Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Оцінка потенційних партнерів ТОВ «Регіональне промислове підприємство «Інтерсталь» при здійсненні експортно-імпортних операцій

Оцінка потенційних партнерів ТОВ «Регіональне промислове підприємство «Інтерсталь» при здійсненні експортно-імпортних операцій
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Оцінка потенційних партнерів ТОВ «Регіональне промислове підприємство «Інтерсталь» при здійсненні експортно-імпортних операцій

Основою ефективної діяльності підприємства є багатокритеріальний аналіз операційного циклу – від постачання ресурсів до збутової діяльності. Саме тому на особливу увагу заслуговує аналіз ділового партнерства підприємств, який в свою чергу є невід’ємною складовою загальної методики комплексного економічного аналізу.
Під партнерством розуміється організація бізнесу, за якої дві чи більше окремих, самостійних і незалежних одна від одної юридичних або фізичних осіб (чи їх об’єднань) вступають в ділові відносини. Потенційними партнерами є підприємства, які можуть мати спільні інтереси з певним суб’єктом підприємницької діяльності України [16].
Процес попереднього пошуку можливих партнерів умовно можна поділяти на декілька етапів, а саме:
1) визначити структуру галузі чи ринку, виявити виробників, експортерів, імпортерів певного виду продукції (товарів). Тобто, з множини компаній, що діють на ринку, виділяється та їх частина, яка за своєю діяльністю може становити певний інтерес для цього підприємства;
2) вибір партнера серед значно зменшеної кількості претендентів, тобто виявлення найавторитетніших фірм на ринку;
3) виявлення окремих суб’єктів господарювання. які б могли стати потенційними партнерами підприємства;
4) вибір ділового партнера, тобто визначення характеру відносин відібраних компаній з даним підприємством [29].
Етап аналітичної роботи починається після завершення попереднього добору партнерів і збору інформації про них. Його головною метою є оцінка перспективності можливих партнерів для організації співробітництва. Вибір партнера відбувається за принципами багатоваріантного пошуку і ґрунтується на визначеній системі критеріїв. При цьому велике значення має вичерпність і достовірність отриманої інформації про потенційних партнерів. Оцінюючи перспективність партнера і доцільність налагодження з ним контактів слід використовувати більш загальні критерії, а саме, галузь, масштаби діяльності, фінансовий стан, місце розташування та ін.
На наступному етапі, коли кількість підприємств, які аналізуються, звузиться, критерії добору конкретизуються та проводиться детальний порівняльний аналіз характеристик і можливостей потенційних партнерів. Однак слід мати на увазі, що при такому аналізі в першу чергу потрібно досліджувати основні аспекти діяльності передбачуваного партнера: економічний, організаційний, правовий, науково-технічний.
Серед головних завдань економічного аналізу вибору потенційного партнера слід виділяти наступні:
1) об'єктивна оцінка виробничого потенціалу підприємства та його стану на внутрішньому і зовнішньому ринках;
2) аналіз ризику партнерських відносин;
3) аналіз діяльності контрагентів, який охоплює оцінку характеру діяльності та можливої інтеграції;
4) об'єктивний аналіз діяльності ділового партнера;
5) багатокритеріальний аналіз ефективності виробництва потенційного партнера;
6) оцінка іміджу ділового співробітництва потенційного партнера в різних аспектах виробничо-господарської, фінансової та інших видів діяльності [24].
Інформаційною базою для аналізу та оцінки партнерських відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій є: фірмові довідники, публікації підприємств (річні звіти, каталоги, проспекти, рекламні видання), матеріали спеціалізованих інформаційних компаній та організацій, довідки банків та інша інформація, яка може бути корисною для аналітичного дослідження діяльності потенційного партнера. Але основною інформацією про фінансово-господарську діяльність підприємств (фірм) є документи фінансової звітності.
Увесь комплекс напрямків та окремих етапів аналітичних завдань по оцінці вибору потенційних партнерів (іноземних контрагентів) за експортно-імпортними операціями наведено на рис. 2.10 [9].
Одним з основних напрямків аналітичної роботи по дослідженню іноземних потенційних партнерів є аналіз та оцінка їх фінансового стану, яку слід проводити за допомогою системи спеціальних коефіцієнтів. Більшість фінансових коефіцієнтів на зарубіжних підприємствах розраховуються за даними двох основних форм звітності – бухгалтерського балансу та звіту про прибутки (збитки).

Серед основних етапів фінансового аналізу потенційних іноземних підприємств-партнерів слід виділяти наступні:
1) аналіз структури активів підприємства та їх джерел за статтями бухгалтерського балансу. При цьому визначається питома вага кожної балансової статті в загальному підсумку;
2) вертикальний аналіз виручки від реалізації продукції – проводиться за даними звіту про прибутки (збитки) шляхом розрахунку питомої ваги кожного економічно змістовного компонента в загальній вартості продаж;
3) аналіз фінансових коефіцієнтів: рентабельності, ліквідності, платоспроможності, ринкових індикаторів.
Проаналізуємо фінансовий стан іноземного контрагента ТОВ «РПП «Інтерсталь» фірми-нерезидента “PLAZMA” на основі даних звітності, що наведені в додатку Д (таблиці Д1, Д2).
Одним з найважливіших показників рівня ефективності діяльності досліджуваного підприємства за певний період є економічна структура виручки, яка надходить від покупців. Структуру виручки слід вивчати в межах так званого вертикального аналізу, який проводиться за даними звіту про прибутки (збитки) шлях розрахунку питомої ваги всіх економічних компонентів в загальній вартості продаж (таблиця Ж1).
Отже, виходячи з проведених розрахунків можна зазначити, що зниження частки чистого прибутку було пов’язане в першу чергу із зростанням прямих витрат матеріальних і трудових ресурсів, операційних витрат, а також відсотків, що виплачуються банкам по отриманих кредитах.
Поряд з цим, для оцінки структурної динаміки активів фірми і джерел її утворення, слід також проводити вертикальний аналіз бухгалтерського балансу. При цьому визначається питома вага кожної балансової статті в загальному підсумку.
Аналіз і оцінка структури балансу дозволяє зробити висновок про перерозподіл вкладень в різні види майна, а також про зміни джерел фінансування активів фірми. За період, який було досліджено фірма “PLAZMA” збільшила загальну балансову вартість свої активів на 112,6 тис. дол. (462,3 – 349,7) або на 32,2 % (112,6 / 349,7 * 100 %). В першу чергу це збільшення відбулося за рахунок інвестицій в довгострокові види майна, що спричиняє позитивний вплив на виробничий потенціал фірми. При цьому можна зазначити, що відбулося покращення фінансового стану фірми за звітний рік.

Отже, пріоритетне фінансування приросту майна за рахунок власного капіталу забезпечує фірмі більшу незалежність від кредиторів.
У зарубіжній практиці проведення фінансового аналізу здійснюється на основі фінансових коефіцієнтів, які доцільно поділяти на такі основні групи: коефіцієнти рентабельності, коефіцієнти ліквідності, коефіцієнти фінансової стійкості, ринкові індикатори (коефіцієнти ринкової активності) [3]. На прикладі досліджуваного потенційного партнера розглянемо методику застосування даних коефіцієнтів на практиці.
До першої групи коефіцієнтів відносяться коефіцієнти рентабельності, які використовуються для оцінки ефективності господарської діяльності іноземних контрагентів. Головна суть методології побудови та їх розрахунку полягає в порівнянні прибутку з основними чинниками, які впливають на фінансові результати діяльності .
Отже, виходячи з проведених розрахунків можна зазначити, що за звітний рік накопичення фірмою склали 35,4 центи на один долар власних інвестицій. Також було отримано 34,6 центи прибутку з кожного долара всіх інвестицій, вкладених у підприємство. За наявності у фірми 55 000 шт. акцій дохід на одну акцію складатиме 1,92 дол.
При аналізі коефіцієнтів рентабельності в світовій практиці найбільш широкого розповсюдження набула факторна модель фірми “DuPont”. Призначенням даної моделі є визначення факторів, які впливають на ефективність роботи підприємства та оцінка такого впливу. Оскільки існує багато показників рентабельності, аналітиками цієї фірми вибрано один, а саме рентабельність власного капіталу.                                        

1 Рентабельність капіталів власника    Характеризує рівень прибутків, які отримують з капіталів, інвестованих власниками в дане підприємство    Накопичений прибуток за період, що аналізується / Капітал власника в середньому за період х 100%
Розрахунок: 105,6 / 298,0* 100% = 35,4 %
(350,8 + 245,2) / 2 = 298,0
2 Рентабельність загальних інвестицій у підприємство    Характеризує прибутковість інвестицій, зроблених в активи підприємства    (Накопичений прибуток за період, що аналізується + Відсотки виплачені за кредит, скореговані на ставку податку на прибуток) / Середньорічна вартість інвестицій фірми в активи
Розрахунок: [105,6 + (58,2 * 0,6)] / 406,0* 100 % = 34,6 %
(462,3 + 349,7) / 2 = 406,0
3 Ліверидж     Характеризує приріст доходності капіталів власників підприємства за рахунок залучення в оборот позикових ресурсів кредиторів    Рентабельність капіталів власника – Рентабельність загальних інвестицій у підприємство
Розрахунок: 35,4 % – 34,6 % = 0,8 %
4 Дохід на одну акцію    Характеризує розмір прибутку, що припадає на одну акцію підприємства    Накопичений прибуток за період, що аналізується / Середня кількість випущених акцій
Розрахунок: 105,6 тис. дол. : 55 000 шт. = 1,92 дол.
5 Рентабельність продаж    Характеризує розмір прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства та міститься в одному доларі реалізованої продукції    Накопичений прибуток за період, що аналізується / Вартість реалізованої продукції
Розрахунок: 105,6 : 1 329,6 = 0,08 дол.

Із наведеної моделі видно, що рентабельність власного капіталу підприємства залежить від трьох факторів першого порядку: чистої рентабельності продаж, ресурсовіддачі, та структури джерел коштів, інвестованих в підприємство. Значення даних показників в першу чергу пояснюється тим, що вони узагальнюють всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме: перший фактор узагальнює звіт про прибутки (збитки), другий – активи балансу, третій – пасиви балансу.
До другої групи фінансових коефіцієнтів належать коефіцієнти ліквідності, які призначені для оцінки взаємозв’язку між поточними оборотними активами і короткостроковими фінансовими зобов’язаннями (табл. 2.15).
Отже, рівень фінансування оборотних активів власним капіталом зріс в два рази; на початок звітного періоду фірма мала на 1 долар боргів 6 центів мобільних платіжних засобів для їх оплати, а на кінець звітного періоду 12 центів, що є позитивним в господарській діяльності. За рік дебіторська заборгованість здійснила одинадцять обертів. Виходячи з цього тривалість одного обороту, тобто перебування коштів у розрахунках з дебіторами, складає 33 дні (365 / 11,0). Засоби, вкладені фірмою у сировину і матеріали, оберталися протягом звітного року 8,8 разів. Тоді тривалість одного обороту запасів складає 41 день (365 / 8,8).

1 Коефіцієнт робочого оборотного капіталу    Характеризує рівень фінансування оборотних активів власним капіталом підприємства (за умови цільового використання довгострокових кредитів)    Поточні оборотні активи – Короткострокові зобов’язання
Розрахунок: на початок періоду: 162,1 – 88,2 = 73,9 тис. дол.
на кінець періоду: 200,7 – 78,7 = 122,0 тис. дол.
Коефіцієнт відносної забезпеченості: на початок періоду: 162,1 / 88,2 = 1,84
на кінець періоду: 200,7 / 78,7 = 2,55
2 Коефіцієнт швидкої ліквідності    Характеризує можливість швидкого погашення підприємством своїх зобов’язань    Високоліквідні активи / Поточні зобов’язання
Розрахунок: на початок періоду: 5,3 / 88,2 = 0,06
на кінець періоду: 9,8 / 78,7 = 0,12
3 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості    Характеризує рівень ефективності отримання грошей від дебіторів    Вартість товарів реалізованих у кредит / Середня вартість дебіторської заборгованості
Розрахунок: 531,8 / 48,25 = 11,0 рази.
531,8 тис. дол. реалізовано в кредит (умовно 40 % від загального обсягу продаж); (41,8 + 54,7) / 2 = 48,25
4 Коефіцієнт оборотності виробничих запасів    Характеризує рівень ліквідності виробничих запасів    Вартість прямих витрат матеріальних ресурсів / Середня вартість сировини і матеріалів за балансом
Розрахунок: 616,6 / [(61,0 + 79,1) / 2] = 8,8 рази
Наступною групою є показники фінансової стійкості, які характеризують здатність підприємства погашати свої фінансові зобов’язання. Головними з   них є [15]:
1) коефіцієнт співвідношення позичкового і власного капіталу – характеризує співвідношення між фінансовими зобов’язаннями підприємства та його власним капіталом. Для фірми “PLAZMA” маємо такі значення:
на початок періоду: (88,2 + 16,3) / 245,2 = 0,43
на кінець періоду: (78,7 + 32,8) / 350,8 = 0,32
2) частка власного капіталу у фінансуванні активів підприємства та частка позичкового капіталу у фінансуванні активів підприємства (таблиця Ж2) Питома вага власних капіталів у фінансуванні активів фірми збільшилась на  5,8 % (75,9 % - 70,1 %).
Отже, виходячи з проведених розрахунків можна зазначити, що за звітний рік розмір фінансових зобов’язань, що припадають на один долар власних коштів, знизився з 0,43 до 0,32 центів. Це означає, що платоспроможність фірми значно зросла. Збільшення власного капіталу у фінансуванні активів відбулося за рахунок скорочення короткострокового позичкового капіталу у фінансуванні майна підприємства на 8,2 % (25,2 % – 17,0 %).
Останньою групою фінансових коефіцієнтів є ринкові індикатори, використання яких обумовлено, в першу чергу, розбіжностями між ринковими і бухгалтерськими вартостями по цілому ряду економічних об’єктів. Серед них доцільно виділяти наступні:
1) співвідношення ринкової і бухгалтерської вартості (ціни) однієї акції підприємства. Для дослідної фірми дохід на одну акцію склав 1,92 дол., який визначено за даними бухгалтерського обліку і звітності. Ринкова ціна однієї акції на кінець року склала 3,5 дол. за одиницю. Звідси співвідношення ринкової і облікової вартості (ціни) акції буде дорівнювати 1,8 до 1 (3,5 / 1,92), а коефіцієнт капіталізації 0,55 (1,92 / 3,5).
2) співвідношення дивідендів, що виплачуються на одну акцію, і ринкової вартості однієї акції – показує відповідність дивідендів, які виплачуються по акціях та ринковою ціною акції. На одну акцію фірма виплатила 2,6 дол. дивідендів, то даний коефіцієнт дорівнюватиме 0,74 (або 74 %) (2,6 : 3,5). Даний показник можна вважати одним із найпривабливіших із них мають високе значення, що може насторожити партнера при укладанні угоди. З нею можна мати довгострокові та тісні ділові зв’язки, про що свідчить її висока платоспроможність.
Постійне спостереження та оцінка стратегічних альтернатив дасть змогу вибрати на їх основі найдоцільніший варіант стратегії, а ґрунтовний аналіз стану договірних взаємовідносин минулих періодів – уникнути небажаних результатів; допоможе спроектувати власну нішу на рину та визначити домінуючу мету на майбутнє.

1. Металургійні підприємства є стратегічною галуззю національного господарства, від ефективності якої залежать не тільки макроекономічні показники, а й добробут населення країни. Валютна виручка від експорту металу формує валютні резерви України. Але, як показав аналіз, зовнішньоекономічна діяльність металургійних підприємств потребує змін, формування відповідної системи та механізму управління, які б дозволили гармонізувати інтереси підприємств, власників та суб’єктів зовнішнього середовища. Це дасть змогу підприємствам вийти з існуючої кризи, а вітчизняній економіці – подолати можливий розвиток інфляції.
2.    Особливістю методики економічного аналізу ділового партнерства за експортно-імпортними операціями підприємства є можливість широкомасштабної реалізації ділової взаємодії. Різноаспектність проблем зобов’язує організувати аналітичне забезпечення, яке б дало змогу відшукати найбільш оптимальне та вигідне для підприємства співробітництво. Постійне спостереження та оцінка стратегічних альтернатив дасть змогу вибрати на їх основі найдоцільніший варіант стратегії, а ґрунтовний аналіз стану договірних взаємовідносин минулих періодів – уникнути небажаних результатів; допоможе спроектувати власну нішу на рину та визначити домінуючу мету на майбутнє. Запропонована методика оцінки майбутніх партнерів допоможе суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності України ще на етапі підготовки до укладання контракту убезпечити себе від неналежного виконання іноземним контрагентом умов договору.
3.    Проведено аналіз ефективності здійснення експортно-імпортних операцій для обґрунтування не лише окремих пропозицій щодо закупівлі та продажу матеріальних ресурсів; обґрунтовується доцільність застосування загального принципу визначення ефективності шляхом зіставлення прибутку (фінансових результатів) і витрат для розробки планів експорту й імпорту товарів (робіт, послуг) підприємства, оцінки структури та напрямків зовнішньоторговельного обороту. Таке дослідження полягає у вивченні поточного стану підприємства в галузі зовнішньоекономічної діяльності, його відхилень від запланованого рівня, а також виявлення факторів, що спричинили ці відхилення. Воно є базою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а тому повинно мати на меті: оцінку діяльності підприємства та його підрозділів, яка здійснюється шляхом зіставлення фактичних результатів із запланованими або за попередній період; виявлення можливих резервів, їх величини і місць виникнення, що дає змогу класифікувати їх за ступенем важливості, рівнем управління та часом дії; чітке формулювання проблем на основі вивчення факторів будь-яких відхилень для подальшого їх розв’язання.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить