє собою перспективний інструмент не тільки для аналізу економіки підприємства, але й формує новий підхід до ролі підприємства, яке ставить за мету підвищення рівня своєї конкурентоспроможності.
Херсонський регіон має значні конкурентні переваги для виробництва продовольчих товарів: родючі грунти, різноманіття умов і ресурсів, сприятливих для розвитку сировинної бази підприємств харчової промисловості, значна чисельність робочої сили, вигідне географічне розташування. Як показує аналіз збору молока, позитивна динаміка виробництва молока в приватному секторі економіки, значний конкурентний потенціал молочних підприємств регіону дають можливість впровадження нових виробничих систем. Тому, створення галузевого об’єднання дрібних виробників   простежимо за допомогою схеми формування молочарських кооперативів. 
Обладнання для молочних кооперативів у цих регіонах придбає за власний рахунок  компанія «Данон». Вона ж і закуповуватиме у кооперативах  молоко за високими цінами. Надбавки платитимуть за жирність молока, за його якість та великі обсяги. Компанія «Данон» планує отримувати від молочних кооперативів чотирьох регіонів України 33 тис. тонн молока на добу. Воно доставлятиметься молоковозами компанії до Херсона і перероблятиметься тут на заводі «Данон Дніпро»
Ми дослідили  завдяки інвестиційній допомозі ТОВ»Данон» створення та діяльність на Херсонщині СОК Зерновик Бериславського району. Кооператив створений в 2009 році з метою надання послуг з обробітку грунту. У складі кооперативу було 9 членів та 14 асоційованих членів кооперативу. У 2010 році прийнято рішення про розширення надання послуг (збір, охолодження та реалізація молока, заготівля кормів) на сьогодні кооператив уже надає послуги по збору молока ( 60 т/місяць) та послуги по обробітку грунту .
У складі кооперативу налічується 52 члени. В планах забезпечення кормами, ветеринарні послуги, осіменіння та інші.
Для забезпечення стабільної роботи із виробництва сировини складено план організації управління виробництвом (план маркетингу).
Загальна стратегія маркетингу – вводити окрему службу маркетингу недоцільно, тому не передбачається, функції маркетингу виконуватиме Голова кооперативу та бухгалтер. В окремій необхідності – можливо скористатися одноразовими послугами маркетингових досліджень. Загальні напрямки маркетингу: залучення нових членів; розширення видів послуг, що надаються; географічне розширення діяльності кооперативу.
Визначення місії (основних цілей) кооперативу -збільшення кількості членів СОК. Надання комплексу послуг, пов’язаних з виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в тому числі: збір та охолодження молока.

Благоустрій та покращення пасовища. Підняти матеріальний рівень життя селян, допомогти членам кооперативу в збуті сільськогосподарської продукції, обробітку земельних паїв та особистих селянських господарств. Впровадити та реалізувати екологічний проект по утилізації сміття.
Основні сфери господарської  діяльності:
- Імідж кооперативу в уявленні споживачів основних видів послуг (результат анкетування);
- Стратегія (цілі) маркетингової діяльності не декілька років ;
- Визначення ринків надання (збуту) послуг на плановий рік ;
- Розрахунок ціни пропозиції і прогнозованої ціни на послуги кооперативу;                 
- Витрати на розширення сфери послуг (збут послуг), тис. грн.

За результатами анкетування  членів особистих селянських господарств та фермерських господарств  Високівської сільської ради Херсонської області на території якої знаходиться зазначений кооператив ми визначили, що послуги , які планується надавати кооперативом своїм членам сприйнято позитивно. Результати опитування наведено в таблиці 3.3.
Головним напрямком роботи кооперативу є збір молока , реалізація на молопереробне підприємство разом з наданням послуг технічного та ветеринарного обслуговування членів кооперативу .Планом маркетингу передбачається на перспективу розробка стратегіі розвитку на відповідний період, береться щонайменше 10 років.
Перспективи розвитку кооперативу: передбачають  збільшити кількість членів кооперативу за рік до 100 чоловік. Об’єднання мешканців села через кооперативну діяльність дозволяє підвищити рівень добробуту населення (а саме - збільшення закупівельної ціни на молоко, правова захищеність кожного окремо, демократичний принцип керування об’єднанням, вирішення спільних для всіх проблем гуртом та ін.)..
Перспектива розвитку кооперативу обумовлена потребою вирішення багатьох проблем на селі. Проведене нами анкетування (53 власники корів) показало, що основна проблематика в даному селі визначається наступним чином: забезпечити кормами (51%), своєчасні розрахунки за молоко (27%), видавати сироватку (14%), зробити пасовище (5%), нормальна ціна (3%). Середня кількість молока, який готовий здавати один власник корови: взимку – 17,2л, весною – 27,8, влітку – 29,3, восени – 22,7.Село Високе налічує 700чол населення, з них 126 власників ОСГ, корів 200голів. Отже, перспектива збору молока до 2500-3000 л на добу. В майбутньому до кооперативу можна підключати мешканців сусідніх сіл.
В перспективі діяльності – надання послуг по благоустрою та утриманню пасовища, штучного осіменіння ВРХ та проект по утилізації сміття.
Особливий наголос підприємство робить на соціальному аспекті діяльності. Діяльність кооперативу спрямована на добробут всіх своїх членів. Членами кооперативу «Зерновик» можуть бути мешканці сіл, отже, діяльність кооперативу буде позитивно впливати на розвиток села. По-перше, за рахунок надання послуг по собівартості та об’єднання об’ємів молока, буде збільшення ціни за молоко для кожного члена кооперативу. По-друге, правова захищеність членів кооперативу перед заготівельниками молока. Завдяки семінарам, співпраці з різними організаціями та навчанню – підвищення поінформованості, рівня знань та кваліфікації. Крім того, розвиток кооперативу буде сприяти створенню нових робочих місць. Обов’язковим кроком у майбутньому буде створення пасовища.
За результатами виробництва і діяльності кооператив отримає чистий прибуток в сумі 58,98 тис.грн.

Екологічний напрямок роботи завжди повинен займати чинне місце в будь-якому виді діяльності. Адже сукупність заходів по збереженню навколишнього середовища – мета кожного заради майбутнього людей та Землі. Особлива увага в господарській діяльності цього кооперативу буде спрямована на охорону та захист навколишнього середовища, а також поліпшення охорони праці.
За результатами зробленого аналізу діяльності СОК та послуг, що будуть надаватися, - шкідливий вплив на екологічну ситуацію в регіоні буде відсутній. При наданні механізованих послуг йде дотримання всіх норм технологічних норм. Незначна шкідливість може проявитися при роботі важкої техніки, що притоптує ґрунт, порушуючи верхній шар. Більш того, використання сучасних видів техніки, дозволяє за одну технологічну операцію (ходку) зробити декілька. Це дозволяє значно зменшити витрати пального та знизити навантаження на ґрунт, що зменшує витрати підприємства та викиди шкідливих речовин до атмосфери.
Крім того, нами планується впровадження та реалізація проекту по утилізації сміттєзвалища в селі. Це актуальна проблема для багатьох поселень, але в нашому має важливе і довготривалий характер. планується проаналізувати обсяги сміттєутворення, шляхи утилізації та пропогандиську роботу з населенням.
Безпеку господарської діяльності кооперативу може бути досягнуто за рахунок забезпеченням усіх норм та правил, які відносяться до діяльності кооперативу. Безпечна діяльність кооперативу досягається використанням сучасної техніки та забезпеченням усіх технологічних норм та правил, якими забезпечується діяльність кооперативу. На сонові аналізу бізнес-плану можна зробити висновок про економічну доцільність організації господарської діяльності спрямованої на надання послуг членам кооперативу (збір молока та механізовані послуги) та третім особам в обсягах, що передбачені статутом (до 20 %).
Нами досліджено СОК «Либідь» створений в травні 2010 року як молочарський. В кооперативі зараз отримують послуги по збору, охолодженню та реалізації молока 75 жителів 5 сіл Голопристанського району також послуги ветеринара та послуги по осіменінню тварин. Кооператив надає послуги по збору  42 т молока на місяць. В планах забезпечення комбіркомами, сіном, послуги по підбору та тюкуванню сіна, соломи.
Розрахункові данні щодо ціни послуг та реалізації молока, які складають основу плану маркетингу  сільського господарського обслуговуючого кооперативу «Либідь наведено в таблиці 3.8. Оцінка маркетингу та аналіз тенденцій збільшення виробництва молока проведені в аналітичному розділі дисертаційної роботи, дозволили визначити кооперативний напрям його спеціалізації інвестування.

Безпеку господарської діяльності кооперативу може бути досягнено за рахунок забезпеченням усіх норм та правил, які відносяться до діяльності кооперативу. Всі, хто приймає участь у наданні послуг ознайомлені з технікою безпеки. Шкідливі відходи від даної діяльності відсутні, а тому не існує безпеки забруднення навколишнього середовища. При скошуванні посівів використовується легка та екологічно безпечна техніка, норми забруднення від якої не перевищують допустимих норм. Безпечна діяльність кооперативу досягається використанням справної техніки та забезпеченням усіх норм та правил, якими забезпечується діяльність кооперативу.Бізнес-плани вищевказаних кооперативів наведено в додатках В і Г.
Згідно даних Головного управління статистики в області, на Херсонщині у 2009 року з наявних в області 84,9 тис. корів на сільськогосподарські підприємства припадало лише 6,3 тис. корів, а решта (78,6 тис.) - на господарства населення. Протягом 2009 року загальна кількість корів в області скоротилася на 0,8%. Ще гіршою ситуація у молочному тваринництві області стала за 2010 рік, в усіх категоріях господарств регіону кількість корів істотно скоротилася і становила 80,7 тис. голів. Проти минулого року це менше на 4,7 тис. голів (або на 5,5%). Правда, поголів’я корів в сільськогосподарських підприємствах області дещо зросло - до 6,4 тис. голів, але у господарствах населення воно відчутно зменшилось і нараховувало 74,3 тис. голів.
Звичайно ж, за такої ситуації нинішній проект компанії «Данон» стимулюватиме нове збільшення чисельності корів у селян-одноосібників. Згідно затвердженої депутатами обласної ради програми розвитку тваринництва Херсонщини на 2010-2015 роки, у регіоні планується до 2015 року збільшити кількість корів до 98,5 тис. голів, а виробництво молока підняти до 383 тис. тонн (проти 318,9 тис. тонн у 2009 році). А досягти такого збільшення можна буде лише за рахунок розвитку в області існуючих і створення нових молочарських кооперативів та молочнотоварних ферм.Середні річні показники надою молока від однієї корови найвищі також у приватному секторі.
Аналітичні дані дослідження також довели пріоритетність молочної галузі на регіональному рівні (42,6% загального обсягу промислової продукції), які мають значний конкурентоспроможний потенціал.
Методика розрахунку коефіцієнта локалізації (Кл) передбачає відношення питомої ваги даної галузі в структурі виробництва підприємства до питомої ваги тієї ж галузі в регіоні, а також аналогічні методичні розрахунки за показниками обсягу виробленої продукції (КлВП), основних виробничих фондів (КлОФ), чисельності основного персоналу (КлЧП), продуктивності праці (КлПП), фондовіддачі (КлФВ), інвестицій в основний капітал (КлІН), іноземних інвестицій (КлІІ), експорту (КлЕК) і імпорту (КлІМ). Використання цієї методики дозволило розрахувати показники забезпечення сировиною підприємство і здійснити аналіз конкурентної стійкості його пріоритетних напрямків. Розрахунок коефіцієнтів локалізації наведено в табл. 3.10.
Як видно з табл. 3.10, показники рівня конкурентної стійкості молочного напрямку визначались розрахунком коефіцієнтів локалізації, значення яких більше одиниці, тобто молочна галузь виступають в регіоні як галузь ринкової спеціалізації. Оцінку здійснемо на основі таких дій при умовах: якщо значення значення коефіцієнта локалізації більше 1,25, то галузь є експортноорієнтованою; якщо знаходиться в проміжку від 0,75 до 1,25, то її доцільно віднести до числа імпортноорієнтованих; якщо значення коефіцієнтів локалізації менше 0,25, то ця галузь використовується в межах регіону [9]. Виходячи з цього, вказана галузь Херсонської області є експортноорієнитованою, що таким чином визначає задачі раціональності структури експорту і формування оптимальної структури зовнішньоторгових операцій.

Діагностика показників конкурентоспроможності молопереробного підприємства регіону, рівня і динаміки конкурентоспроможності його потенціалу, проведена в аналітичному розділі дослідження, дозволила визначити перспективність виробництва широкого асортименту молочних продуктів, а також значні перспективи зростання конкурентоспроможності потенціалу ТОВ»Данон» – підприємства, яке виробляє продукцію, що має важливе значення для економіки Херсонського регіону.
Дослідження особливостей  конкурентних позицій місцевих виробників, виконане в аналітичному розділі, сприяло визначенню обсягів виробництва і заготівлі молока різними суб’єктами господарювання – сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими господарствами, господарствами населення, встановити рівень виробництва і переробки молока переробними і виробничо-торговими підприємствами, а також визначити особливості реалізації молочної продукції.
Стратегія полягає в створенні умов для ефективної роботи кооперативних структ , системи стимулювання виробництва високоякісної сировини і як наслідок  випуску конкурентоспроможної продукції, а саме: заходи по наданню матеріально-технічних засобів, пільговому оподаткуванню кооперативів як неприбуткових структур, виплата винагороди; розробка механізму гарантій під зовнішнє фінансування і поставку продукції, а також страхування експорту продукції; по формуванню інформаційної інфраструктури, яка сприяє розширенню зовнішньоекономічних зв’язків .
Важливим аспектом стратегії розвитку підприємств молокопереробної галузі у ринковій економіці є створення умов для випуску продукції, яка має конкурентні переваги на внутрішньому та зовнішньому ринках. Серед сильних сторін молокопереробних комбінатів можна виділити наступні: достатній організаційно-технічний рівень виробництва; широкий асортимент товарів, який постійно розширюється; кваліфіковані кадри; досвід роботи на внутрішньому та зовнішньому ринках молочної продукції, наявність позитивної репутації, яка сприяє довірі ділових партнерів та зростанню попиту на продукцію підприємств; наявність відомих торгівельних марок; достатньо високий рівень якості продукції, в порівнянні з іншими вітчизняними виробниками та інші. Слабкими сторонами є відсутність сировини в достатній кількості необхідної якості та її сезонні постачання; недостатні фінансові ресурси, що не дозволяє підприємству постійно оновлювати виробничу базу, підвищувати якість продукції, розширяти асортимент, проводити маркетингові дослідження та охоплювати нові сегменти ринку. Нині найгострішою проблемою молочної промисловості є низька якість молочної сировини. За вмістом білка та мікроорганізмів в сирому молоці вітчизняна продукція поступається іноземній. Головна причина негараздів переробників полягає в зосередженості сировинної бази в приватному секторі.
В умовах значної конкуренції на ринку молочної продукції виробники зацікавлені у виробництві й реалізації якісної та конкурентоспроможної продукції. Виробництво такої продукції не можливе без постійного забезпечення якісною сировиною, висока якість продукції надає підприємству відчутних переваг серед продукції конкурентів. Вибір постачальника за фактором якості сировини дозволить підприємствам швидше і з меншими зусиллями пристосуватися до вимог нових стандартів. Також основним із факторів конкурентоспроможності посідає ціна на сировину. Обрання цього фактора, передусім, пов'язане з тим, що ціна на сировину займає майже 80% у ціні на продукцію. Закупівля молока за високими цінами передбачає підвищення цін на продукцію, що може призвести до втрати значної кількості споживачів та зниження конкурентоспроможності і, як наслідок, звуження ринку збуту.
На нашу думку, конкурентна перевага ТОВ»ДанонДніпро» забезпечується економією, зумовленою зовнішніми факторами, які виникають завдяки агломерації, що  сприяє спеціалізації і сприяє розподілу робочої сили між підприємствами. Об’єднання  особистих селянських господарств в кооперативи дає можливість зменшити вартість технічних послуг, ідеї та інформації, що є ключовими факторами нововведень. Крім того, ці об’єднання дають можливість підприємству залучати фінансові ресурси в заготівлю сировини і виробництво молочних продуктів шляхом залучення інвестицій через спільну участь в інвестиційних програмах, а також шляхом участі в конкурсах проектів, об’єднання спільних фінансових можливостей для забезпечення гарантій на отримання зовнішніх інвестиційних ресурсів. Забезпечують обмін інформацією, а також можливість виходу на зовнішні ринки.
В умовах інтеграційного об’єднання ТОВ»Данон» визначається позитивною динамікою основних економічних показників.
Таким чином, чітка організація управління конкурентоспроможністю підприємства має значні переваги за рахунок:
- високої погодженості з самим характером конкуренцій і джерелами досягнення конкурентних переваг;
- ефективної забезпеченості функціонування виробничих зв’язків;
- розповсюдження технологій, інформації;
- зростання продуктивності праці;
- мінімізації витрат на впровадження інновацій на основі внутрішньої спеціалізації і стандартизації;
-  ефективного обміну ідеями між спеціалістами і, таким чином, за рахунок формування конкурентного середовища;
- диверсифікації виробництва.
Для зміцнення своїх конкурентних позицій на регіональному ринку молочної продукції ТОВ «Данон Дніпро» необхідно:
- підвищувати якість продукції, що випускається, стежити за відповідністю якості і ціни;
- контролювати об`єми виробництва продукції, з урахуванням оптимізації витрат на виробництво одиниці продукції;
- організація реклами, виставок-продажів продукції що випускається.

1.    Незадовільний стан системи стратегічного управління на молокопереробному підприємстві та існування значних недоліків у практиці впровадження стабілізуючих заходів щодо забезпечення і підвищення конкурентоспроможності, відсутність державного регулювання і підтримки зміцнення конкурентних позицій підприємств дають підстави для висновку про недосконалість існуючого взаємозв’язку елементів механізму управління конкурентоспроможністю на регіональному рівні, що вимагає специфічних заходів з формування і впровадження організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності .
2.    Для активізації розвитку на основі інвестиційно-інноваційних засад необхідне підвищення ролі наукових і технологічних факторів в забезпеченні конкурентоспроможності, структурне реформування виробництва, збільшення експортного потенціалу, впровадження стратегії перспективного розвитку та нових інвестиційних проектів.
3.    Результатом взаємодії всіх елементів організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства є налагодження взаємовідносин виробник-переробник. На основі галузевої спеціалізації Херсонського регіону, аналізу тенденцій розвитку досліджуваного підприємства, запропоновано розробка бізнес -лану молочного обслуговуючого кооперативу, доведено економічну ефективність функціонування такої структури. Реалізація сукупності  теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій побудови та впровадження організаційно-економічного механізму управління конкурентоспроможністю вітчизняних харчових підприємств сприятиме високоефективному  їх функціонуванню та розвитку в динамічних умовах ринкових трансформацій.
4. Охарактеризовано впровадження нового проекту французької компанії «Данон» щодо об’єднання, підтримки та розвитку дрібних молоко виробників. За рахунок  реалізації переробні потужності херсонського заводу «Данон Дніпро» суттєво збільшаться. А значить, суттєво зростуть  обсяги виготовленої продукції. Проект компанії «Данон» стимулюватиме нове збільшення чисельності корів у селян-одноосібників


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить