Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Аналіз стану експортно-імпортних операцій досліджуваного підприємства

Аналіз стану експортно-імпортних операцій досліджуваного підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Аналіз  стану експортно-імпортних операцій досліджуваного підприємства

Нині актуальною проблемою є формування умов для високоефективного функціонування  обсягу молочної продукції з метою повного забезпечення внутрішніх потреб області високоякісною молокопродукцією, адаптації до ринкового середовища товаровиробників і переробних підприємств із досягненням конкурентоспроможних параметрів, які гарантувавтимуть їм ефективну діяльність.
Проблеми ефективності виробництва молока залежать від організаційно-правових форм власності підприємств, умов господарювання та становлення внутрішнього ринку молока, експортно-імпортних відносин, формування сировинних зон молокозаводу, ефективності виробництва молочних продуктів.
Серед основних проблем ТОВ»Данон Дніпро» можна відмітити такі:
- заниження ціни на експортовані товари;
- низький рівень технологічного оснащення;
- нерозвиненість ринкової інфраструктури в області;
- невисоку якість кінцевої молочної продукції;
- обмежені можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини;
- відсутність можливості відстрочки сплати податку на додану вартість на імпортне технологічне обладнання;
- зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у на підприємство від експортних операцій;
- недосконалість законодавства, що регулює молочну діяльність, особливо останні зміни до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про молоко та молочні продукти».
Разом з тим значна частина проблем у цій складній і багатогранній сфері по-требує більш детального вивчення.
Наголосимо також на інформаційній складовій розвитку ринку. Виробник сільськогосподарської продукції повинен володіти інформацією про ситуацію на зовнішньому та внутрішньому ринках у його сегменті. Існує кілька напрямів доведення інформації до виробника — це друковані засоби масової інформації та електронні. Виробник повинен бути постійно на зв’язку й проінформований.
Підвищити продуктивність і конкурентоспроможність молочної продукції можливо не тільки завдяки інноваціям та інвестиціям, а й завдяки кваліфікованому менеджменту, сприятливій ціні на продукцію та розвиненій маркетинговій складовій підприємства.
Необхідна координація експортної орієнтації галузі з боку держави, допоможе в цьому державна програма розвитку виробництва, яка повинна передбачати здешевлення собівартості виробництва продукції та розширення обсягу виробництва з максимальним ступенем переробки.
Зроблена класифікація факторів, які стримують створення конкуренто-спроможності молокопродукції (табл. 2.15).
Основним елементом класифікації було взято ТОВ»Данон Дніпро»і залежно від того, наскільки підприємство впливає на дані фактори, вони були поділені на три групи - внутрішнє середовище підприємства; мікросередовище (або партнерське середовище) та макросередовище (середовище, на яке підприє-мство майже не впливає) діяльності підприємства.  В структуру молокопереробки, до яких входять і фермерські господарства Херсонського регіону, крім сільськогосподарських підприємств, особистих селянських господарств і молокопереробних підприємств, входить Фонд сприяння розвитку ринку молока та молочних продуктів, Узгоджувальну комісію, ветеринарні служби, бюро реєстрації та ідентифікації тварин, наукові установи, дорадчі установи, Союз молочних підприємств України і лабораторії для аналізу якості молока [41].

На нашу думку, до концептуальних положень щодо підвищення конкурентоспроможності молока, молочної сировини та молочної продукції належать:
1. Розробка системи державних стандартів на сучасному світовому рівні. Прийняття та впровадження нового стандарту на молоко.
2. Створення дієвої служби контролю якості продукції молока, молочної сировини і молочних продуктів.
3. Доплата виробникам за якісне екологічно чисте молоко.
4. Удосконалення кормовиробництва та кормової бази.
5. Розроблення державних програм розвитку селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві. Поліпшення якісного складу поголів’я.
6. Охоплення селекційно-племінною роботою особистих селянських і фермерських господарств.
7. Фінансова підтримка проведення ідентифікації та реєстрації поголів’я великої рогатої худоби.
8. Пільгове кредитування виробників молока.
9. Перехід на сучасні технології утримання корів, доїння і вчасного охолодження молочної сировини.
10. Державна підтримка в постачанні обладнання для молочних ферм і комплексів на умовах лізингу.
11. Кадрове забезпечення виробників молока, молочної сировини та молочної продукції і поліпшення професійного рівня їх фахівців.
12. Сприяння розвитку інтеграційних процесів між виробниками молока, переробниками молочної сировини і реалізаторами молочної продукції.
13. Сприяння об’єднанню виробників молока в кооперативи.
14. Сприятлива цінова політика для виробників молока, узгодження нормативних витрат виробництва, рівня цін і доходів.
15. Запровадження системи моніторингу цін на молоко та молочну продукцію.
16. Удосконалення митно-тарифного захисту вітчизняних виробників молока та молочної продукції.
Структурна схема формування організаційно-економічного механізму впливу на підвищення конкурентоспроможності молочної продукції ТОВ»Данон Дніпро»показана на рисунку додатку Г.
Схема формування організаційно-економічного механізму впливу на підвищення конкурентоспроможності молочної продукції включає в себе: удосконалення кормовиробництва та кормової бази; налагодження селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві; впровадження комплексу заходів щодо одержання високоякісного молока; сприяння розвитку кооперативів та інтеграційних процесів ; удосконалення митно-тарифного захисту вітчизняних виробників молочної продукції; створення сприятливої цінової ситуації на ринку для виробників молока; пільгове кредитування, оподаткування та страхування виробників молока; кадрове забезпечення молокопереробників [42].
Важливим елементом даних відносин є встановлення суб'єктом зов-нішньоекономічної діяльності ціни на експортний (імпортний) товар, останні визначаються самостійно сторонами зовнішньоекономічних контрактів. Нарощування обсягів зовнішньоекономічної діяльності призводить до скорочення продовольства на внутрішньому ринку, розширення можливостей для імпорту товарів із зарубіжних країн за підвищеними цінами, що також є неабиякою проблемою державного регулювання [15].

Отже, вирішення вище вказаних проблем сприятиме розвитку виробництва молока і молочної продукції, максимальному завантаженні виробничих потужностей молокопереробної промисловості, розширенню експортного потенціалу та ефективному використанню природного і економі-чного потенціалів кожного регіону.
Аналіз ринку молочних продуктів формується переважно під тиском рівня купівельної спроможності населення. Водночас, головними принципами сегментування ринку молочних продуктів є: вік споживачів молочних продуктів, місце проживання споживачів, рівень доходів споживачів. На поведінку споживачів значно впливає динаміка цін, якість товарів, обсяг та асо-ртимент пропозиції, загальний рівень добробуту населення. [18 ].
Поряд з цим на ринку молочних продуктів існує певна кількість проблем, головними з яких ми виділили наступні:
1. Стан сировинної бази.
Сюди можна віднести: скорочення поголів’я корів, низька їх продук-тивність, сезонні коливання в постачанні сировини, висока трудомісткість виробництва, що загалом призводить до підвищення собівартості продукції.
2. Конкуренція за постачальників.
Причиною цього є те, що рівень закупівельних оптових цін на сировину та роздрібних цін у торгівельній мережі на молокопродукти є значно нижчим. Це спонукає виробників молока шукати інші шляхи його збуту. Також самі переробники зконцентрували свої зусилля на роботі з постійними постачальниками в покращенні якості сировини. Спеціалісти вважають, що доля закупівель молока у населення в структурі постачання сировини на молокозавод буде зменшуватись. Справа в тому, що якість молока, яке закуповується в особистих селянських госпродарствах, частіше за все, значно нижча, ніж молока, яке виробляється сільськогосподарськими підприємствами. Також постачання сировини пов’язане із сезонними коливаннями і не збігається із сезонними коливаннями попиту споживачів на молочні продукти. Так, у літній період спостерігається масове надходження сировини і водночас зменшення споживання молочної продукції. Сезонні втрати сегменту ринку ТОВ»Данон» компенсує за рахунок зниження ціни на молочну продукцію в літній період. У зв’язку зі зменшенням постачання сировини в зимовий період підприємство змушено щорічно влітку закладати сухе молоко для подальшої переробки. У такому випадку відбувається „заморожування” фінансових коштів, що впливає на ускладнення ситуації з обіговими засобами. Середній рівень рентабельності виробництва незбираної молочної продукції на підприємстві становить 3-8 відсотки. Виробництво сметани більш економічно вигідне, ніж виробництво незбираного молока. Найбільш рентабельне виробництво дієтичної продукції: йогурту, ряжанки, кефіру. [17].
3. Коливання платоспроможного попиту населення.
Аналіз його за останні роки, показав, що суттєво змінився характер споживання молочних продуктів. Так, бачимо, що зросло споживання кисло-молочних виробів, йогуртів, сирків. Тому постає питання виробництва більш диференційованої продукції, здатної конкурувати з іноземними аналогами. При розробленні асортиментної політики потрібно провести сегментацію ринку та диференціацію портфеля продукції на товарні групи, виробництво яких здійснюватиметься з урахуванням оптимального використання потужностей та розподілу сировини. Пріоритетною буде група продукції з найвищим рівнем рентабельності, групи з невисоким рівнем рентабельності, які необхідні для обов'язкового асортименту, вироблятиметься за залишковим принципом.
Кожна товарна група традиційних молочних продуктів (молоко, кефір, ряжанка, вершки, сметана, масло, сир) повинна мати близько десяти найменувань. Потрібно постійно поліпшувати якість продукції, її смакові й органолептичні показники; знижувати калорійність молочної продукції за рахунок зменшення частки жирів та вуглеводів; замінювати молочний жир на аналогічні компоненти рослинного походження; вносити додаткову кількість білків у молочні продукти з підвищеним вмістом жиру.
Інший напрям підвищення конкурентоспроможності молочної продукції – впровадження нових нетрадиційних видів її та створення екологічно чистої продукції. Це можуть бути продукти з новими споживними властивостями (сиркові маси на основі сиру, десерти на основі вершків та сметани), збиті вершки, соуси на основі сметани та сироватки, збиті та заморожені десерти, мо-локо та масло шоколадне.
4. Впровадження маркетингового дослідження ринку. Монополізація.
Основними перешкодами для виходу на ринок молочної продукції є необхідність значного стартового капіталу для організації виробництва, складність та довготривалість ліцензійного й сертифікаційного оформлення виробництва продукції. На підприємствах обов’язково потрібне комплексне маркетингове дослідження ринку, включаючи сегментування ринку, визначення рівня споживання, аналіз інфраструктури тощо. Це поки що є мож-ливим лише для великих підприємств, тому в галузі виникає деяка моно-полізація. Що не є позитивним у розвитку даного підприємства. [20].
На сучасному етапі основою формування бізнесової стратегії підприє-мства є знання ринкової кон’юнктури, вміння зібрати, обробити інформацію та зробити певні висновки щодо подальших ринкових подій.
У вирішенні проблем, що постають перед виробниками молочної про-дукції необхідне поєднання як ринкових, так і державних методів регулювання агропродовольчого ринку. Ця ринкова ніша одна із найбільш перспективних, динамічних та рентабельних, тому потрібна сильна законодавча база, яка б забезпечувала умови для ефективної діяльності молокопереробних підприємств та захисту споживачів від неякісної молочної продукції.
Так діючи на теперішній час закони допомагають ринковому функціонуванню підприємства : 
- Закон України „ Про молоко та молочні продукти”, від 24 червня 2004 року N1870-IV, який визначає правові та організаційні основи забезпечення якості та безпеки молока і моло-чних продуктів для життя та здоров'я населення і довкілля під час їх виробництва, транспортування, переробки, зберігання і реалізації, ввезення на митну територію та вивезення з митної території України;
- Закон України „Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”, від 23 грудня 1997 року N 771/97-ВР, який встановлює правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення на митну територію України, закупівлі, постачання, зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини;
- Закон України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”, від 17 липня 1997року N468/97-ВР, який встановлює порядок тарифного і нетарифного регулювання імпорту сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки для створення рівних умов конкуренції між продукцією вітчизняного виробництва та продукцією нерезидентів, а також деякі методи цінової підтримки сільськогосподарських товаровиробників України.
Важливо зазначити, що державне регулювання ринку молочної продукції України на сучасному етапі, повинно здійснюватись шляхом впровадження еквівалентних цін на молоко та молочні продукти, мінімально гарантованих цін на молочну сировину та гарантованих оптових цін на молочні продукти, обмежувальних цін на засоби виробництва, які використовуються у молочному скотарстві, корегованих цін на молочні продукти, пільгового кредитування та субсидування сільськогосподарських товаровиробників.

Впровадження маркетингового дослідження ринку. Монополізація основними перешкодами для виходу на ринок молочної продукції є необхідність значного стартового капіталу для організації виробництва, складність та довготривалість ліцензійного й сертифікаційного оформлення виробництва продукції. На сучасному етапі основою формування бізнесової стратегії підприємства є знання ринкової кон’юнктури, вміння зібрати, обробити інформацію та зробити певні висновки щодо подальших ринкових подій.

На даному етапі невирішеними залишаються такі питання галузі:
- застосування стандартів ДСТУ ISO 9000 до молочної продукції
- модернізація виробництва та підвищення кваліфікації робітників підприємств. [22].

1. Природо-кліматичні умови Херсонщини дозволяють розвивати в широких масштабах сільськогосподарське виробництво. В області працює 2638 фермерських господарств та 134,6 тис. особистих селянських господарств. Загальна площа земель, якою користуються фермерські господарства, становить 194,3 тис. га особисті селянські господарства – 109,3 тис. га. Дві третини виробництва продукції тваринництва виробляється в господарствах населення які на сьогодні не мають стабільних каналів збуту і як наслідок реальної ціни за вироблену продукцію.
2. Зміни відносин власності на землю і майно підтверджується необхідністю створення   системи підприємств та установ, які забезпечать взаємозв’язки між структурними елементами окремих сільськогосподарських ринків і сприятимуть вільному руху товару, підтримуючи безперервний процес функціонування сфери аграрного виробництва і безперебійне постачання ресурсів товаровиробникам та готової продукції кінцевим споживачам. Для вирішення цієї проблеми необхідно формування суб»ектів ринкової інфраструктури– створення заготівельних пунктів, обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів.  Пілотним проектом цієї взаємодії виступає ТОВ»Данон Дніпро» в Херсонській області
3. Аналізуючи стан справ  в Херсонській області необхідно відмітити, що за період з 2003 до 2010 року стосовно молочної галузі неоднозначний. Обсяги виробництва молока та молочних продуктів зменшились, внаслідок зниження об'ємів надоїв молока та скороченням поголів’я ВРХ, яке спостерігається останніми роками  в Херсонській області. Нині спостерігається втрата стимулу до виробництва молока, немає мотивації. Основна проблема відсутність забезпечення високоякісною сировиною ( молоком.) Проблемою для виробників молока є низька рентабельність.
4.Виробництво молока, а тому і ціни на нього є занадто сезонним. Це повинно створювати стимули для сільськогосподарських виробників запроваджувати нові технології менеджменту, щоб виробляти і поставляти молоко «контра-циклічно». Молочна галузь західних країн досягла вирішення цих проблем за допомогою ринку. Вирішення цих проблем на дослуджуваному  підприємстві є питанням покращення управлінських навиків та інвестування в ринкову інфраструктуру, і, до певної міри, в технології.
5. Основні заходи щодо вдосконалення організації менеджменту  функціонування ринку молока та молочних продуктів  є розробка  підприємством стратегії розвитку ринку молока та молочних продуктів на період до 2015  року,  основною метою якої має бути стимулювання якості й асортименту молочної сировини і молочної продукції та гарантування безпеки харчування для населення;   Стратегія базується на:
- сприяння на законодавчому рівні розвиткові сільськогосподарських об-слуговуючих кооперативів, створення та підтримка мережі інформаційного забезпечення виробників молока;
- сприяння розвитку приватного бізнесу з надання ветеринарних послуг;
- посилення вимог до якості сировини (до заготівлі та реалізації молока, більш ретельного аналізу вмісту шкідливих для організму людини речовин у молоці та молочних продуктах), а також готової молочної продукції;
- розробка заходів щодо стимулювання експорту молочної продукції за рахунок підвищення її якості та диверсифікації ринків збуту з метою уникнення загрози демпінгових розслідувань тощо.
- Обґрунтовано, що формування взаємодії  в ланцюгу виробник- переробник-споживач включає створення комплексної багаторівневої системи, метою якої є задоволення потреб споживачів та інтересів товаровиробників.
Стає надзвичайно важливим комплексне використання всього спектра конкретних та загальних функцій маркетингу. На сьогодні сільськогосподарські товаровиробники практично не мають організованих каналів одержання стратегічної та оперативної ринкової інформації, необхідної для реалізації продукції, що виробляється, перспективного планування виробництва, здійснення ринкової стратегії і тактики. Саме розвиток комплексної маркетингової інфраструктури передбачає поетапне розв’язання гострих проблем та розвиток єдиного маркетингового середовища для здійснення ринкової діяльності.


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить