Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Особливості реалізації та споживання продукції баштанництва

Особливості реалізації та споживання продукції баштанництва
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Особливості реалізації та споживання продукції баштанництва

Виробництво та реалізація продукції баштанництва дуже тісно пов’язані між собою. Біологія культур така, що 70 % баштанних надходить з поля протягом 2-3 місяців. Об’єм продукції в цей період в 5-6 разів перевищує фізіологічну норму споживання людиною. Тому в цей період ускладнюється приймання баштанних торгівельними організаціями, знижується якість продукції, під час зберігання та транспортування збільшуються витрати. Проблема реалізації продукції баштанництва стоїть дуже гостро.
Нині збутом продукції займаються безпосередньо виробники та численні посередницькі структури. Фермери і населення, як правило, самостійно торгують своєю продукцією на ринках або здають її оптовим покупцям.
У Херсонській області розташовано 13 оптових продовольчих ринків, які розміщуються у 4 районах: Бєлозерський, Голо пристанський, Скадовський, Цюрупинський.
Продукція, що вивозиться реалізується на ринках обласних центрів України, Росії, Прибалтики і навіть Польщі.
Матеріали таблиці свідчать про високу початкову ціну реалізації кавуна в західних, північних та центральних областях України де вона коливалось від 7-8 грн. за 1 кг (Луганськ, Львів) у червні та до 0,3-0,5 грн./кг у вересні майже у всіх областях. Найнижчі ціни були у серпні і вересні в Херсоні, що пов’язано з перенасиченням ринку та намаганнями виробників якнайшвидше реалізувати продукцію.
В основному реалізація баштанних здійснюється за 4 каналами

Оптові продовольчі ринки створюються і діють у містах та промислових центрах. На оптових продовольчих ринках реалізується переважно плодоовочева продукція, картопля, а також баштанні культури характеризуючи таку форму торгівлі слід відмітити, що здебільшого – це примітивно обладнанні місця тимчасової, сезонної торгівлі де часто відсутня розфасовка відсортованої за якістю продукції. Такі ринки приваблюють тим, що закупівля продукції відбувається постійно (під час сезону), в погодженому обсязі, асортименті, за попередньо визначеними цінами, тобто посилюється надійність збуту. До числа переваг оптово-продовольчого ринку, слід віднести оперативність здійснення процесу “купівлі-продажу”, швидкість та простоту розрахунків. Продавцями тут переважно виступають безпосередньо виробники продукції (населення, фермери), пропонуючи масовому покупцеві широкий асортимент (по тому чи іншому сорту) своєї продукції за договірними цінами. На таких ринках попит-пропозиція відіграють регулюючу роль щодо ціноутворення.
Так, на території Голопристанського району значною популярністю користується оптовий продовольчий ринок, який відомий під назвою “У журавля”.
Він знаходиться в зручному місці на перехресті доріг між селами Нова Збур’ївка та Чулаківка. Функціонує 3 роки. Обладнаний примітивно, але за рахунок ринкового збору планується впорядкування території та будівництво літніх павільйонів, зручних прилавків та інших допоміжних приміщень.
Працює з 5-ой години ранку до 20-ой години вечора.
Основна продукція ринку: баштанні культури (75%), овочі (20%), фрукти (5%).
Ціни на продукцію щоденно коливаються в залежності від попиту на продукцію. Якщо продукції вивезено на ринок багато, а покупців незначна кількість, то ціни знижуються, а якщо продукції вивезено мало, а маємо покупців багато, то ціни в цей день збільшуються.
По закінчені сезону, коли продукції надходить на ринок все менше, ціна має постійну тенденцію до зростання.
Таким чином, економічна сутність товарно-грошових відносин в ринкових умовах полягає в тому, що ціна формується як результат дії постійно рухомої системи “попит-пропозиція”.
Збутом баштанної продукції повинні займатися фірми-посередники: торгово-закупівельні кооперативи, оптово-роздрібні комбінати зі своєю інфраструктурою.
Останнім часом стихійно з'являються приватні або кооперативні посередники, які невеликим оптом (3–5 т) скуповують баштанну продукцію і реалізують її на ринках міст Херсонської області. Оптова ціна на 20-30 % нижча за роздрібну. За сезон, такі індивідуальні посередники реалізують приблизно 40-50 тонн баштанної продукції кожний, мають прибуток в сумі 4-5 тис. грн. З кожним роком збільшується частка загального об’єму реалізації продукції баштанництва, що реалізується через цей невпорядкований та неконтрольований канал збуту. Для виробників він є одним з найбільш привабливих. Продукція відвантажується оперативно, прямо з поля, розрахунки здійснюються за готівку. Між цими, як назвали б раніше, перекупниками та фермерами зав’язуються постійні відносини, інколи навіть оптовики кредитують виробників під майбутній врожай. Останні намагаються догодити їм, відбираючи найкращу продукцію та готуючи до обумовленого терміну партії продукції.
Основні споживачі на ринку баштанних культур це населення,  переробні підприємства, які використовують цю продукцію для споживання у свіжому вигляді, виготовлення напоїв, для постачання лікувальним і дитячим закладам та іншим організаціям.
Так, приватні сільськогосподарські підприємства, кооперативи та фермери на початку сезону реалізації баштанних продовольчих культур використовують роздрібну форму збуту, що пов’язано зі значним попитом на неї та недостатністю пропозиції. Господарства очікують одержати в цей період максимум прибутку та ціну на яку може розраховувати виробник.
Поступово, при перенасичені ринку господарства використовують оптову форму збуту. В цей період в значній мірі користуються і бартерним обміном.
Селяни – одноосібники використовують роздрібну форму збуту, що відповідає 80% реалізованої продукції і лише 20% реалізують оптом, бартерним обміном майже не користуються.
Як бачимо, найбільш адекватною ринковим економічним процесом є ціна, побудована за концепцією “ціна виробника”. Остання базується на застосуванні показника норми прибутку для об’єктивної оцінки ефективності використання задіяного у виробництві власного та залученого капіталу.
За даними  маркетингових досліджень інституту південного овочівництва і баштанництва об’єм реалізованої продукції одного виробника складає від 70 до 1300 тонн за сезон. При виборі ціни виробник, в основному, слідує за конкурентами (60 % виробників) або орієнтуються на ціни, при яких можна повернути витрати на вирощування і реалізацію баштанної продукції і отримати прибуток 30-40% рентабельності.
В інституті на початку 2001 р. було зроблено прогноз на ціни реалізації продукції баштанництва на поточний рік, який базувався на результатах аналізу ринкової кон’юнктури 2000 р. на виробничих планах виробників та їх очікуваннях щодо майбутнього врожаю.
  Фактична ціна в липні 2001 року майже вдвічі перевищила прогнозні розрахунки, була результатом несприятливих природо-кліматичних умов (весняної посухи), коли в господарствах посіви загинули майже повністю, а одноосібники  досівали зріднені площі. В результаті валовий збір ранніх  баштанних культур не задовольнив потреб ринку .
                  
При проведенні досліджень ІПОБ було виявлено, що 50% споживачів не знає сортів баштанних культур і не прагне їх знати, лише орієнтуючись на співвідношення “ціна/якість”.
Ті споживачі, що обізнані з сортами віддають перевагу таким сортам кавуну як: Каховський, Княжич, Таврійський, Гетьман; дині – Тавричанка, Колхозниця, Серпенка за високі смакові якості та лежкість.
Продукція баштанництва більш за все купується на стихійних базарах та на місцевих ринках, це є головними джерелами кінцевого надходження її до споживачів.
За даними досліджень було виявлено, що масовий збут баштанних на півдні починається в серпні місяці, який є, так би мовити, початком традиційного сезону споживання баштанних. Крім цього попит підвищується за рахунок маси відпочиваючих з північних районів України, з Білорусії, Росії. Останню купівлю намагаються зробити у вересні місяці, тому що баштанні стають більш дешевими (100-150 грн./т), на ринок надходять більш якісні сорта, що довше зберігаються та використовуються для переробки. Наприкінці осені потреба у баштанній продукції серед більшості споживачів майже зникає. Хоча близько 10 % споживачів роблять досить великі запаси цієї продукції (0,5-1,5 т на родину) і таким чином споживають її майже до нового року.
В 2001 році доступною ціною на баштанні серед споживачів вважалась така: рання продукція – 1 грн./кг, середня – 0,5 грн./кг, пізня – 0,2 грн./кг (за даними маркетингових досліджень ІПОБ 2001 р.).
Формування ринку баштанної продукції базується на відповідних особливостях, які необхідно врахувати при виробництві і реалізації. Крім особливостей притаманних виробництву баштанних в цілому, необхідно знати специфічні регіональні особливості. Окремі з них впливають на формування попиту, інші – на пропозицію і тим самим роблять значний вплив на розвиток системи ринкових відносин, виявляють регіональні відміни.
Для ефективного функціонування внутрішнього і зовнішнього ринків баштанних продовольчих культур, необхідно внести ряд заходів на господарському рівні:
- орієнтація на найбільш ефективні канали збуту на основі аналізу маркетингової інформації внутрішнього і зовнішнього ринків;
- активізація участі в біржовій торгівлі, агро торгових домах;
- обмежити кількість посередників із числа комерційних структур, що займаються збутом сільськогосподарської продукції та забезпеченням її виробників матеріально-технічними ресурсами.
Ефективна – ринкова система забезпечить швидке просування продукції від товаровиробника до первинного покупця і далі вниз по ланцюгу з мінімальними витратами.
Політика збуту має вирішальне значення у забезпеченні конкурентоспроможності товаровиробників та виконання ефективної маркетингової програми.
З одного боку – від неї залежить ефективність маркетингового руху продукції, а з іншого – ефективність виробничо-збутової діяльності підприємства. Збут передбачає використання прямого, посередницького або комбінованого методу реалізації.
Продукція баштанних продовольчих культур реалізується безпосередньо виробниками, що становить ¼ від обсягу врожаю, а ¾ із залученням послуг посередників. У цьому випадку підприємство звільняється від проблеми пошуку покупця.
Вибір оптимального каналу збуту впливає не лише на отримання максимального прибутку, а й на швидкість окупності оборотних засобів. Тому вибір покупців повинен передбачати можливість вчасного розрахунку та надійність.
Попит на продукцію баштанних культур залежить від сезонного характеру виробництва. Але вона, як і будь який інший товар потребує системи стимулювання збуту, зокрема надання зразків та організація виставок для ознайомлення з властивостями продукції та  перевагами, яку пропонують конкуренти; реклама; пропаганда тощо.


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить