Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Організаційно-економічні аспекти вирощування баштанних культур

Організаційно-економічні аспекти вирощування баштанних культур
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Організаційно-економічні аспекти вирощування баштанних культур

Фермери і населення досить стримано ставляться до вирощування баштанних культур у своїх господарствах, адже ця інтенсивна культура потребує відповідних кліматичних умов, природної родючості грунтів, значних зусиль праці під час догляду за рослинами, знання особливостей розвитку галузі, концентрації багатьох видів виробничих ресурсів: якісного сортового насіння, відповідної кількості органічних і матеріальних добрив у раціональному співвідношенні поживних речовин, дотримання обґрунтованих сівозмін, комплексної системи високопродуктивних машин для “малого поля”, яка поки що майже не доступна за цінами для новостворених фермерських господарств.
Треба вказати на складність і специфіку ринкових відносин в агропромисловій сфері, особливо в питаннях ціноутворення та планування асортименту сільськогосподарських і продовольчих товарів. Серйозна економічна конкуренція вимагає від товаровиробників постійного розширення асортименту і підвищення якості продуктів, а також активної праці над створенням нових її видів. Крім того, існують складнощі організаційного, технічного і психологічного характеру. Йдеться про радикальну зміну мислення і психології поведінки не тільки керівників, але й рядових працівників, трудових колективів загалом.
Вирощування баштанних культур завжди було і залишається рентабельним і приносить збитки лише при недбалому відношенні до цієї галузі. По рівню рентабельності вони займають провідне місце серед культур південного регіону. Рентабельність вирощування може бути ще вища, якщо будуть більш детально використані наявні наукові досягнення і рекомендації.
Дані по Херсонській області за останні 3 роки свідчать.
В 1999 році, від реалізації баштанних культур був одержаний збиток в розмірі 1671 тис. грн. та рівень рентабельності склав (-33,9%). А ось в 2000 році, році першого переформованого розвитку села від реалізації баштанних культур збиток склав лише 160 тис. грн., при рівні рентабельності (-3,9%).
В 2001 році реалізація баштанних культур для Херсонщини стала прибутковою галуззю, вперше за чотири роки, рентабельність складає 53,1%. (За даними обласного статистичного управління Херсонської області).
Під час вирощування тієї чи іншої культури необхідно врахувати її біологічні можливості і зміни протягом вегетації вимог до навколишнього середовища. Уміння створити для рослин необхідні умови – обов’язкова вимога для одержання високих врожаїв. Усі агротехнічні прийоми повинні здійснюватися у певні строки і якісно, бо запізнення з виконанням чергової операції може призвести до зниження урожайності, погіршення якості продукції і навіть загибелі рослин.
При виконанні виробничих процесів слід завжди домагатися високої продуктивності, що є основним фактором зниження собівартості одиниці продукції.
Заслуговують на увагу також соціальні аспекти розвитку виробництва баштанництва. Один із них полягає у тому, що стабілізація і поліпшення соціально-економічної ситуації на селі і в суспільстві у цілому зумовлюють стабілізацію політичної обстановки в регіоні.
Останнім часом нові форми господарювання форми господарювання знаходять підтримку з боку держави. З кожним днем зростає кількість бажаючих стати фермерами, вишукуються шляхи для того, щоб створити необхідні умови для рівноправного ведення фермерських господарств поряд з державними, акціонерними і орендними колективами.
Соціальна роль формування фермерства полягає також у тому, що воно сприяє відродженню селянських династій. Передача досвіду з покоління в покоління важлива завжди і скрізь, але найбільше значення вона має у сільському господарстві.
Так, наприклад, у Голопристанському районі Херсонської області налічується 282 фермерських господарства з них 60 займаються вирощуванням баштанних культур. Площа зайнята під баштанними культурами у фермерських господарствах коливається від 2 до 50 гектарів.
Слід зазначити, що більша частина (60%) виробників займаються цією справою недавно – 3-7 років. Найбільше уваги вони приділяють вирощуванню ранньої і середньої продукції, тому що вона приносить добрий прибуток (рентабельність виробництва ранніх баштанних сягає 40-50%). Пізні сорти баштанних приватні господарства майже не вирощують, тому що їх метою є швидке покриття своїх витрат на виробництво. Основні об’єми пізніх сортів баштанних вирощують у великих господарствах.
На території Голопристанського району Херсонської області вирощуванням баштанних продовольчих культур займаються всі суб’єкти господарювання, що мають землю: відкриті акціонерні товариства, приватні сільськогосподарські підприємства та кооперативи, фермерські господарства та одноосібники.
В ринкових умовах економічне середовище кожного товаровиробника спонукає постійно підраховувати свої індивідуальні витрати виробництва і співставляти їх з ринковою ціною. Це є головним чинником економічної ефективності виробництва в умовах ринкових відносин, що досягається шляхом підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, підвищення якості виробленої продукції.
До труднощів вирощування баштанних культур слід зазначити низьку платоспроможність товаровиробників, відсутність власного капіталу, проблема одержання кредиту в комерційних банках, а це в свою чергу пов’язано з тим, що товаровиробник не має змоги купити елітне насіння, високоякісні засоби захисту рослин, техніку, добрива.
Однією з особливостей вирощування баштанних культур є затрати ручної праці: просапка баштану не менше 2-ох разів; охорона та відвантаження продукції.
Для визначення найбільш популярних серед виробників сортів кавуна і дині було проведено дослідження. Виявлено, що серед кавунів це сорти: Кримсонсвіт, Каховський, Борисфен, Княжич, Таврійський, Астраханський. Серед динь це такі сорти як Тавричанка, Козачка, Колгоспниця. Серед гарбузів – Новинка, Херсонській, Сіра Волжзька.
Основною перевагою даних сортів є те, що вони є транспортабельними, мають високі смакові якості, стійкі до хвороб, користуються гарним попитом, як на території південного регіону так і в інших регіонах України, а також у Білорусії та Росії.
В різних ситуаціях на ринку виробники намагаються отримати більше прибутку у разі стабілізації попиту. Найбільший попит на баштанну продукцію має місце на початку серпня, найменший І декада жовтня. На цьому інтервалі спостерігається період стабільного попиту на продукцію баштанництва.
На сучасному етапі розвитку ринкових відносин важливо здійснювати постійний моніторинг цін придбання, чіткий облік витрат на необхідні для виробництва покупні ресурси: паливно-мастильних матеріалів (ПММ), мінеральних добрив та засобів захисту рослин, техніки, запасних частин.
Собівартість сільськогосподарської продукції залежить від рівня урожайності культур, рівня витрат у процесі зберігання, від якості продукції.
Аналізуючи витрати на виробництво баштанних культур у господарствах з різними формами господарювання (таблиця 1) слід зазначити, що статті витрат зазнали певних змін останнім часом. Так, приватні господарства, фермерські господарства та одноосібники ввели нову статтю витрат “Орендна плата”, в зв’язку з орендою земельних та майнових сертифікатів колишніх членів КСП. По-друге у вищезазначених підприємствах відсутня стаття витрат “амортизація”, тому що господарства не мають своєї техніки та інших основних виробничих  фондів, а орендують їх, тому і обліковують на позабалансових рахунках.
Розглядаючи статтю витрат “заробітна плата” слід зазначити, що у фермерських господарствах вона складає на 1 га 200 грн., в той час, як у приватних підприємствах 132 грн., а в державних сільгосппідприємствах     92 грн., що майже в 2,2 рази менше.
Стаття витрат “вартість насіннєвого матеріалу” найбільша у одноосібників 130 грн., тоді як у приватних сільгосппідприємців та фермерських господарств вона становить відповідно 76 грн. та 62 грн. Найменші витрати понесли державні підприємства 21 грн., що свідчить: одноосібники насіннєвому матеріалу приділяють важливе значення і не жалкують коштів на нього.
Витрати на придбання мінеральних добрив найбільше понесли державні сільгосппідприємства (34,65 грн.) в той час, коли приватні і фермерські господарства придбали мінеральних добрив в 1,7-2,3 рази менше.
Найбільші витрати на придбання палива понесли приватні сільськогосподарські підприємства (166,46 грн.), найменші – одноосібники (105,00 грн.). витрати, які понесли державні та фермерські господарства становлять від 129,40 грн. до 158,35 грн. низькі витрати одноосібників пов’язані з придбанням ПММ за готівку.
На поточний ремонт значні витрати несуть приватні сільгосппідприємства (114,12 грн.), що майже в 2,4 рази більше ніж державні підприємства, в зв’язку із низьким технічним станом орендованої техніки.
 
Таким чином, найменші витрати на вирощування 1 гектару баштанних культур понесли державні підприємства та одноосібники, які відповідно складають 435,40 грн. та 458,25 грн. Найбільші витрати у приватних господарств (724,15 грн.), що в 1,7 рази більше вищезазначених.
Собівартість одного центнера баштанних продовольчих (рис. 1) найнижча у одноосібників, яка складає 4,82 грн. Далі йдуть фермерські господарства, де цей показник становить 7,84 грн., державні та приватні господарства одержали відповідно 9,21 грн. та 10,70 грн. (рис. 1).
Розглядаючи структуру витрат (табл. 2) на 1 гектар баштанних культур у господарствах з різними формами господарювання, бачимо, у державних сільгосппідприємствах найбільшу питому вагу займають такі статті витрат: ПММ – 29,7% заробітна плата – 21,3%, поточний ремонт – 10,7%, загально виробничі затрати – 10,5%. У приватних сільгосппідприємствах найбільшу питому вагу у витратах мають ПММ – 23,0%, заробітна плата – 18,3%, поточний ремонт – 15,8%.
У фермерських господарствах найбільшу питому вагу має заробітна плата (наймана робоча сила) 32,5%, придбання ПММ – 25,7%, поточний ремонт та вартість насіння відповідно 10,6% та 10,2%.
У одноосібників 28,4% витрат віднесено на придбання ПММ. Якщо на придбання засобів захисту рослин одноосібники понесли 14,2% від всіх витрат, то на придбання мінеральних добрив не виділено жодної копійки, що в подальшому може мати негативні наслідки.

Таким чином, лише впровадження у виробництво баштанних культур, науково-обгрунтованих сівозмін, повне використання мінеральних та органічних добрив, ефективного зрошення в тому числі і краплинного, освоєння комп’ютера, технологій, та інші заходи дадуть змогу отримати від реалізації значні прибутки.


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить