Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства та оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства

Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства та оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства та оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства

Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим, чим його головні конкуренти.
Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг, та його продукція користується постійним попитом. Однак в житті цей стан не являється незмінним. З рис.1.4 бачимо, що на кожному етапі стан конкурентоспроможності підприємства різний. Але коли вона переходить в так звану зрілість, тобто стає незмінною, то рахується, що настав момент для проведення перетворень. Але при такому підході може виникнути ситуація, при якій проведення перетворень нічого не дасть. Справа в тому, що в силу різночасовості змін подій, які відбуваються в параметрах, що впливають на конкурентоспроможність підприємства в стадії загальної зрілості деякі з них будуть знаходитись в стані занепаду, і на їх зміни буде потрібно багато часу. Тому у відповідності з прийнятою стратегією розвитку підприємства необхідно відслідковувати зміни кожного фактора, які, як вже було зазначено вище, розділяються на внутрішні та зовнішні.
Так, до зовнішніх факторів відносяться наступні: діяльність державних владних структур; господарська кон'юнктура, що складається; розвиток родинних та підтримуючих галузей; параметри попиту.
До внутрішніх факторів відносяться наступні: діяльність керівництва та апарату управління підприємства; система технологічного оснащення; сировина, матеріали і напівфабрикати. При цьому якість сировини, комплектність її перероблення та величина відходів серйозно впливають на конкурентоспроможність підприємства. Зменшення виходу готової продукції із сировини, що використовується (це особливо характерно для харчової промисловості), не комплексна її переробка приводять до збільшення витрат виробництва, а значить, до зменшення прибутку, що, в свою чергу, не дозволяє розширити виробництво. В наслідок цього знижується конкурентоспроможність. І навпаки, покращення використання сировини, його комплексна переробка понижують витрати виробництва, а значить, підвищують конкурентоспроможність; збут продукції: його об'єм та витрати реалізації. Цей фактор серйозно впливає на підвищення конкурентоспроможності підприємства, тому підприємство намагається здійснити ефективний збут за рахунок продажі продукції, необхідної ринкові, стимулювання збільшення об'ємів продаж, завойовуючи нові ринки збуту. Все це робиться, з однієї сторони, на основі формування “свого” покупця, проведення ефективної цінової політики і т.п., а з іншої - шляхом ефективного забезпечення сировиною, необхідними матеріалами та устаткуванням по доступним цінам.
Визначивши середовище, в якому воно буде працювати, підприємству необхідно перейти до установлення своєї ролі, положення на ринку. Тут важливо виходити із максимізації тих можливостей підприємства, які відрізняють його від конкурентів.
Таким чином, прагнучи до гнучкого використання своїх внутрішніх можливостей, підприємство повинно забезпечити собі технологічну та економічну ефективність не нижче галузевої.
Конкурентоспроможність підприємства на тактичному рівні можна визначати за існуючими методиками комплексного оцінювання фінансово-господарської діяльності підприємства, а на стратегічному – на основі методології вартісного підходу, важливу роль в якому відіграє власне оцінювання вартості підприємства, але відсутність єдиних стандартів оцінювання і єдиної методики роблять проблематичним їх використання та ідентифікацію.
Тому вважаємо, що для узагальнюючої якісної характеристики і оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства може бути використана система критеріїв, до складу якої входили б виробництво, персонал, маркетинг, менеджмент, фінанси та інші складові елементи потенціалу підприємства.
Розглядаючи такий підхід, необхідно уточнити поняття “конкурентоспроможність потенціалу підприємства” тому, що рівень конкурен-тоспроможності, як вважають дослідники, визначається не просто під-приємством, а його потенціалом. “Конкурентоспроможність потенціалу підпри-ємства – комплексна порівняльна характеристика, яка відображає ступінь переваги сукупності показників оцінки можливостей підприємства, що визна-чають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу по відношенню до сукупності аналогічних показників підприємств-конкурентів” [11, с. 53].
Для оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємств використовуються різноманітні методи, які за класифікацією Рєпіної І.М., поділяються за різними ознаками на такі групи [41, с.56-57]:
- за напрямком формування інформаційної бази: критеріальні (методика Анософфа; метод інтегрального критерію та інші); експертні (STEP-аналіз, SWOT-аналіз, метод порівнянь, рангів та інші).
- за способом відображення кінцевих результатів: графічні (методика Зав’ялова, SWOT-аналіз, теорія конкурентних переваг М.Портера та інші); математичні (аналіз конкуренто-спроможності за системою 111-555, формалізований метод Іванова, метод інтегрального критерію та інші); логістичні (STEP-аналіз, SPACE-аналіз, LOTS-аналіз, DIMS-аналіз та інші).
- за можливістю розроблення управлінських рішень: одномоментні (метод американської асоціації управління, методи порівнянь, інтегрального критерію, графічна методика Зав’ялова ); стратегічні (наприклад модель аналізу Мак-Кінсі 7S, метод рангів, SWOT-аналіз).
- за способом оцінки: індикаторні (методи порівнянь, рангів, інтегрального критерію вивчення профілю об’єкта та інші); матричні (теорія конкурентних переваг М.Портера, аналіз конкуренто-спроможності фірм Ж.-Ж. Ламбена).
Найбільш поширеними прикладними моделями оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства є такі методи:
1. індикаторний – дає можливість інтегрально оцінити конкурентоспроможність потенціалу підприємства за економічними (індикатори використання ресурсів, праці, часового ресурсу та індикатори місткості ринку, дохідності) та соціальними показниками(рейтинги споживачів, діловий, престижу та міжнародний).
2. експертних оцінок – передбачає залучення фахівців для оцінки потенціалу з позиції управління, виробництва, маркетингу, кадрів, продукції, фінансів. Загальний показник конкурентоспроможності потенціалу дорівнює середньостатистичній сумі зважених числових показників за кожною з груп. Найбільше значення цього показника визначає лідерство даного підприємства за потенціалом серед конкурентів;
3. набору конкурентоспроможних елементів за методикою Рєпіної І.М. – забезпечує поетапне дослідження конкурентоспроможності потенціалу підприємства, починаючи з порівняльної оцінки таких складових, як конкурентоспроможність продукції, конкурентоспроможність системи управління, конкурентоспроможність техніко-технологічної бази та ін. Але основним посиланням цього синтезованого методу є конкурентоспроможність продукції підприємства, яка визначається як головна її складова. Алгоритм цього методу включає:
- формування переліку індикаторів (INDj, де j = 1 … m), які беруть за базу оцінки конкурентоспроможності продукції;
- встановлення для кожного індикатора його ваги (Vagaj, де j = 1… m) при умові, що Σ Vaga = 1;
- оцінку n-підприємств з аналогічною продукцією;
- визначення рангу одиниці продукції (Rij);
- обчислення зваженого на вагу індикатора загальний ранг одиниці продукції кожного підприємства:
Rang i = Σ Rij • Vagaj  ,                                          (1.7)
- встановлення загальних рангів підприємств лідера (L) та аутсайдера (А), а також діапазон відстані аутсайдера від лідера (Dv):
Dv = Rang A – Rang L ;                                            (1.8)
- визначення конкурентоспроможності одиниці продукції (КSop):
KSop ia = (RangA – Rangi ) / Dv  ;                                     (1.9)
- визначення рангу конкурентоспроможності потенціалу підприємств (Rangкпп):
Rang кпп = KSopia • (1 – RKSia),                                  (1.10)
де  RKSia – резерв конкурентоспроможності продукції;
- визначення рівня конкурентоспроможності потенціалу підприємства як середній ранг конкурентоспроможності за всією номенклатурою продукції.
Ця методика також передбачає графічну інтерпретацію окремих її положень.
Як вважають фахівці, в сучасних умовах необхідне зростання не будь-якого виробництва та будь-якою ціною, а тільки конкурентоспроможного [44]. Зацікавленість підприємств в результатах своєї діяльності посилює необхідність підвищення конкурентоспроможності своєї продукції, що, в свою чергу, потребує вдосконалення роботи всіх служб і підрозділів господарюючого суб’єкту. Конкурентоспроможність виступає найважливішим фактором забезпечення безпеки об’єкту, тобто його виживання в „суворих умовах дійсності” та його майбутнього  ефективного розвитку. Тому, ми вважаємо доцільною думку Мошнова В.О. про те, що основними критеріями конкурентоспроможності підприємства можна вважати такі оціночні категорії як “цінність виробляємої продукції підприємством” та “цінність підприємства як господарюючого суб’єкта” [44]. Виходячи з цього, пропозиція дослідників щодо оцінки конкурентоспроможності підприємства на основі визначення внутрішніх конкурентних переваг – конкурентоспроможність продукції, фінансовий стан підприємства, ефективність маркетингової діяльності, рентабельність продажу, імідж підприємства, ефективність менеджменту та інші складові потенціалу, дозволяє визначити їх як сукупність критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.
Таким чином, ідентифікація узагальнюючого показника рівня конкурентоспроможності підприємства є складним методологічним завданням, діалектика вирішення якого полягає в збалансуванні підходів до визначення конкурентоспроможності продукції і підприємства. Тому визначення рівня конкурентоспроможності підприємства через його потенціал, з урахуванням рівня конкурентоспроможності продукції, в комплексі розкриває його економічний аспект.

1.Концептуальні положення, що базуються на системно-цільовому підході до побудови організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності  молокопереробних підприємств, обумовлюють доцільність створення  структур по забезпеченню якісною сировиною переробників, які  в свою чергу забезпечують конкурентоспроможність за рахунок диверсифікації виробництва, сприяють утворенню конкуренції, яка зменшує конкурентні ризики. 
2. Визначивши середовище, в якому воно буде працювати, підприємству необхідно перейти до установлення своєї ролі, положення на ринку. Тут важливо виходити із максимізації тих можливостей підприємства, які відрізняють його від конкурентів.
3.Ідентифікація узагальнюючого показника рівня конкурентоспроможності підприємства є складним методологічним завданням, діалектика вирішення якого полягає в збалансуванні підходів до визначення конкурентоспроможності продукції і підприємства. Тому визначення рівня конкурентоспроможності підприємства через його потенціал, з урахуванням рівня конкурентоспроможності продукції, в комплексі розкриває його економічний аспект.
4. Провідні молокопереробні заводи пропонують продукцію вищої якості та повніше задовольняють всі верстви населення, що забезпечує їм переваги над потенційними конкурентами. На сучасному етапі основою формування бізнесової стратегії підприємства є знання ринкової кон’юнктури, вміння зібрати, обробити інформацію та зробити певні висновки щодо подальших ринкових подій.


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить