Аналіз виробництва молока ТОВ »Данон Дніпро» та молокопереробним комплексом  Херсонській області

Херсонська область є аграрним регіоном, тому розвиток виробництва молочної продукції має важливе економічне значення для області в цілому, оскільки виробнича потужність Херсонського молокопродуктового підком-плексу харчової промисловості може задовольнити як власну потребу в молочній продукції, так і потреби інших регіонів.
Молочне скотарство - одна з  провідних  галузей  тваринництва,  призна-чення  якої  -  забезпечення  виробництва молочних продуктів   в   обсягах,   які   відповідають   нормам   державної продовольчої   безпеки,   та   розширення  експорттного  потенціалу вітчизняної економіки.   
Обсяги виробництва   молока   за   останні   роки   в   межах 14,1-13,7 млн тонн   забезпечують  споживчий  попит  населення   в молочних  продуктах у середньому на рівні 230-220 кг на одну особу в рік  при  медично-рекомен-дованій  нормі   здорового   харчування 380 кг.
Вкрай негативний  вплив  на   функціонування   галузі,   який проявля-ється  в  постійному  скороченні поголів'я корів (з 1073 тис. голів у 2007 р.  до 86,7тис. голів у 2010 р.) і виробництва  молока справляють:
- домінування стихійних   процесів   на    ринку    молока    і молокопро-дуктів;
- відсутність нормативного забезпечення системи  договірних, в т.ч. інтеграційних відносин;
- монополізація ланцюжків  просування  молочної  продукції  від виробника до споживача з відповідним впливом на цінову ситуацію;
- неналежний рівень     селекційно-племінної     роботи      та технологіч-ного забезпечення галузі;
- відсутність підтримки інтегрування виробництва,  переробки  і реалізації молочної продукції,  що посилює диспаритет міжгалузевих цін;
- відсутність в  попередні  роки дієвої державної політики щодо створення рівноважних із суміжними галузями економічних  умов  для розвитку галузі.

Виробництво молока – один з напрямів спеціалізації сільськогосподар-ських підприємств південного регіону України. Незважаючи на збитковість, багато переробних підприємств не відмовляється від нього, оскільки збут молока є джерелом систематичного надходження готівкових коштів протягом календарного року. Це пов’язано з тим, що продукція молочної галузі займає важливе місце у споживанні. Частка витрат на молочні продукти становить 15% від загальних витрат на харчування, але молокопродуктовий підкомплекс АПК України знаходиться в стані кризи.
Ринок молочних продуктів в Україні формується переважно під тиском рівня купівельної спроможності населення. Водночас, головними принципами сегментування ринку молочних продуктів є: вік споживачів молочних продук-тів, місце проживання споживачів, рівень доходів споживачів. На поведінку споживачів значно впливає динаміка цін, якість товарів, обсяг та асортимент пропозиції, загальний рівень добробуту населення.
З 2009 року  у Херсонській області зростання обсягів продукції молочної галузі відбувається як за рахунок стабільної роботи провідних підприємств молочної галузі, так і за рахунок того, що постійно з’являються нові підпри-ємства, які виробляють молочні десерти, йогурти. Так, ДП ТОВ «Гауда» з’явилося не так давно, але вже переросло планку малого бізнесу і стало відомим виробником серед споживачів молочної продукції Херсонської області. За 2009-2010 рр. у Херсонській області функціонувало 14 молоко-переробних підприємств, що складає 17,7% від загальної кількості переробних підприємств регіону. Середньооблікова чисельність працівників, які працювали на підприємствах молочної галузі, складають 2239 чол. У цілому за 2009 – 2010 рр. близько 22% підприємств від загального обсягу молокопереробних підпри-ємств області згорнули свою діяльність, 44% – значно зменшили свою діяльність, 11% – активізували своє виробництво, і практично 23% – різко збільшили обсяги виробництва. В табл. 2.11 наведено реєстр обсягів переробки сировини молокопереробних підприємств Херсонської області, їх розташування за нумерацією по мірі зменшення обсягів переробки сировини.

Найбільшими молокоперереробними підприємствами у Херсонській області за 2008 – 2009 роки були ЗАТ Херсонський молочний завод «Родич», ВАТ «Херсонський маслозавод» і ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів». Наприклад, Херсонський молочний завод «Родич» разом із ДП «Лакталіс-Україна» ще в 2006 році по всьому Південному регіону займали високі позиції стосовно вироблення молока ікисломолочної продукції [13]. У Херсонській області майже 90% виробничих потужностей із перероблення молока зорієнтовані на виробництво твердих, плавлених сирів і масла.  На сьогодні на виробничій базі цього підприємства засновано ТОВ»Данон Дніпро» Найбільш відомі районі підприємства області: ВАТ «Бериславський сирзавод», ЗАТ «Чаплинський маслосирзавод», ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів». Херсонська обла-сть є однією з лідерів по виробництву сирів жирних у 2010 р. – 15,69 тис. т [10]. Так, за останні роки збільшили обсяги виробництва ВАТ «Каланчацький маслозавод» – на 2,4%. Скорочено обсяги виробництва на ВАТ «Чаплинський маслосирзавод» – на 34,6%, ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» – на 5,7%. Зниження обсягів виробництва відбулося з причини введення ембарго на експорт молочної продукції, за рахунок чого місцевий товаровиробник зазнав значних втрат. За проведеними дослідженнями моло-чної галузі області виявлено, що скорочення виробництва деяких молочних продуктів відбулось також за рахунок зменшення поголів’я великої рогатої худоби. Поголів’я великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств Херсонської області за останні п’ять років зменшилось на 76,8%. Особливо негативні зміни відбулися у сільськогосподарських підприємствах, де залишилось 37% поголів’я. Найбільше поголів’я великої рогатої худоби в 2010 р. було зосере-джено у Чаплинському, Новотроїцькому і Бериславському районах (від 6,8 до 8,9 тис. голів) [11]. Аналіз розподілу поголів’я великої рогатої худоби за формами власності господарств області показав, що найбільше поголів’я корів за категоріями господарств зосереджено у населення (84,6% від загальної чисельності корів). Проте продуктивність поголів’я корів за п’ять років збільшилась за всіма категоріями господарства в середньому на 13%, середній річний удій молока від однієї корови збільшився на 403 кг, або на 13% [11]. При збереженні обсягів виробництва молока протягом останніх п’яти років в усіх категоріях на рівні 379,7 – 354,0 тис. т економічна ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах суттєво знижувалась. Так, рентабельними роками з виробництва молока для сільськогосподарських підприємств були: 2008 р. (28%) і 2009 р. (4,8%). 2010 (6.4%)
Економічна ефективність виробництва молока великою мірою залежить від ціни реалізації.

Найменші закупівельні ціни в 2008 р. на сировину відзначені в травні, коли виробникам платили від 750 до 1000 грн за т. За максимальною шкалою найдорожча сировина була в грудні – 1630 грн за т [12].
За допомогою сезонних коливань можна проаналізувати рівень еконо-мічної активності підприємства, масштабів економічної діяльності внаслідок зміни сезонів року наведено в таблиці 2.12
Із табл. 2.12  видно, що випуск кисломолочних продуктів у травні, липні та серпні більший ніж в інших місяцях, це обумовлено вищими надоями молока у цій порі року. Обсяги споживання всієї молочної продукції мають коливання для окремих товарів у межах 10 – 30 – 50% (споживання вище в зимові місяці й нижче у літні), що пояснюється сезонним зниженням обсягів споживання молочної продукції, розраховуючи на душу населення. Проте завдяки наявності курортної зони в Південному регіоні України, яке сприяє збільшенню числа споживачів у липні місяці за рахунок відпочиваючих, коливання в споживанні кисломолочної продукції, і молочної продукції взагалі, згладжується.

Амплітуда коливань для продуктів кисломолочних дорівнює 49%. Середнє лінійне відхилення для випуску продуктів кисломолочних становить 12%, а середнє квадратичне відхилення – 14%. Приріст цін виробників харчової промисловості з початку 2010 р. становив 4,6%. Формування оптових цін у молочній галузі залежить не тільки від сезонного фактору, а також від зміни вартості сировини та обсягів виробництва. Так, молочна продукція дешевшала з лютого по липень, а найбільший показник приросту цін у грудні (на 8,1%), зумовлений значним стрибком цін на сири тверді та масло вершкове відповідно на 10,6 і 9,5%. Відстежуючи динаміку споживчих цін, слід зазначити, що коливання цін на молоко і молочну продукцію, сир і бринзу відбувалось протя-гом всього 2010 р. Так, зниження закупівельних цін на молоко і молочну продукцію зафіксовано у квітні, травні, червні, серпні. Найбільше ціни знизилися у серпні (на 13%), а максимальна позначка підвищення вартості молока та молочної продукції припала на грудень і становили 6,6%. Сир та бринза знижувались у ціні у черні, липні, серпні (на 2,9%), а відчутно підвищились у грудні на 7,5%. В цілому за підсумками 2010 р. індекс цін виробників молочної продукції становив 102% за рахунок подорожчання сирів твердих, сирів кисломолочних, масла вершкового, сирів плавлених, вершків коагульованих, йогуртів, кефірів, сметани, ряженки, молока і вершків ферментованих чи сквашених та ін.

В цілому протягом 2010 р. на ціноутворення у харчовій промисловості впливали різноманітні фактори: матеріальні витрати і витрати на оплату праці, реалізація товарів за договірними цінами, зміни обсягів виробництва, а також вимушене проведення цінової політики підприємствами для забезпечення реа-лізації своєї продукції у разі сезонних, споживчих, закупівельних та інших коливань.
Аналізуючи стан справ  в Херсонській області необхідно відмітити, що за період з 2003 до 2010 року стосовно молочної галузі неоднозначний. Обсяги виробництва молока та молочних продуктів зменшились, внаслідок зниження об'ємів надоїв молока та скороченням поголів’я ВРХ, яке спостерігається останніми роками  в Херсонській області. За аналізований період значно збіль-шилось надходження кисломолочних продуктів на підприємства торгівлі.