Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Концептуальні особистості регіональної системи точного землеробства

Концептуальні особистості регіональної системи точного землеробства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Концептуальні особистості регіональної системи точного землеробства

Якщо погодитись, що “Землеробство – дуже складна динамічна сфера соціальної діяльності, що змінюється відповідно до розвитку світової цивілізації в поєднанні досягнень науки про потенційні можливості вирощування сільськогосподарських культур та сучасних технологічних можливостей і технічних засобів, що використовуються людиною” , то подальше розвинення галузі треба пов’язувати з її інформатизацією як основного показника розвитку світової цивілізації.
За кордоном науково-виробничий напрям сучасного землеробства ефективно реалізується під назвами агроекофільне землеробство, землеробство з контурно-меліоративною організацією території.
На Україні цей напрям розвивається під загальною назвою системи точного землеробства (СТЗ).
Різне тлумачення поняття передбачає і різноманітність по змісту, підходу до створення і комплексу дій по реалізації.
Сучасний стан СТЗ треба вважати як проблему де ще не визначені основні складові у їх взаємозв’язку. Реалії дійсності вказують, що напрямки досліджень здебільшого схиляються в бік технізації, створення технічних засобів реалізації СТЗ і значно менш уваги приділяється головної складової СТЗ – це процесам безпосередньо пов’язаними з виробленням продукції. Тому ми вважаємо необхідним зосередити увагу саме на цій проблемі.
При цьому підкреслимо, що опис концепції надамо у скороченому варіанті, щоб у різноманітті подробиць не нав’язувати хибних напрямів і старих зразків технологій. До того ж, практичний досвід розробки нових складних динамічних систем (якою і вважається СТЗ) підтверджує, що найбільш небезпечні похибки закладаються з перших етапів.
Перш за все згідно з вимогами системного підходу визначимо наше поняття СТЗ. В нашому розумінні СТЗ – це економічно і екологічно доцільна форма землекористування спрямована на виробництво продукції рослинництва і функціонуюча на підставі використання методів організації інформаційних потоків.
Концепцію створення СТЗ дотепно розробляти на підставі аксіоматичного підходу при якому формування методологічних положень шляхів побудови,  на особливу увагу  заслуговує  побудова самих аксіом і логічність висновків. При науковій бездоганності цих параметрів, то і висновки, що логічно слідують з них, можна прийняти за орієнтири регіональних СТЗ (обласних), необхідних для АПК землеробства. 
Трансформація проблеми в конкретну задачу означає перш за все структуризацію її з складових, які в сукупності визначають основну мету – отримання врожаю.
Структурно СТЗ як складова система включає підсистеми, елементи нижчого ієрархічного рівня з різноманітними зв’язками, що відображують багаторівневість і специфічність взаємовідносин між ними.
В самому загальному вигляді головну компоненту СТЗ, відповідальну за отримання продукції, можна зобразити як комплекс спеціальних модулів, орієнтованих перш за все на виробництво (рис. 1). Кожний модуль включає комплекс специфічних фахово-орієнтованих задач. Таким чином визначено основну функціональну роль елементу у корпоративному розподілі функцій. В нашому варіанті – це технологічний комплекс СППР. Істотно, що в концептуальній схемі закладено наш досвід створення СППР і її базові функціональні елементи.
Методологічна схема підходу, що реалізується нами, передбачає покрокове визначення суттєвих розрахунків та головних явищ без яких сподіватись на можливість практичної реалізації системи, а тим більше економічну ефективність проблематично. Не деталізуючи другорядні питання, схематично визначимо основні концептуальні моменти створення СТЗ.
Перш за все  визначимо головний функціональний елемент системи. За базовий елемент пропонується мати  модуль технологічного блоку (“Агро технолог”), а у подальшому розвиненні його поєднання з модулями прогнозування і аналітичних розрахунків.
 Інформаційно-образні моделі дозволяють математичними методами знаходити оптимальні рішення та забезпечувати гарантоване адаптивне керування в умовах безперервної дії зовнішніх збурень та внутрішніх впливів.
 Традиційні методи “Програмування врожаю” для поточних умов поля також матиме сенс, якщо згідно принципу гарантованого результату, очікуваний врожай буде одержано при застосуванні ресурсів у межах норм та навіть при найгірших протидіях оточуючого середовища, як зафіксувала багаторічна статистика землеробства у конкретній зоні.
 Математичне моделювання та розв’язання типових задач аналізу, синтезу, діагностики, оптимізації та прогнозування ситуації гарантує мінімізацію витрат ресурсів та максимізацію ефектів землеробної діяльності, враховуючи диференційні особливості та екологічні вимоги.
Уніфікована нормативна адаптація витрат агротехнології, конкретизуючи умови та розрахунок використання БЗ, БД, моделей, що відображають знання землеробського досвіду, забезпечує комп’ютеризовану  технологію ведення землеробства в умовах ризику.
Як у кожній системі важливою складовою вважається інформаційне забезпечення (ІЗ). Для СТЗ загальні умови  ІЗ є зовнішніми  оскільки створюються дослідженнями:
- польовим і лабораторним експериментів;
- інформатики і обчислювальної техніки, що забезпечують використання оболонок універсальних БЗ, БД, інформаційної мережі, персональних і бортових комп’ютер
Стосовно машинної реалізації, то крім вже апробованого нашого підходу, ерготичні вирішуючи системи (ЕВС), тобто людино-машин, існують в усіх агротехнологіях, що еволюціонують. Знання раціонального та ресурсозберігаючого господаря, експертів відображають індивідуальний та суспільний досвід у кодованому вигляді наукових, технічних та технологічних норм, що спроможні регулювати працю та функціонування техніки через інформаційні засоби спілкування ЕВС у межах СТЗ.
Проблеми конкретної реалізації потребують вирішення додаткових задач, врахування загального економіко-політичного стану в сфері АПК.
В умовах ринкової економіки прибутковість господарювання протягом землеробського циклу цілком залежить від оптимального вирішення ключових питань:
- розподілу функцій між людиною та машиною за допомогою організаційно-технологічних засобів АПК, що охоплюють всі рівні ієрархії взаємозв’язків у межах функціонуючої СТЗ за цикл сівозміни;
- відображення поточного та прогнозованого майбутнього впливу оточуючого середовища та учасників реалізації агротехнології у просторі та часі для забезпечення об’єктивності, адекватності та точності інформації що циркулює;
- нормування витрат ресурсів у диференційно-просторовому визначені, що дозволяє точно прогнозувати інтегровану ефективність та гарантовану результативність кожної ЕВС, що забезпечать агротехнічні роботи СТЗ в різних умовах.
Виробничо-господарська діяльність при всіх формах власності потребує гармонійного та економічно-доцільного введення землеробства для одержання прибутку. Єдине агро виробництво має дві особливості сфери адаптації СТЗ. Перша, фермерська адаптація пов’язана з соціально-економічними формами та механізмами кредитування, еквівалентного обміну товарами, оподаткування, страхування та поточного фінансування. Друга сфера адаптації СТЗ передбачає
оперативне управління агрокомплексом, кадрами, що забезпечують реалізацію агротехнічних операцій у часі і просторі.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить