Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Розвиток овочівництва в селянських (фермерських) господарствах Херсонської області

Розвиток овочівництва в селянських (фермерських) господарствах Херсонської області
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Розвиток овочівництва в селянських (фермерських) господарствах Херсонської області

Останніми роками поступово відбувалося формування сектора селянських (фермерських) господарств. На Херсонщині в 2001р. їхня кількість дорівнювала 3195, що на 255 (8,7%) більше, ніж у 1998р. Загальна площа їх землекористування –185,5 тис.га, сільськогосподарських угідь – 181,3тис.га, ріллі – 164,7тис.га .
Активніше селянські (фермерські) господарства створювалися в перші роки проведення аграрної реформи (1991-1993р.р.), після прийняття закону “Про селянське (фермерське) господарство”. У наступні роки цей процес загальмувався, що зумовлено рядом причин, головна з яки - відсутність у бажаючих створити фермерські господарства власних і кредитних коштів на придбання необхідних засобів виробництва та обмежені можливості держави надати їм у цьому допомогу.
Дослідження свідчать, що для створення фермерських господарств потрібно в 3-4 рази більше інвестицій у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь порівняно з господарствами з колективною формою господарювання.
Більшість фермерів Херсонської області віддають перевагу виробництву зернових. Це пов’язано з меншою трудомісткістю та ризиком вирощування цієї культури. Фермерські господарства тільки семи районів: Білозерського, Бериславського, Голопристанського, Каховського, Новотроїцького, Скадовського та Цюрупинського займаються виробництвом овочевих, відводячи під них в середньому від 5 до 50 га. Перевага віддається раннім томатам, огіркам, капусті, баклажанам та перцю.
Нами було проведено опитування членів фермерських господарств “Гриндлейн” Цюрупинського району, “Курінь” та “Династія” Білозерського району, “Сокіл” Голопристанського району, ”Промінь” Скадовського району. На основі одержаних даних були зроблені наступні висновки.
Овочівництво в фермерських господарствах має досить високу рентабельність. Наприклад , середній рівень рентабельності ранньої  капусти та помідорів дорівнює відповідно 375% та 221%. Прибутковість середньостиглих помідорів дещо менша, але висока -5 – 7 тис. грн. з 1 га, рівень рентабельності 80-100% . Виробничі витрати на 1 га посівів на рівні 5-5,2 тис. грн. Найбільшу питому вагу в них займають витрати на паливно-мастильні матеріали (1680грн., або 32,5%) та на оплату праці (1100грн., або 21,3%) , далі йдуть амортизаційні відрахування (800грн., або 15,5%),затрати на придбання засобів захисту рослин (370 грн., або 7%), добрив (310 грн., або 6%). На сплату електроенергії, що використовується для поливів томатів, середнє фермерське господарство витрачає 300грн. на 1 га (5,8%), 250 грн. (4,8%)- на опалення теплиць із розсадою, поточний ремонт техніки займає у виробничих витратах на 1 га 1,9% (100грн.), а непередбачувані затрати – 2,9% (150грн.). Витрати на насіння залежать від сорту і перебувають у межах 100-200грн. на 1 га (3%). Урожайність томатів на рівні 400 – 700 ц/га. Виробнича собівартість 1 ц в середньому складає  7 – 10 грн., повна собівартість – 9,5 – 12,5 грн.
Реалізація фермерами овочевої продукції на 90% відбувається прямо на полі, що суттєво знижує ціну реалізації та ефективність вирощування овочевих. Серед існуючих каналів збуту овочевої продукції найефективнішими вважаються ринки центральних та західних областей України (особливо це стосується ранньої капусти, редису, томатів, огірків), далі йдуть обласний ринок, оптовий ринок “Неждана” Цюрупинського району (с. Великі Копані). Середньостиглі огірки та томати, некондиційну продукцію збувають на консервні заводи.
Серед існуючих фермерських господарств слід виділити в окрему групу ті, що широко застосовують оренду земельних часток чи земельних ділянок і майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств. Часто їх називають приватно-орендними підприємствами, приватно-орендними агрофірмами тощо. Такі підприємства не являють собою самостійну організаційно-правову форму господарювання, а є одним з видів приватних підприємств, у даному випадку - селянських (фермерських) господарств, які тією чи іншою мірою здійснюють свою діяльність з використанням орендованих засобів виробництва, зокрема землі. Позитивною рисою таких господарств є те, що при цьому значною мірою зберігається велике виробництво, яке мало місце до цього, тобто у колективних сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, зберігаються сівозміни. Разом з тим у даних випадках створюються принципово нові підприємства, власником кожного з яких стає одна особа (а може бути і кілька), яка здатна взяти на себе повну відповідальність за ризик господарювання. Це - один з можливих шляхів формування ефективних власників на селі, здатних найраціональніше використовувати землю та інші засоби виробництва.
Прикладом такого господарювання є фермерське господарство “Едельвейс” Каховського району Херсонської області. Площа господарства складає 200га, з них 35га були одержані фермером та його сім’єю на земельні паї, інша земля -  взята в оренду. Серед овочевих культур підприємство віддає перевагу огіркам, які займають 22га. Причиною такого вибору є вигідна співпраця із ЗАТ “Чумак”, що надає матеріальну та іншу допомогу (насіння, засоби захисту рослин, добрива, паливно-мастильні матеріали, допомагає в придбанні системи крапельного зрошення) господарству в зрощенні цієї культури. Господарство своєю чергою гарантує консервному заводу поставку  в строк якісної сировини – кожний рік господарство реалізує на завод 450-480 тонн огірків. Зразу відзначимо, такі випадки співпраці фермерських господарств з консервними підприємствами  в області, на жаль, поодинокі.
Таким чином, у процесі реорганізації аграрного сектора АПК можуть створюватись господарські структури двох видів: одні мають на меті здійснення підприємницької діяльності, інші - передавання створеного підприємства в оренду.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить