Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы ПІДГОТОВКА СПЕЦІАЛІСТІВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ, ННВК. ПОЧЕСНІ ПРОФЕСОРИ І ДОЦЕНТИ УНІВЕРСИТЕТУ

ПІДГОТОВКА СПЕЦІАЛІСТІВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ, ННВК. ПОЧЕСНІ ПРОФЕСОРИ І ДОЦЕНТИ УНІВЕРСИТЕТУ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ПІДГОТОВКА СПЕЦІАЛІСТІВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ, ННВК. ПОЧЕСНІ ПРОФЕСОРИ І ДОЦЕНТИ УНІВЕРСИТЕТУ

 

Л.М.ГРАНОВСЬКА -  к.с.-г.н., доцент,  начальник навчально-методичного відділення

Сучасний досвід усіх країн з високоефективною економікою свідчить про те, що найголовнішими факторами їх досягнень є рівень освіченості суспільства, розвитку науки і технологій. Суть і зміст заходів по підвищенню ефективності навчально-методичного процесу в Херсонському  державному аграрному університеті полягає у збагаченні інтелектуального, професійного та духовного потенціалу студентів, збереженні кращих здобутків навчального закладу, його наукових шкіл.
Херсонский державний аграрний університет (ХДАУ) сьогод-ні – один із найпопулярніших навчальних закладів не тільки обла-сті, а і регіону Південного Степу у цілому. Дефіцит абітурієнтів у нас не спостерігається. А головна складова заслуженого автори-тету навчального закладу - якість підготовки спеціалістів для агро-промислового комплексу і безумовно, з урахуванням сучасних ви-мог ринку праці.
Серед напрямів підвищення ефективності навчально-методичної роботи в університеті одними з основних є такі:
1 - вдосконалення структури підрозділів, що займаються на-вчально-методичною роботою:
2 - всебічний розвиток ступеневої системи освіти з урахуванням її можливостей і особливостей усіх спеціальностей;
3 - повне використання в навчальному процесі здобутків нау-кових шкіл університету.
В останні роки багато уваги навчально-методичне відділення приділяє роботі по раціональному впровадженню ступеневої сис-теми підготовки фахівців для агропромислового комплексу.
З 1992 року вся система підготовки фахівців після одержання середньої освіти розглядається як “вища освіта”. Відповідно до Закону України “Про освіту” вища освіта нашої держави має декі-лька категорій вищих закладів освіти, які відповідають, як правило, чотирьом рівням акредитації:
рівень I - професійно-технічні училища та технікуми;
рівень II - технікуми та коледжі;
рівні III-IУ - університети, академії, інститути.
Однією з особливостей ступеневої системи освіти є виконан-ня різних освітянських задач на різних етапах підготовки фахівця у вищому навчальному закладі. Перша ступінь підготовки орієнтується на підвищення загальноосвітнього рівня студентів в процесі вивчення ними ряду природничо-наукових, гуманітарних та зага-льнотехнічних дисциплін.
Мета другого ступеня - формування необхідного рівня підготовки студентів по широкому напряму професійної діяльності. Ця мета досягається в ході вивчення циклів спеціальних, загальнотехнічних, соціально-економічних і гуманітарних дисциплін. Тре-тій ступінь підготовки спрямовано на підготовку фахівців до конк-ретної області діяльності. Перші три ступеня направлені на підго-товку молодших спеціалістів, бакалаврів і спеціалістів. Четвертий ступінь -  це підготовка магістрів, орієнтованих на наукову і педаго-гічну роботу, а також на підготовку менеджерів-керівників вироб-ничих підрозділів різних сфер агропромислового комплексу.
Особливості складання навчальних планів всіх спеціальностей університету визначаються в значній мірі завданнями, освіт-ньо-кваліфікаційних рівнів підготовки: молодшого спеціаліста, ба-калавра, спеціаліста і магістра.
Молодший спеціаліст (рівень I) - освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на базі середньої освіти набув первинну технічну або професійну підготовку для виконання конкретних за-вдань виробничого характеру.
Бакалавр (рівень II) - освітньо-кваліфікаційний рівень фахів-ця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув погли-блену загальноосвітню підготовку, фундаментальні та професій-но-орієнтовані вміння та знання для вирішення типових професій-них задач у певній галузі агропромислового комплексу, водного господарства, будівництва, економіки, науки і техніки. Випускнику присвоюється кваліфікація бакалавра і видається диплом, в якому зазначається назва напряму підготовки (економіка, менеджмент, будівництво, водне господарство і санітарна техніка, агрономія, зооінженерія, водні біоресурси).
Спеціаліст (рівень III) - завершений освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі отриманої кваліфікації бакалавра набув спеціальні вміння та знання, має необхідний досвід їх застосування для вирішення професійних задач у певній галузі агроп-ромислового комплексу, водного господарства, будівництва, еко-номіки, науки і техніки. Випускнику присвоюється кваліфікація спе-ціаліста та видається диплом, в якому зазначається спеціальність (наприклад, агрономія, зооінженерія, водні біоресурси і аквакуль-тура, гідромеліорація, промислове та цивільне будівництво, облік і аудит, економіка підприємства, аграрний менеджмент) та конкрет-на набута спеціалістом кваліфікація: вчений агроном, зооінженер, іхтіолог-рибовод інженер-гідротехнік, інженер-будівельник, еконо-міст-менеджер, економіст по обліку і аудиту.
Магістр (рівень IУ) - завершений освітньо-кваліфікаційний рі-вень фахівця, який на основі отриманої раніш кваліфікації бакала-вра і спеціаліста здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має досвід їх застосування та продуку-вання нового знання для вирішення професійних задач у певній галузі агропромислового комплексу, водного господарства, будів-ництва економіки, науки, техніки тощо. Програма підготовки надає випускнику знання та навички наукової, педагогічної та дослідни-цької діяльності. Випускнику присвоюється кваліфікація магістра та видається диплом, в якому зазначається спеціальність підгото-вки. Наприклад, магістр з агрономії, магістр з зооінженерії, магістр з гідромеліорації, магістр з обліку і аудиту, магістр з економіки.



Схема ступеневої системи підготовки фахівців  в Херсонському ДАУ

Четвертий рівень акредитації Херсонського ДАУ гарантує ві-дповідні рівні кваліфікації фахівців, які здобувають вищу освіту або проходять перепідготовку за певним професійним напрямом або спеціальністю.
Окремо в системі підвищення ефективності навчальної робо-ти університету слід зупинитися на підготовці абітурієнтів у ліцеях університету. Уже п’ятий рік у системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів Херсонського державного аграрного університету важливу роль відіграють два ліцеї: 1 - ліцей сільськогосподарського профілю (директор Пліговка Т.В.) та 2 - ліцей журналістики, бізнесу та правознавства (директор Бобров В.В.), які го-тують абітурієнтів для нашого навчального закладу. Випускники ліцеїв відрізняються від інших вступників до вузу якісною підготов-кою з фундаментальних дисциплін, інтелектуально-творчими здіб-ностями, усебічним розвитком особистості. Тому не дивує, що за результатами вступних екзаменів трьох останніх років 96-98 % всіх абітурієнтів-ліцеїстів становляться нашими студентами. І це при конкурсах на всі спеціальності 2,5-3,8 чол. на одне місце.
Аналіз успішності навчання колишніх ліцеїстів у стінах універ-ситету свідчить про те, що вони набули в ліцеях не тільки міцні знання з базових дисциплін, а й навички учіння. Серед студентів-випускників ліцеїв немає невстигаючих. А ще вони постійно пере-бувають у вирі студентського життя: беруть участь у науково-технічних конференціях, спортивних змаганнях, зустрічах клубу веселих та кмітливих,, організовують та проводять спектаклі, дис-котеки. Вони люблять і цінують життя, з повагою ставляться до оточуючих, до своєї справи, цікаві як люди.
Організація навчально-виховного процесу в ліцеях дає ліцеї-стам змогу виявити свої здібності, самореалізуватися, а коорди-нація його роботи з роботою університету сприяє підготовці ліцеї-стів до майбутнього студентського життя. Практика свідчить, що до вузу, як правило, приходять абітурієнти з різним досвідом пі-знання, а на першому курсі в них виникають проблеми щодо ово-лодіння знаннями у новій системі навчання, за нових вимог до ко-нтролю знань. Вони вперше стикаються з лекціями, семінарами, заліками, науково-дослідницькою роботою та іншими особливос-тями студентського життя. Це все не легко пережити молодим лю-дям, багато хто з них до того ж відірвані від дому.
Тому одним  з головних аспектів взаємодії університету і лі-цеїв  є продумана система адаптації до специфіки навчальної дія-льності у вузі. У перші дні перебування в ліцеї для учнів та їх бать-ків організуємо зустріч з керівництвом університету, де вони діз-наються про його історію, розвиток, перспективи. Для учнів Х-ХI класів важливо не тільки дати фактичні знання, а й сформувати у них ціннісні орієнтири у житті, виборі професії. Програми спецкур-сів передбачають також ознайомлення з кафедрами, лабораторі-ями, музеєм, культурним життям університету.
Навчальний процес у системі “Херсонський державний агра-рний університет - ліцеї” організується за моделлю навчання у вищій школі:  лекції, семінари, лабораторно-практичні заняття, пі-дбиття підсумків по семестрах  при збереженні періодичності кані-кул за типом загальноосвітньої школи. Вчителі та учні ліцею кори-стуються науковою бібліотекою університету.
Наступний етап - індивідуальна робота, яка дає змогу об’єктивно оцінити здібності дітей, запропонувати найздібнішим відповідні науково-дослідницькі студії. Їх закріплюємо за  кафед-рами, призначаємо наукових керівників, вони починають відвіду-вати наукову бібліотеку, брати участь у семінарах та  університет-ських наукових конференціях. Фактично у цей період розпочина-ється старт ліцеїстів спочатку у вищу школу, а потім - у науку.
В лабораторії перспективних навчальних технологій, яка пра-цює у складі навчально-методичного відділення, проводиться пос-тійна робота по розробці і впровадженню викладачами в учбовий процес нових навчальних технологій, а саме:
- активних лекційних занять (проблемних лекцій, лекцій-прес-конференцій, тощо);
- занять з використанням інформаційних технологій навчання, які передбачають використання комп’ютерів, кінофільмів, учбового телебачення, відеофільмів та ін.;
- ділові та рольові ігри та ігрове проектування;
- розробка бізнес-планів по реальним проблемам агропроми-слового комплексу і водного господарства.
При підготовці магістрів в навчальний процес обов’язково включаються заняття з елементами досліджень: практичні і лабо-раторні роботи, що організуються у “проблемному ключі”, коли для  одержання вірних відповідей на поставлені запитання студентам доводиться звертатися до різних джерел інформації, обмінювати-ся точками зору, конструювати методику рішення задачі та оціню-вати отримані результати. Вищим досягненням у навчальному процесі є проведення на випускаючих кафедрах, на спеціальних дисциплінах таких занять, коли студенти, вирішуючи проблемні ситуації, самі знаходять оптимальні шляхи їх вирішення.
Важливим етапом у підготовці магістрів є участь студентів в реальних ділових іграх дослідницького характеру (інноваційні, проблемно-ділові, організаційно-діяльнісні та інші, що проводять-ся вченими і спеціалістами відповідної галузі. Кафедри заохочу-ють участь студентів в олімпіадах, конкурсах, виставках, науково-практичних конференціях, у різних видах науково-технічної твор-чості. При такій організації навчального процесу викладач все бі-льше приймає на себе функції організатора і консультанта, де-монструючи приклад професійної компетентності, високої культу-ри спілкування із студентами, кращих якостей особливості.
Такий “вищий пілотаж” у навчальній роботі забезпечується на спеціальних кафедрах університету, де ефективно проводиться наукова діяльність викладачів, де на протязі багатьох десятиріч сформувалися наукові школи, де відбувається продукування но-вих знань. Ці кафедри очолюють визнані вчені - автори підручни-ків. Так на кафедрі землеробства сформувалася авторитетна в Україні і за межами нашої держави наукова школа зрошуваного землеробства, її засновниками відомими вченими - Сергієм Дмит-ровичем Лисогоровим та Віктором Олександровичем Ушкаренком розроблені теоретичні основи ефективного використання полив-них земель, агротехнічні комплекси та технології вирощування сільськогосподарських культур у зрошуваних сівозмінах при осно-вних та проміжних посівах. Під авторством С.Д.Лисогорова і В.О.Ушкаренка вийшло з друку видання підручника “Орошаемое земледелие”. М.: Колос, 1981 і 1995 гг. Перу цих же авторів належить “Практикум по орошаемому земледелию” М.: Агропромиздат, 1985.і багато інших підручників та навчальних посібників.  В.О.Ушкаренком і А.Я.Скрипниковим видано учбовий посібник “Планирование експеримента и дисперсионный анализ данных полевого опыта”. Киев, 1988. В 1998 р. В.О.Ушкаренко, С.Я.Плоткін, М.І.Поляков та А.В.Шепель видали книгу “Дисперсійний аналіз даних п’ятифакторного польового досліду”. А за під-ручник “Зрошуване землеробство” академік УААН В.О.Ушкаренко у 1997 році став Лауреатом Державної премії України в галузі нау-ки і техніки. Один тільки вищенаведений перелік навчально-методичних видань вчених однієї тільки кафедри землеробства свідчить про величезний вклад в аграрну науку викладачів нашого університету.
Цей приклад не є одиничним. Так, на кафедрі генетики і роз-ведення сільськогосподарських тварин  її завідуючим Коваленком В.П з колегами тільки на протязі 90-х років видано такі підручники і учбові посібники, що запроваджені у навчальний процес сільсько-господарських вищих навчальних закладів України: “Біотехнологія у тваринництві й генетиці” (автори: В.П.Коваленко і І.Ю.Горбатенко), “Генетика сільськогосподарських тварин” (В.С.Коновалов, В.П.Коваленко, І.Ю.Горбатенко та ін.), “Крупномасштабная селек-ция в животноводстве” (Н.З.Басовский, В.П.Буркат, В.И.Власов, В.П.Коваленко), “Виробництво свинини” (В.І.Яременко, І.П.Пуха, В.П.Коваленко, тощо).
На кафедрі рослинництва професором Жаріновим В.І. та йо-го колегами видано ряд навчальних посібників, присвячених ви-рощуванню лікарських ефіроолійних пряносмакових рослин, ви-рощуванню такої найважливішої сільськогосподарської культури як люцерна та інших культур. Завідуючим кафедрою організації сільськогосподарського виробництва професором Благодатним В.І. видано ряд навчальних посібників та монографій: “Організація сільськогосподарського ринку” (1998), “Ускорение освоения оро-шаемых земель” (1998), “Ресурсозберігаюча організація зрошува-ного землеробства” (1991) та ін., які постійно використовуються студентами, аспірантами і викладачами в навчальному процесі, підвищуючи його ефективність.
Особливо в роботі по постійному вдосконаленню навчально-го процесу слід відмітити роль спеціальної кафедри рибництва та її завідувача  - доктора сільськогосподарських наук, професора Шермана Ісаака Михайловича, автора ряду підручників і навчаль-них посібників “Ставове рибництво” (1993), “Прудовое рыбоводст-во” (автори І.М.Шерман, А.К.Чижик, 1989); “Рибництво” (І.М.Шерман, Г.П.Краснощок, Ю.В.Пилипенко, 1991) та ін.
Сьогодні кафедри рибництва є загальновизнаною і єдиною на України школою підготовки іхтіологів-рибоводів. Для підтримки статусу кафедри на рівні, який відповідає сучасним вимогам, створена належна учбово-виробнича база, яка дозволяє поєдну-вати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з наданням практи-чних навиків. Для цих цілей функціонують 7 філіалів кафедри на виробництві (осетровий риборозплідний завод, Голопристанський завод по розведенню частикових риб, Каховський риборозплідний завод, Цюрупинське нерестово-виросткове рибоводне господарс-тво, рибколгосп ім.Кірова і “Сатурн”, рибгосп радгоспу “12 років Жовтня”), де студенти приймають участь в комплексі виробничих процесів різних напрямків аквакультури. Кафедра рибництва має творчі контакти з установами Національної академії наук України, Української академії аграрних наук, вищими навчальними закла-дами, колегами з ряду країн близького зарубіжжя. Співробітники кафедри входять до складу експертної ради міжнародної спілки чорноморських міст. Викладачами і співробітниками цієї кафедри постійно проводиться плідна наукова робота за участю студентів, що позитивно відбивається не тільки на професійному рівні ви-кладачів, а одночасно сприяє формуванню наукового світогляду у широких колах студентства. За період з 1989 року по кафедрі риб-ництва захищено 5 кандидатських і одна докторська дисертації.
Таким чином, кафедрою рибництва ХДАУ закладені основи наукової школи іхтіологів-рибоводів України, яка сьогодні здібна вирішувати актуальні проблеми, поставлені перед сучасною нау-кою, виробництвом, природокористуванням. Дослідження кафед-ри завершилися розробкою “Ресурсозберігаючої технології виро-щування риби в малих водосховищах”, яка була схвалена і реко-мендована до впровадження науково-технічною Радою Мінсільго-сппрода України, науко-технічною Радою Південрибгоспу Мінриб-госпу України. Визнанням рівня наукової школи, створеної на ка-федрі рибництва, став наказ Міністерства АПК України про ство-рення  проблемної науково-дослідної лабораторії “Оптимізація ви-користання водних біоресурсів”, в роботі якої активну роль відіг-рають студенти зооінженерного факультету.
Значний вклад в підвищення ефективності навчального про-цесу вносить залучення студентів до реальної наукової роботи. Так у студентському конструкторському бюро при проблемній нау-ково-дослідній лабораторії еколого-меліоративного моніторингу (науковий керівник лабораторії - В.В.Морозов) щорічно 3-5 студен-тів виконують реальні комплексні дипломні проекти на актуальні теми по замовленню Міністерства АПК, Держкомводгоспу, Херсонського облводгоспу і управління сільського господарства і продовольства Херсонської області. Матеріали проектів переда-ються до впровадження у виробництво. А основи реального дип-ломного проектування на будівельно-гідромеліоративному  факультеті були започатковані ще в 70-роки  доктором технічних наук професором Шапошниковим Донатом Григоровичем,  кандидатом с.-г.наук доцентом Тупіциним Борисом Андрійовичем, а також кандидатом технічних наук, доцентом  Маковським Віталієм Йосиповичем - Лауреатом премії Української академії аграрних наук, який і сьогодні є флагманом передової інженерної конструкторської думки. Працюючи з ним,  студенти, аспіранти,  а також і викладачі університету здобувають і розвивають навики творчого підходу до вирішення складних водогосподарських завдань і проблем. Наприклад, в період 1990-1998 рр. науковцями проблемної лабораторії екомоніторингу ХДАУ (В.О.Ушкаренко, В.Й.Маковський, В.В.Морозов, Л.М.Грановська, І.М.Донченко, А.В.Бурим та ін.) й Дослідної станції рису УААН (А.А.Ванцовський та ін.) за участю студентів агроуніверситету, виконано комплекс робіт по вивченню і впровадженню у виробництво еколого-меліоративної ефективності енерго- і ресурсозберігаючої закритої чекової зрошувальної системи конструкції В.Й.Маковського. Такий підхід до навчальної роботи  з науково-технічних позицій забезпечує постійне підвищення її ефективності і тісний зв’язок з виробництвом.
Безумовно успіхи в організації навчального процесу були б неможливі без чітко організованої бібліотечної роботи. В Херсон-ському аграрному університеті працює найкраще і найповніша в регіоні півдня України спеціалізована науково-технічна сільського-сподарська бібліотека. Під керівництвом завідувача Барсукової Наталії Яківни творчо працює колектив професіоналів бібліотечної справи. Нема такої інформаційної проблеми для наших науковців, яку б не могли вирішити співробітники бібліотеки і таким сервісом вони охоплюють не тільки академіків, професорів і доцентів, а та-кож і аспірантів, асистентів, студентів. Постійно користуються пос-лугами нашої бібліотеки всі вищі навчальні заклади міста Херсона і області.
Цей далеко не повний перелік заходів по підвищенню ефективності навчально-методичної роботи в нашому університеті по-казує, що при підготовці фахівців, яким доведеться працювати у ХХI сторіччі, необхідна постійна органічна єдність вирішення за-вдань фундаментальної, професійної і загальнокультурної підго-товки студентів у вищому навчальному закладі при постійному вдосконаленні структур управління навчальним процесом, впро-вадженні нових навчальних технологій та ступеневої системи освіти і обов’язково - на базі всебічного розвитку наукових шкіл. Все це в комплексі складає основу концепції вдосконалення на-вчально-методичного процесу у Херсонському державному аграр-ному університеті.

Головною задачею в роботі ННВК являється кадрове та нау-кове забезпечення аграрного виробництва в регіоні, впроваджен-ня високоефективних технологій в рослинництві та тваринництві.
Кадрове забезпечення в основному повинно виконуватись переходом на ступеневу форму освіти в системі "молодший спеці-аліст-бакалавр – спеціаліст-магістр", розширення платних послуг по удосконаленню навчання, підготовки кадрів та перепідготовки (післявузівського навчання). Наукове забезпечення агропромис-лового комплексу доцільно виконувати, шляхом розробки концеп-цій розвитку відповідних галузей, розробки комплексних програм з спільною участю наукових і виробничих закладів, направлених на високоефективне ведення виробництва.
У рамках діяльності ННВК доцільно здійснити слідуюче роз-галуження функцій, які входять в нього, організацій з обліком їх учбової та наукової або виробничої діяльності.
В даному аспекті Херсонський державний сільськогосподар-ський інститут як головний заклад ННВК здійснює слідуючи освіт-ницькі, наукові та соціальні функції:
– Веде перепідготовку спеціалістів по 5 спеціальностям та 10 спеціалізаціям для сільськогосподарських підприємств різного ти-пу, а також фермерських господарств. Підготовка спеціалістів здійснюється як по держзамовленню, так і шляхом виконання пла-тної освіти по замовленню товаровиробників та організацій, які входять до складу ННВК.
– По замовленню науково-дослідних установ рекомендує та направляє в аспірантуру осіб, які проявили здібності до наукової роботи. Одночасно готує кадри вищої кваліфікації через аспіран-туру та докторантуру для кадрового забезпечення навчального процесу в інституті.
– Всебічно сприяє отриманню наукових ступенів та звань ви-кладачам закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації (ліцеї, коледжі, аг-ротехнікуми).
– Залучає до наукової роботи ведучих вчених науково-дослідних закладів, представляє її до отримання звання доцента, професора.
– Проводить підвищення кваліфікації викладачів закладів І-ІІ рівня акредитації, вчених науково-дослідних закладів через дію-чий при інституті факультет – ФПК.
– Розробляє спільно з другими науково-дослідними заклада-ми та центрами забезпечення науково-технічного процесу концеп-ції розвитку галузі агрокомплексу та приймає участь у виконанні загальних, комплексних планів типу "Зерно Херсонщини", "Зро-шення", "Корми", "Бавовник".
– Входить складовою частиною робочих груп центрів науко-во-технічного забезпечення агропромислового виробництва по пи-танням – зрошуваного землеробства, технічних культур, птахівни-цтва та рибництва.
– Виконує соціальні програми розвитку ННВК (база відпочин-ку, художня самодіяльність обмін досвідом, шефська допомога).
– Виконує допомогу в проведенні занять викладачами інсти-туту в ліцеях, коледжах сільськогосподарського профілю.
– Веде видавницьку діяльність, публікує результати наукових дослідів учасників ННВК в збірниках "Таврійський науковий віс-ник", "Аграрная наука Таврии" та інших виданнях.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить