Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы КАФЕДРА РОСЛИННИЦТВА ТА АГРОЕКОЛОГІЇ

КАФЕДРА РОСЛИННИЦТВА ТА АГРОЕКОЛОГІЇ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

КАФЕДРА РОСЛИННИЦТВА ТА АГРОЕКОЛОГІЇ


В.І.ЖАРІНОВ  – доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри,

В.Н.САЛАТЕНКО – доктор с.-г. наук, професор,

М.І.КРАМАРЕНКО – кандидат с.-г. наук доцент


Херсонське землеробське училище, а потім технікум, інститут, університет, а в їх складі дослідне поле, а також Херсонська дослідна станція, внесли чільний внесок в розв’язання питань степового землеробства.
Задовго до організації кафедри в Херсонському землеробському училищі були розпочаті дослідження в галузі степового рослинництва та велись учбові та практичні заняття по вивченню біології, агротехніці вирощування польових культур.
Олександр Олексійович Ізмаїльський - автор класичного твору "Как висохла наша степь", багато зробив для підготовки фахівців і організації дослідної справи за термін з 1879 по 1893 роки на полях учбової ферми Херсонського сільськогосподарського училища. Початі 0.0. Ізмаїльським в Херсоні праці по дослідженню вологості грунту в умовах степу стали підвалинами цілого ряду важливих питань степового землеробства.
Першим викладав рослинництво і одночасно був завідувачем дослідним полем училища К.І. Тархов. Ним в 1895 році було засновано дослідне поле.
З 1907 року завідувачем фермою і викладачем агрономічних дисциплін - загального і спеціального землеробства, основи технології сільськогосподарських культур, грунтознавства стає відомий дослідник А.К. Шиман. Він закладає основу степового кормовиробництва.
В 1924 році завідувачем Херсонської дослідної станції, яка утворена в 1910 р., стає П.І. Підгорний, відомий вітчизняний вчений в галузі рослинництва та автор підручника. На протязі 15 років займався вивченням нових культур і сортів, проблемами степового землеробства П.І. Підгорний в училищі, а потім в утвореному інституті викладав дослідне діло та рослинництво.
Кафедра рослинництва заснована в 1928 році. Вона мала учбові приміщення, дослідне поле, достатню земельну площу.
Під керівництвом першого завідувача кафедри, професора Данілевського Костянтина Павловича на кафедрі розроблялись основні прийоми агротехніки бавовни, підбирались, вивчались ультроскоростиглі сорти для українського бавовнярства. Проводились роботи по освоєнню таких культур як сорго, буркун, суданська трава. В тридцяті роки послідовником К.П. Данилевського на кафедрі став професор Підгорний П.І. Ведуче місце в плані досліджень при ньому зайняли зернові культури, вивчались нові зернобобові, кормові та технічні культури.
В 1935 році з кафедри рослинництва виділилась кафедра селекції і насінництва, яку очолив доктор біологічних наук, професор Коварський Анатолій Юхимович, який розгорнув роботу по селекції арахісу. Були передані в Державне сортовипробування два сорти арахісу - "Красний кондитер", та "Херсонець".
По арахісу в 1937 році захистив кандидатську дисертацію Ліпес В.Е., який після війни очолив кафедру.
З 1937 року завідувачем кафедри був доцент Український В.Т, який розгорнув глибокі дослідження з бобовими та злаковими травами.
З грудня 1945 по 1957 рік та з 1968 по 1978 роки кафедрою завідував Ліпес В.Е.; на кафедрі продовжувалось вивчення біології та агротехніки арахісу, кунжуту, гороху, сої. По культурі кунжут в післявоєнні роки захистив кандидатську дисертацію. Мірошниченко Іван Миколайович, який довгі роки працював проректором по учбовій роботі і доцентом кафедри. Доцент кафедри М.І. Тутушкін довгий час був проректором інституту (1977-1992 рр.).
В 1947-1950 роки кабінетом селекції при кафедрі рослинництва завідував відомий вчений-селекціонер, професор Деревинський Микола Федорович - автор ряду вирощуваних в ті часи сортів вівса. Курс рослинництва в ці роки читав ректор інституту, професор Лапін Марко Михайлович, автор підручника по рослинництву.
З 1957 по 1968 роки завідувачем кафедри був професор Іванов Володимир Костянтинович. При ньому була розгорнута велика робота по вивченню біології, розробка та вдосконалення агротехнічних прийомів вирощування польових культур в посушливих районах степу України; заснована науково-дослідна лабораторія по олійним культурам (соняшник, рицина). Під його керівництвом проводили досліди та захистили кандидатські дисертації: асистент Щербакова І.С. по кукурудзі, асистент Манолов М..І. по рицині, асистент Трушевич Л.І. по соняшнику, аспірант Тутушкін М.І. по озимій викі, аспірант Щербаков В.І. по баштанним культурам, пошукач Сенливий В.М. по озимій пшениці, аспіранти Салатенко В.Н. та Кіреєва С.0. по рицині, аспірант Мороз О.П. по укісним посівам рицини та соняшника, аспірант Крамаренко М.І. по ярому ячменю, аспіранти Іванов В.М. та Глущенко А.П. по озимій пшениці, аспірант Добрянська Л.Ф. по просу, лаборант Зубкова Т.0. по післяжнивному просу, завідувач дослідним полем учгоспу №2 "Світла дача" Йокич Р.С. по рицині.
Велику повагу викликала принципова позиція професора Іванова В.К. в питанні про роль чорного пару в посушливих умовах для одержання сталих урожаїв озимої пшениці.
Професор Іванов В.К. був науковим консультантом по докторським дисертаціям Шкрудь Р.П. та Сенливого В.М., яку перший успішно захистив.
По матеріалам наукових розробок лабораторії рицини та виробничих дослідів захистив докторську дисертацію по рицині Салатенко В.Н., який довгий час працював проректором по науковій роботі.
З 1978 по І987 рік кафедрою завідував доцент Сенливий В.М., який розгорнув роботу по розробці інтенсивних технологій вирощування зернових і технічних культур. Під його керівництвом засновані філіали кафедри - дослідні поля: в радгоспі "Більшовицький наступ" В.-Олександрівського району Херсонської області, яке функціонувало з 1972 по 1989 рік, в колгоспі "Росія" В.-Олександрівського району, яке функціонувало з 1980 по 1982 рік; в колгоспі "Степной" Н.-Воронцовського району Херсонської області, яке функціонувало з 1982 по 1986 рік; в колгоспі їм. Петровського Казанківського району Миколаївської області, яке функціонувало з 1982 по 1986 рік, та в учгоспі СПТУ № 41 смт. Казанка Миколаївської області, яке функціонувало з 1986 по 1990 рік. На вказаних дослідних полях проводили наукові дослідження по госпдоговірній тематиці.
Відповідальними виконавцями на дослідних полях були: кандидат с.-г. наук Крамаренко М.І.; наукові працівники Дудяк І.Д., Федорчук М.І., Масляний О.В., кандидати с.-г. наук Ширенко Б.К., Мороз А.П.
За матеріалами дослідних полів захистили кандидатські дисертації під керівництвом професора Салатенко В.К., наукові працівники Дудяк І.Д. по озимій пшениці; Федорчук М.І. по тритікале; Масляний О.В. по озимому ячменю, пошукачі Паламарчук Г.Е. - по гороху, пошукач Шепель В.Д. - по буркуну, аспіранти - Керімов А.Н., Коваленко О.А., Чмирь С.М., Влащук А.М.
Під керівництвом Ведіняліної Н.С. та доцента Сенливого В.Н. захистив кандидатську дисертацію Черненко В.П. (по біологічній активності грунту під озиму пшеницю) в 1989 році.
Започаткована науково-дослідна робота професором Івановим В.К. по олійним культурам в спеціальній дослідній лабораторії була продовжена під керівництвом професора Салатенко В.Н. Суттєвим результатом її багатопланової наукової діяльності стали створені селекційні сорти: соняшника - Кіровоградський 23 (доц. Іванюк С.А. та інш.); рицини - Херсонська 10, Громада, Петровська (Іванюк С.Л., Салатенко В.Н., Остапенко А.І. Добрянська Л.Ф.). Створений сорт Громада в 1996 році визнаний національним стандартом України по цієї культурі.
Професором Салатенко В.Н. в співучасті з іншими вченими підготовлений до друку підручник "Рослинництво" для студентів вузів агрономічних спеціальностей; підручник знаходиться у видавництві.

Завідувач кафедри рослинництва і агроекології професор Жарінов Валерій Іванович проводить практичні заняття із студентами агрономічного факультету.

З 1987 року кафедру очолив професор Жарінов В. І.
Продовжуючи кращі традиції колективу кафедри, були продовжені багатопланова робота по удосконаленню учбово-методичній, науково-дослідницької діяльності, яка відповідала сучасним вимогам виробництва та еволюції розвитку суспільства.
Зокрема, з 1989 року вперше на Україні по вищій сільскогосподарській школи, починається ведення занять по курсу "Сільськогосподарська екологія" сучасна "Агроекологія" на агрономічному факультеті. Розгорнуті дослідження по комплексній темі "Підвищення продуктивності і сталості агрофітоценозів сільськогосподарських культур в залежності від технології вирощування в умовах півдня Степу України".
На основі екологічного обгрунтування були виконані дослідження по насінництву люцерни, технології вирощування насінницьких посівів рису, ячменю, ярої пшениці, суданської трави.
В останні роки співробітниками кафедри розгорнута широко-масштабна науково-практична робота по вирощуванню насіння олійних та інших культур. Під керівництвом професора Салатенко В.Н. та в тісній співдружності з інститутом олійних культур УААН для господарств півдня України вирощується гібридне та сортове насіння соняшника, рицини, ріпаку ярого, ріпаку озимого, гірчиці.
Розроблена та перевірена оригінальна методика оцінки ресурсного потенціалу орних земель України.
По культурі люцерни захищені дисертації (Сторчак Н.В., 1990; Антипова Л.К., 1992; Магда О.І., 1993; Довгань С.В., 1995; Антонець О.А., 1997), по пшениці - Ошкодеров В.Г., 1988; по рису - Ванцовський А.А., 1998; ячменю - Ярмак 0.І., 1997; суданській траві - Бойко Л.0., 1998.
За останні десять років колективом кафедри видано – монографія по культурі "Люцерни" (проф. Жарінов В.І.), учбовий посібник по лікарському рослинництву (проф. Жарінов В.І., А.І. Остапенко), книга "Культивируемые и дикорастущие сахаропонижа-щие растения" (доц. Остапенко А.І. та інші), понад 70 статей, рекомендацій, учбово-методичних вказівок.
Підготовлено до друку багатомовний словник по термінології з різних питань агроекології (проф. Жарінов В.І.), монографія по культурі озимий ріпак (асист. Керімов А.Н., доц. Остапенко А.І.).
Крім виконання наукових досліджень з різних питань технології в комплексі з агроекологією на кафедрі проводиться підготовка наукових кадрів різних ступенів через магістратуру, аспірантуру, докторантуру по спеціальностям "Рослинництво", "Агроекологія".
В зв'язку з установленням статуту "Університету" в учбовому процесі проводяться значні зміни. Намічається введення спеціалізацій - "Плодівництво та виноградарство", "Баштанництво", нова учбова дисципліна "Насінництво та насіннєзнавство" та інше.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить