Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Удосконалення схеми інформаційної системи ЗЕД ТОВ «Регіональне промислове підприємство «Інтерсталь»

Удосконалення схеми інформаційної системи ЗЕД ТОВ «Регіональне промислове підприємство «Інтерсталь»
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Удосконалення схеми інформаційної системи ЗЕД ТОВ «Регіональне промислове підприємство «Інтерсталь»

Підйом виробництва, який намітився в останні роки, відбувається для вітчизняних підприємств в новій економічній ситуації, яка характеризується багатьма факторами, зокрема, корпоратизацією підприємств, ускладненням їхньої структури, утворенням територіально-розподілених підприємств, які не обов'язково розміщуються в одному регіоні; підвищенням динаміки ринку і появою конкуренції, як правило, з імпортованою та експортованою продукцією; освоєнням новітніх високоефективних імпортних технологій, інтенсивним розвитком і впровадженням в практику управління сучасних високопродуктивних інформаційних технологій [11].
З точки зору управління персоналом ця ситуація характеризується і розбалансованістю структури кваліфікованих кадрів, викликаною рядом причин як об'єктивного так і суб'єктивного характеру. Особливе місце в ряду цих причин займає зневага до питань розробки та реалізації стратегії розвитку та функціонування підприємств, що не дозволяє вирішувати проблеми їх реструктуризації та диверсифікації виробництва, без яких, у свою чергу, неможливо знизити рівень витрат і тим самим підвищити конкурентоспроможність виробленої продукції на світових ринках [23].
Особливої актуальності ця проблема набуває для зовнішньоекономічної діяльності підприємств металургії. Ефективне управління ними передбачає наявність відповідної організаційної структури, яка повинна бути адекватна умовам роботи. У даній галузі дослідження проводилися, зокрема, вченими Донецької та Харківської наукових шкіл, серед яких необхідно виділити роботи Лисенко Ю.Г., Пушкаря А.І., Стасюка В.П., Андрієнко В.М.
Слід зазначити, що більшість підприємств металургійної галузі України використовують вертикальну організаційну структуру, побудовану за функціональною ознакою. У зв'язку з цим, в процесі розширення ЗЕД підприємства і збільшення обсягу зовнішньоторговельних операцій керівники підприємств часто приймають рішення про створення або виділення в окрему структурну одиницю відділу зовнішньоекономічних зв'язків (ВЗЕЗ), який являє собою частину апарату управління. Основ  ними завданнями ВЗЕЗ є [14]:
-    сприяння розвитку ЗЕД з метою прискорення економічного розвитку підприємства;
-    організація роботи підприємства на зовнішніх ринках;
-    регулювання взаємин з іноземними клієнтами, постачальниками і партнерами;
-    управління експортним потенціалом виробництва, неухильне підвищення його технологічного і технічного рівня;
-    забезпечення виконання підприємством зобов'язань, що випливають з договорів та угод із зарубіжними клієнтами, постачальниками і партнерами;
-    пошук і освоєння нових форм міжнародного економічного, виробничого і науково-технічного співробітництва;
-    забезпечення орієнтації основних управлінських служб і працівників підприємства на максимально можливе використання переваг міжнародного поділу праці.
Для вирішення поставлених завдань співробітники ВЗЕЗ повинні реалізовувати певний набір функцій, які можна згрупувати за кількома напрямками діяльності відділу: управління експортними операціями; управління імпортними операціями; забезпечення участі підприємства у виставках; оцінка ефективності експортно-імпортних операцій; формування стратегії розвитку ЗЕД підприємства.
Деталізація функцій дозволяє визначити структурний склад ВЗЕЗ, представлений на рис.3.5 [19].
Необхідно враховувати, що організаційна структура зумовлює також і структурно-функціональну модель інформаційної системи ЗЕД підприємства. При проектуванні інформаційної системи ЗЕД важливе значення мають функціональний розподіл праці співробітників відділу ЗЕЗ і значна різниця в джерелах та змісті оброблюваної інформації. При цьому початковими і кінцевими пунктами потоків інформації в ІС ЗЕД, крім співробітників відділу зовнішньоекономічних зв'язків, виступають і різні підрозділи металургійного підприємства: планово-економічний відділ; відділ маркетингу; технічні підрозділи; юридична служба; відділ збуту; відділ реклами, відділ закупівель та ін. Як зазначено в [2] якість людського ресурсу в ринковій економіці набуває значення стратегічного фактора успіху підприємства, тому управління персоналом чинить активний вплив на його ефективний розвиток. В основу підвищення ефективності управління персоналом у зовнішньоекономічній діяльності повинна бути покладена зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, вміння їх формувати і направляти відповідно до завдань, що стоять перед підприємством.
Для реалізації цієї мети можуть бути використані різні моделі управління підбором, оцінкою, переміщенням, компенсацією і розвитком персоналу, а також реінжинірингу системи кадрового управління.
В [20] вказується, що обов'язковою ланкою системи стратегічного управління персоналом повинна стати система підвищення кваліфікації, яка в нових умовах господарювання грунтується на: безперервному навчанні персоналу, розвитку його різних форм та видів; підготовці та перепідготовці управлінського персоналу з урахуванням випереджального навчання, що формує перспективні форми стратегічного економічного мислення та управлінської культури; оцінці доцільності інвестицій в навчання персоналу і ефективності управління системою навчання.
Характерним прикладом успішної роботи з персоналом служить ТОВ «Регіональне промислове підприємство «Інтерсталь». У системі підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів цього підприємства використовуються різноманітні форми і методи підвищення кваліфікації, в тому числі: участь слухачів у семінарах провідних університетів та спеціалізованих інститутів підвищення кваліфікації, участь у семінарах, що проводяться у навчально-виробничому центрі підприємства та інші.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що керівництво даного підприємства вибрало правильну стратегію розвитку персоналу підприємства, засновану на партнерстві зі своїми співробітниками. Вкладаючи кошти в підвищення їх професійного рівня, воно домоглося довіри персоналу, що позначилося на продуктивності праці і, як наслідок, на економічних успіхах ТОВ «Інтерсталь», зокрема у зовнішньоекономічній діяльності.
Проведення в Україні економічних реформ, спрямованих на створення реальних ринкових умов господарювання, охоплює також і зовнішньоекономічну діяльність. За період 2009-2010 рр.. відбулося зміцнення позицій зарубіжних країн в якості найважливіших торговельних партнерів України. Дану тенденцію підтверджує динаміка зовнішньої торгівлі товарами, - річний приріст експорту товарів у 2009 р. склав 10,4%, і вже в 2010 р. досяг 18,5%. Вагома частка вітчизняного бізнесу так чи інакше пов'язана із зовнішньоекономічними операціями [48].
Аналіз структури зовнішньоторговельного обороту (ЗТО) дозволяє судити про те, що лідируюче положення займають підприємства металургійної галузі України. Продукція підприємств даної галузі склала в питомій вазі експорту 39,7% у 2009 р. і 36,8% у 2010 р. [60] Так, наприклад, в рамках Донецької області, основними експортерами є ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ВАТ «Єнакіївський металургійний завод», ВАТ «Донецький металургійний завод», ВАТ «Концерн «Стирол», Корпорація «Індустріальний Союз Донбасу». Дані підприємства, більшість з яких представляють металургійну галузь промисловості, забезпечують понад 50% експорту області, що складає близько 10% від експорту України в цілому [17].
Слід зазначити, що більшість підприємств металургійної галузі України володіють величезним експортним потенціалом, який необхідно реалізувати найближчим часом для максимального прискорення економічного та соціального розвитку держави.
Таким чином, в умовах досить жорстокої міжнародної конкуренції та збільшення зовнішньоторговельного обороту України першорядне значення набуває завдання ефективної організації зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств, і в першу чергу, підприємств металургійної галузі України.
Факторами, що сприяють рішенню поставленого завдання, є, в першу чергу, своєчасність і адекватність прийнятих управлінських рішень, а також контроль їх виконання. Проте в рамках здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства металургійної галузі стикаються з безліччю обставин, що значно ускладнюють процес прийняття управлінських рішень і, як наслідок, підвищують ступінь їх невизначеності. Так, слід зазначити, що металопродукція є збірним поняттям для різних видів товарів, яких налічується кілька тисяч видів. При цьому на міжнародному ринку металопродукції спостерігається постійне розширення асортименту і марочного сортаменту внаслідок удосконалювання технологічних процесів і зміни вимог кінцевих споживачів.
Умови зовнішньоекономічної діяльності металургійного підприємства характеризуються нестабільністю економічної, політичної та законодавчої ситуації в країнах, що входять до зони експортно-імпортних операцій підприємства. Ще однією характерною особливістю для підприємств металургійної галузі є безперервність і складність технологічного процесу. З однієї одиниці продукції, - наприклад плавки або сляба, виробляється безліч різних кінцевих продуктів, - наприклад листова сталь або рулони.
Все вище сказане, визначає необхідність оперативної обробки різнорідних масивів даних для забезпечення своєчасності і адекватності прийнятих управлінських рішень в процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності металургійного підприємства. Отже, необхідно розглядати питання організації зовнішньоекономічної діяльності підприємства виходячи з критеріїв повного та своєчасного забезпечення виробництва достовірною та доступною для ефективного використання інформацією. Виконання поставлених умов можливе за рахунок створення і впровадження інформаційної системи ЗЕД підприємства.
Під інформаційною системою (ІС) розуміється сукупність апаратних засобів, програмного забезпечення, мережевої інфраструктури, економіко-математичних методів та персоналу [19].
У роботах Кострова А.В., Лисенко Ю.Г., Смирнової Г.Н. [14,20,44] детально викладено проблеми проектування, створення і впровадження інформаційних систем для різних виробничих об'єктів і установ. Однак слід зазначити, що проблеми побудови інформаційної системи ЗЕД на підприємстві в даний час розроблені недостатньо.
При побудові інформаційної системи ЗЕД необхідно враховувати функціональний розподіл праці співробітників відділу ЗЕЗ і значну різницю в джерелах та змісті оброблюваної інформації. При цьому початковими і кінцевими пунктами потоків інформації в ІС ЗЕД, крім співробітників відділу зовнішньоекономічних зв'язків, виступають і різні підрозділи металургійного підприємства: планово-економічний відділ; відділ маркетингу; технічні підрозділи; юридична служба; відділ збуту; відділ реклами; відділ закупівель та ін.
Зовнішніми джерелами інформації в розглянутій інформаційній системі можуть виступати законодавчі акти України та країн, що входять до зони експортно-імпортних операцій підприємства (тарифне регулювання, валютне регулювання, ліцензування і квотування, запровадження спеціальних економічних зон), перелік найменувань товарів та їх кодів (ТН ЗЕД) і міжнародні правила транспортування товарів (ІНКОТЕРМС).
А також, до зовнішніх джерел інформації можуть бути віднесені дані про потенційних покупців і продавців отримані в результаті ведення переговорів, участі у виставках і в ході аналізу фірмових довідників, монографій, преси, каталогів, брошур, реклами, даних торгової палати та глобальної мережі Intertnet, спеціалізованих міжнародних довідників виробників. Джерелами інформації можуть виступати і спеціалізовані інформаційні агентства: «Авеста-Україна» (м.Київ), Credit Reform (Німеччина), KSV (Австрія), Yusticia, Veritas (США), SCRL (Франція), Graydon (Голландія) та ін. [50].
У зв'язку зі стабільністю способів використання багатьох видів інформації в рамках ІС ЗЕД, розглядати їх потоки можна за формою носіїв інформації - документів. Даний спосіб дозволяє надати інформаційним потокам матеріальну форму документопотоків, надійно фіксувати шляхи проходження інформації. Так при побудові інформаційної системи повинні бути враховані форми статистичної звітності та звітних документів ЗЕД, як вихідної інформації.
При формуванні моделі ІС ЗЕД повинні бути враховані лише потоки постійної (або періодичної) інформації. Інформація загального призначення, що не є прерогативою відділу зовнішньоекономічних зв'язків, а також епізодична інформація в модель не включаються.
Таким чином, структурна модель інформаційної системи ЗЕД підприємства металургійної галузі може включати такі основні елементи (рис. 3.6):
1. Підсистема збору і зберігання інформації, - зовнішні і внутрішньовиробничі джерела інформації, які повинні бути агреговані у відповідні бази даних (БД).
2. Інформаційний простір завдань ВЗЕЗ.
3. Підсистема обробленої і проаналізованої інформації.
4. Співробітники відділу зовнішньоекономічних зв'язків, що виступають в ролі користувачів інформації.
5. Інші споживачі інформації [54].
Крім співробітників ВЗЕЗ користувачами інформації можуть виступати і різні урядові установи, - митні, статистичні та інші.
Для автоматизації запропонованої ІС ЗЕД необхідно використовувати певні програмні продукти, які можуть бути придбані або розроблені співробітниками відділу інформаційних технологій.
Аналіз традиційного підходу до проектування інформаційних систем різного класу дозволяє судити про те, що найменш витратним способом програмної реалізації інформаційної системи ЗЕД металургійного підприємства виступає використання вже розроблених програмних продуктів [37]
Однак, незважаючи на динамічний розвиток інформаційних технологій в даний час на вітчизняному ринку переважають системи програмного забезпечення, обсяг яких обмежується потребами окремих класів задач.
Подібні автономні рішення, не пов'язані один з одним і не враховують галузеву особливість ЗЕД металургійного підприємства, що ускладнює наскрізні процеси обробки зовнішньоекономічної інформації.
Серед подібних програмних систем, які дозволяють автоматизувати окремі класи задач з обробки та надання зовнішньоекономічної інформації можна виділити:
1. Правову довідково-інформаційну систему «ЛІГА: Закон» яка може забезпечити часткове наповнення БД довідкової інформації ІС ЗЕД.
2. MD Office - комплекс програмних продуктів, що забезпечують автоматизації створення вантажної митної декларації та її подальшої перевірки. У ньому закладені потенційні можливості контролю контрактів, ліцензій та ведення зовнішньо-економічної звітності для підприємства.
3. Інформаційна довідкова система «ТН ЗЕД» надає можливість отримати повну довідку з митних та інших характеристик товару [42].
Інтеграція перерахованих вище програмних продуктів являє собою технічно складне завдання. Крім того, для створення адекватної виробничої ситуації ІС ЗЕД необхідно забезпечити заповнення БД виробничої інформації, що можливо за рахунок використання різних програмних комплексів, які автоматизують управління виробничими процесами, до подібних систем можна віднести корпоративні інформаційні системи «Галактика» і « Парус », SAP R/3. Проте системи подібного класу, незважаючи на їх величезний потенціал і галузеві рішення, не виділяють управління зовнішньоекономічною діяльністю в окремий клас управлінських завдань. У результаті чого застосування подібних систем може призвести до зміни організаційної системи підприємства, перерозподілу функцій і завдань ВЗЕЗ між іншими підрозділами, що може негативно позначитися на ефективності ЗЕД підприємства.
Таким чином, існує об'єктивна необхідність в подальшому вивченні проблеми створення та обслуговування ІС ЗЕД підприємства металургійної галузі, розробки підсистем ІС ЗЕД, що забезпечують, та інших проектно-конструкторських рішень.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить