Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Система маркетингу управляючої підсистеми

Система маркетингу управляючої підсистеми
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Система маркетингу управляючої підсистеми

В попередньому розділі ми визначили маркетинг як концепцію управління процесом створення та реалізації пропозиції через формування та стимулювання розвитку споживчих переваг за допомогою комплексу маркетингових чинників.
Подібне формулювання припускає кібернетичну інтерпретацію. Визначення маркетингу як процесу дозволяє представити досліджувальні явища у вигляді динамічної системи. Наявність цілей передбачає оптимізацій ний підхід та можливість управління об’єктом – сільськогосподарським переробним підприємством, торговою фірмою та ін.
Таким чином, конкретні задачі, що реалізують функції маркетингу (відстеження стану ринку та показників кон’юнктури, оптимальне планування продуктового ряду, управління споживчим попитом, оптимізація ціноутворення, забезпечення логістичної діяльності), можливо вирішувати в межах економічної кібернетики за допомогою засобів обчислювальної техніки.
Система маркетингу, як будь – який економічний суб’єкт є динамічною системою, тобто структуризованим суб’єктом з входами та виходами, що змінюють у часі. Для забезпечення цілеспрямованої поведінки системи при зміні умов роботи здійснюється управління, при відповідній організації структури і способи функціонування системи. Багатоваріантність процесу управління припускає можливість вибору найкращого способу досягнення цілі, що забезпечує максимальну ефективність і досягнення екстремуму критерію ефективності управління.
Цілі організації повинні узгоджуватися з ресурсами можливостями і вимогами споживачів, враховувати дії конкурентів та зовнішні фактори. Відповідно. В системі, що розглядається існує зворотній зв’язок – реакція на дії зовнішнього середовища. Крім цього маркетингова система повинна адаптуватися до змін у ньому.
Елементами системи маркетингу відповідно до конкретизованих (визначених) функцій є такі підсистеми:
 підсистема інформаційно – аналітичного забезпечення управління процесом створення і реалізації пропозиції (маркетингова економічна інформаційна підсистема);
 підсистема ціле визначення прогнозування (передбачення), планування та адаптації, маркетингові системи до зовнішнього середовища;
 підсистема створення пропозиції;
 підсистема реалізації пропозиції;
 підсистема міжфункціональної (внутрішньої) та зовнішньої координації;
 підсистема маркетинг – контролінгу.
Система маркетингу є підлеглою (системою другого порядку) по відношення до системи загального управління організацією, а кожен з її елементів функціонує у взаємозв’язку з відповідними підсистемами загального менеджменту.
В економічній кібернетиці при аналізі і проектуванні складних систем застосовується методологічний принцип:
 при макро підході вивчаються входи та виходи системи, а сама система розглядається як “чорна скринька” ;
 при мікро підході моделюється внутрішня структура та динаміка функціонування досліджуваної системи;
При моделюванні економічних систем широко застосовується перший підхід, тому переважають функціональні моделі. В той же час методи структурного моделювання заслуговують більшої уваги у зв’язку зі зростанням значення мікроекономічних процесів в умовах ринку.
Характерними рисами складних систем, до яких відносяться економічні системи, в тому числі і маркетинг, є;
 ієрархічність, велика кількість складових компонентів, складність зв’язку між ними;
 багатофункціональність;
 наявність управляючої підсистеми;
 полікритеріальність;
 врахування впливу зовнішніх неконтрольованих факторів.
Такі соціально – економічні явища, як споживчий попит та поведінка учасників фінансового або товарного ринку, відносяться до складних динамічних об’єктів. Це зумовлює необхідність кібернетичного підходу до їх вивчення, оскільки складність застосовуваного математичного інструментарію повинна бути на рівні складності процесу, що моделюється з метою досягнення адекватності.
Методи дослідження складних систем базуються на принципах декомпозиції та агрегування. Наявність цілі маркетингової системи визначає застосування методів теорії оптимального управління, в основі яких лежить вимога оптимального використання на кожному етапі роботи управляючої системи всіх ресурсів при дотримані обмежень.
Виходячи з цього під управлінням маркетинговою системою розуміємо процес розробки і забезпечення виконання програми її поведінки, спрямованої на досягнення встановленої мети при змінюючись до зовнішніх умов. Оптимальним називають управління, що реалізує екстремум цільової функції при дотриманні обмежень.
Будь – яка маркетингова система характеризується цілеспрямованістю. Крім того, нестача апріорної інформації в процесі маркетингового дослідження зумовлює вибір методів адаптивного регулювання.
При цьому програма задається у вигляді цілі та обмежень, а в процесі функціонування управляючої підсистеми коректується з урахуванням зворотних зв’язків та накопичених даних про результати регулювання у минулому.
Складність економічних процесів, ієрархічність та багатомірність задач, необхідність застосування ЕОТ при аналізі динаміки інформаційних потоків та виконання традиційних маркетингових операцій визначає необхідність використання методології загальної теорії систем. Подібні задачі відносяться до складу слабо інформативних динамічних задач і вирішуються шляхом застосування засобів теорії адаптивного управління.
Визначаючи систему як динамічний процес, що являє собою сукупність входу, виходу та ядра, необхідно вивчати її як підсистему або частину підсистеми, до складу якої вона належить. Для підсистеми маркетингу міститься такою є організаційно – економічна система досліджуваного мікроекономічного об’єкту.
Специфіка системи маркетингу міститься у взаємозв’язку виробничо – технологічного, соціально – економічного  та організаційно – господарському аспектах. Це вимагає з’ясування характеристик та зв’язків елементів об’єкту управління, регульовані і не регульовані параметри, структуру та динаміку об’єкту в цілому.
У результаті складається дескриптивна модель об’єкту управління. Далі вирішується задача синтезу: формулюються цілі управління у математичному вигляді, програма функціонування об’єкту та структура маркетингової системи, вибираються управляючі параметри, способи регулювання. При цьому визначальне значення має евристичний підхід, так як всі етапи не піддаються строгому математичному обґрунтуванню.
Елемент непередбачуваності економічних процесів та відсутність точних даних про параметри ринкових процесів та окремих трансакцій змушує вернутися до методів субоптимального управління з пошуковою адаптацією параметрів. Адаптація є єдиним засобом управління об’єктом в умовах невизначеності, наявності сильних перешкод або утруднень при моделюванні об’єкту. Необхідність комплексного вирішення проблеми та врахування специфіки об’єкту моделювання визначає кібернетичний підхід.
Таким чином, вибір методів і засобів економіко – математичного моделювання, застосовуваного для розробки математичного забезпечення системи маркетингу визначається такими вимогами:
- декомпозиція задач та можливість оптимізаційного підходу у кожному блоці.   


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить