Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы ПРОБЛЕМНА НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЛАБОРАТОРІЯ ЕКОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНОГО МОНІТОРИНГУ АГРОЕКОСИСТЕМ СУХОС-ТЕПОВОЇ ЗОНИ

ПРОБЛЕМНА НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЛАБОРАТОРІЯ ЕКОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНОГО МОНІТОРИНГУ АГРОЕКОСИСТЕМ СУХОС-ТЕПОВОЇ ЗОНИ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ПРОБЛЕМНА НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЛАБОРАТОРІЯ ЕКОЛОГО-МЕЛІОРАТИВНОГО МОНІТОРИНГУ АГРОЕКОСИСТЕМ СУХОС-ТЕПОВОЇ ЗОНИ: ІСТОРІЯ, СУЧАСНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ


В.В.МОРОЗОВ – проректор по навчальній роботі, науковий керівник проблемної лабораторії екомоніторингу, кандидат с.-г. наук


В квітні 1962 року в Херсонському сільськогосподарському інституті була створена науково-дослідна лабораторія рисівництва, співробітники якої здійснювали теоретичні і практичні розробки по впровадженню сільськогосподарської культури рис на засолених і осолонцьованих бросових землях у Причорноморській і Присивашській зонах Херсонської і Кримської областей. Це до-зволило забезпечити на землях, що раніш не використовувалися, стабільну і високу (в середньому 5,0-5,5 т/га) врожайність рису і багаторічних трав. Таким чином, було створено нову базу по ви-робництву рису на півдні України. Ініціатором заснування науково-дослідної лабораторії рисівництва був широко відомий вчений-гідромеліоратор, доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник вищої школи України Донат Григорович Шапошников (1903-1990 рр.).
Професор Шапошников Д.Г. народився 13 травня 1903р. в селищі Темрюк Краснодарського краю. В перші роки радянської влади він закінчив Новочеркаський інженерно-меліоративний ін-ститут (НІМІ), одержавши звання інженера-гідротехніка. Працював в багатьох місцях Радянського Союзу: в Росії, Туркменії, на Кавка-зі, в Україні... і всюди за ним залишалися творіння його інженерної думки: греблі, гідротехнічні споруди, системи водопостачання, гід-ромеліоративні системи. Всі роботи Доната Григоровича поєдну-вали такі важливі риси: надійність, екологічна безпека і економічна доцільність. Важливий вплив на формування Д.Г.Шапошникова як вченого-гідромеліоратора оказав в кінці 40-х, початку 50-х років академік Костяков Олексій Миколайович (1890-1960р.р.) – заснов-ник науки сільськогосподарські меліорації. При наукових консуль-таціях академіка Костякова О.М. Донатом Григоровичем Шапош-никовим була підготовлена і успішно захищена у Московському гі-дромеліоративному інституті (МГМІ) дисертація на здобуття нау-кового ступеня доктора технічних наук на тему "Гірське зрошення" (1953 рік).
Професор Д.Г.Шапошников у 1954 році став засновником і першим завідувачем кафедри сільськогосподарських меліорацій Херсонського сільськогосподарського інституту. На цьому посту, майже незмінно, він працював до 1972 року. Доктором технічних наук Д.Г.Шапошниковим в середині 50-х років XX сторіччя була започаткована наукова школа, основною задачею якої була розробка теоретичних і практичних основ раціонального впровадження зрошення в умовах Південного Степу України. В процесі подальшої роботи наукова школа придбала чітко виражений еколого-меліоративний напрям. В цьому плані ключову роль відіграв цикл робіт Д.Г.Шапошникова по
оцінці можливих наслідків широкомасштабного зрошення на прик-ладі Інгулецької зрошувальної системи, опублікованих у перші ро-ки роботи цієї системи. В своїх наукових працях професор Д.Г.Шапошников виступив з обгрунтуванням таких меліоративних заходів, як штучний дренаж, протифільтраційні заходи на зрошу-ваних каналах, оптимальні норми зрошення, тощо.
Початок роботи науково-дослідної лабораторії рисівництва, формування її наукового потенціалу і матеріально-технічної бази співпав з роками народження основних принципів еколого-меліоративної наукової школи на півдні України. Будучи головним ініціатором широкого впровадження інженерних рисових зрошува-льних систем (РЗС) на півдні України Д.Г.Шапошников, разом із своїми учнями і співробітниками розробили гідромеліоративні і аг-ротехнічні основи вирощування рису в Херсонській і Кримській об-ластях. В цьому плані значний внесок в науку і практику рисівниц-тва в 60-70-ті роки зробили співробітники лабораторії кандидати наук: Савчук Василь Павлович, Хіміч Діна Павлівна, Рибалко Сте-пан Степанович, Харченко Олег Васильович, Душин Борис Васи-льович, Маленко Любов Анатоліївна, а також наукові співробітники Бурим Анатолій Васильович, Колеснікова Лідія Борисівна, Дончен-ко Ігор Михайлович та інші. Першим і основним принципом діяльності еколого-меліоративної наукової школи і науково-дослідної лабораторії рисівництва було обов'язкове єднання за-вдань науки, навчального процесу і виробництва.
В ці роки співробітниками лабораторії рисівництва обгрунто-вані ряд технологій і агротехнічні основи вирощування рису (А.В.Бурим, В.П.Савчук), оптимальні параметри горизонтального дренажу рисових зрошувальних систем (С.С.Рибалко, О.В.Харченко), режим зрошення рису і супутніх сільськогосподарських ку-льтур (А.В.Бурим, Д.П.Хіміч, Л.А.Маленко), водний і сольовий ба-ланс рисового поля (Д.П.Хіміч), розроблено ряд раціональних гід-ротехнічних споруд для РЗС (В.Й.Маковський), виконано економі-чне обгрунтування галузі рисівництва для умов півдня України (Б.В.Душин). В процесі цих робіт реалізувався і другий прин-цип науково-дослідної лабораторії – постійний зв'язок з колегами із других організацій і установ, провідними науковцями і виробнич-никами. В цьому плані Д.Г.Шапошниковим і його послідовниками підтримувалися творчий плідний зв'язок з видними вченими в га-лузі рисівництва доктором технічних наук, професором Скрипчин-ською Л.В., кандидатами наук І.С.Жовтоногом, Б.І.Лактіоновим, С.М.Гончаровим, С.М.Коробченко, А.А.Ванцовським, І.К.Супрягою, В.М.Барило, кандидатами, а потім і докторами наук Болдиревим А.І., Титковим О.О. та іншими.
В 60-70-ті роки вченими лабораторії вирішувалися актуальні проблеми не тільки в галузі рисівництва, а і проблеми звичайних зрошувальних систем. Так Григорієм Федоровичем Костенко в процесі широкомасштабних виробничих дослідів визначені фільт-раційні витрати води в каналах Інгулецької зрошувальної системи і намічені заходи по їх значному зменшенню. Учень Д.Г.Шапошникова Г.Ф.Костенко (1925-1997р.р.) зробив значний вклад в роз-виток меліорацій на півдні України: був начальником Управління Інгулецької зрошувально-обводнювальної системи, одним з керів-ників Миколаївського облводгоспу, захистив в МГМІ кандидатську дисертацію, тривалий час працював завідувачем кафедри експлу-атації гідромеліоративних систем, а потім і деканом гідромеліора-тивного факультету Херсонського сільгоспінституту (1981-1986р.р.). Науковий співробітник Домініковська Раїса Вікторівна провела дослідження ефективності лінійного приканального дре-нажу на Інгулецькій зрошувальній системі. В усіх роботах лабора-торії постійно була присутня спадкоємність старшого і молодшого покоління фахівців, в усіх роботах приймали участь студенти, ба-гато з котрих потім обрали і свій шлях в гідромеліоративній науці. Постійна робота з молоддю – це третій принцип науково-дослідної лабораторії.
За видатні досягнення в розвитку рисівництва на півдні Укра-їни професора Шапошникова Д.Г. було нагороджено вищою наго-родою Радянського Союзу – орденом Леніна. Д.Г.Шапошников був незмінним керівником лабораторії рисівництва на протязі 20-років – з 1962 по 1982 рік. Після уходу Д.Г.Шапошникова на пенсію ла-бораторію рисівництва очолив його учень кандидат с.-г.наук, до-цент кафедри с.-г.меліорацій Савчук Василь Павлович, який пра-цював завідуючим лабораторії з 1982 по 1989 рік, а потім – з 1991 по 1992 рік. В цей час розширилась тематика дослідів, були дося-гнуті нові наукові результати, що сприяли підвищенню врожайнос-ті рису на півдні України.
В період з 1989 по 1991 рік науково-дослідну лабораторію очолював завідувач кафедрою сільськогосподарських меліорацій кандидат с.-г. наук, доцент Тупіцин Борис Андрійович (1929-1992 р.р.) – найдосвідчений педагог і відомий вчений-гідромеліоратор. Наукові дослідження, що були покладені в основу докторської дисертації Бориса Андрійовича "Оптимізація водно-сольового режиму грунтів на півдні України", присвячені актуальним сучасним проблемам сільськогосподарських гідротехнічних меліорацій – регулюванню водно-сольового режиму зрошуваних каштанових і чорноземних грунтів на півдні України, підвищенню ефективності горизонтального дренажу, розробці ре-сурсозберігаючих технологій зрошення, тощо. Під керівництвом Б.А.Тупіцина в лабораторії формуються передумови ї якісних змін – вивчення і регулювання водного, сольового і поживного режиму грунтів не тільки на рисових, а і на звичайних зрошуваних системах.

Захист докторської дисертації Б.А.Тупіцина (24.04.1992 р.).
В президії весь цвіт вітчизняної меліорації: В.О.Ушкаренко – член-кореспондент УААн, голова спеціалізованої ради; офіційні опоненти (справа-наліво): Петро Іванович Коваленко віце-президент УААН, академік УААН; Василь Павлович Золотун – доктор с.-г. наук, професор; Роберт Олександрович Баєр – доктор с.-г. наук.











Виступ проректора Морозова В.В. на захисті докторської дисертації Бориса Андрійовича Тупіцина (24.04.1992 р.)


Б.А.Тупіцин зі своїми учнями (В.В.Морозов, В.В.Колесніков, О.Л.Гітін, І.О.Калінін, І.О.Фоміних та ін.) зробили великий внесок у подальший розвиток еколого-меліоративної наукової школи, сфо-рмував теоретичні і практичні основи регулювання водно-сольового режиму грунтів на фоні зрошення і дренажу. Ними була створена унікальна дослідно-виробнича ділянка, площею 500 га в колгоспі "Україна" Джанкойського району АР Крим, де було відп-рацьовано багато варіантів роботи дренажу і режимів зрошення сільськогосподарських культур.

Значний внесок в подальший розвиток еколого-меліоративної наукової школи належить Віталію Йосиповичу Маковському – кан-дидату технічних наук, доценту, талановитому вченому, викладачу і конструктору, яскравому представнику вітчизняного інженерного корпусу (народився у 1928 році). В.Й.Маковський закінчив гідромеліоративний інститут (1944-1949 рр.), працював викладачем ряду технікумів, а далі Одеського гідротехнічного, Кишеневського сільськогосподарського інститутів та Українського інституту інженерів водного господарства (м.Рівне), займав ряд керівних посад в галузі водогосподарського виробництва – начальник лівого берегу будівництва Нурекської ГЕС у Таджикістані (1964-1966 рр.), начальник БМУ тресту “Дунайводбуд” (1966-1972 рр.). З 1972 року доля зв’язала В.Й.Маковського з Херсонським сільгоспінститутом, де він працює доцентом кафедри організації і технології гідромеліоративних ро-біт, потім завідувачем кафедри гідротехнічних споруд (1979-1983 рр.), а з 1983 р. – науковий співробітник Дослідної станції рису і співробітник проблемної лабораторії еколого-меліоративного мо-ніторингу. Основний напрям науково-інженерної діяльності В.Й.Маковського – вдосконалення рисових зрошувальних систем, в тому числі: розробка енерго- і ресурсозберігаючих технологій, вдосконалення дощувальної техніки і гідротехнічних споруд, еко-номічне і екологічне обгрунтування реконструкції зрошувальних систем та ін. Вінцем наукової діяльності В.Й.Маковського є розро-бка і впровадження у виробництво принципово нової єдиної у сві-товій гідромеліоративній практиці конструкції закритої чекової зрошувальної системи (ЗЧЗС-М), за яку його в 1997 році було удо-стоєно звання Лауреата Державної премії УААН за видатні досяг-нення в галузі аграрної науки і впровадження їх у виробництво. Головною особливістю неустанної праці В.Й.Маковського є розро-бка нових перспективних надійних у роботі конструкцій зрошува-льних систем та їх елементів на рівні кращих світових зразків в поєднанні з вимогами збереження екологічного стану навколиш-нього середовища. При цьому всі зусилля Віталія Йосиповича спрямовані на обов’язкове впровадження розробок у виробництво, що завжди приносить чималий економічний ефект.
В 1991р. в лабораторії успішно захищає кандидатську дисер-тацію аспірант Липинець Ірина Петрівна (наукові керівники: доктор с.-г.наук, член-кореспондент УААН Ушкаренко В.О. і кандидат с.-г.наук, доцент Савчук В.П.). Дисертація присвячена актуальній на РЗС Херсонщини і Криму проблемі – вивченню умов формування і раціонального використання дренажних і скидних вод. Нині Липи-нець І.П. доцент кафедри екології і економіки природокористуван-ня, провідний спеціаліст з економіки водного господарства, продо-вжує науково-дослідну роботу в лабораторії.
Новий етап свого розвитку науково-дослідна лабораторія ри-сівництва розпочала з початку 90-х років, коли поряд з рисовою тематикою досліджень, в ній інтенсивно стала розвиватись і тема-тика, що відповідає сучасним потребам водогосподарського виро-бництва, основним напрямам наукової роботи гідромеліоративно-го факультету. В цей період (з 1992р.) лабораторію очолив канди-дат с.-г.наук, доцент Морозов Володимир Васильович – учень і послідовник Д.Г.Шапошникова і Б.А.Тупіцина. В 1993 році лабора-торія, згідно наказу по Міністерству сільського господарства і про-довольства України (№ 184 від 5.07.1993р.) набуває статус про-блемної науково-дослідної лабораторії еколого-меліоративного моніторингу агроекосистем сухостепової зони. Основним завдан-ням лабораторії екомоніторингу є випереджаючі спостереження за проблемами меліоративного режиму, що розвиваються на зрошу-ваних землях півдня України і розробка оптимальних меліоратив-них заходів для кожного з періодів еволюції зрошуваних ландша-фтів.
Сьогодні у проблемній лабораторії екомоніторингу розвива-ються такі перспективні напрями наукового пошуку:
–    розробка теоретичних і практичних основ ландшафтних мелі-орацій – нового напряму гідромеліоративної науки, принципів і методів адаптивного меліоративного режиму зрошуваних земель (доцент Морозов В.В.);
–    підвищення агромеліоративної ефективності горизонтального дренажу (доцент Колесніков В.В.);
–    розробка і впровадження поверхневих способів поливу сіль-ськогосподарських культур (доценти Кузьменко В.Д., Мірош-ниченко О.І., Малєєв В.О., Булаєнко Л.М.);
–    розробка і вдосконалення гідромеліоративних і агротехнічних основ вирощування рису і супутніх сільськогосподарських ку-льтур, підвищення ефективності горизонтального дренажу в умовах рисових зрошувальних систем (доцент Савчук В.П., ст.наукові співробітники Бурим А.В., Донченко І.М.);
–    підвищення еколого-економічної ефективності рисових зро-шувальних систем, вдосконалення їх конструкції, прогнози водно-сольового режиму грунтів і гідрогеолого-меліоративного стану на РЗС, раціональне використання на них дренаж-них і скидних вод, дослідження агроекологічного потенціалу рисових зрошувальних систем (академік УААН Ушкарен-ко В.О., доценти Маковський В.Й. і Грановська Л.М., аспірант Морозов О.В.);
–    підвищення ефективності впровадження меліорантів на рисо-вих зрошувальних системах (доценти Морозов В.В. і Малє-єв В.О.);
–    раціональне використання дренажних і скидних вод на рисо-вих зрошувальних системах (доцент Морозов В.В., доцент Липинець І.П.);
–    вивчення довгострокового впливу зрошення і дренажу на аг-роландшафти, розробка і впровадження методів еколого-меліоративного моніторингу при управлінні зрошувальними системами, боротьба з підтопленням зрошуваних земель (до-цент Морозов В.В., асистент Ладичук Д.О., аспірант Волоч-нюк Є.Г.);
–    підвищення ефективності використання хімічних меліорантів на вторинно осолонцьованих зрошуваних грунтах (професор Золотун В.П., доценти Жужа В.В., Золотун О.В., Малиновсь-ка Н.М., науковий співробітник Бабушкіна Р.О.);
–    еволюція грунтів під впливом зрошення (професор Золо-тун В.П., доценти Морозов В.В., Гамаюнов В.Є., Сидорен-ко О.І.);
–    підвищення якості поливу (ст.викладач Угрін Д.Ф., доцент Бу-лаєнко Л.М.).
Науковим консультантом проблемної лабораторії екомоніто-рингу є академік УААН, доктор с.-г.наук, професор Ушкаренко Вік-тор Олександрович.
Серед науково-технічних розробок останніх років особливе місце посідають дослідження еколого-меліоративної ефективності принципово нової конструкції гідромеліоративної системи – закри-тої чекової зрошувальної системи (ЗЧЗС-М) конструкції кандидата технічних наук, доцента Маковського Віталія Йосиповича.


Науково-технічна рада в Дослідній станції рису УААН.
Йде обговорення впровадження у виробництво закритої чекової зрошувальної системи Маковського В.Й. На знімку: автор системи – кандидат технічних наук Маковський В.Й. та директор дослідної станції кандадат с.-г. наук Ванцовський А.А.

Голова Херсонської облдержадміністрації Касьяненко Анатолій Іванович нагороджує Почесною грамотою доктора с.-г. наук професора Золотуна Василя Павловича за досягнуті успіхи в справі підвищення родючості грунтів на півдні України (1.09.1998 р.)

В основу цієї, єдиної у світовій гідромеліоративній практиці зрошувальної системи покладено замкнутий цикл водовикорис-тання з повною утилізацією дренажно-скидних вод, безгербіцид-ною і малогербіцидною технологією вирощування екологічно-чистої сільськогосподарської продукції. ЗЧЗС-М була побудована на території Дослідної станції рису Української Академії аграрних наук на площі 432 га (директор Дослідної станції рису УААН – кан-дидат с.-г.наук Ванцовський Анатолій Антонович). Багаторічними комплексними дослідженнями підтверджена вірність сміливої кон-структорської думки, автора системи к.т.н. Маковського Віталія Йосиповича. Дослідженням еколого-меліоративної ефективності цієї унікальної зрошувальної системи була присвячена кандидат-ська дисертація старшого наукового співробітника проблемної ла-бораторії екомоніторинга Грановської Людмили Миколаївни, яку вона успішно захистила в 1997 році. Офіційними опонентами ди-сертації були провідні вчені Коваленко Петро Іванович – академік УААН, віце-президент УААН і Лактіонов Борис Іванович – канди-дат с.-г.наук, старший науковий співробітник.
З 1998 року в проблемній лабораторії відкривається нова те-матика, що спрямована на вивчення причин і наслідків підтоплен-ня зрошуваних земель на півдні України, розробку економічно і екологічно обгрунтованих меліоративних заходів (наукові керівни-ки цієї роботи – академік УААН Ушкаренко Віктор Олександрович і доцент Морозов Володимир Васильович). При проблемній лабо-раторії працює студентське конструкторське бюро (СКБ), де щорі-чно 5-10 дипломників будівельно-гідромеліоративного факультету готують реальні дипломні проекти на замовлення виробництва, науково-дослідних і проектних організацій. Керівниками СКБ є до-центи В.Й.Маковський, В.В.Морозов, Л.М.Грановська. В.Д.Кузьменко, асистенти Ладичук Д.О., Морозов О.В. та інші. На дослідно-виробничих ділянках проблемної лабораторії студенти – майбутні інженери-гідротехніки проходять учбові і виробничі прак-тики. На протязі всієї історії лабораторії в тісному співробітництві з нею працювали вчені кафедри сільськогосподарських меліорацій. Також плідний зв'язок і співробітництво намітилися в останні роки між лабораторією та кафедрою екології і економіки природокорис-тування (завідувач кафедри – доктор географічних наук, професор Ігнатенко Микола Григорович), цілий ряд провідних викладачів кафедри є науковими співробітниками лабораторії, проводять ак-туальні дослідження згідно замовлень Міністерства агропромис-лового комплексу і Держкомводгоспу України.
З дня заснування науково-дослідної лабораторії рисівництва, а нині проблемної лабораторії екомоніторингу, минуло 37 років. Багато зроблено науковцями лабораторії за цей період, чимало самовідданих співробітників працювали в цьому підрозділі універ-ситету. Добрим словом слід згадати усіх, хто працював в ній, зро-бив внесок в її розвиток. Це хіміки-аналітики: Зимбицька Марія Іл-лінічна, Савчук Ніна Іванівна, Дехтярьова Галина Миколаївна, За-харченко Галина Іванівна, Раковська Дина Тимофіївна, Мироненко Раїса Іванівна; старший науковий співробітник, кандидат с.-г. наук, доцент Асатрян Віктор Торгомович, наукові співробітники Савра-дим Сергій Миколайович, Бабушкіна Руслана Олександрівна; ла-боранти Донченко Галина Миколаївна, Бабіч Микола Степанович, Киричек Сергій Вячеславович, Герасименко Юрій Станіславович, Тукалов Юрій Миколайович та інші.
Наукові досягнення вчених проблемної лабораторії екомоні-торингу, а в ній завжди працювали незаурядні особистості, відомі в Україні і за її межами, їх праці мають велике теоретичне і прик-ладне значення в галузі сільськогосподарських меліорацій і ока-зують суттєвий позитивний вплив на ефективність навчального процесу в Херсонському державному аграрному університеті.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить