Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Материалы для работы Місце контролінгу у системі управління підприємством

Місце контролінгу у системі управління підприємством
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Місце контролінгу у системі  управління підприємством

Однією з причин виникнення кризової ситуації на багатьох українських підприємствах є низький рівень менеджменту. Істотним фактором, який зумовлює прийняття неправильних управлінських рішень, є відсутність на вітчизняних підприємствах ефективної системи контролінгу.
Контролінг – це спеціальна саморегулююча система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг.[ ]
Фінансовий контролінг зорієнтований на функціональну підтримку фінансового менеджменту, що визначає його зміст та основні завдання. Провідною метою фінансового контролінгу є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності та платоспроможності підприємства. Для досягнення цієї мети фінансовий контролінг (контролер) вирішує цілий ряд функціональних завдань. Під стратегічним фінансовим контролінгом розуміють комплекс функціональних завдань, інструментів і методів довгострокового (три і більше років) управління фінансами, вартістю та ризиками.
Служби контролінгу в процесі виконання своїх функцій використовують велику кількість методів. Порядок з окремими загальнометодологічними та загальноекономічними методами використовуються специфічні.  До основних специфічних методів контролінгу належать:
1.    аналіз точки беззбитковості;
2.    бенчмаркінг;
3.    вартісний аналіз;
4.    портфельний аналіз;
5.    ABC – аналіз;
6.    XYZ – аналіз;
7.    SWOT – аналіз;
8.    методи фінансового прогнозування (експертні, екстраполяції тощо).
Виконання функцій контролінгу, довгострокове планування та бюджетування значною мірою ґрунтуються на фінансових прогнозах. У науково-практичній літературі виокремлюють три основні групи методів прогнозування:
•    суб’єктивні (експертні) методи  визначення прогнозних показників;
•    каузальне прогнозування;
•    методи екстраполяції.
Методи фінансового прогнозування.  До основних методологічних прийомів, що використовуються за суб’єктивного методу прогнозування, належать такі:
•    індивідуальні опитування – це найпростіший прийом експертного прогнозування. Опитування окремих експертів на предмет сильних і слабких сторін підприємства, можливих резервів, існуючих тенденцій;
•    мозкова атака (brainstorming) – це груповий метод вирішення складних проблем, в ході якого учасники групи експертів висувають якомога більше пропозицій щодо вирішення поставленої проблеми;
•    метод Дельфі – це спосіб експертного прогнозування, який ґрунтується на зведенні, систематизації та оцінці думок групи експертів, на основі їх письмового опитування на предмет оцінки майбутніх кількісних та якісних показників розвитку підприємства;
Каузальний (причинний) метод прогнозування побудований на визначенні майбутніх планових показників на основі оцінки причинно-наслідкових зв’язків з іншими показниками.
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб’єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства.У зарубіжній практиці поширення набули дві моделі - Альтмана та Спрінгейта, названі на честь їх авторів.
Модель Альтмана (розроблена в 1968 році і відома також під назвою „розрахунок Z – показника” – інтегрально показника рівня загрози банкрутства):
Z = 1,2A + 1,4B + 3,3C + 0,6D + 1,0E.

Це п’ятифакторна модель, де факторами є окремі показники фінансового стану підприємства: А- робочий капітал / загальна вартість активів; В- чистий прибуток /  загальна вартість активів; С- чистий дохід / загальна вартість активів; D- ринкова капіталізація компанії ( ринкова вартість акції) / сума заборгованості ; Е – обсяг продажу / загальна вартість активів.
Z < 1,8 – дуже висока;
1,81 < Z < 2,70 –висока;
2,71 < Z <2,99 – можлива;
Z > 3,00 – дуже низька.
За деякими джерелами, точність прогнозування банкрутства згідно з цією моделлю становить 95%.
Модель Спрінгейта
Z = 1,03A + 3,07B + 0,66C + 0,4D.
Тут А - робочий капітал / загальна вартість активів; В- прибуток до сплати податків та процентів / загальна вартість активів; С – прибуток до сплати податків / короткострокова заборгованість; D- обсяг продажу / загальна вартість активів.
Вважається, що точність прогнозування банкрутства за цією моделлю становить 92%, проте з часом цей показник зменшується.
Якщо Z < 0,862, то підприємство є потенційним банкрутом. [  ]
У теорії і практиці в процесі прогнозування фінансових показників досить часто використовують методологію екстраполяції, за якої висновки про значення прогнозних показників у майбутніх періодах робляться на основі вивчення їх динаміки у попередніх періодах.
Таким чином, контролінг є необхідною складовою менеджменту. Правильне застосування його методів призводить до  успішного управління, розвитку фінансової стабільності підприємства.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить