Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы ЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВОГО ВАЖЕЛЯ В ФОРМУВАННІ НАКОПИЧУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВОГО ВАЖЕЛЯ В ФОРМУВАННІ НАКОПИЧУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВОГО ВАЖЕЛЯ В ФОРМУВАННІ НАКОПИЧУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

У розвинених ринкових економіках світу реформування системи пенсійного забезпечення, яке розпочалося наприкінці XX ст., відбувається шляхом заміщення солідарної системи пенсійного забезпечення накопичувальною.
У результаті реформи формується нова багаторівнева система пенсійного забезпечення, яка здатна виконувати не лише компенсаційну функцію в системі економічних відносин, а й інвестиційну її реалізація на практиці стає можливою завдяки створенню системи недержавних (приватних, корпоративних) накопичувальних фондів, які, по суті, є новими інститутами (спільного) інвестування на фінансовому ринку країни.
Проблема збереження та примноження вартості активів накопичувальних пенсійних фондів на теоретико-методологічному рівні є центральною проблемою теорії інвестування. Однак проблема оцінки інвестиційного потенціалу накопичувальних фондів та стимулювання їх розвитку за допомогою податкових важелів є в Україні достатньо новою.
У зв'язку з цим суттєвий науковий інтерес та значну практичну значимість становить проблема прискорення пенсійної реформи та стиму-лювання розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Вимо-га розвитку накопичувального елементу пенсійної системи України стає клю-човою передумовою до подальшої активізації процесів розвитку фінансових ринків, переходу до інвестиційно-інноваційного типу ринкової економіки.
Незважаючи на те, що пенсійна реформа в Україні розпочалася 2004 р., а відтоді пройшов вже доволі тривалий період часу, за певними напрямами реформа дає збої. Зокрема, недостатньо активно, на нашу думку, формується другий та третій рівні пенсійної системи України. Ці рівні системи пенсійного страхування фактично становлять накопичувальний елемент системи, в межах якого має відбуватися формування найвагомішого інвестиційного ресурсу економіки країни. В Україні станом на початок 2005 р. погоджено 37 статутів та пенсійних схем недержавних пенсійних фондів. До державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 26 недер¬жавних пенсійних фондів (з них 21 - відкритих, 4 корпоративних та 1 профе¬сійний недержавний пенсійний фонд). Як показали проведені Державною ко¬місією з регулювання ринків фінансових послуг обстеження, в Україні здійс¬нюють свою діяльність ще біля 40 установ недержавного пенсійного забезпе¬чення, створених до набрання чинності Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». З них 22 безпосередньо займалися недержавним пен¬сійним забезпеченням, 12 фондів не були знайдені, 9 не здійснювали фінансо¬во-господарської діяльності, 4 здійснювали діяльність, не пов'язану з додатко-вим недержавним пенсійним забезпеченням. [2]
Згідно установлених та загальноприйнятих міжнародних норм регулювання приватних пенсійних схем, держава повинна стимулювати розвиток приватної системи пенсійного страхування. В 15 міжнародних принципах ре¬гулювання пенсійних схем зазначено, що адекватна система регулювання на¬копичувальних приватних систем повинна бути всесторонньою, динамічною, гнучкою та такою, що забезпечує захист бенефіціаріїв, фінансову стійкість пенсійних фондів та економіки в цілому. Водночас це регулювання не по¬винно суттєво обтяжувати пенсійні ринки, фінансові установи, інститутів та роботодавців. У Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання рин¬ків фінансових послуг» записано, що метою державного регулювання ринків фінансових послуг, в т.ч. ринку пенсійного страхування є: [3]
1) проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
2) захист інтересів споживачів фінансових послуг;
3)  створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;
4)  створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;
5)  забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;
6) додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;
7)  запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;
8) контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;
9) сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.
Державне регулювання діяльності з надання послуг щодо пенсійного страхування здійснюється шляхом:
1) ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяль¬ності з надання фінансових послуг;
2) нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;
3) нагляду за діяльністю фінансових установ;
4) застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;
5)  проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.
В усьому світі ефективним інструментом державної регуляторної політики на ринку приватних пенсійних фондів виступають податки.
Хоч основні функції державного регулювання в системі пенсійного страхування виконує Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яка не приймає рішення щодо системи та норм оподаткування, однак податкові важелі регулювання залишаються ефективним інструментом непрямого регулювання приватних пенсійних фондів.
В Україні на сьогоднішній день ситуація у сфері стимулювання розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення не така однозначна. По суті справи в Україні, як то є на практиці в більшості випадків, скопійовано досвід Росії, де внески громадян до приватних пенсійних фондів не оподатковуються, проте лімітуються.
Тому в Україні, на нашу думку, податкові важелі розвитку пенсійної нако¬пичувальної системи працюють не достатньо ефективно. Значною перешко¬дою динамічного формування фінансових активів накопичувальних пенсій¬них фондів виступає нормування сум коштів, які не оподатковуються у разі оплати договорів довгострокового страхування життя або недержавного пен¬сійного забезпечення.
Відповідно до пп. 5.6.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо відповідно до договору довгострокового страхування жит¬тя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку сплачує за власний рахунок добровільні внески на страхування (не¬державне пенсійне забезпечення) найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право віднести до складу валових витрат кожного звітно¬го податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, яка су¬купно не перевищує 15% від зарплати, нарахованої такій найманій особі про¬тягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди. При цьо¬му сума таких платежів не може перевищувати розмірів, визначених у пп. 6.5.1 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» протягом такого податкового періоду. [1]
У зв'язку з цими обставинами стоїть завдання перегляду існуючих норм та положень податкової політики України з метою стимулювання роз¬витку накопичувальної системи пенсійного забезпечення. Ця проблема по¬требує вирішення на концептуальному рівні, що надасть можливість в подаль¬шому, виходячи з визначених пріоритетів та принципів розвитку, формувати відповідну систему податкових заходів, важелів, механізмів впливу. Поле регу¬ляторних заходів держави, як показує практика та міжнародний досвід, тут достатньо широке. Так, податок на доходи фізичних осіб є одним з найефек¬тивніших регуляторних інструментів податкової політики держави. За допо¬могою регулятивного потенціалу цього податку держава здатна вирішувати важливі економічні, соціальні, демографічні, побутові, релігійні та інші проб¬леми. Нам доводиться констатувати, що в Україні на сьогодні регулятивний потенціал цього податку використовується обмежено. В Україні необхідно створити всі необхідні передумови для подальшого інтенсивного розвитку накопичувальної системи пенсійного забезпечення, що можливо за рахунок більш ефективного використання механізму податку з доходів фізичних осіб.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить